Справа № 2а/1570/3097/2011

ПОСТАНОВА  

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 серпня 2011 року                                                                                 м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді –Соколенко О.М.

при секретарі –Кулішенко Є.С.

за участю: представника позивача – ОСОБА_1 (за довіреністю);

                              відповідач – не з’явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Ізмаїльської об’єднаної державної податкової інспекції до товариства з обмеженою відповідальністю «Марина та К»про стягнення заборгованості зі сплати податку на додану вартість у розмірі 10265 грн. 82 коп.,-

                                                        ВСТАНОВИВ:

          До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Ізмаїльської об’єднаної державної податкової інспекції до товариства з обмеженою відповідальністю «Марина та К»про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу шляхом стягнення коштів з рахунків, а в разі їх недостатності –шляхом продажу майна, яке перебуває у податковій заставі для погашення усієї суми заборгованості у розмірі                10265 грн. 82 коп.

          02.08.2011 року позивачем надані до суду уточнення позовних вимог, в яких позивач просить суд стягнути заборгованість зі сплати податку на додану вартість у розмірі 10265 грн.           82 коп. Вказані уточнення були надіслані відповідачу, що підтверджується матеріалами справи.

          У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі, посилаючись на обґрунтування, викладені в позовній заяві та уточненнях до позовної заяви, та просив суд позов задовольнити.

  Відповідач до судового засідання не з’явився, його позиція щодо позову не відома, оскільки заперечень на позовну заяву він не подав та повноважного представника у судове засідання не направив. Судові повістки про виклик до суду були надіслані відповідачу за адресою, зазначеною в довідці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, але, повернуто до суду, з поштовою відміткою «будинок за вказаною адресою закрит». Згідно ст. 33 КАС України, якщо особі було надіслано повістку на адресу, зазначену в Єдиному державному реєстрі, вона вважається належним чином повідомленою.

          Отже, відповідно до положень ст. 128 КАС України, суд розглядав справу без участі відповідача.

          Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши обставини, якими обґрунтовуються вимоги, та перевіривши їх доказами, суд вважає, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.

          22.06.2005 року Ізмаїльською районною державною адміністрацією Одеської області зареєстровано товариство з обмеженою відповідальністю «Марина та К»за                                          № 15351020000000250, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи, копія якого наявна в матеріалах справи (а.с.7). Відповідача взято на облік як платника податків в органах державної податкової служби 30.06.2005 року за № 1277, згідно довідки Ізмаїльської ОДПІ від 07.11.2005 року № 277 (а.с.10). Згідно довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України № 10534, видами діяльності ТОВ «Марина та К»є: 51.38.2 –спеціалізована оптова торгівля іншими видами продовольчих товарів, 52.62.2 роздрібна торгівля на ринках, 74.82.0 –пакувальні роботи, 51.19.0 –посередництво в торгівлі різними товарами (а.с.13).

           На підставі поданих позивачем доказів, встановлено, що за відповідачем рахується заборгованість в сумі 10265 грн. 82 коп.

            Відповідно до ст. 1 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платниками податків перед бюджетами і державними цільовими фондами ” № 2181-Ш від 21.12.2000 року (надалі-Закон), (який діяв на момент винесення рішення та виникнення заборгованості) відповідач є платником податків і зборів (обов’язкових платежів).

          Згідно п. 3 ч. 1 ст. 9  Закону України „Про систему оподаткування ” (який діяв на момент винесення рішення та виникнення заборгованості) платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані, зокрема, сплачувати належні суми податків і  зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.

Відповідно до пункту 1.2 статті 1 Закону (який діяв на момент винесення рішення та виникнення заборгованості) податкове  зобов'язання –це зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки,  визначені цим Законом або іншими законами України.

Пунктом 1.3 статті 1 Закону (який діяв на момент винесення рішення та виникнення заборгованості) податковий борг (недоїмка) визначається як податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

          Відповідно пункту 2.1. ст. 2 Закону України "Про податок на додану вартість" (який діяв на момент винесення рішення та виникнення заборгованості) платником податку є: будь-яка особа, яка: а) здійснює або планує здійснювати господарську діяльність та реєструється за своїм добровільним рішенням як платник цього податку; б) підлягає обов'язковій реєстрації як платник цього податку; в) імпортує товари (супутні послуги) в обсягах, що підлягають оподаткуванню цим податком згідно з нормами цієї статті.

          Статтею 10 Закону України "Про податок на додану вартість" (який діяв на момент винесення рішення та виникнення заборгованості) встановлено, що  особами, відповідальними за нарахування, утримання та сплату (перерахування) податку до бюджету, є платники податку, визначені у статті 2 цього Закону. Платники податку, визначені у підпунктах "а", "в", "г", "д" пункту 10.1 цієї статті, відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту та своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону. Контроль за правильністю нарахування та сплати (перерахування) податку до бюджету здійснюється відповідним податковим органом, а при імпорті товарів із сплатою податку при його митному оформленні - відповідним митним органом за правилами, встановленими спільним рішенням центральних податкового та митного органів. Форми декларації та податкових розрахунків з цього податку встановлюються відповідно до закону.

   Судом встановлено, що співробітниками Ізмаїльської ОДПІ була проведена документальна невиїзна (камеральна) перевірка податкової декларації з податку на додану вартість. За результатами вказаної перевірки головним державним податковим інспектором відділу адміністрування податку на додану вартість управління оподаткування юридичних осіб Аккуратновою Л.В. складено акт №1908160033555768 від 09.09.2010 року про результати проведення документальної невиїзної (камеральної) перевірки ТОВ «Марина та К»(а.с.15) на предмет нарахування суми податку на додану вартість при умовному продажу залишку товарно-матеріальних цінностей, згідно п. 9.8 ст. 9 Закону України "Про податок на додану вартість" № 168\97-ВР (який діяв на момент винесення рішення та виникнення заборгованості), платник податків, в обліку якого на день анулювання реєстрації знаходяться товарні залишки або основні фонди, стосовно яких був нарахований податковий кредит у минулих або поточних податкових періодах, зобов'язаний визнати умовний продаж таких товарів за звичайними цінами та відповідно збільшити суму своїх податкових зобов'язань за наслідками податкового періоду, протягом якого відбувається таке анулювання.

 Вказаною перевіркою встановлено, що остання декларація з податку на додану вартість надана платником за червень 2010 року (дата реєстрації в податковому органі –13.07.2010 року, вх.№ 11192), остання декларація з податку на прибуток надана за 1 півріччя 2010 року (№11110 від 12.07.2010 року) по податку К/1 (№ 11591 від 15.07. 2011 року), залишок товарно-матеріальних цінностей складає 49861 грн. 00 коп. Також, у вказаному акті зазначено, що оскільки ТОВ «Марина та К»знято з обліку платників податку на додану вартість як особа зареєстрована як платник податку, який надає податковому органу декларації з цього податку протягом двадцяти послідовних податкових місяців, які свідчать про відсутність оподаткованих поставок протягом такого періоду, та підприємством самостійно не проведено нарахування суми ПДВ на залишок товарно-матеріальних цінностей, то донарахована сума податку на додану вартість буде складати 48961 грн. 00 коп. х 20% = 9792 грн. 20 коп.

 Згідно п.п. 4.2.2 «в»п.4.2 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетними та державними цільовими фондами» (який діяв на момент винесення рішення та виникнення заборгованості) контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків, у разі якщо  контролюючий орган внаслідок проведення камеральної перевірки виявляє арифметичні або методологічні помилки у поданій платником податків податковій декларації, які призвели до заниження або завищення суми податкового зобов'язання.

 Таким чином, на підставі п.п. 4.2.2 п.4.2 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетними та державними цільовими фондами» збільшено суму, що за результатами звітного періоду підлягає сплаті платником податку до бюджету на 9792 грн. 20 коп.

 На підставі вказаного акту перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення                       № 0001871600/0 від 18.10.2010 року (а.с.14) на суму податкового зобов’язання з податку на додану вартість за основним платежем у розмірі 9792 грн. 20 коп. та за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 489 грн. 61 коп.,  яке було направлено відповідачу, але не отримано ним, у зв’язку з поверненням поштового конверту з відміткою «за зазначеною адресою не проживає»що підтверджується матеріалами справи.

 Відповідно до п.п.5.3.1 Закону (який діяв на момент винесення рішення та виникнення заборгованості) у разі визначення податкового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах "а" - "в" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, платник податків зобов'язаний погасити нараховану суму податкового зобов'язання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження.

 З матеріалів справи та пояснень представника позивача вбачається, що ні в адміністративному, ні в судовому порядку вищезазначене повідомлення-рішення відповідачем не оскаржувалось, таким чином сума штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 10281 грн.                81 коп. вважається узгодженою.

 Нормою п.п. 5.4.1 Закону (який діяв на момент винесення рішення та виникнення заборгованості) узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

 В розумінні Закону податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

 Згідно із п.п. 6.2.1. п. 6.2 ст. 6 Закону (який діяв на момент винесення рішення та виникнення заборгованості) у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

        Як встановлено судом,  у зв’язку із частковою сплатою суми заборгованості по податку на додану вартість, податковий борг  ТОВ «Марина та К»становить 10265 грн. 82 коп.

        Також, судом встановлено, що 01.11.2010 року за № 1/54 відповідачу була направлена перша податкова вимога (а.с.18), яка не була вручена підприємству у зв’язку з незнаходженням фактичного розташування (місцезнаходження) підприємства за адресою, про що було складено акт від  10.11.2010 року (а.с. 19) та у зв’язку з неможливістю вручення податкової вимоги відповідачу, вона була розміщена на дошці податкових оголошень (повідомлень) в Ізмаїльській ОДПІ.            

         Відповідно до п.п. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону (який діяв на момент винесення рішення та виникнення заборгованості), активи платників податків можуть бути примусово стягнуті в рахунок погашення його податкових зобов’язань виключно за рішенням суду.

        Як вбачається з матеріалів справи, на час розгляду справи відповідач вищезазначену заборгованість у сумі 10265 грн. 82 коп. в добровольному порядку не оплатив та податкове повідомлення-рішення Ізмаїльської об’єднаної державної податкової інспекції не оскаржував.

         Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

         Відповідно до ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

       Таким чином, оскільки відповідач не сплатив  суми податкового боргу,  суд вважає, що позов Ізмаїльської об’єднаної державної податкової інспекції до товариства з обмеженою відповідальністю «Марина та К»про стягнення заборгованості зі сплати податку на додану вартість у розмірі 10265 грн. 82 коп. підлягає задоволенню.       

Керуючись ст.ст. 2, 7, 8, 9, 14, 70, 71, 72, 79, 86, 94, 158 –163 КАС України, суд, -

                                                             ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Ізмаїльської об’єднаної державної податкової інспекції до товариства з обмеженою відповідальністю «Марина та К»про стягнення заборгованості зі сплати податку на додану вартість у розмірі 10265 грн. 82 коп. –задовольнити.

        Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Марина та К» (ідентифікаційний код 33555768) заборгованість по податку на додану вартість у розмірі 10265 грн. 82 коп. (десять тисяч двісті шістдесят п’ять гривень 82 копійки) на р/р 31112029700214, код платежу 14010100, одержувач: ВДК в Ізмаїльському районі, код ЄДРПОУ 23214695, банк одержувача: ГУДКУ в Одеській області, МФО 828011.

        Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний  адміністративний суд апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги на постанову суду одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.     

        Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ст. 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.  

        Повний текст постанови складений та підписаний суддею 05 вересня 2011 року.

   Суддя                                                                                                                 О.М.Соколенко