Справа  №22ц-4006/2007                                                                 

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 липня 2007 року колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду Дніпропет­ровської області в складі:

Головуючого - Рудь В.В.

суддів             - Ремеза В.А., Осіян О.М.

при секретарі - Качур Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в М.Дніпропетровську цивільну справу за апеляційною скаргою Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на ви­робництві та професійних захворювань України в М.Павлограді на рішення Павлоградського міськра-йонного суду Дніпропетровської області від 16.03.2007 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виро­бництві та професійних захворювань України в М.Павлограді про стягнення не донарахованих щомісяч­них страхових виплат,-

ВСТАНОВИЛА:

В грудні 2006 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Відділення виконавчої дирекції Фо­нду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань Украї­ни в М.Павлограді про стягнення не донарахованих щомісячних страхових виплат (а.с.2-5).

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилався на те, що постановами Відділення вико­навчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в М.Павлограді було зроблено перерахунок належних йому страхових виплат, пов'язаних з втратою здоров'я на виробництві, з застосуванням коефіцієнтів: з першого березня 2002 року - 1,193, з першого березня 2003 року - 1,182, з першого березня 2004 року - 1,152, з першого бере­зня 2005 року - 1,238, з першого березня 2006 року *- 1,203, встановлених на підставі постанов правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України «Про перерахунок сум щомісячних страхових виплат потерпілим (членам їх сімей)».

Він вважає, що даний перерахунок здійснено з грубим порушенням чинного законодавства, оскіль­ки відповідач застосував коефіцієнт реальної заробітної плати, а не середньої заробітної плати за даними органу виконавчої влади з питань статистики, як це передбачено ст.29 Закону України «Про загально­обов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності». Тому при проведені перерахунку повинні бути застосовані коефіцієнти Державного комітету статистики України, які складають: в 2001 році - 1,352, в 2002 році - 1,21, в 2003 році - 1,228, в 2004 році - 1,275, в 2005 році - 1,367.

Посилаючись на викладені обставини, позивач просив стягнути з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Павлограді суму недоплачених щомісячних страхових виплат за період з 01.03.2002 року по 31.10.2006 року в розмірі 7480 грн. 76 коп. та зобов'язати відповідача здійснювати шомісячні страхові виплати в розмірі 1069 грн. 53 коп. з 01.11.2006 року з подальшими перерахунками відповідно до чинно­го законодавства.

Рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 16.03.2007 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено та на його користь з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціа­льного страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Павлограді стягнуто 7480 грн. 76л.коп. заборгованості по страхових виплатах за період з 01.03.2002 ро­ку по 31.10.2006 року, встановлений розмір належних позивачеві щомісячних страхових виплат з 01.11.2006 року в розмірі 1069 грн. 53 коп. (а.с.32-34).

В апеляційній скарзі Віддиіення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Павлограді ставить питання про ска­сування рішення суду, посилаючись На неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріа­льного та процесуального права зазначивши, що при перерахунку страхових виплат позивачу застосову­вались коефіцієнти, встановлені постановами правління Фонду соціального страхування від нещасних

випадків на виробництві та професійних захворювань України «Про перерахунок сум щомісячних стра­хових виплат потерпілим (членам їх сімей)» і підстав для застосування інших коефіцієнтів при перера­хунку виплат підстав не має (а.с.35-39).

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеля­ційної скарги та заявлених вимог, заслухавши доповідь судді-доповідача, вислухавши пояснення пози­вача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підля­гає відхиленню, а рішення суду залишенню без змін з наступних підстав.

Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції обгрунтовано виходив з того, що для перерахунку стра­хових виплат позивачеві необхідно застосовувати коефіцієнти зростання середньої заробітної плати, які вказуються Державним комітетом статистики України і складають в 2001 році - 1,352, в 2002 році -1,21, в 2003 році - 1,228, в 2004 році - 1,275, в 2005 році - 1,367. Застосування саме таких коефіцієнтів, а не коефіцієнтів встановлених відповідачем, відповідає вимогам ст.29 Закону України «Про загально­обов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності».

Згідно ч.2 ст.29 зазначеного вище Закону, перерахунок сум щомісячних страхових виплат здійсню­ється також у випадку зростання в попередньому календарному році середньої заробітної плати в галу­зях національної економіки за даними центрального органу виконавчої влади з питань статистики. Та­кий перерахунок проводиться з першого березня наступного року. При цьому визначена раніше сума щомісячної страхової виплати зменшенню не підлягає. Тому ця норма закону містить обов'язкову умову застосування для перерахунку саме зростання у попередньому календарному році середньої заробітної плати у галузях національної економіки за даними центрального органу виконавчої влади з питань ста­тистики, а не реальної заробітної плати, оскільки вона вказує на необхідність перерахунку саме за таким механізмом, а не тим, який визначений Правлінням Фонду соціального страхування. Тому суд обгрунто­вано врахував ці вимоги закону.

Як встановлено судом першої інстанції, відповідно до постанов Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в М.Павлограді позивачу було зроблено перерахунок належних йому страхових виплат, пов'язаних з втратою здоров'я на виробництві, з застосуванням коефіцієнтів, встановлених постановами правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захво­рювань України «Про перерахунок сум щомісячних страхових виплат потерпілим (членам їх сімей)».

Застосування вказаних коефіцієнтів відповідачем суперечить вимогам ч.2 ст.29 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності».

Ствердження про порушення судом норм матеріального права безпідставні. Рішення суду відпові­дає встановленим обставинам та вимогам закону, що регулює вказані правовідносини, підстав для його скасування не встановлено.

Керуючись ст.ст.307,308,315 ЦПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в М.Павлограді відхилити.

Рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 16.03.2007 року за­лишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців.