Справа № 22ц-1056/2007р.                                    Головуючий у першій інстанції

Косач І. А. Доповідач - Ішутко В.М.

УХВАЛА

Іменем    України

18 липня 2007 року                                                                                             м.  Чернігів

Апеляційний суд Чернігівської області у складі:

головуючого:       Позігуна М. І.,

суддів:                   Ішутко В.М. ,                     Мамонової О.Е.

при секретарі:      Гавриленко Ю.В.

з участю:

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Новозаводського районного суду м.  Чернігова від 07 травня 207 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2,  про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Новозаводського районного суду м.  Чернігова від 07 травня 2007 року ОСОБА_1 було відмовлено в задоволенні позовних вимог про відшкодування матеріальної і моральної шкоди.

ОСОБА_1 звернувся до суду з апеляційною скаргою,  в якій ставить питання про скасування даного рішення суду та просить ухвалити нове рішення,  яким задовольнити його позовні вимоги в повному обсязі. Позивач мотивує свої доводи тим,  що суд при винесенні рішення допустив порушення матеріального права,  а саме : статей 22,  23,  319,  1166,  1167 ЦК України,  посилається на те,  що саме невідповідальністю ОСОБА_2,  як власниці,  її бездіяльністю йому була спричинена матеріальна та моральна шкода. Крім того позивач вважає,  що суд порушив п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 6 від 27.03.1992 року „Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" відповідно до якого,  при покладенні обов'язку по відшкодуванню шкоди,  суди повинні виходити з положень Закону України „Про власність"  ст. 4 якого вказує,  що

власник,   здійснюючи свої права,  зобов'язаний не порушувати  права та охоронювані законом інтереси громадян.

Заслухавши доповідача,  пояснення позивача,  дослідивши матеріали справи та обговоривши апеляційні доводи,  апеляційний суд вважає,  що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Суд першої інстанції,  мотивуючи свій висновок про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1,  обґрунтовано виходив з того,  що згідно вимог  ст.  1166 ЦК України,  майнова шкода,  завдана неправомірними рішеннями,  діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної чи юридичної особи,  а також шкода завдана майну фізичної або юридичної особи,  відшкодовується в повному обсязі особою,  яка її завдала. Відповідно до вимог  ст.  1167 ЦК України,  моральна шкода,  завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями,  діями або бездіяльністю,  відшкодовується особою,  яка її завдала,  за наявності її вини.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції,  04.10.2004 року сталося затоплення квартири АДРЕСА_1. Затоплення сталося внаслідок зняття мешканцем кв. 1З того ж самого будинку ОСОБА_3 крану у ванній кімнаті з метою його продажу,  при цьому він не перекрив воду та залишив у ванні ганчірку,  яка заважала стоку води. Про даний випадок було складено акт від 08.10.2004 року комісією,  яка дійшла висновку,  що в затопленні квартири АДРЕСА_1 винен мешканець кв. АДРЕСА_2 ОСОБА_3,  який недбало поводиться з системою водопостачання та каналізацією ( а.с. 8).

З даного приводу ОСОБА_1 звертався до начальника ЖРЕУ з заявами про прийняття мір до ОСОБА_3,  який постійно затоплює його квартиру та до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_3 матеріальної шкоди внаслідок залиття квартири.

Рішенням Новозаводського районного суду від 10 травня 2005 року було встановлено,  що затоплення сталося внаслідок винних дій відповідача ОСОБА_3,  який на той час проживав в квартирі АДРЕСА_2,  про що сам позивач зазначав при розгляді справи та в своїх письмових заявах до начальника ЖРЕД-3. Позов ОСОБА_1 було задоволено,  стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду в сумі 1514 грн. 56 коп.,  витрати на проведення експертизи в сумі 200 грн.,  витрати за послуги адвоката в сумі 50 грн. та судові витрати в сумі 51 грн.

Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 6 від 27 березня 1992 року шкода,  заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи,  підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою,  яка її заподіяла,  за умови,  що дії останньої були неправомірними,  між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи,    а   коли   це   було   наслідком   дії  джерела  підвищеної  небезпеки,

незалежно від наявності вини. Як вбачається з матеріалів справи,  між діями відповідача та наслідками відсутній причинний зв"язок та вина відповідача в заподіянні позивачу шкоди.

Таким чином висновок суду ґрунтується на законі та матеріалах справи,  а доводи апеляційної скарги не дають підстав для скасування чи зміни рішення суду.

Керуючись  ст.  ст.  303,  307,  308,  313-315,  317,  319 ЦПК України,  апеляційний суд,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Новозаводського районного суду м.  Чернігова від 07 травня 2007 року залишити без змін.

Ухвала набуває законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.