№2А- 86 2007р.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 грудня 2007р. Дунаєвецький райсуд
Хмельницької області
в складі:головуючого-судді Артемчук В.М.
при секретарі Мудрицькій Л.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дунаївці адміністративну
справу за позовом
ОСОБА_1
до
Управління праці та соціального захисту населення Дунаєвецького району
про
утримання недоплаченої разової щорічної горошової допомоги учаснику
війни
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1звернулася в суд з позовом про утримання недоплаченої разової грошової допомоги як учаснику війни -вдові померлого інваліда війни.
В судовому засіданні представник позивачки по довіреності ОСОБА_2.. в підтвердження позовних вимог пояснила суду, що позивачка являється вдовою померлого інваліда війни і відповідно до ст.15 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», їй щорічно до 5 травня повинна надаватись грошова допомога у розмірі 5-ти мінімальних пенсій за віком.
Однак, відповідачем в порушення вимог цього закону в 2004р. їй не було виплачено такої допомоги, в 2005р. виплачено тільки 130грн., в 2006р. - 130грн., в 2007р. - 150грн.
Враховуючи, що мінімальна пенсія в 2004р. складала 92грн.45коп., в 2005р. - 332грн.,
в в 2006р. - 359грн., в 2007р. - 410грн.06коп., то за період 2004-2007рр. їй було недоп-
лачено 549грн.55коп., що є порушенням Конституції України, Закону України „Про
статус ветеранів війни, гарантії та соціального захисту „.
Тому, просить зобов”язати відповідача виплатити позивачці зазначену суму невиплаче-
ної допомоги.
Представник відповідача Василевська Н.М. позов визнала, пояснивши суду, що при
виплаті щорічної грошової допомоги, яка передбачена Законом України „Про статус
ветеранів війни, гарантії соціального захисту” учасникам війни та вдовам померлого інваліда війни Управління керується Законами України” Про Державний бюджет” на відповідні роки у розмірах, що передбаченні цими законами та відповідно до виділення фінансування, що і було зроблено позивачці та іншим учасникам війни, хоча позивачка має право на більший розмір грошової допомоги.
Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, вважає, що позов
підлягає до задоволення.
Судом встановлено, що позивачка згідно посвідчення серія НОМЕР_1від 11 липня 2002р. є учасником війни- сім”я померлого інваліда війни і має право на пільги, встановлені законодавством України.
Відповідно до ст.15 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії та соціальний
захист” від 22.10.1993р. із змінами і доповненнями дружинам померлих інвалідів війни які не одружились вдруге,щорічно до 5 травня виплачується разова грошова допомога у розмірі п”яти мінімальних пенсій за віком і виплату якої відповідно до ст.17-1 цього закону проводять органи праці та соціальногозахисту населення.
Законами України „Про Державний бюджет” на 2004-2007рр. мінімальна пенсія за
віком встановлена: в 2004р.- 92,45грн.; в 2005р. -332грн.; в 2006р. - 359грн.; в 2007р. -
410,06грн.
Згідно довідки Управління праці та соціального захисту населення Дунаєвецького
району, позивачці одноразова грошова допомога до 5 травня в 2004р. не виплачувалась,
в 2005р. була виплачена допомога в розмірі 130грн.; в 2006р. - 130грн.; в 2007р. - 150грн.
Дані розміри виплат допомоги встановлені Законами України „Про Державний бюджет
України” на відповідні роки, якими і керувався відповідач при виплаті цієї допомоги, а
не розмірами виплат, що встановлені Законом України „Про статус ветеранів війни, гарантії ії соціального захисту”.
Однак, така позиція відповідача не відповідає чинному законодавсту.
Так, згідно рішення Конституційного Суду України №20 від 01.12.2004р. та №6 від
19.07.2007р., визначено неконституційними положення Закону України „Про Держав-
ний бюджет України на 2004р.”, які обмежують щорічні разові грошові виплати,
передбачені Законом України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального
захисту”, зокрема і його ст.14-1, та неконституційним зупинення Законом „Про Дер-
жавний бюджет України” дії інших законів України, щодо надання пільг, компенсацій і
гарантій, оскільки ст.22 Конституції України не допускає звуження змісту обсягу існую-
чих прав і свобод. Крім того, ст.95 Конституції України та ст.38 Бюджетного Кодексу
України встановлено вичерпний перелік правовідносин, які регулюються Законом України „Про Державний бюджет” та згідно ст.27 цього Закону він не може встановлю-
вати інше правове регулювання відносин, що є предметом регулювання інших Законів
України.
А тому, враховуючи наведене, суд вважає, що відповідач при виплаті зазначеної
допомоги позивачці як вдові інваліда війни повинен був керуватись положеннями Закону
України „Про статус ветеранів війни, гарантій та соціальний захист” і його дії по обме-
женню розміру зазначених виплат та не виплат допомоги є неправомірними.
Зазначеним вище розрахунком встановлено, що сума не доплаченої щорічної грошової допомоги відповідачем позивачці за 2004-2007рр. становить 5492грн55коп., яку і слід
зобов”язати відповідача виплатити позивачці.
Керуючись ст.ст.22,95 Конституції України, рішеннями Конституційного Суду України
№20 від 01.12.2004р. та №6 від 09.07.2007р., ст.ст. 15,17-1, Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, ст.ст.9,11,71,159-163 КАС України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
Позов задовольнити.
Зобов”язати Управління праці і соціального захисту населення Дунаєвецького району
провести виплату ОСОБА_1недоплачену разову щорічну допомогу, як
вдові інваліда війни, за період 2004-2007рр. в сумі 5492 (п”ять тисяч чотириста дев”яносто дві) грн. 55 коп.
.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного
адміністративного суду через Дунаєвецький райсуд шляхом подачі в 10-денний строк
з дня проголошення постанови заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього
протягом 20-ти днів апеляційної скарги або в порядку ч.5ст.186 КАС України.
Головуюча /підпис/:
Вірно:
Суддя Дунаєвецького райсуду В.М.Артемчук