ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця,  Хмельницьке шосе, 7  тел. 66-03-00, 66-11-31       http://vn.arbitr.gov.ua

_________________________________________________________________________________________________

І м е н е м     У к р а ї н и

РІШЕННЯ

13 вересня 2011 р.                   Справа 12/88-10

Господарський суд Вінницької області в складі

головуючого судді Грабика В.В.,           

при секретарі судового засідання Кучер Р.П.,

розглянувши в приміщенні суду справу

за позовом: публічного акціонерного товариства "Концерн Галнафтогаз"  (код ЄДРПОУ 31729918, 79056, вул. Пластова, 1, м.Львів, Личаківський район)   

до: Вінницького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України   (вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, 21000)  

про визнання частково недійсним рішення адміністративної колегії Вінницького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 30.04.10 р. № 20-рш у справі № 05-26.20.2/09-10

за участю представників сторін:

від позивача : ОСОБА_1. - за довіреністю

від відповідача : ОСОБА_2., ОСОБА_3. - за довіреностями

ВСТАНОВИВ :

Публічне акціонерне товариство "Концерн Галнафтогаз" 17.06.2010р. звернулось в господарський суд Вінницької області з позовом до Вінницького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, в якому  просить суд визнати недійсним рішення адміністративної колегії Вінницького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 30.04.2010 р. № 20-рш у справі № 05-26.20.2/09-10 в частині визнання дій ПАТ "Концерн Галнафтогаз" порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим п.2 ст.50 ЗУ "Про захист економічної конкуренції", п.1 ч.2 ст. 13 цього ж Закону, у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем, та в частині накладення на ПАТ "Концерн Галнафтогаз"  штрафу в розмірі 17 000,00 грн..

Позов обґрунтовано наступним. Рішенням адміністративної колегії Вінницького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 30.04.2010 р. № 20-рш у справі № 05-26.20.2/09-10 дії ПАТ "Концерн Галнафтогаз" визнано порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим п.2 ст.50 ЗУ "Про захист економічної конкуренції", п.1 ч.2 ст. 13 цього ж Закону -  зловживання монопольним становищем, на ринку реалізації високооктанових бензинів шляхом встановлення таких цін реалізації бензинів на АЗС в смт. Оратів, які неможливо було б встановити за умов існування значної конкуренції на ринку, та накладено на ПАТ "Концерн Галнафтогаз"  штраф у розмірі 17 000,00 грн. . Як зазначено у рішенні адмінколегії, ціни реалізації бензинів марок А-92 та А-95 на АЗС ПАТ "Концерн Галнафтогаз" в смт. Оратів протягом січня-лютого 2010 року  були економічно необґрунтованими та безпідставно завищеними.ПАТ "Концерн Галнафтогаз" вважає, що рішення адміністративної колегії Вінницького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 30.04.2010 р. № 20-рш прийнято з неповним з'ясуванням усіх необхідних обставин та не відповідає вимогам чинного законодавства з причин, наведених у позовній заяві (а.с.2-10, т.1).

Ухвалою суду від 18.06.2010 р. суддею Кожухар М.С. порушено провадження у  справі № 12/88-10 з призначенням судового засідання на 13.07.2010 р..

У відзиві № 04-26.12/1380 від 09.07.2010 р.   відповідач проти позову заперечив в зв"язку з його безпідставністю (т.2 а.с. 2-4).

Згідно розпорядження заступника голови суду від 08.12.2010 року справу № 12/88-10 передано на розгляд судді Білоусу В.В., в зв'язку з обранням судді Кожухар М.С. на посаду судді Вінницького апеляційного адміністративного суду.

Рішенням від 17.02.2011 р. у справі № 12/88-10 в позові ПАТ "Концерн Галнафтогаз" відмовлено.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 13.04.2011 р. апеляційну скаргу ПАТ "Концерн Галнафтогаз" залишено без задоволення, а рішення господарського суду Вінницької області - без змін .

Постановою Вищого господарського суду України від 21.06.2011 р. касаційну скаргу ПАТ "Концерн Галнафтогаз" задоволено частково, рішення господарського суду Вінницької області від 17.02.2011 р. та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 13.04.2011 р. скасовано, а справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції з огляду на наступне.

Попереднім судовим інстанціям для прийняття правильного рішення по суті даного спору належало вичерпно дослідити доводи та заперечення сторін, дати належну оцінку поданим ними доказам та встановити наявність чи відсутність обставин, зазначених у частині першій статті 59 Закону № 2210, шляхом дослідження повноти Рішення АМК та правильності його висновків, а саме: з яких критеріїв виходило Відділення при визначенні територіальних меж даного ринку;  яку саме відстань (у км) між АЗС Відділення враховувало при визначенні територіальних меж ринку; чи наявні на визначеному Відділенням ринку неосновні конкуренти Товариства; які ними встановлювалися ціни на високооктанові бензини; на якій відстані від смт Оратів та Оратівського району наявні найближчі АЗС з високооктановими бензинами інших суб’єктів господарювання (основних та неосновних конкурентів); стан цін на цих АЗС; які ціни встановлювало Товариство на високооктанові бензини на власних АЗС у м. Погребище та в м. Іллінці; чим Відділення доводить неможливість встановлення Товариством на визначеному відповідачем ринку наявних цін на високооктанові бензини в умовах значної конкуренції; чи спростовано Відділенням доводи Товариства стосовно єдиної цінової політики та рівня його цін на ринках із значною конкуренцією; чи спростовано Відділенням доводи Товариства стосовно факторів впливу на ціни.

Згідно розпорядження керівника апарату суду, справу № 12/88-10 передано на розгляд судді Грабику В.В..

Ухвалою суду від 21.07.11 р. справу № 12/88-10  прийнято до провадження  суддею Грабиком В.В.  з призначенням до розгляду  на 23.08.2011 р..

18.08.2011 р. представником відповідача подано до суду письмові пояснення по суті спору, в яких окрім іншого зазначено наступне. Територіальні межі визначаються адмінколегією відділення відповідно Методики визначення монопольного (домінуючого) становища суб'єктів господарювання на ринку (далі Методика), затвердженої розпорядженням Антимонопольного комітету України від 05.03.02 № 49-р, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 01.04.02 № 317/6605. Відповідно до зазначеної Методики рішенням від 30.06.10 № 20-рш було визнано монопольне становище Товариства на ринку реалізації високооктанових бензинів в територіальних межах смт. Оратів та Оратівського району на протязі 2009 року, січня-лютого 2010 року з часткою 100 %. (Результати дослідження ринку додані у справу з відзивом від 09.02.11 № 04-26.12/296). Жодними нормативними документами у сфері захисту економічної конкуренції не ередбачено здійснення порівняльного аналізу діяльності суб'єкта господарювання на базі порівняння діяльності в різних територіальних межах. Діяльність, становище суб'єкта господарювання в інших територіальних межах може бути предметом іншого дослідження та, відповідно, предметом розгляду іншої справи про порушення і законодавства про захист економічної конкуренції. Так, Товариством дійсно в інших територіальних межах як Вінницької області, так і інших регіонів країни встановлювались ціни на бензини марок А-95 та А-92 аналогічні до цін, що були встановлені на автомобільній заправній станції (далі-АЗС) в смт. Оратів. Але даний факт жодними чином не може бути сприйнятий як підтвердження відсутності в діях Товариства порушення законодавства про захист економічної конкуренції. Товариство наводить перелік суб'єктів господарювання, що діють на ринку реалізації високооктанових бензинів в межах м. Вінниці та Вінницького району та  зазначає, що їх наявність є підтвердженням існування на ринку значної конкуренції. Відповідно до частини другої статті 12 Закону України "Про захист економічної конкуренції" (далі-Закон) монопольним (домінуючим) вважається становище суб'єкта господарювання, частка якого на ринку товару перевищує 35 відсотків, якщо він не доведе, що зазнає значної конкуренції. Відповідно до частини третьої статті 12 Закону монопольним (домінуючим) також може бути визнане становище суб'єкта господарювання, якщо його частка на ринку товару становить 35 або менше відсотків, але він не зазнає значної конкуренції, зокрема внаслідок порівняно невеликого розміру часток ринку, які належать конкурентам. Відповідно до частини четвертої статті 12 Закону вважається, що кожен із двох чи більше суб'єктів господарювання займає монопольне (домінуюче) становище на ринку товару, якщо стосовно певного виду товару між ними немає конкуренції або є незначна конкуренція і щодо них, разом узятих, виконується одна з умов, передбачених частиною першою цієї статті. Відповідно до частини третьої статті 12 Закону монопольним (домінуючим) вважається також становище кожного з кількох суб'єктів господарювання, якщо стосовно них виконуються такі умови: сукупна частка не більше ніж трьох суб'єктів господарювання, яким на одному належать найбільші частки на ринку, перевищує 50 відсотків; сукупна частка не більше ніж п'яти суб'єктів господарювання, яким на одному ринку належать найбільші частки на ринку, путність монопольного (домінуючого) становища суб'єкта господарювання на ринку перевищує 70 відсотків - і при цьому вони не доведуть, що стосовно них не виконуються умови частини четвертої  цієї статті. Таким чином, з урахуванням зазначених вище положень Закону наявність на ринку в певних територіальних межах суб'єктів господарювання - конкурентів Товариства не є  підтвердженням відсутності домінуючого становища Товариства на ринку самостійно або у  складі інших суб'єктів господарювання. Крім того, на ст. 4 позовної заяви Товариство підтверджує, що такі ж самі ціни на бензин марок А-92 та А-95 протягом січня-лютого 2010 року встановлювалися на АЗС ПАТ "Концерн "Галнафтогаз" в інших регіонах України, в яких Товариство зазнає значної "жорсткої" і конкуренції з боку інших суб'єктів господарювання. До цього варто зауважити, що відповідно до ст. 1 Закону України "Про захист економічної конкуренції" економічна конкуренція (конкуренція) - змагання між суб'єктами  господарювання з метою здобуття завдяки власним досягненням переваг над іншими суб'єктами господарювання, внаслідок чого споживачі, суб'єкти господарювання мають можливість вибирати між кількома продавцями, покупцями, а окремий суб'єкт| господарювання не може визначати умови обороту товарів на ринку. Оскільки, цінова поведінка Товариства на ринках в інших територіальних межах ( в т.ч. на тих, де здійснює діяльність значна кількість суб'єктів господарювання) є однаковою, можна стверджувати про відсутність значної конкуренції на таких ринках в певних територіальних межах. Отже, доводи Товариства стосовно того, що ціни, встановлені на АЗС Товариства в смт. Оратів не є завищеними внаслідок зловживання монопольним становищем на ринку територіальних межах смт. Оратів та Оратівського району, тільки тому, що на АЗС Товариства в інших територіальних межах також встановлювались такі ж самі ціни, як в смт. Оратів, є безпідставними. Наявність АЗС інших суб'єктів господарювання в інших територіальних межах ринків не свідчить про відсутність зловживання монопольним (домінуючим) становищем суб'єкта господарювання на ринку в певних територіальних межах, це лише свідчить про те, що в межах розгляду справи № 05-26.20.2/09-10 не визначалось становище Товариства в інших територіальних межах та не кваліфікувались дії Товариства внаслідок можливого зловживання цим становищем. 2. З положень частини першої статті 13 Закону випливає, що дії суб'єкта господарювання є зловживанням монопольним становищем на ринку за тих умов, що вони можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції, або ущемлення інтересів інших суб'єктів господарювання чи споживачів. Ущемлення інтересів споживачів за умов відсутності значної конкуренції в даному випадку полягало в тому, що споживач придбавав товар за вищою ціною. 3. Товариство заперечує, що ціни на бензини марок А-95 та А-92 були безпідставно завищеними Товариством. Разом з тим, Товариство не заперечує, що закупівельні ціни на бензини марок А-95 та А- 92 протягом січня-лютого 2010 року майже не підвищувались, а навіть було зафіксовано їх зниження. Ціни реалізації бензинів марок А-92 та А-95 та ціни їх придбання протягом січня-лютого 2010 року надано Товариством в листі від 19.02.10 № 589-1/17-03 на відповідну вимогу голови відділення від 10.02.10 № 05-26.20/307.  

Динаміка зміни цін реалізації високооктанових бензинів Товариством на АЗС в смт. Оратів протягом січня-лютого 2010 року наступна:

Динаміка зміни цін реалізації високооктан

Пальне    01.01.1002.01.1014.01.1026.01.1027.01.1017.02.10

А-92, грн./л6,806,907,257,407,497,49

А-95, грн./л7,357,457,807,907,997,99

Протягом січня-лютого 2010 року ціна на бензин марки А-92 зросла на 0,69 грн. або на 10,1%, на бензин марки А-95 на 0,64 грн. або на 8,7 %. Найбільшим ріст ціни бензинів відбувся 14.01.10: ціна бензину марки А-92 зросла на 0,35 грн., марки А-95 також на 0,35 грн.

Динаміка зміни закупівельних цін високооктанових бензинів Товариством протягом січня-лютого 2010 року наступна:

Дата придбанняА-92, грн./тА-95, грн./т

02.01.10-7259

03.01.106518-

06.01.10-7567

08.01.10-7548

11.01.10-7685

14.01.106780-

15.01.107023-

16.01.10-7848

17.01.10-7804

23.01.10-7599

25.01.106893-

28.01.10-7483

01.02.10-7354

02.02.10-7305

04.02.10-7403

06.02.10-7423

7296

08.02.107179-

11.02.10-7336

13.02.1065777219

15.02.10-7160

Так, закупівельна ціна бензину марки А-92 за період з 03.01.10 по 14.01.10 збільшилась на 4,0 %, тоді як ціна реалізації збільшилась на 5,1 %, за період з 15.01.10 по 25.01.10  закупівельна ціна зменшилась на 1,9%, тоді як ціну реалізації навпаки було підвищено з їхІ 14.01.10 по 27.01.10 на 3,3 %. 08.02.10 відбулося збільшення закупівельної на 4,1 %, 13.02.10 закупівельна ціна зменшилась на 9,2 %, тоді як ціна реалізації бензину марки А-92 залишалась го І незмінною (тобто ціна на бензин А-92 була встановлена 7,49 грн./л з 27.01.10 та залишалась зи І такою до березня 2010 року).Закупівельна ціна бензину марки А-95 за період з 02.01.10 по 11.01.10 збільшилась на 5,9 %, ціна реалізації була підвищена 14.01.10 на 5,0 %, 16.01.10 була зафіксована найбільша закупівельна ціна бензину марки А-95, з 14.01.10 вона збільшилась на 2,1%. В період з 23.01.10 закупівельна ціна бензину марки А-95 почала знижуватись. Якщо з 16.01.10 до 28.01.10 закупівельна ціна зменшилась на 4,9 %, то в період з 28.01.10 по 15.02.10 вона зменшилась ще на 4,5 %, тоді як ціну реалізації бензину марки А-95 було суттєво підвищено та залишено на тому самому рівні (3 27.01.10 по березень 2010 року - 7, 99 грн). Ціна на бензин формується Товариством, як і іншими суб'єктами господарювання, що діють на ринку, виходячи з закупівельної ціни та витрат на реалізацію товару. Основною причиною підвищення цін на бензини всі оператори ринку завжди зазначають підвищення закупівельних цін на нафтопродукти. В даному випадку протягом січня-лютого 2010 року підвищення закупівельних цін на високооктанові бензини в Товариства майже не було. Щодо конкретного прикладу, наведеного Товариством, то навіть з врахуванням проміжку часу тривалістю 26 днів, який вказано Товариством і в підтвердження якого надано відповідні докази, то даний приклад тільки є підтвердженням безпідставного підвищення цін на високооктанові бензини протягом аналізуємого періоду.

Наприклад закупівельна ціна на бензин марки А-92 знизилась 25.01.10, разом з тим 19.02.10 (проміжок 26 днів) ціна реалізації бензину А-92, що була підвищена 26-27 січня, залишалась незмінною.

Закупівельна ціна на бензин марки А-92 знов знизилась 13.02.10, разом з тим 10.03.10 (проміжок 26 днів) ціна реалізації бензину А-92, що була підвищена 26-27 січня 2010 року, залишалась незмінною.

Закупівельна ціна на бензин марки А-95 знижувалась з 23.01.10 по 02.02.10, разом з тим, з 17.02.10 по 27.02.10 ціна реалізації бензину А-92, що була підвищена 26-27 січня залишалась незмінною.

Ціни на бензини марок А-92 та А-95, за період з 17.02.10 по 08.03.10 надані Товариством в листі від 19.03.10 № 1077-1/17-03 на відповідну вимогу голови відділення від 12.03.10 №05- 26.10/568.

Таким чином, навіть з врахуванням значного проміжку у часі, який було вказано Товариством на підставі конкретного прикладу, підстав для підвищення цін в таких розмірах на високооктанові бензини у Товариства не було.

Крім того, Товариством безпідставно зазначено, що адмінколегією було враховано тільки динаміку зміни закупівельних цін на високооктанові бензини та її дослідження.

Адміністративною колегією відділення було проаналізовано наявність (відсутність) змін у витратах на реалізацію бензинів Товариством, які разом з закупівельною ціною формують повну собівартість реалізації продукції.

Товариством було надано "розшифровку" витрат на реалізацію 1 т нафтопродуктів (лист Товариства від 19.02.10 № 589-1/17-03:

Статті витрат, грн.Січень 2010 рокуЛютий 2010 року

амортизація122122

витрати на оплату праці285254

нарахування на заробітну плату9180

витрати на утримання і експлуатацію208203

адміністративні витрати11697

витрати на збут108107

інші операційні витрати, в тому числі749728

відсотки за кредитами688672

Всього   витрат   (без   ПДВ   та   витрат   на придбання)16791593

Товариством надано інформацію, що свідчить про відсутність збільшення витрат на реалізацію високооктанових бензинів протягом січня-лютого 2010 року.

На виконання вимог ухвали суду від  від 21.07.11 по справі № 12/88-10 відповідачем надано письмові пояснення наступного змісту.

Відповідно до п. 6.1 Методики територіальні (географічні) межі ринку певного товару (товарної групи) визначаються шляхом установлення мінімальної території, за межами якої з точки зору споживача придбання товарів (товарної групи), що належать до групи взаємозамінних товарів товарної групи), є неможливим або недоцільним.

Одна з автомобільних заправних станцій (далі-АЗС) Товариства на території Вінницької області розташована в Оратівському районі, а саме: безпосередньо в смт. Оратів за адресою смт. Оратів, вул. Леніна, 2.

АЗС інших суб'єктів господарювання в смт. Оратів та на території Оратівського району на відстані, яка є для споживачів такою, яку економічно доцільно подолати з метою придбання товару за іншою найбільш вигідною ціною, немає.

Відповідно до п. 1.3 Методики територіальні (географічні) межі ринку - територія зі сферою взаємовідносин купівлі-продажу товару (групи товарів), в межах якої за звичайних умов споживач може легко задовольнити свій попит на певний товар і яка може бути, як правило, територією держави, області, району, міста тощо або їхніми частинами. Враховуючи зазначене та вказаний вище п. 1 визначено територіальні межі смт. Оратів та Оратівський район.

Неосновні конкуренти ПАТ Концерн Галнафтогаз" у січні-лютому 2010 р. були відсутні на ринку реалізації високооктанових бензинів в територіальних межах смт. Оратів та Оратівського району. Становище Товариства на ринку в територіальних межах смт. Оратів та Оратівського району визнано монопольним з часткою 100 %, що передбачає відсутність як основних, так і неосновних конкурентів у вказаних територіальних межах.

АЗС Товариства та його основних конкурентів-реалізаторів високооктанових бензинів розташовані на значній відстані не менше 30 км від смт. Оратів і їх не можна розглядати як конкурентів ПАТ "Концерн Галнафтогаз" на території Оратівського району. Так, основними конкурентами Товариства в межах Вінницької області січні-лютому 2010 року були ТОВ "Альянс Холдинг", ПІІ "ЛУКОЙЛ Україна", ТОВ "КОНТИНЕНТ НАФТО ТРЕЙД" (комісіонер - ПП Яско"), ПП "Джерело", ВАТ "Укрнафта", ТОВ "Соббі", ТОВ "Солара-М", ТОВ фірма "Кредо", ТОВ "Веста Сервіс". АЗС перелічених суб'єктів господарювання розташовані на значних відстанях від Оратівського району. Відтак вказані суб'єкти не є конкурентами Товариства у зазначених територіальних та часових межах ринку. Дослідження ринку додається (додаток 3). Ціни на бензини марок А-92 та А-95, які встановлювалися на протязі січня-лютого 2010 року переліченими вище суб'єктами господарювання на АЗС, що розташовані на території Вінницької області додаються у формі таблиць (додаток 4). Найближчими до АЗС Товариства в смт. Оратів є АЗС самого Товариства, що розташовані в м. Погребище (ціни є аналогічні до цін у смт. Оратів), м. Липовець (ціни є аналогічні до цін у смт. Оратів), м. Іллінці (ціни є на 3-7% нижчими від цін самого Товариства на АЗС в смт. Оратів у зв'язку з "небрендовістю" "ОККО" АЗС в м. Іллінці). Розпорядження про встановлення цін додані до позову Товариства). Щодо пояснення, наданого Товариством, стосовно брендових та небрендових АЗС та різниці в цінах, що встановлені на підставі того, чи працює АЗС під брендом "ОККО", то вказана цінова політика Товариства є тільки підтвердженням зловживання монопольним становищем на ринку в смт. Оратів та Оратівського району, тому що бензини марок А-92 та А- 95, що реалізуються з усіх АЗС Товариства, є однаковими за якістю, адже, за даними Товариства, придбані в одних і тих самих постачальників станом на певну дату, що підтверджується листами Товариства до відділення від 19.02.11 № 589-1/17-03 та від 19.03.11 № 1077-1/17-03, в яких у відповідь на вимоги відділення було надано всі ціни придбання Товариством високооктанових бензинів, які реалізовувались з АЗС Товариства у Вінницькій області. Вказані ціни придбання і зазначені в рішенні адмінколегії відділення від 30.04.10 № 20-рш. ПАТ "Концерн Галнафтогаз" вказувало причиною різниці в цінах реалізації на "брендових" та "небрендових" АЗС Товариства тільки наявність (відсутність) бренду. Витрати на реалізацію бензинів, як і ціни придбання були надані однакові по всіх без винятку АЗС Товариства у Вінницькій області. 5. Ціноутворення в умовах конкуренції

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про захист економічної конкуренції" економічна конкуренція (конкуренція) - змагання між суб'єктами господарювання з метою здобуття завдяки власним досягненням переваг над іншими суб'єктами господарювання, внаслідок чого споживачі, суб'єкти господарювання мають можливість вибирати між кількома продавцями, покупцями, а окремий суб'єкт господарювання не може визначати умови обороту товарів на ринку.  даного випливає, що економічна діяльність завжди підпадає під закони рівноваги попиту та пропозиції. Однак, щоб підтримувати частку на ринку або навіть збільшити її - суб'єкт господарювання змушений в умовах значної конкуренції зменшувати ціни реалізації товару інакше він буде втрачати покупця. 6. Політика Товариства в умовах конкуренції Відповідно до зазначеного вище враховуючи "негнучку" цінову політику Товариства на теренах всієї України стверджувати про значну конкуренцію є передчасним. При цьому в умовах конкуренції суб'єкт господарювання намагається зайняти якомога більшу частку ринку. Якщо ж закупівельні ціни на певний товар знижуються, а роздрібні ціни залишаються незмінними при інших стабільних факторах і при цьому суб'єкт господарювання займає монопольне становище на ринку в певних територіальних межах - можна стверджувати про зловживання такого суб'єкта господарювання монопольним становищем на ринку (т.4 а.с.71-74).их

м січн          Представником позивача 18.08.2011 р. подано до суду додаткові пояснення в обґрунтування позовних вимог, в яких окрім іншого вказано наступне. Публічне акціонерне товариство «Концерн Галнафтогаз»не визнає факту вчинення ним порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченого пунктом 2 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції», п.1 ч.2 ст.13 цього ж Закону - зловживання монопольним становищем на ринку реалізації високооктанових бензинів шляхом встановлення таких цін реалізації бензинів на АЗС в смт.Оратів, які неможливо було б встановити за умов існування значної конкуренції на ринку. Вважаємо, що ціни реалізації бензинів марок А-92 та А-95 на АЗС «ОККО»в смт. Оратів, які встановлювались Товариством протягом січня-лютого 2010, були економічно обґрунтованими.Таким чином, приймаючи оскаржуване Рішення від 30.04.2010р. № 20-рш у справі № 05-26.20.2/09-10, адміністративна колегія Вінницького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України неповно з'ясувала обставини, які мають значення для справи, не довела обставини, які мають значення для справи і які визнано встановленими, неправильно застосувала норми матеріального права, а викладені у Рішенні адмінколегії висновки не відповідають обставинам справи, що відповідно до ст.59 Закону України «Про захист економічної конкуренції»є підставою для визнання недійсним (скасування) такого рішення (т.4 а.с.119-126).

          У зв'язку з ненаданням представником відповідача усіх необхідних для вирішення спору по суті документів, в судовому засіданні 23.08.2011 р. оголошено перерву до 13.09.2011 р..

          В судовому засіданні 13.09.2011 р. представник позивача підтримала позовні вимоги в повному обсязі з підстав та за обставин, вказаних в позові і письмових поясненнях.

Представники відповідача позов не визнали з підстав вказаних у відзиві на позовну заяву.

При розгляді справи судом встановлені наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Згідно розпорядження адміністративної колегії Вінницького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 11.03.2010 р. № 9-рк розпочато розгляд справи № 05-26.20.2/09-10, у зв'язку з наявністю в діях публічного акціонерного товариства “Концерн Галнафтогаз” щодо встановлення економічно необґрунтованих цін на бензин марок А-92, А-95 ознак порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченого п. 2 ст.50 Закону України “Про захист економічної конкуренції”, п.1 ч.2 ст.13 цього ж Закону - зловживання монопольним становищем на ринку реалізації високооктанових бензинів шляхом встановлення таких цін реалізації високооктанових бензинів на АЗС в смт. Оратів, які неможливо було б встановити за умов існування значної конкуренції на ринку.

30.04.2010 р., за результатами розгляду справи № 05-26.20.2/09-10  Адміністративною колегією Вінницького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету (далі - Адміністративна колегія) прийнято рішення № 20-рш по справі № 05-26.20.2/09-10, яким визнано  те, що: ПАТ "Концерн Галнафтогаз" протягом 2009 року - січня-лютого 2010 року займало монопольне становище на ринку реалізації високооктанових бензинів в територіальних межах смт. Оратів та Оратівського району з часткою 100%; дії ПАТ "Концерн Галнафтогаз" щодо встановлення економічно необгрунтованих  цін на бензини марок А-92, А-95 є порушенням законодавства про захист економічної конкуренції , передбаченим пунктом 2 ст. 50 ЗУ "Про захист економічної конкуренції", пунктом 1 частини 2 статті 13 цього ж Закону - зловживання монопольним становищем на ринку реалізації високооктанових бензинів  шляхом встановлення таких цін реалізації високооктанових бензинів на АЗС в смт. Оратів, які неможливо було б встановити за умов існування значної конкуренції  на ринку.

Рішення мотивоване тим, що основними споживачами позивача в територіальних межах смт Оратів та Оратівського району є мешканці Оратова  та Оратівського району, смт. Оратів є віддаленим районом від обласного центру (відстань дорівнює близько 90 км). АЗС Товариства та його основних конкурентів-реалізаторів високооктанових бензинів розташовані на значній відстані і їх не можна розглядати як конкурентів ПАТ "Концерн Галнафтогаз" на території Оратівського району. Так, основними конкурентами Товариства в межах Вінницької області є ТОВ "Альянс Холдинг", ПП "ЛУКОЙЛ Україна", ТОВ "КОНТИНЕНТ НАФТО ТРЕЙД", ПП "Джерело", ВАТ "Укрнафта", ТОВ "Соббі", ТОВ "Солара-М", ТОВ фірма "Кредо", ТОВ "Веста Сервіс". АЗС перелічених суб'єктів господарювання розташовані на значних відстанях від Оратівського району. Найближчими до АЗС Товариства в смт. Оратів є АЗС, що розташовані в м. Погребище, м. Іллінці. В даних районних центрах розташовані АЗС ПАТ "Концерн Галнафтогаз". Зазначене вище дослідження проведено на підставі інформації та матеріалів, отриманих відділенням протягом 2009 року, січня-лютого 2010 року. Враховуючи викладене, згідно з дослідженням ринку, проведеним відповідно до Методики визначення монопольного (домінуючого) становища суб'єктів господарювання на ринку, затвердженої розпорядженням Антимонопольного комітету України від 05.03.02 № 49-р, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 01.04.02 № 317/6605, Товариство протягом 2009 року, січня - лютого 2010 року займало монопольне становище на ринку реалізації високооктанових бензинів в територіальних межах смт. Оратів та Оратівського району з часткою 100%. Протягом січня-лютого 2010 року ціна на бензин марки А-92 зросла на 0,69 грн. або на 10,1%, на бензин марки А-95 на 0,64 грн. або на 8,7 %. Найбільшим ріст ціни бензинів відбувся 14.01.10: ціна бензину марки А-92 зросла на 0,35 грн., марки А-95 також на 0,35 грн.. ціна придбання бензину марки А-92 за період з 03.01.10 по 14.01.10 збільшилась на 4,0%, тоді як ціна реалізації збільшилась на 5,1%, за період з 15.01.10 по 25.01.10 ціна придбання зменшилась на 1,9%, тоді як ціну реалізації навпаки було підвищено з 14.01.10 по 27.01.10 на 3,3%. Після збільшення ціни придбання 08.02.10 на 4,1%, 13.02.10 ціна придбання зменшилась на 9,2%, тоді як ціна реалізації бензину марки А-92 залишалась незмінною. Ціна придбання бензину марки А-95 за період з 02.01.10 по 11.01.10 збільшилась на 5,9%, ціна реалізації була підвищена 14.01.10 на 5,0%, 16.01.10 була зафіксована найбільша ціна придбання бензину марки А-95, з 14.01.10 вона збільшилась на 2,1%. В період з 23.01.10 ціна придбання бензину марки А-95 почала знижуватись. Якщо з 16.01.10 до 28.01.10 ціна придбання зменшилась на 4,9 %, то в період з 28.01.10 по 15.02.10 вона зменшилась ще на 4,5%, тоді як ціну реалізації бензину марки А-95 було суттєво підвищено та залишено на тому самому рівні.

Товариством було надано "розшифровку" витрат на реалізацію 1 т нафтопродуктів:

Статті витрат, грн.Січень 2010 рокуЛютий 2010 року

амортизація122122

витрати на оплату праці285254

нарахування на заробітну плату9180

витрати на утримання і експлуатацію208203

адміністративні витрати11697

витрати на збут108107

інші операційні витрати, в тому числі749728

відсотки за кредитами688672

Всього   витрат   (без   ПДВ   та   витрат   на придбання)16791593

ПАТ "Концерн Галнафтогаз" не надано  інформації про збільшення витрат на реалізацію високооктанових бензинів протягом січня-лютого 2010 року, надана інформація свідчить про сталий рівень витрат (амортизація), та зменшення всіх інших витрат у лютому 2010 року, тоді як ціни реалізації високооктанових бензинів зростали. При цьому, ціни реалізації високооктанових бензинів зростали.

На підставі цього відповідач прийшов до висновку про те, що позивач підвищував та утримував на високому рівні ціни реалізації на високооктанові бензини протягом січня-лютого 2010 р. за відсутності економічного обґрунтування для вчинення таких дій в територіальних межах смт. Оратів та Оратівського району і що ці ціни позивачем на вказаній території протягом січня-лютого 2010 р. були безпідставно завищені, які б не можна було встановити за умов існування значної конкуренції на ринку. Такі висновки відповідачем зроблені також на підставі розпоряджень позивача про зміну роздрібних цін по Вінницькій, Хмельницькій, Черкаській, Рівненській та Кіровоградській областях  (т.1 а.с. 46-114).

Так, згідно ст. 12 Закону суб’єкт господарювання  займає монопольне (домінуюче) становище на ринку товару, якщо: на цьому ринку у нього немає жодного конкурента; він не зазнає значної конкуренції внаслідок обмеженості можливостей доступу інших суб’єктів господарювання щодо закупівлі сировини, матеріалів та збуту товарів, наявності бар’єрів для доступу на ринок інших суб’єктів господарювання, наявності пільг чи інших обставин. Монопольним (домінуючим) вважається становище суб’єкта господарювання, частка якого на ринку товару перевищує 35 %, якщо він не доведе, що зазнає значної конкуренції. Монопольним (домінуючим) також може бути визнане становище суб’єкта господарювання, якщо його частка на ринку товару становить 35 або менше відсотків, але він не зазнає значної конкуренції, зокрема внаслідок порівняно невеликого розміру часток ринку, які належать конкурентам (частини 1-3).

Згідно п.5 оглядового листа Вищого господарського суду України від 21.08.2007 р. N 01-8/741 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із застосуванням конкурентного законодавства (за матеріалами справ, розглянутих у касаційному порядку Вищим господарським судом України)" у вирішенні спору, пов'язаного з визнанням недійсним рішення територіального відділення Антимонопольного комітету України, яким дії підприємства кваліфіковано як зловживання монопольним (домінуючим) становищем, господарські суди повинні вичерпно з'ясовувати обставини, з якими закон пов'язує визнання певних дій таким зловживанням.

Відповідно до п. 10 Рекомендацій Президії Вищого Господарського суду України від 29.10.2008 р. № 04-5/247 "Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства" У вирішенні спірних питань, пов'язаних з визначенням органами Антимонопольного комітету України монопольного (домінуючого) становища суб'єктів господарювання на певних ринках товарів, господарським судам слід мати на увазі таке. 10.1. Установлення монопольного (домінуючого) становища суб'єкта (суб'єктів) господарювання включає застосування як структурних, так і поведінкових показників, що характеризують стан конкуренції на ринку. При цьому застосування структурних показників зумовлюється встановленням об'єкта аналізу, визначенням товарних, територіальних (географічних), часових меж ринку на підставі інформації, яка може бути використана для визначення монопольного (домінуючого) становища. 10.2. Підприємницька діяльність передбачає вивчення ринку певного товару (і надання певних послуг), а тому суб'єкти господарювання мають усвідомлювати можливість настання певного обмеження їх діяльності та відповідальності за порушення конкурентного законодавства. 10.3. Обов'язок з доведення в суді факту зайняття суб'єктом господарювання монопольного (домінуючого) становища на ринку покладається на Антимонопольний комітет України або його територіальне відділення, яке є стороною у справі. 10.4. Господарські суди у розгляді справ мають перевіряти правильність застосування органами Антимонопольного комітету України відповідних правових норм, зокрема, Методики визначення монопольного (домінуючого) становища суб'єктів господарювання на ринку, затвердженої розпорядженням названого Комітету від 05.03.2002 N 49-р. Однак господарські суди не повинні перебирати на себе не притаманні суду функції, які здійснюються виключно органами Антимонопольного комітету України, та знову встановлювати товарні, територіальні (географічні), часові межі певних товарних ринків після того, як це зроблено зазначеними органами, й на підставі цього робити висновки про наявність чи відсутність монопольного (домінуючого) становища суб'єкта господарювання на ринку.  Таким чином, встановлення обставин, що свідчать про зайняття суб’єктом господарювання   монопольного становища на ринку, є виключною компетенцією АМК і не входить до повноважень суду під час розгляду господарської справи.

Пунктом 11 вищевказаних Рекомендацій передбачено, що у розгляді справ зі спорів, пов'язаних із зловживанням монопольним становищем на ринку, господарським судам необхідно мати на увазі, що наведений у статті 29 ГК України перелік дій, що визнаються таким зловживанням, не можна вважати вичерпним. Згідно з приписом частини першої статті 41 ГК України законодавство, що регулює відносини, які виникають у зв'язку з недобросовісною конкуренцією, обмеженням та попередженням монополізму у господарській діяльності, складаються з цього Кодексу, закону про Антимонопольний комітет України, інших законодавчих актів. До таких законодавчих актів належить і Закон України "Про захист економічної конкуренції", який містить як визначення поняття "зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку" (частина перша статті 13), так і перелік відповідних дій чи бездіяльності (частина друга цієї статті), який також не має вичерпного характеру.

Законом України "Про захист економічної конкуренції" передбачено наступне: порушенням законодавства про захист економічної конкуренції є зловживання монопольним (домінуючим) становищем (ст.50ч.1п.2);підставами для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України є: неповне з’ясування обставин, які мають значення для справи; недоведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права(ст.59ч.1); заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення (ст.60ч.1).

Заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши в сукупності  докази надані позивачем та які містяться в матеріалах справи, суд дійшов до переконання в тому, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

В ході розгляду справи та на виконання вказівок Вищого господарського суду України, які містяться в постанові від 21.06.2011р., відповідач вказав наступне.

При розгляді справи №05-26.20.2/09-10 адміністративна колегія Вінницького обласного  територіального відділення Антимонопольного комітету України  при визначенні територіальних меж ринку виходила з того,що територіальні межі визначені відповідно до Методики визначення монопольного (домінуючого) становища суб'єктів господарювання на ринку (далі Методика), затвердженої розпорядженням Антимонопольного комітету України від 05.03.02 № 49-р, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 01.04.02 № 317/6605. Відповідно до зазначеної Методики рішенням від 30.04.10  було визнано монопольне становище Товариства на ринку реалізації високооктанових бензинів в територіальних межах смт. Оратів та Оратівського району на протязі 2009 року, січня - лютого 2010 року з часткою 100 %. Відповідно до п. 6.1 Методики територіальні (географічні) межі ринку певного товару (товарної групи) визначаються шляхом установлення мінімальної території, за межами якої з точки зору споживача придбання товарів (товарної групи), що належать до групи взаємозамінних товарів товарної групи), є неможливим або недоцільним. Придбання такого товару як високооктановий бензин в якості моторного пального здійснюється, як правило, за наявності самого транспортного засобу (автомобіля). Без використання автомобіля таке придбання є недоцільним як з економічної точки зору так і при наявності обмежень з точки зору техніки безпеки.  Відповідно до п. 1.3 Методики територіальні (географічні) межі ринку - територія зі сферою взаємовідносин купівлі-продажу товару (групи товарів), в межах якої за звичайних умов споживач може легко задовольнити свій попит на певний товар і яка може бути, як правило, територією держави, області, району, міста тощо або їхніми частинами. Відповідачем  визначено територіальні межі ринку -  смт. Оратів та Оратівський район.

За розрахунками відділення економічна доцільність придбання високооктанових бензинів не перевищує 10 кілометрової відстані, що приблизно по радіусу і становить зону району.

Неосновні конкуренти ПАТ Концерн Галнафтогаз" у січні-лютому 2010 р. були відсутні на ринку реалізації високооктанових бензинів в територіальних межах смт. Оратів та Оратівського району. Становище Товариства на ринку в територіальних межах смт. Оратів та Оратівського району визнано монопольним з часткою 100 %, що передбачає відсутність як основних, так і неосновних конкурентів у вказаних територіальних межах.

          На  відстані що перевищує 10 км від смт. Оратів та Оратівського району наявні найближчі АЗС з високооктановими бензинами інших суб'єктів господарювання (основних та неосновних конкурентів): ТОВ "Альянс Холдинг", ПІІ "ЛУКОЙЛ Україна", ТОВ "КОНТИНЕНТ НАФТО ТРЕЙД" (комісіонер - ПП Яско"), ПП "Джерело", ВАТ "Укрнафта", ТОВ "Соббі", ТОВ "Солара-М", ТОВ фірма "Кредо", ТОВ "Веста Сервіс".Дослідження ринку в розрізі районів Вінницької області додано до пояснень від 18.08.11 № 04-26.12/2102.

Цін на АЗС цих суб"єктів господарювання в досліджуваний період  наданий відповідачем у табличній формі (додаток 4 до пояснень від 18.08.11 №04-26.12/2102 т.4 а.с.114-118) і були як вищими так і нижчими від цін встановлених ВАТ "Концерн "Галнафтогаз".

Найближчими до АЗС Товариства в смт. Оратів є АЗС самого Товариства, що розташовані в м. Погребище (ціни є аналогічні до цін у смт. Оратів), м. Липовець (ціни є аналогічні до цін у смт. Оратів), м. Іллінці (ціни є на 3-7% нижчими від цін самого Товариства на АЗС в смт. Оратів у зв'язку з "небрендовістю" "ОККО" АЗС в м. Іллінці). Розпорядження про встановлення цін додані до позовної заяви Товариства ' а також додаток 4 до пояснень від 18.08Л1 №04-26.12/2102).

Відповідач не надав доказів в обгрунтування твердження про неможливість встановлення ВАТ "Концерн "Галнафтогаз" таких цін на бензини марок А-92, А-95  на АЗС в смт. Оратів , які неможливо було б встановити за умов існування значної конкуренції на ринку.

          Відповідач не заперечує "єдину цінову політику" товариства, крім різниці цін пов'язаних з брендом. Стосовно вивчення ринків зі значною конкуренцією, то в межах розгляду справи про порушення законодавства про захист економічної аналізувалася ціни на ринку смт. Оратова та Оратівського району.

          В основу рішення від 30.04.10 № 20-рш були покладені  дані про динаміку цін на придбання пального та фактори названі товариством(курсові коливання валют зміну закупівельних цін та конкурентне середовище) про які вказано   у листі від 19.02.2010р. №587-1/17-03 (т.2 а.с.5-23).

          Відповідно до ч.І ст. 13 Закону України «Про захист економічної конкуренції» зловживанням монопольним (домінуючим) становищем на ринку визнаються лише ті дії чи бездіяльність суб'єкта господарювання, який займає монопольне (домінуюче) становище на ринку, що призвели або можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції, або ущемлення інтересів інших суб'єктів господарювання чи споживачів, які були б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку.

          Згідно з пунктом 1 ч.2 ст. 13 Закону України «Про захист економічної конкуренції» зловживанням монопольним (домінуючим) становищем на ринку визнається встановлення таких цін чи інших умов придбання або реалізації товару, які неможливо було б встановити за умов  існування значної конкуренції на ринку.

          З огляду на наведені вище норми законодавства про захист економічної конкуренції для кваліфікації дій чи бездіяльності суб'єкта господарювання за п.1 ч.2 ст.13, п.2 ст.50 Закону України «Про захист економічної конкуренції» органами Антимонопольного комітету України обов'язковим та необхідним є встановлення та доведення в сукупності таких обставин: суб'єкт господарювання займає монопольне становище на ринку; суб'єкт господарювання встановлює такі ціни чи інші умови придбання або реалізації товару, які неможливо було б встановити за умов існування значної конкуренції на ринку; такі дії суб'єкта господарювання призвели чи можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції або ущемлення прав інших суб'єктів господарювання чи споживачів. Така правова позиція висловлена Вищим господарським судом України (Постанова Вищого господарського суду України від 23 грудня 2010 року у справі №14/259-32/295).Відтак, норми ст. 13 Закону України «Про захист економічної конкуренції» стосуються лише тих проявів цінової та іншої поведінки суб'єкта господарювання, який займає монопольне (домінуюче) становище на ринку, які були б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку, та встановлюють заборону не для домінування (займання монопольного становища) на ринку, а лише для зловживання таким становищем. Крім цього,  при кваліфікації дій чи бездіяльності суб'єкта господарювання за п.1 ч.2 ст.13 Закону України «Про захист економічної конкуренції» є обов'язковим доведення факту встановлення суб'єктом господарювання таких цін чи інших умов придбання або реалізації товару, які неможливо було б встановити за умов існування значної конкуренції на ринку шляхом проведення порівняння його цінової поведінки на ринку, де він займає монопольне (домінуюче) становище, з його ціновою поведінкою на схожому (подібному) ринку, де він зазнає значної (ефективної) конкуренції (Постанова Вищого господарського суду України від 2 лютого 2010 року у справі № 16/1-НМ; Постанова Вищого господарського суду України від 26.01.2010р. у справі N 14/284). Адже, лише саме за результатами порівняльного дослідження цінової діяльності суб'єкта господарювання в різних територіальних межах ринків (ринок, на якому суб'єкт господарювання займає монопольне становище та ринок, на якому він зазнає значної конкуренції з боку інших учасників ринку)  можна зробити висновок про наявність ознак зловживання монопольним (домінуючим) становищем суб'єктом господарювання. У разі, якщо при проведенні такого порівняльного дослідження цінової поведінки суб'єкта господарювання органом Антимонопольного комітету України з'ясується однакова цінова поведінка суб'єкта господарювання на ринку, де він займає монопольне (домінуюче) становище та на ринку, де цей ж суб'єкт господарювання зазнає значної конкуренції,  то така поведінка суб'єкта господарювання відповідно до ч.І та п. 1 ч,2 ст.13 Закону України «Про захист економічної конкуренції» не повинна бути кваліфікована як зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку.

Так на  ринку роздрібної реалізації високооктанових бензинів в межах Вінницької області в цілому та, зокрема в м. Вінниця та Вінницькому районі, де товариство зазнає значної конкуренції,про що вказано рішенні адмінколегії від 30.04.2010р. (аркуш 6), ціни на бензин марок А-92 та А-95 на АЗС товариства протягом січня -лютого 2010 року були однаковими з цінами на бензини тих самих марок на АЗС в смт.Оратів за виключенням "небрендових" АЗС, хоча й на них як по Україні  так і в межах Вінницької області ціни були однаковими.Також позивачем надано документи, а саме відповідні розпорядження з яких вбачається , що цінова політика товариства на високооктанові бензини на АЗС в інших областях України, де товариство зазнає значної конкуренції, зокрема Рівненській, Кіровоградській,Київській,Одеській, Львівській та  інших є такою ж як у Вінницькій області. Отже в діях товариства, яке на ринку визначеному відповідачем займає монопольне становище,  відсутня така складова  правопорушення як встановлення  таких цін чи інших умов придбання або реалізації товару, які неможливо було б встанвовити за умови існування значної конкуренції ринку.

Зазначене вище спростовує позицію відповідача , яка викладена як у відзиві на позов так і в подальших письмових поясненнях.При цьому суд наголошує, що жодним чином не перебирав на себе повноваження відповідача в частині визначення меж ринку, які встановлені в рішенні від 30.04.2010р..

          Отже, Вінницьким обласним територіальним відділенням Антимонопольного комітету України у оскаржуваному Рішенні адмінколегії не встановлено та не доведено такої  кваліфікуючої ознаки передбаченої п.1 ч.2 ст. 13, п.2 ст.50 Закону України «Про захист економічної конкуренції», як встановлення ПАТ «Концерн Галнафтогаз» таких цін роздрібної реалізації високооктанових бензинів марок А-92 та А-95 в смт.Оратів протягом січня - лютого 2010 року, які неможливо було б встановити за умов існування значної конкуренції на ринку та відповідно до п.2 ст.50 цього ж закону факту  зловживання монопольним (домінуючим) становищем. Відтак, адміністративною колегією Вінницького територіального відділення Антимонопольного комітету України у оскаржуваному рішенні неповністю з'ясовано обставини, які мають значення для справи, не доведено обставини, які мають значення для справи і які визнано встановленими, та неправильно застосовано ч.І та п.1 ч.2 ст. 13 Закону України «Про захист економічної конкуренції», що відповідно до ч.І ст. 59 Закону України «Про захист економічної конкуренції» є підставою для визнання недійсним  оскаржуваного рішення адмінколегії в частині вказній позивачем.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до ст.49 ГПК України.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 43, 32, 33, 34, 43, 49,69, 82, 84, 85, 115 ГПК України, -

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити.

2. Визнати  недійсним рішення адміністративної колегії Вінницького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 30.04.2010 р. № 20-рш у справі № 05-26.20.2/09-10 в частині визнання дій ПАТ "Концерн Галнафтогаз" порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим п.2 ст.50 ЗУ "Про захист економічної конкуренції", п.1 ч.2 ст. 13 цього ж Закону, у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем та накладення стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000,00 грн..

Суддя                                             Грабик В.В.

          Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України  16 вересня 2011 р.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу  (код ЄДРПОУ 31729918, 79056, вул. Пластова, 1, м.Львів, Личаківський район)

3 - відповідачу  (вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, 21000)