КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.09.2011                                                                                           № 12/195

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Авдеєва  П.В.

суддів:             

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_1, ОСОБА_2 - представники за довіреностями,  

від відповідача: ОСОБА_3 - представник за довіреністю,     

розглянувши у відкритому  судовому засіданні апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства „Українська незалежна телерадіокомпанія „ЗАГРАВА”

на рішення Господарського суду м. Києва від 05.05.2011 р.

у справі №12/195 (суддя Прокопенко Л.В.)

за позовом Державного підприємства „Укркосмос”

до Закритого акціонерного товариства Українська незалежна телерадіокомпанія „ЗАГРАВА”

про стягнення 876 000,76 грн.,

ВСТАНОВИВ:

В серпні 2010 року позивач звернувся з позовом про стягнення з відповідача 400 269,05 грн. -  основного боргу, 475 731,71 грн. – неустойки (компенсації) за контрактом №1/05 на надання послуг технічного забезпечення передачі ТВ сигналу через супутник від 25.03.2005р. та судових витрат.  

       Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем не виконані належним чином зобов’язання за укладеним контрактом №1/05 на надання послуг технічного забезпечення передачі ТВ сигналу через супутник від 25.03.2005р.

       Рішенням Господарського суду  м.Києва  від 05.05.2011р. у справі №12/195 позовні вимоги задоволено. Присуджено до стягнення з Закритого акціонерного товариства Українська незалежна телерадіокомпанія „ЗАГРАВА” на користь Державного підприємства „Укркосмос” 400 269,05 грн. заборгованості, 475 731,71 грн. компенсації за дострокове розірвання контракту №1/05 від 25.03.2005р., 8760,01 грн. державного мита, 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.    

      Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить зазначене рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення господарським судом норм матеріального права.  

      В обґрунтування доводів апеляційної скарги, апелянт посилається на порушення позивачем положень п. 2.2 Контакту №1/05 на надання послуг технічного забезпечення передачі ТВ сигналу через супутник від 25.03.2005р. щодо виконання умов виставлення та направлення рахунків-фактури, на підставі яких він мав би змогу розрахуватись із позивачем за надані послуги.  

Крім того, апелянт стверджує, що він не уповноважував громадян - ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 на отримання поштової кореспонденції від його імені.

З висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог про стягнення суми неустойки (компенсації за дострокове розірвання Контракту) у розмірі  475 731,71 грн. апелянт також не погоджується, посилаючись при цьому на те, що Лист № 88 від 17.12.2009 р. є пропозицією та був направлений позивачу для розгляду та вирішення питання про припинення спільних зобов’язань сторін за Контрактом.

На думку апелянта, згідно п. 10.1. Контракту зміни, доповнення та продовження дії Контракту оформляються Додатковою угодою, що є його невід’ємною частиною, а дострокове розірвання Контракту є суттєвою зміною, яка згідно умов Контракту повинна була бути оформлена шляхом підписання сторонами додаткової угоди.  

     Позивачем  надано відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення місцевого господарського суду - без змін.

       Розглянувши доводи апеляційної скарги та відзиву, дослідивши зібрані у справі докази, заслухавши пояснення представників сторін, судова колегія встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 25.03.2005 року між позивачем, як виконавцем, та відповідачем, як замовником, був укладений контракт № 1/05 на надання послуг з технічного забезпечення передачі ТВ сигналу через супутник (далі - Контракт), відповідно до умов якого виконавець зобов’язався надати послуги з технічного забезпечення передачі телесигналу замовнику.

Пунктом 11.3 Контракту сторони  погодили строк дії останнього  до 19.04.2008 р.

В подальшому, строк дії Контракту було продовжено до 14.06.2011р. (додаткова угода №6 від 12.10.2007 р. до Контракту).

Відповідно до п. 2.1 Контракту, вартість щомісячних послуг виконавця, які надаються замовнику згідно п. 1.1 Контракту, визначена у Протоколі № 1 “Погодження договірної ціни”(Додаток № 1 до Контракту), який є його невід’ємною частиною (п.12.4 Контракту).

Додатком № 1 до Контракту - Протоколом № 1 “Погодження договірної ціни” визначено, що розмір щомісячної плати (S) розраховується за формулою:

S = ((А1/А2)*Sо) * К (грн.), де: Sо - початкова вартість послуг в місяць на момент підписання даного Контракту в розмірі 103 350,00 грн.;

S - вартість послуг за місяць на момент оплати з урахуванням ПДВ;

А1 - вартість долара США в гривнях за курсом НБУ на день виставлення рахунку;

А2 - вартість долара США в гривнях за курсом НБУ, яка на день підписання Контракту станом на 25.03.2005 року дорівнює 5,2811 грн. за 1 дол. США;

К - коефіцієнт, який враховує податок на додану вартість, який діє на даний період станом на 25.03.2005 р. становить 1,2.

Згідно із п. 2.2 та 2.3 Контракту, оплата послуг замовником здійснюється на підставі рахунка-фактури, що виставляється виконавцем до 05 числа кожного місяця і направляється замовнику рекомендованим листом з повідомленням або кур’єром, а копія надається по факсу. Оплата провадиться до 10 числа кожного місяця за поточний місяць перерахуванням на розрахунковий рахунок виконавця ціни послуг згідно з п. 2.1 Контракту у національній валюті.

Позивач за період з травня 2005 року по січень 2010 р. включно надав відповідачу послуги з технічного забезпечення супутникової передачі телесигналу відповідача загальною вартістю 5 373 327,49 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи, щомісячними Актами здачі-приймання робіт (послуг), які підписані представниками позивача та відповідача із відтисками печаток обох сторін Контракту.

За період з дати укладення Контракту (25.03.2005 р.) до дати подання позивачем позовної заяви (20.08.2009 р.), відповідач здійснив часткову оплату наданих послуг у розмірі 4 973 058,44 грн., про що свідчать банківські виписки про надходження грошових коштів та картки рахунку: 361 - Контрагенти: АТЗТ “УН ТРК Заграва” за 01.03.2005 - 13.09.2010 р.р.

Між сторонами було складено Акт звірки взаєморозрахунків за період з 01.03.2005 р. по 01.04.2009 р., який було підписано позивачем та відповідачем, і засвідчено печатками обох сторін.

Отже, відповідач підписавши даний Акт звірки взаєморозрахунків фактично визнав, що станом на 01.04.2009 р. в нього була грошова заборгованість (борг) перед позивачем у розмірі 600 269,05 грн.

Після підписання вищевказаного Акту звірки взаєморозрахунків, позивач продовжував надавати послуги відповідачу про що свідчать підписані після 01.04.2009 р. сторонами наступні Акти здачі-приймання робіт (послуг): № 4 за квітень 2009 р. від 30.04.2009 р., № 5 за травень 2009 р. від 01.06.2009 р., №6 за червень 2009 р. від 30.06.2009 р., № 7 за липень 2009 р. від 31.07.2009 р., № 8 за серпень 2009 р. від 31.08.2009 р., №9 за вересень 2009 р. від 30.09.2009 р., № 10 за жовтень 2009 р. від 31.10.2009 р., № 11 за листопад 2009 р. від 30.11.2009 р., № 12 за грудень 2009 р. від 11.01.2010 р.,  № 1 за січень 2010 р. від 01.02.2010 р.

Також, після 01.04.2009 р. позивач продовжував виставляти та направляти відповідачу поштою наступні рахунки-фактури для оплати за надані послуги: Рахунок-фактура №4-Заграва від 01.04.2009 р. за квітень 2009 р., Рахунок-фактура № 5-Заграва від 05.05.2009 р. травень 2009 р., Рахунок-фактура № 6-Заграва від 01.06.2009 р. за червень 2009 р., Рахунок-фактура № 7-Заграва від 01.07.2009 р. за липень 2009 р., Рахунок-фактура № 8-Заграва від 03.08.2009 р. за серпень 2009 р., Рахунок-фактура № 9-Заграва від 04.09.2009 р. за вересень 2009 р., Рахунок-фактура № 10-Заграва від 01.10.2009 р. за жовтень 2009 р., Рахунок-фактура № 11-Заграва від 03.11.2009 р. за листопад 2009 р., Рахунок-фактура № 12-Заграва від 01.12.2009 р. за грудень 2009 р., Рахунок-фактура №1-Заграва від 11.01.2010 р. за січень 2010р.

       Проте, відповідач повністю не розрахувався із позивачем за надані останнім послуги на підставі та у відповідності до п. 2.3 Контракту.

       В матеріалах справи відсутні докази того, що відповідач оплатив наступні рахунки-фактури: Рахунок-фактура № 10-Заграва від 01.10.2009 р. за жовтень 2009 р. на суму 40 269,05 грн. (неоплачений залишок), Рахунок-фактура №11-Заграва від 03.11.2009 р. за листопад 2009 р. на суму 120 000 грн., Рахунок-фактура № 12-Заграва від 01.12.2009 р. за грудень 2009 р. на суму 120 000 грн., Рахунок-фактура № 1-Заграва від 11.01.2009 р. за січень 2010 р. на суму 120 000 грн.

       З викладеного випливає, що грошова заборгованість відповідача перед позивачем виникла за період з жовтня 2009 року по січень 2010 року (включно) і становить - 400 269,05 грн.

      Відповідно до Додаткової угоди № 6 від 12.10.2007 р., Контракт повинен був  діяти строком до 14.06.2011 р.

      Відповідач своїм Листом № 88 від 17.12.2009 р. повідомив позивача про дострокове розірвання дії Контракту зі своєї ініціативи з 30 січня 2010 р.

     Надання позивачем та отримання відповідачем послуг за Контрактом після встановленої у Листі № 88 дати, а саме - 30 січня 2010 р. – було припинено.

      Позивач стверджує, що при надісланні відповідачем йому Листа №88 від 17.12.2009 р. про дострокове припинення дії Контракту, відповідачем був порушений строк повідомлення позивача про дострокове припинення дії Контракту, встановлений п. 8.3 Контракту, про що свідчить відтиск штемпеля позивача про отримання даного листа із зазначенням  дати отримання – 17.12.2009 р.

      Пунктом 8.3 Контракту передбачено, що сторона, яка виступає ініціатором дострокового розірвання даного Контракту зобов’язана попередити іншу сторону за 120 днів письмовим повідомленням з обов’язковим зазначенням причин розірвання Контракту.

     Відповідно до п. 8.4.1 Контракту сторона, яка виступає ініціатором дострокового розірвання даного Контракту, зобов’язана сплатити іншій стороні компенсацію в розмірі трьохмісячної плати за послуги, що вказана в “Протоколі №1 погодження договірної ціни” Додаток № 1 до Контракту.

     На підставі чого, позивач вважає, що має право на стягнення з відповідача компенсації за дострокове розірвання Контракту у розмірі 475 731,71 грн., яка обчислена позивачем шляхом: 7,9702 грн./5,2811 грн. Х 103 350 грн. Х 1,2 Х 3 місяці - 28 592,30 грн. Х 3 місяці = 475 731,71 грн., де: 7,9702 грн. - вартість долара США в гривнях за курсом НБУ на дату Листа відповідача № 88 від 17.12.2009 р. з повідомленням про дострокове розірвання Контракту (в формулі Додатку № 1 до Контракту ця вартість позначена символом А1); 5,2811 грн. - вартість долара США в гривнях за курсом НБУ на день підписання Контракту, тобто на 25.03.2005 р. (в формулі Додатку № 1 до Контракту ця вартість позначена символом А2); 103 350 грн. - початкова вартість послуг в місяць на момент підписання Контракту (в формулі Додатку №1 до Контракту ця вартість позначена символом Sо); 1,2 - коефіцієнт, який враховує податок на додану вартість (в формулі Додатку №1 до Контракту цей коефіцієнт позначений символом  К); 3 місяці - пункт 8.4.1. Контракту встановлює компенсацію в розмірі трьохмісячної плати за послуги, розрахованої згідно Додатку №1 до Контракту; 28 592,30 грн. - щомісячна знижка на вартість послуг встановлена до закінчення терміну дії Контракту згідно Додаткової угоди № 6 від 12.10.2007 року до Контракту.

         Відповідач, в свою чергу, посилається на порушення позивачем положень п. 2.2 Контакту №1/05 на надання послуг технічного забезпечення передачі ТВ сигналу через супутник від 25.03.2005р. щодо виконання умов виставлення та направлення рахунків-фактури, на підставі яких він мав би змогу розрахуватись із позивачем за надані послуги.  

Крім того, відповідач стверджує, що він не уповноважував громадян - ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 на отримання поштової кореспонденції від його імені.

Також, відповідач у відзиві на позовну заяву зазначає, що Контракт та додаткові угоди до нього є недійсними на підставі того, що на момент їх підписання Голова правління не мав необхідного цивільного обсягу повноважень на підписання вищезазначених угод, як вимагає того п. 8.4.6 та п. 8.3.3 Статуту відповідача.

Відповідно до п.8.4.6 Статуту відповідача, Голова правління Товариства вправі самостійно без погодження з іншими органами Товариства укладати угоди з господарсько-фінансової діяльності Товариства  на суму, що не перевищує 50 000,00 грн.

Згідно із п.8.3.3 Статуту відповідача, спостережна (наглядова) рада має повноваження щодо погодження укладення Головою правління Товариства фінансово-господарських договорів (правочинів) на суму від 50 000 (п’ятдесят тисяч) гривень до 1 000 000 (один мільйон) гривень.

На думку відповідача, особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності (ч. 2 ст. 203 Цивільного кодексу України). Недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, які пов’язані з його недійсністю (ч.1 ст.216 Цивільного кодексу України).

З висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог про стягнення суми неустойки (компенсації за дострокове розірвання Контракту) у розмірі  475 731,71 грн. відповідач також не погоджується, посилаючись при цьому на те, що Лист № 88 від 17.12.2009 р. є пропозицією та був направлений позивачу для розгляду та вирішення питання про припинення спільних зобов’язань сторін за Контрактом.

Крім того, на думку відповідача, згідно п. 10.1 Контракту зміни, доповнення та продовження дії Контракту оформляються Додатковою угодою, що є його невід’ємною частиною, а дострокове розірвання Контракту є суттєвою зміною, яка згідно умов Контракту повинна була бути оформлена шляхом підписання сторонами додаткової угоди.  

        Колегія суддів, дослідивши матеріали справи дійшла висновку, що судом першої інстанції правомірно було задоволено позовні вимоги, виходячи з наступного.

        Відповідно до частин 1, 2 та 7 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних  умовах  звичайно  ставляться.   Кожна  сторона  повинна  вжити  усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

         Дана норма кореспондується зі ст.525, 526 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договір є підставою виникнення цивільних прав та обов’язків.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

         В силу ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим до виконання сторонами.

        Згідно із ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

        Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст.599 Цивільного кодексу України).

           Відповідачем відповідно до вимог ст. ст. 33, 34 ГПК України не надано належних та допустимих доказів на спростування наявності заборгованості у розмірі 400 269,05 грн., яка виникла у зв’язку із наданням позивачем послуг відповідачу на підставі Контракту у період з жовтня 2009 року по січень 2010 року (включно).

        Факт надання позивачем послуг за Контрактом у період з жовтня 2009 р. по січень 2010 року (включно) підтверджується належним чином оформленими Актами здачі-приймання робіт (послуг): №10 за жовтень 2009 р. від 31.10.2009 р., №11 за листопад 2009 р. від 30.11.2009 р., №12 за грудень 2009 р. від 11.01.2010 р.,  №1 за січень 2010 р. від 01.02.2010 р.

Доводи апелянта щодо неотримання ним рахунків-фактур №10-Заграва від 01.10.2009 р. за жовтень 2009 р., №11-Заграва від 03.11.2009 р. за листопад 2009 р., №12-Заграва від 01.12.2009 р. за грудень 2009 р., №1-Заграва від 11.01.2010 р. за січень 2010 р. для оплати - спростовуються наявними в матеріалах справи доказами про поштове направлення та вручення відповідачу даних неоплачених рахунків-фактур.

Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що всі неоплачені рахунки-фактури були направлені відповідачу повторно, про що свідчить супровідний лист №192/2010 від 19.05.2010р. про направлення переліку рахунків-фактури для оплати відповідачу разом із поштовим повідомленням про вручення даного супровідного листа із додатками – 25.05.2010р.

Неоплачені рахунки-фактури надсилались відповідачу на адресу, яка зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, а саме – 04119, м.Київ, вул..Якіра, 13-Б в зв’язку із чим колегія суддів не приймає до уваги доводи апелянта про те, що документи позивача приймали не уповноважені відповідачем особи.

Відповідач про вартість послуг був належним чином повідомлений, про що свідчать підписані ним Акти здачі-приймання виконаних робіт за період з жовтня 2009 – січень 2010р. В пункті 2 кожного Акту міститься вказівка на „Вартість послуг”, яка повністю відповідає вартості, зазначеній у відповідних рахунках-фактури станом на певний місяць.

Колегія суддів звертає увагу також на те, що сторони п.2.4 Контракту погодили, що у випадку, коли замовник з будь-яких причин не отримав рахунок на оплату послуг виконавця в строк, встановлений п.2.2 даного Контракту, він має зв’язатись з виконавцем для його отримання. Проте, в матеріалах справи відсутні докази звернення відповідача до позивача із питань неотримання ним рахунків-фактури для оплати.

Таким чином, відповідно до наявних в матеріалах справи доказів, відповідачем були порушені договірні зобов’язання щодо сплати наданих позивачем послуг з технічного забезпечення супутникової передачі телесигналу телевізійного каналу.

Стосовно позовних вимог позивача про стягнення з відповідача компенсації за дострокове розірвання останнім Контракту у розмірі 475 731,71 грн., колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст. 188 Господарського кодексу України, зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

Порядок дострокового розірвання Контракту за ініціативою однієї із Сторін передбачений п.8.2 Контракту як один із видів припинення чинності Контакту.

Згідно із п.8.3 Контракту сторона, яка виступає ініціатором дострокового розірвання даного Контракту зобов’язана попередити іншу сторону за 120 днів письмовим повідомленням з обов’язковим зазначенням причин розірвання Контракту, а інша Сторона зобов’язана протягом 10 днів з моменту отримання письмового повідомлення надати письмову відповідь. Якщо протягом 10-го строку Сторона ініціатор не отримує відповіді, її повідомлення буде вважатися прийнятим іншою Стороною.

З пункту 8.4.1 Контракту вбачається, що сторона, яка виступає ініціатором дострокового розірвання даного Контракту, зобов’язана сплатити іншій стороні компенсацію в розмірі трьохмісячної плати за послуги, що вказана в “Протоколі №1 погодження договірної ціни”Додаток №1”до Контракту №1/05 від 25.03.2005 р.

Відповідач своїм Листом № 88 від 17.12.2009 р. повідомив позивача про дострокове розірвання дії Контракту з 30 січня 2010 р. (т.3 а.с.32).

При надісланні відповідачем позивачу Листа № 88 від 17.12.2009 р. про дострокове припинення дії Контракту, відповідачем був порушений строк повідомлення позивача (у 120 днів) про дострокове припинення дії Контракту, встановлений п.8.3. Контракту, про що свідчить відтиск штемпеля позивача на примірнику Листа №88 від 17.12.2009 р. із зазначенням  дати його отримання позивачем – 17.12.2009 р.

Позивач прийняв повідомлення відповідача про дострокове розірвання Контракту з 30 січня 2010 року. Надання позивачем та отримання відповідачем послуг за Контрактом після 30 січня 2010 р. було припинено.

Колегія суддів не приймає до уваги посилання відповідача щодо обов’язковості укладення додаткової угоди до Контракту про дострокове розірвання Контракту, оскільки порядок дострокового розірвання Контракту, у відповідності до ч.1 ст. 188 Господарського кодексу України, зафіксований в п. 8.3 та п. 8.4. Контракту, не містить вказівки на обов’язок сторін Контракту оформляти дострокове розірвання Контракту за ініціативи однієї із сторін - додатковою угодою до Контракту.

Обов’язок відповідача, як ініціатора дострокового розірвання Контракту, по виплаті компенсації за дострокове розірвання  Контракту виник у відповідача на підставі пункту 8.4.1 Контракту з моменту погодження позивачем дострокового розірвання Контракту ініційованого відповідачем в односторонньому порядку.

        Таким чином, колегія суддів вважає, що висновок суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача компенсації за дострокове розірвання відповідачем Контракту у розмірі 475 731,71 грн. є обґрунтований, а розрахунок позивача суми - вірним та таким, що підлягає задоволенню.

       Колегія суддів не приймає до уваги доводи відповідача, які викладенні у відзиві на позовну заяву, стосовно того, що “Контракт №1/05 від 25.03.2005 р. та додаткові угоди до нього є недійсними”, оскільки питання визнання недійсним Контракту №1/05 на надання послуг з технічного забезпечення передачі ТВ сигналу через супутник від 25.03.2005 р. та додаткових угод до нього не охоплюється  предметом спору, що існує у даній справі.

         Крім того, рішенням Господарського суду м.Києва у справі № 39/6-39/277 за позовом ЗАТ "Українська незалежна телерадіокомпанія "ЗАГРАВА" (відповідача у даній справі) до ДП "Укркосмос" (позивача у даній справі) про визнання Контракту № 1/05 на надання послуг з технічного забезпечення передачі ТВ сигналу через супутник від 25.03.2005 р. (після зміни позовних вимог – визнання Додатку № 1 “Протоколу №1 погодження договірної ціни” до Контакту № 1/05 від 25.03.2005 р.) недійсним та про визнання недійсною Додаткової угоди № 6 від 12.10.2007 р. до Контракту № 1/05 від 25.03.2005 р., яке постановою Київського апеляційного господарського суду від 11.04.2011р. - залишено без змін, в задоволенні позовних вимог відмовлено.   

     Згідно з положеннями ст.43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.   

      Згідно з ч. 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

      Доказів, які б спростовували  вищевстановлені та зазначені судом обставини, сторонами не надано.

      Доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду першої інстанції.  

     Виходячи з наведеного колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції, яким задоволено позовні вимоги, відповідає чинному законодавству та матеріалам справи. Колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування чи зміни оскаржуваного рішення.

      Судом першої інстанції правильно дотримані вимоги ст.49 ГПК України щодо покладення судових витрат на відповідача.

       На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 99, 103, 104, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, –

ПОСТАНОВИВ:

1.          Апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства „Українська незалежна телерадіокомпанія „ЗАГРАВА” на рішення Господарського суду м. Києва  від 05.05.2011 року  залишити без задоволення.

2.          Рішення Господарського суду  м. Києва  від 05.05.2011 року у справі №12/195 залишити без змін.

3.          Матеріали справи  №12/195 направити до Господарського суду  м.Києва.

          Касаційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий суддя                                                                      

Судді                                                                                          

12.09.11 (відправлено)