ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

_______________________________________________

_______________________________________________________________________________

10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65  тел.(0412) 48-16-02

 УХВАЛА   

іменем України

"22" серпня 2011 р.                                                    Справа № 2а-466/11

номер рядка статистичного звіту 10.3.1

Колегія суддів Житомирського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді                                                          Жизневської А.В.         

суддів:                                                                              Кузьменко Л.В.

                                                                                          Мацького Є.М.,

< Поле для текста >

розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м.Рівне Рівненської області на постанову Рівненського міського суду Рівненської області від "17" березня 2011 р. у справі № 2а-466/11 за позовом ОСОБА_1 < Текст >  до Управління Пенсійного фонду України в м.Рівне Рівненської області про визнання бездіяльності  протиправною і зобов"язання вчинити дії                      ,

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Рівненського міського суду Рівненської області від 17.03.2011 року позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в м.Рівне Рівненської області (далі - УПФ) щодо невиплати ОСОБА_1 підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, передбаченого ст.6 ЗУ „Про соціальний захист дітей війни”, за період з 03.06.2010 року по 03.12.2010 року. Зобов'язано УПФ здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, передбаченого ст.6 ЗУ „Про соціальний захист дітей війни”, за період з 03.06.2010 року по 03.12.2010 року включно, виходячи з мінімального розміру пенсії за віком, встановленого ч.1 ст.28 ЗУ „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”,  з урахуванням проведених виплат.

В апеляційній скарзі апелянт, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати вказану постанову та відмовити у задоволенні позову.

Перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до  задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1, 1935 року народження, відноситься до категорії діти війни.

Відповідно до ст.6 ЗУ „Про соціальний захист дітей війни”, у відповідній редакції,   дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком.

При розгляді справи судом враховано, що зміни, які вносилися Законом України „Про державний бюджет України на  2008 рік...” до ст.6 ЗУ „Про соціальний захист дітей війни” визнані рішенням Конституційного Суду України №10-рп/2008 від 22.05.2008 року такими, що не відповідають Конституції України. Законом України „Про державний бюджет на 2010 рік” та Законом України „Про державний бюджет на 2011 рік”, на час постановлення судового рішення, норму цієї статті не зупинено і не змінено.  

Обчислення підвищення до пенсії, виходячи з розміру, встановленого постановою КМУ №530 від 28.05.2008 року, є порушенням засад пріоритету законів над підзаконними актами, а тому розрахунок такого підвищення повинен здійснюватися з розміру, встановленого ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”.

Вихідним критерієм обрахунку підвищення до пенсії виступає мінімальна пенсія за віком. Мінімальний розмір пенсії за віком, згідно ст.28 ЗУ „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які  втратили працездатність. Будь-яких інших нормативно-правових актів, які б визначали механізм вирахування мінімальної пенсії за віком або встановлювали її розмір, немає.

Суд першої інстанції повно та об’єктивно з’ясував обставини справи, врахував  вказані положення та дійшов обґрунтованого висновку про незаконність дій відповідача, зобов’язавши УПФ здійснити нарахування та виплату підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.

Щодо періоду, за який має бути нараховано та виплачено підвищення до пенсії, то суд правильно визначив його відповідно до ч.2 ст.99 КАС України - в межах строку звернення до суду.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду і не впливають на правильність прийнятого судового рішення. Постанову прийнято з додержанням вимог матеріального та процесуального права, підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст.ст.  195, 197, 198, 200, 205, 206, 212  Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

< Текст >

 УХВАЛИЛА:  

Апеляційну скаргу  Управління Пенсійного фонду України в м.Рівне Рівненської області  залишити без задоволення, а постанову Рівненського міського суду Рівненської області від "17" березня 2011 р.  без змін.

Ухвала набирає чинності з моменту її постановлення і оскарженню не підлягає.  

< Текст > 

Головуючий   суддя                                                              А.В. Жизневська

судді:                                                                                      Л.В. Кузьменко   

                                                                                                Є.М. Мацький   

Роздруковано та надіслано: прос

1- в справу

2 - позивачу   ОСОБА_1  АДРЕСА_1,33000

3- відповідачу   Управління Пенсійного фонду України в м.Рівне Рівненської області  вул.Відінська,41,м.Рівне,33000

< Текст >