У х в а л а
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України у складі:
головуючого Вус С.М.,
суддів Косарєва В.І., Ковтюк Є.І.
розглянула в судовому засіданні в м. Києві 13 вересня 2011 року справу за касаційною скаргою ОСОБА_4 на постанову Рівненського районного суду Рівненської області від 13 січня 2010 року, якою відмовлено у задоволенні подання в.о. начальника Городищенської ВК №96 про перегляд вироку Залізничного районного суду м. Сімферополя від 16 липня 2007 року щодо нього,
встановила:
Вироком Залізничного районного суду м. Сімферополя від 16 липня 2007 року ОСОБА_4 засуджено: за ч.3 ст.185 на 4 роки позбавлення волі, за ч.5 ст.185 КК України на 10 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна, за ч.4 ст. 187 КК України на 10 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна, за ст. 257 КК України на 8 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна, за ч.1 ст.263 КК України на 3 роки позбавлення волі, а на підставі ст.70 КК України за сукупністю злочинів визначено остаточне покарання 12 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна.
5 серпня 2009р. в.о. начальника Городищенської ВК №96 звернувся до Рівненського районного суду Рівненської області із поданням про приведення зазначеного вироку щодо ОСОБА_4 у відповідність до вимог Закону № 269-VI “Про внесення змін до Кримінального і Кримінально-процесуального кодексів України щодо гуманізації кримінальної відповідальності” від 07.05.2008р., і просив переглянути кваліфікацію злочину за ст.257 КК України та перекваліфікувати дії ОСОБА_4 на ч.4 ст.187 КК України, посилаючись на те, що відповідно до змін зазначеного закону, злочин вчинений організованою групою.
Постановою Рівненського районного суду Рівненської області від 13 січня 2010 року у задоволенні подання в.о. начальника Городищенської ВК №96 про приведення вироку Залізничного районного суду м. Сімферополя від 16 липня 2007 року щодо ОСОБА_4 у відповідність з діючим законодавством України, відмовлено.
Ухвалою апеляційного суду Рівненської області від 20 квітня 2010 року постанову залишено без зміни.
У касаційній скарзі, ОСОБА_4 ставить питання про перегляд постанови суду і ухвали апеляційного суду, посилаючись на те, що вирок Залізничного районного суду м. Сімферополя від 16 липня 2007 року щодо нього підлягає приведенню у відповідність з діючим законодавством України, у зв’язку з прийняттям відповідних змін у 2008 році до ч.4 ст.28 КК України. Просить його дії перекваліфікувати із ст. 257 КК України на ч.4 ст. 187 КК України і призначити більш м’яке покарання.
Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Відповідно до ч.3 ст.409 КПК України питання про приведення у відповідність з новим законом, який звільняє від покарання або пом’якшує покарання, вироку щодо осіб, які відбувають покарання, вирішується судом за місцем відбування покарання.
Як убачається із судових рішень, судами перевірені доводи подання про приведення у відповідність з чинним законодавством України вироку щодо ОСОБА_4 і вирішено, що підстав до зміни вироку не має.
Відповідно до Закону України “Про внесення змін до Кримінального і Кримінально-процесуального кодексів України щодо гуманізації кримінальної відповідальності ” від 07.05.2008р., ст. 257 КК України не змінювалась.
За матеріалами справи, фактичні обставини злочину підпадають під ознаки злочину, передбаченого ст. 257 КК України.
При цьому, суд першої інстанції у постанові обґрунтовано дійшов висновку про те, що зміни до ст.28 КК України внесені у 2008 році не дають підстав для перекваліфікації дій ОСОБА_4 із ст. 257 КК України на ч.4 ст.187 КК України, що перевірка законності і обґрунтованості вироку в частині засудження ОСОБА_4 за ст.257 КК України та оцінка наявності чи відсутності факту створення банди і участі у ній ОСОБА_4, не входить до компетенції місцевого суду при розгляді справи в порядку ст.ст.409 – 411 КПК України.
Тому, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав до задоволення подання в.о. начальника Городищенської ВК №96 про приведення у відповідність з чинним законодавством України вироку щодо ОСОБА_4
Аналогічні доводи скарги ОСОБА_4 перевірялись апеляційним судом і визнані необґрунтованими, про що в ухвалі наведені відповідні мотиви прийняття такого рішення.
Підстав до перегляду судових рішень, з мотивів викладених у скарзі, не вбачається.
Враховуючи наведене, керуючись ст. 394 КПК України та ч. 1 ст. 2 Розділу ХIII Перехідних положень Закону України “Про судоустрій і статус суддів ” від 7 липня 2010 року, колегія суддів,
у х в а л и л а:
у задоволенні касаційної скарги ОСОБА_4 про перегляд постанови Рівненського районного суду Рівненської області від 13 січня 2010 року та ухвали апеляційного суду Рівненської області від 20 квітня 2010 року щодо нього – відмовити.
Судді:
Вус С.М. Косарєв В.І. Ковтюк Є.І.