Головуюча у I інстанції: Кухарець В.М. Справа № 22-а-367/08
Рівненський міський суду Рівненської області ряд. стат. звіту № 47
№ 2-а-52/07
Суддя-доповідач: Олендер І.Я.
ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 лютого 2008 року м. Львів
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі :
головуючого - судді Олендера І.Я.,
суддів - Кушнерика М.П., Шавеля Р.М.
при секретарі - Соколовській А.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Рівненського міського суду Рівненської області від 20 червня 2007 року в справі № 2-а-52/07 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Рівненського обласного військового комісаріату та головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, про визнання бездіяльності неправомірною, перерахунок пенсії та виплату недоотриманих сум, -
в с т а н о в и л а :
20 червня 2007 року Рівненським міським судом Рівненської області було прийнято постанову в справі № 2-а-52/07 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Рівненського обласного військового комісаріату та головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, про визнання бездіяльності неправомірною, перерахунок пенсії та виплату недоотриманих сум, якою було відмовлено у задоволені позову.
Прийняту постанову суд першої інстанції мотивував тим, що пенсія позивачу при звільнені з військової служби була правильно нарахована та виплачувалась, і така не може бути перерахована у зв'язку із запровадженням після звільнення позивача зі служби нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, яких вони не отримували під час служби а також і премій, оскільки Закон який передбачає можливість перерахунку розміру пенсії з врахуванням нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, яких вони не отримували під час служби а також і премій набув чинності з 01 січня 2005 року та такий зворотної дії в часі не має.
Вказану постанову в апеляційному порядку оскаржив позивач - ОСОБА_1, який покликається на те, що постанова суду першої інстанції прийнята з порушенням норм процесуального та матеріального права, просить зазначену постанову скасувати і ухвалити нову, якою зобов'язати головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області провести перерахунок раніше призначеної йому пенсії за вислугу років та виплатити йому таку з врахуванням 100 % надбавки грошового забезпечення відповідно до Указу Президента України № 173 від 23.02.2002 року з 01.01.2003 року, 70 % надбавки за безперервну службу відповідно до Указу Президента України від 05.05.2003 року № 389/2003, премії в розмірі 33,3% грошового забезпечення з 01.07.1995 р. по даний час, 40 % надбавки відповідно до Указу Президента України № 847/99 від 14.07.1999 р. з 01.09.1999 р. по даний час та 10% надбавки за таємність з липня 1995 р.
Позивач в судове засідання не явився, подав письмову заяву про розгляд поданої ним апеляційної скарги за його відсутності, тому на підставі ч.4 ст.196 КАС України апеляційний розгляд проведено за його відсутності.
Представник головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області та представник Рівненського обласного військового комісаріату в судове засідання на виклик суду не явились, тому суд відповідно до ч.4 ст. 196 КАС України розглядає справу у їх відсутності.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що подана апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Позивач ОСОБА_1 звільнений з військової служби в 1997 році в запас збройних сил за п.46 п.п.”в” (за станом здоров'я) та виключений зі списків особового складу частини 15558 з 1997 року (а.с.14-15) та з цього ж 1997 року апелянт отримує пенсію військовослужбовця згідно законодавства України.
Відповідно до ч.3 ст. 43 Законом України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб", який діяв на час призначення пенсії позивачу, пенсії військовослужбовцям обчислювалися з їх грошового забезпечення, а саме з відповідних окладів за посадою і військовим званням, процентної надбавки за вислугу років, надбавок за вчене звання і науковий ступінь, кваліфікацію та умови служби у порядку і розмірах, що визначаються Кабінетом Міністрів України.
Згідно п.7 постанови Кабінету Міністрів України № 393 від 17.07.1992 р. “Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, правпорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстроковї служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей” (у редакції, чинній на час призначення пенсії позивачу) пенсії військовослужбовців обчислюються з таких видів грошового забезпечення як окладу за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням; окладу за військове звання; процентної надбавки за всилугу років; додаткових видів грошового забезпечення, що надаються щомісячно (надбавки за вчене звання і науковий ступінь, кваліфікацію та умови служби). Пенсії обчислюються із суми грошового забезпечення, що виплачується військовослужбовцю на день звільнення зі служби.
З матеріалів справи (а.с.12-13,16) вбачається, що пенсія ОСОБА_1 була призначена відповідно до чинних на час її призначення нормативно-правових актів України та виходячи з тих видів грошового забезпечення, що ними передбачалися.
100 % надбавка грошового забезпечення відповідно до Указу Президента України № 173 від 23.02.2002 року, 70 % надбавка за безперервну службу відповідно до Указу Президента України від 05.05.2003 року № 389/2003, 40 % надбавка відповідно до Указу Президента України № 847/99 від 14.07.1999 р., 10% надбавка за таємність та премія в розмірі 33,3% грошового забезпечення які позивач просить врахувати йому при здійсненні перерахунку пенсії та виплаті недоотриманих у зв'язку з цим сум, законодавством України на час призначення йому пенсії як вид додаткового грошового забезпечення позивачу не передбачались та не виплачувались, а тому підстав для їх врахування при призначенні та перерахунку пенсії позивача, на думку колегії суддів, немає. Висновки суду першої інстанції у цій частині оскаржуваної постанови відповідають дійсним обставинам справи та доводами апеляційної скарги не спростовуються.
Законом України від 15 червня 2004 року “Про внесення змін до статті 43 Закону України “Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб”, який набув чинності з 01 січня 2005 р., ч. 3 ст. 43 викладено у редакції, яка визначала, що пенсії військовослужбовцям обчислюються з розміру грошового забезпечення за останньою штатною посадою перед звільненням, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, встановлених законодавством.
Таким чином, вимога про врахування вище вказаних надбавок як видів щомісячного додаткового грошового забезпечення та премії як окремого виду грошового забезпечення, при обчисленні розміру пенсії військовослужбовців запроваджена законодавством з 01 січня 2005 року, тобто вже після звільнення позивача з військової служби та призначення йому пенсії.
Відповідно до ст. 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Вже згаданий Закон України від 15 червня 2004 року “Про внесення змін до статті 43 Закону України “Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб” зворотної сили немає, а тому позовні вимоги позивача, щодо перерахунку пенсії з урахуванням вказаних вище надбавок та премії в за минулий час, тобто до 01 січня 2005 року, задоволенню не підлягають.
Колегія суддів звертає увагу також на встановлену судом першої інстанції обставину, що позивачу, після вступу в законну силу Закону України від 15 червня 2004 року “Про внесення змін до статті 43 Закону України “Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб”, який набув чинності з 01 січня 2005 р., - проведено відповіний перерахунок раніше призначеної пенсії з врахуванням відповідних надбавок та премії (а.с.17).
При вирішенні даного публічно-правового спору судом першої інстанції вірно застосовано положення роз'яснень Пленуму Верховного Суду України №4 від 15.04.2005 р. “Про окремі питання застосування судами України законодавства про пенсійне забезпечення військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби), осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб”.
Таким чином, висновки Рівненського міського суду Рівненської області про відсутність правових підстав для проведення перерахунку та виплати позивачу ОСОБА_1 сум недоотриманої пенсії є правильними та належним чином обґрунтованими.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів визнає, що суд першої інстанції, вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив обставини справи та ухвалив законне рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, постанова суду першої інстанції ґрунтується на повно, об'єктивно і всебічно з'ясованих обставинах, відповідає вимогам ст.ст.2,10,11,71,72,138,143,159,161-163 КАС України, доводи апеляційної скарги її не спростовують, тому підстав для скасування постанови суду першої інстанції не має.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду, -
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Рівненського міського суду Рівненської області від 20 червня 2007 року в справі № 2-а-52/07 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Рівненського обласного військового комісаріату та головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, про визнання бездіяльності неправомірною, перерахунок пенсії та виплату недоотриманих сум ,- без змін.
Ухвала набирає законної сили негайно після проголошення.
На ухвалу апеляційного суду може бути подано касаційну скаргу безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після проголошення, а у разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до ст.160 КАС України - з дня складення ухвали в повному обсязі.
Головуючий І.Я.Олендер
Судді М.П.Кушнерик
Р.М.Шавель