ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
_____________________________________________________________________________________________
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"30" серпня 2011 р.Справа № 26/17-1575-2011
Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:
Головуючого Єрмілова Г.А.
Суддів : Воронюка О.Л.
Лашина В.В.
при секретарі Хом’як О.С.
за участю представників сторін:
від позивача –ОСОБА_1., за довіреністю №24 від 11.01.2010р.;
від відповідача (ТОВ "Лоджистікс Лайн") –ОСОБА_2., за дорученням б/н від 04.01.2011р.;
від відповідача (ТОВ "Первомайське спецуправління №22/36" ) –ОСОБА_2., за дорученням б/н від 15.04.2011р.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ТОВ "Лоджистікс Лайн "
на рішення господарського суду Одеської області від 18.07.2011 р.
у справі № 26/17-1575-2011
за позовом 195 центральної бази Державної спеціальної служби транспорту (Військова частина Т0710)
до 1) ТОВ "Лоджистікс Лайн";
2) ТОВ "Первомайське спецуправління №22/36"
про визнання правочину недійсним
Відповідно до ст.44 ГПК України здійснювалась фіксація судового процесу технічними засобами.
ВСТАНОВИЛА:
Рішенням господарського суду Одеської області від 18.07.2011р. (суддя Никифорчук М.І.) позов 195 центральної бази Державної спеціальної служби транспорту (Військова частина Т0710) задоволено.
Визнано договір № 1 відступлення права вимоги від 10.12.2010р. укладений поміж ТОВ "Первомайське спецуправління 22/36" та ТОВ "Лоджистікс Лайн" недійсним з моменту його укладення.
Стягнуто з ТОВ "Первомайське спецуправління 22/36" на користь позивача 85грн. держмита та 236грн. витрат на ІТЗ судового процесу.
Рішення суду мотивоване тим, що заміна первісного кредитора (TOB "Первомайське спецуправління №22/36") на нового кредитора (ТОВ “Лоджистікс Лайн”) була здійснена без отримання письмового погодження позивача (боржника), що є порушенням 13.3 договору №61/2110 від 01.07.2009р. про поставку засобів транспортних обслуговування і ремонту колій (за кошти Державного бюджету України) укладеного поміж ТОВ "Первомайське спецуправління 22/36" та 195 центральною базою Державної спеціальної служби транспорту (Військова частина Т0710), та зумовлює визнання спірного договору недійсним на підставі 203,204,215,516 ЦК України.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, ТОВ "Лоджистікс Лайн" подало апеляційну скаргу , де просить рішення скасувати та прийняти нове, яким в задоволенні позову відмовити, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
В обґрунтування своїх вимог відповідач зазначає, що договір №1 від 10.12.2010р. про відступлення права вимоги направлявся TOB "Первомайське спецуправління №22/36" позивачу 16.12.2010р., однак будь-яких заперечень щодо факту відступлення права вимоги від первісного кредитора до нового кредитора від 195 центральної бази Державної спеціальної служби транспорту (Військова частина Т0710) отримано не було. Однак зазначена обставина не була врахована господарським судом при винесенні рішення.
Відповідач наполягає на тому, що при укладенні спірного договору були дотримані всі вимоги чинного законодавства України, і не порушені права і законні інтереси позивача, так як виконання покладених на нього договором №61/2110 від 01.07.2009р зобов'язань є обов'язковим.
Крім того, ТОВ "Лоджистікс Лайн" посилається на тлумачення ст.516 ЦК України, (відповідно до якого згоди боржника на цесію не потрібно, оскільки діє презумпція, за якою у буь-якому випадку зобов'язання боржника повинно бути виконано. Тому, вказівка кредитора про необхідність виконання зобов'язання іншій особі є для боржника обов'язковою) та ст.518 ЦК України ( згідно якої боржник, за загальним правилом, не має права протестувати проти заміни кредитора, однак він зберігає можливість висувати проти вимог цесіонарія всі ті заперечення, які міг протиставити вимозі первісного кредитора).
Відзиви на апеляційну скаргу ТОВ "Лоджистікс Лайн" до Одеського апеляційного господарського суду не надходили.
В судовому засіданні апеляційної інстанції представник військової частини проти доводів апеляційної скарги заперечував та просив залишити її без задоволення, а оскаржене рішення - без змін.
Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи на предмет їх юридичної оцінки господарським судом Одеської області, проаналізувавши застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Відповідно до ч.2 ст.101 ГПК України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Як вбачається з матеріалів справи, 01.07.2009 року поміж 195 центральною базою Державної спеціальної служби транспорту (Замовник) та ТОВ "Первомайське спецуправління №22/36" (Постачальник) укладено договір № 61/2110 про поставку засобів транспортних обслуговування і ремонту колій, за умовами якого постачальник зобов'язався поставити (відпустити) зазначену продукцію згідно з рознарядкою для потреб Державної спеціальної служби транспорту, а замовник - здійснити оплату продукції у терміни та за ціною згідно умов договору та специфікації.
У відповідності з п.4.2 договору передбачено, що загальна вартість продукції становить 915 024 грн., в т.ч. ПДВ 152 504 грн.
Відступлення права та (або) переведення боргу за цим договором однією із сторін до третіх осіб допускається виключно за умови письмового погодження цього з іншою стороною (п.13.3 договору).
Матеріали справи свідчать, що постачальник свої зобов'язання за договором виконав належним, однак військова частина за отриманий товар розрахувалась не у повному обсязі, внаслідок чого у замовника перед постачальником утворилась заборгованість у розмірі 204 224,00 грн.
10.12.2010р. поміж ТОВ "Первомайське спецуправління №22/36" (первісний кредитор) та ТОВ "Лоджистікс Лайн" (новий кредитор) укладено договір № 1 відступлення права вимоги, за яким новий кредитор одержав права вимагати від 195 центральної бази Державної спеціальної служби транспорту (боржник) сплати грошових коштів у сумі 204 224грн. по договору №61/2110 від 01.07. 2009р.
Звертаючись з позовом до господарського суду, позивач стверджував, що ТОВ "Первомайське спецуправління №22/36", в порушення п.13.3 договору від 01.07.2009р., не отримало письмової згоди замовника на укладання договору про відступлення права вимоги. Відтак, договір від 01.12.2010р. суперечить положенням ст.516 ЦК України і підлягає визнанню недійсним.
Судова колегія вважає такі вимоги військової частини обґрунтованими з наступних підстав.
Відповідно до статті 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути прямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Стаття 516 ЦК України передбачає, що заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Підстави для визнання недійсності правочину визначені статтею 215 ЦК України.
Згідно з цією статтею підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.
Згідно п.1 Роз'яснень Вищого господарського суду України від 12.03.199 № 02-5/11 „Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними" (з подальшими змінами та доповненнями), вирішуючи спори про визнання угод недійсними господарський суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними і настання відповідних наслідків, а саме : відповідність змісту угод вимогам закону; додержання встановленої форми угоди; правоздатність сторін за угодою; у чому конкретно полягає неправомірність дії сторони та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
Так, необхідність отримання постачальником (ТОВ "Первомайське спецуправління №22/36") письмового погодження на укладення договору про відступлення права вимоги від 195 центральної бази Державної спеціальної служби транспорту (Військова частина Т0710) прямо передбачена п. 13.3 договору №61/2110 від 01.07. 2009р., і зазначена умова не поставлена під сумнів відповідачами ні при розгляді справи в першій інстанції, ні в суді апеляційної інстанції.
Між тим, доказів отримання такого погодження матеріали справи не містять.
З урахуванням викладеного, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про невідповідність спірного договору вимогам закону та правомірно визнав його недійсним з моменту укладення.
В апеляційній скарзі відповідач стверджує, що примірник договору від 10.12.2010р. разом із супровідним листом направлявся на адресу позивача 16.12.2010р.
11.01.2011р. ТОВ "Лоджистікс Лайн " направило на адресу військової частини претензію про сплату заборгованості у сумі 492 831,42грн. (з яких 204 224 - основний борг, 288 607,42грн. - штрафні санкції), і будь-яких заперечень від 195 центральної бази Державної спеціальної служби транспорту (Військова частина Т0710) щодо укладення спірного договору до цього часу до ТОВ "Первомайське спецуправління №22/36" не надходило.
З цього приводу судова колегія відзначає, що направлення договору про відступлення права вимоги на адресу іншої сторони та неотримання заперечень не є тотожним отриманню письмового схвалення уступки вимоги ТОВ "Лоджистікс Лайн ", тоді як пунктом 13.3 договору від 01.07.2009р. передбачено саме письмову форму погодження з іншою стороною цього питання.
Крім того, договір про відступлення права вимоги було направлено позивачу лише 16.12.2010р., тобто вже після укладення договору поміж відповідачами, а це, на переконання судової колегії, у будь-якому випадку унеможливлює реалізацію військовою частиною наданого їй договором від 01.07.2009р. права вчасно направити заперечення стосовно укладення спірного договору.
Твердження представника відповідачів в судовому засіданні апеляційної інстанції щодо порушення судом першої інстанції норм процесуального права, яке виразилося у ненаданні відповідачам можливості надавати заперечення проти позову, судовою колегією відхиляються як не підтверджені у належний спосіб.
Оскільки мотиви, з яких подано апеляційну скаргу, не заслуговують на увагу, підстави для зміни чи скасування рішення господарського суду Одеської області від 18.07.2011р. - відсутні.
Керуючись ст.ст. 85,103,105 ГПК України, колегія суддів -
П О С Т А Н О В И Л А :
Апеляційну скаргу ТОВ "Лоджистікс Лайн " залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Одеської області від 18.07.2011р. у справі №26/17-1575-2011- без змін.
Головуючий суддя Г.А. Єрмілов
Суддя О.Л. Воронюк
Суддя В.В. Лашин
Повний текст постанови складено 05.09.2011р.