ПОСТАНОВА

         ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

                                                                                                  Справа № 2-а-452/11

"01" березня 2011 р.                                            Козівський районний суд

                                                          Тернопільської області  

              в складі головуючого            Кренцель М.І.

                           при секретарі            Амброз І.З.

   розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну позовну заяву ОСОБА_1 до УДАІ УМВС України в Тернопільській області, про скасування постанови ВО1 №049948 від 05.02.2011 року,-

В С Т А Н О В И В :

05.02.2011 року інспектором ДАІ було винесено постанову ВО1 №049948 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП, тобто 05.02.2011 року порушив ПДР України, а саме начебто в с. Шибалин Бережанського району, Тернопільської області, керуючи автомобілем «Део»д.н.з. НОМЕР_1, рухався із швидкістю 86 км./год., при допустимій швидкості 60 км/год. в населеному пункті і накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді 255 грн. штрафу.

З даною постановою ОСОБА_1 не погоджується, оскільки у постанові немає жодних даних, які б могли підтвердити географічну локацію його автомобіля, а саме де знаходиться автомобіль в населеному пункті чи за його межами, не вбачається який саме дорожній знак стоїть на даному участку дороги і з якою допустимою швидкістю мають рухатись автомобілі. У постанові відсутні відомості, хто саме проводив фіксацію, між тим фіксування повинен проводити співробітники ДАІ, які вивчили інструкції та склали заліки з використання цих приладів.

В судовому засіданні ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав просить скасувати постанову серії ВО1№049948 від 05.02.2011 року, оскільки в с. Шибалин Бережанського району, Тернопільської області керував автомобілем «Део»д.н.з. НОМЕР_1 із допустимою швидкістю в населеному пункті.

В судове засідання представник відповідача не з’явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений у встановленому законом порядку, доказів в доведення правомірності свого оскаржуваного рішення та заперечень щодо позову не подав, не повідомив суд про причини своєї неявки, а тому суд вирішив слухати справу у його відсутності, по наявних доказах у справі.

Суд, заслухавши пояснення позивача ОСОБА_1, перевіривши законність та обґрунтованість винесеної постанови, вважає, що позов підлягає задоволенню, постанову по справі про адміністративне правопорушення слід скасувати, а справу провадженням закрити.

В судовому засіданні встановлено, що 05.02.2011 року інспектор ДАІ склав протокол про адміністративне правопорушення, де вказав, що 05.02.2011 року ОСОБА_1 в с. Шибалин Бережанського району, Тернопільської області керував автомобілем та порушив п. 12.9б ПДР України, за що передбачена відповідальність згідно ч. 1 ст. 122 КУпАП.

Одночасно з протоколом про адміністративне правопорушення 05.02.2011 року інспектором ДАІ була винесена постанова серії ВО1 №049948 по справі про адміністративне правопорушення, згідно якої позивача ОСОБА_1 було визнано винним у вчинені правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено штраф в розмірі 255 грн.

Виносячи одночасно з протоколом постанови по справі про адміністративне правопорушення інспектором ДАІ було порушено право позивача ОСОБА_1, передбачене частиною 1 статті 268 КУпАП, яка передбачає, що особа, яка притягується до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, а також при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, що в даній ситуації при складанні одночасно протоколу та винесення постанови інспектором ДАІ було неможливим і є порушенням процесуальних норм.

Відповідачем не представлено належних доказів про вчинення позивачем адміністративного правопорушення, в той час, коли відповідно до ч. 2 ст. 71 КАСУ в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову. Відповідач в судове засідання не з’явився, та не довів суду, що позивач порушив ПДР України. Позивач свою вину заперечує.

На підставі наведеного, суд вважає, що при складанні протоколу про адміністративне правопорушення та винесенні постанови по справі про адміністративне правопорушення було порушено процесуальні норми, без належних доказів, які б підтверджували вчинення адміністративного правопорушення, із порушенням прав позивача, а тому постанову серії ВО1№049948 по справі про адміністративне правопорушення від 05.02.2011 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за ч. 1 ст. 122 КУпАП в сумі 255 гривень слід скасувати, а справу провадженням закрити, оскільки у постанові немає жодних даних, які б могли підтвердити географічну локацію автомобіля, а саме де знаходиться автомобіль в населеному пункті чи за його межами, не вбачається який саме дорожній знак стоїть на даному участку дороги і з якою допустимою швидкістю мають рухатись автомобілі. У постанові відсутні відомості, хто саме проводив фіксацію, а також відсутні дані, чи співробітник ДАІ вивчив інструкцію та склав заліки з використання даного приладу.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 18, 70, 71, 86, 158, 159, 160, 161, 163, 1712 КАС України, ст. ст.  9, 33, 34, 35, 245, 247, 254, 256,  268, 280, 291, 292, 293, 294 КУпАП, суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Позовні вимоги - задоволити.

Скасувати постанову серії ВО1№049948 від 05.02.2011 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, а справу провадженням закрити.

Рішення місцевого загального суду як адміністративного суду у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності є остаточним і оскарженню не підлягає.                  

                                     Суддя:                       підпис.                    

                         З оригіналом:                        вірно.

  ГОЛОВА СУДУ:                                            Б.В. БОДНАРУК