КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07.09.2011 № 23/476-б-44/602-б
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Куксова В.В.
суддів:
при секретарі: Романовій В.В.
за участю представників сторін:
від Товариства з обмеженою відповідальністю «Леді-Плюс»: представник – ОСОБА_1 – за довіреністю,
від Товариства з обмеженою відповідальністю «ДСЛК»: представник – ОСОБА_2 – за довіреністю,
від Товариства з обмеженою відповідальністю «О.К. та партнери»: представник – ОСОБА_2 – за довіреністю,
від Товариство з обмеженою відповідальністю «РосУкрЕнерго» : представник – ОСОБА_2 – за довіреністю,
від Генеральної прокуратури України: Попенко О.С. – прокурор відділу Генеральної прокуратури України,
від Прокуратури Шевченківського району міста Києва: не з’явився,
від арбітражного керуючого Титаренка Миколи Олександровича: Титаренко Микола Олександрович,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «ДСЛК», м. Київ, арбітражного керуючого Титаренко Миколи Олександровича
на ухвалу Господарського суду міста Києва від 26.07.2011р.
у справі № 23/476-б-44/602-б (суддя Омельченко Л.В.)
заявник Товариство з обмеженою відповідальністю «Леді-Плюс», м. Київ,
боржник Товариство з обмеженою відповідальністю «ДСЛК», м. Київ,
особи, які заявили грошові вимоги до боржника 1. Товариство з обмеженою відповідальністю «О.К. та партнери», м. Київ,
2. Товариство з обмеженою відповідальністю «РосУкрЕнерго», м. Київ
про банкрутство,
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою господарського суду м. Києва від 26.09.2006 р. за заявою ТОВ «Леді-Плюс» порушена справа № 23/476-б про банкрутство ТОВ "ДСЛК".
Ухвалою господарського суду м. Києва від 17.01.2007 р. затверджено реєстр вимог кредиторів боржника, а саме: ТОВ «Леді – Плюс» на суму 120 240 грн., ТОВ "РосУкрЕнерго" на суму 3 997 446,57 грн. та ТОВ "О.К. та партнери" на суму 12 111 739,60 грн.
Постановою господарського суду м. Києва від 06.03.2007 р. визнано боржника банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатора банкрута.
Ухвалою господарського суду м. Києва від 12.06.2007 р. затверджено мирову угоду від 11.05.2007 р., укладену між боржником та кредиторами, провадження у справі припинено.
Постановою Вищого господарського суду України від 22.09.2010 р. ухвалу від 17.01.2007 р. та ухвалу від 12.06.2007 р. у справі № 23/476-б скасовано з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції на стадію попереднього засідання.
При новому розгляді справи ухвалою господарського суду м. Києва від 26.07.2011 р. у справі № 23/476-б-44/602-б, окрім іншого заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "О.К. та Партнери" від 14.01.2011 р. про відкликання заяви з кредиторськими вимогами до боржника залишено без задоволення, заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "РосУкрЕнерго" від 14.01.2011 р. про відкликання заяви з кредиторськими вимогами до боржника залишено без задоволення, клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Леді Плюс" від 17.01.2011 р. про припинення провадження у справі № 23/476-6-44/602-6 залишено без задоволення, клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "ДСЛК" від 18.01.2011 р. про припинення провадження у справі залишено без задоволення, усунено арбітражного керуючого Титаренка Миколу Олександровича від виконання обов'язків розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю "ДСЛК".
Не погоджуючись з прийнятою ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.07.2011 р. арбітражний керуючий Титаренко Микола Олександрович звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу в частині усунення його від виконання обов’язків розпорядника майна скасувати з посиланням на незаконність та необгрунтованість ухвали.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що обов’язок подання до господарського суду реєстру вимог кредиторів виконаний ним ще 01.12.2006 р., даний реєстр залишився нерозглянутим у зв’язку із скасуванням в подальшому ухвали Господарського суду міста Києва від 17.01.2007 р. Вищим господарським судом України в 2010 р. Вважає, що ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.07.2011 р. неправомірно покладено на нього обов’язок подати реєстр кредиторів, який ним виконаний ще 01.12.2006 р. на підставі ухвали Господарського суду міста Києва від 17.10.2006 р. Крім того вважає, що місцевим господарським судом порушено приписи ст. 40 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», оскільки боржник не має грошових зобов’язань перед кредиторами, грошові вимоги були погашені та відізвани.
Не погоджуючись з прийнятою ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.07.2011 р. Товариство з обмеженою відповідальністю «ДСЛК» звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить її скасувати, провадження по справі № 23/476-б-44/602-б припинити на підставі ст. 40 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» з посиланням на те, що оскаржувана ухвала прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що Господарський суд міста Києва незаконно усунув арбітражного керуючого Титаренка М.О. від виконання обов’язків розпорядника майна, посилаючись на неподання останнім реєстру вимог кредиторів, однак даний обов’язок виконаний ним ще 01.12.2006 р., про що безпосередньо зазначено в ухвалі Господарського суду міста Києва від 17.01.2007 р. Таким чином розпорядником майна Титаренко М.О. виконано вимогиухвали підготовчого засідання від 17.10.2006 р.. яка до цього часу не скасована. Зазначає, що ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.07.2011 р. неправомірно покладено на Титаренка М.О. обов’язок подати реєстр кредиторів, який ним виконаний ще 01.12.2006 р. Вважає, що місцевий господарський суд безпідставно залишив без задоволення заяви про відкликання заяви з кредиторськими вимогами до боржника та не виконав свій обов’язок припинити провадження у справі з підстав передбачених ст. 40 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», оскільки всі вимоги кредиторів погашені.
Ухвалами Київського апеляційного господарського суду від 22.08.2011 р. прийняті апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «ДСЛК», арбітражного керуючого Титаренко Миколи Олександровича до розгляду та порушено апеляційне провадження по справі №23/476-б-44/602-б, розгляд справи призначено на 07.09.2011 р.
Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Леді-Плюс» в судовому засіданні 07.09.2011 р. вимоги апеляційних скарг підтримав в повному обсягу, просить ухвалу Господарського суду міста Києва від 26.07.2011 р. скасувати.
Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «ДСЛК» в судовому засіданні 07.09.2011 р. вимоги апеляційних скарг підтримав в повному обсягу, просить ухвалу Господарського суду міста Києва від 26.07.2011 р. скасувати.
Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «О.К. та партнери» в судовому засіданні 07.09.2011 р. вимоги апеляційних скарг підтримав в повному обсягу, просить ухвалу Господарського суду міста Києва від 26.07.2011 р. скасувати.
Представники Товариства з обмеженою відповідальністю «РосУкрЕнерго» в судовому засіданні 07.09.2011 р. вимоги апеляційних скарг підтримали в повному обсягу, просять ухвалу Господарського суду міста Києва від 26.07.2011 р. скасувати.
Титаренко М.О. в судовому засіданні 07.09.2011 р. вимоги апеляційних скарг підтримав в повному обсягу, просить ухвалу Господарського суду міста Києва від 26.07.2011 р. скасувати.
Представник Генеральної прокуратури України в судовому засіданні 07.09.2011 р. проти вимог апеляційної скарги заперечував, просив залишити їх без задоволення, оскаржувану ухвалу від 26.07.2011 р. без змін.
Розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи та зібрані у ній докази, заслухавши пояснення осіб, які з’явились в судове засідання, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення а оскаржувану ухвалу без змін з наступних підстав.
Провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "ДСЛК" було порушено ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.09.2006 р. № 23/476-6.
Ухвалу підготовчого засідання у справі № 23/476-6 винесено 17.10.2006 р., якою, зокрема, було визнано розмір вимог кредитора Товариства з обмеженою відповідальністю "Леді Плюс" до боржника в сумі 120 000,00 грн., призначено розпорядндоом^майна боржника арбітражного керуючого Титаренка М.О.
17.01.2007 р. ухвалою попереднього засідання кредиторами боржника були визнані ініціюючий кредитор на суму 120 240,00 грн. та дві особи, які заявили грошові вимоги до боржника: Товариство з обмеженою відповідальністю "РосУкрЕнерго" на суму 3 997 446,57 грн., Товариства з обмеженою відповідальністю "О.К. та партнери" на суму 12 111 739,60 грн.
Постановою Господарського суду міста Києва від 06.03.2007 р. Товариство з обмеженою відповідальністю "ДСЛК" було визнане банкрутом, ліквідатором призначено арбітражного керуючого Титаренка М.О.
Ухвалою від 12.06.2007 р. у справі № 23/476-6 затверджено мирову угоду, укладену боржником в особі його ліквідатора та трьома кредиторами.
Умови вказаної угоди передбачали погашення кредиторської заборгованості за рахунок їх обміну на належне боржникові на праві власності нерухоме майно, а також шляхом сплати частини заборгованості з відстрочкою.
Так грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Леді Плюс" в сумі 120 000,00 грн. мали бути погашені шляхом їх оплати протягом 12 місяців рівними щомісячними платежами по 10 020,00 грн. до 25-го числа кожного поточного місяця.
Грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "РосУкрЕнерго" в сумі 3 934 778,40 грн. мали бути погашені внаслідок набуття кредитором права власності на належні боржникові приміщення 7-го і 1-го поверхів будівлі літери "А" № 2, по вул. Великій Васильківській у м. Києві загальною площею 234,8 кв.м. (226,4 кв.м. та 8,4 кв.м.), а також реєстрації кредитором за собою такого права. Решта суми боргу в розмірі 22 800,03 грн. підлягала розстрочці на 12 місяців рівними частинами по 1 900,00 грн., що мали бути сплачені до 25-го числа кожного поточного місяця.
Грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "О.К. та Партнери" в сумі 12 084 193,80 грн. мали бути погашені внаслідок набуття кредитором права власності на належні боржникові приміщення 1, 3, 4, 5, 6-го поверхів та підвалу будівлі літери "А" № 2, по вул. Великій Васильківській у м. Києві загальною площею 721,1 кв.м. (31,0 кв.м., 113,8 кв.м., 184,4 кв.м., 179,9 кв.м., 185,3 кв.м. та 26,7 кв.м.), а також реєстрації кредитором за собою такого права. Решта суми боргу в розмірі 27 545,80 грн. підлягала розстрочці на 12 місяців рівними частинами по 2 295,48 грн., що мали бути сплачені до 25-го числа кожного поточного місяця.
Постановою Вищого господарського суду України від 22.09.2010 р. було задоволено касаційне подання заступника Генерального прокурора України та скасовано ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.06.2007 р. про затвердження мирової угоди у справі № 23/476-6 та ухвалу попереднього засідання від 17.01.2007 р., справу було передано на новий розгляд.
Зазначена постанова, серед іншого, мотивована тим, що суд першої інстанції не розглядав окремо спірні грошові вимоги, заявлені до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДСЛК", не дослідив правомірності видачі боржником векселів, на яких ґрунтуються грошові вимоги кредиторів на загальну суму понад 16 мільйонів грн., а також документів фінансової та податкової звітності боржника, що є порушенням ст. 15 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та ст. 43 Господарського процесуального кодексу України.
Судом першої інстанції правильно встановлено, що дотримання місцевим господарським судом приписів ст. 111-12 Господарського процесуального кодексу України і врахування вказівок Вищого господарського суду України, викладених у постанові від 22.09.2010 р., вимагає повного з'ясування обставин справи, зокрема, дослідження правомірності підстав заявлення кредиторських вимог до боржника та їх обгрунтованості й доведеності, а тому прийняття відмови Товариства з обмеженою відповідальністю "О.К. та партнери" та Товариства з обмеженою відповідальністю "РосУкрЕнерго" від заяв з грошовими вимогами до боржника з наведених у них мотивів унеможливить встановлення істини у спірних правовідносинах, що потребують всебічного дослідження та може призвести до порушення законності процедури банкрутства.
Відхиляючи заяви від 14.01.2011 р. ТОВ «О.К. та партнери», ТОВ «РосУкрЕнерго», місцевий господарський суд прийняв до уваги те, що в ході розгляду таких заяв представником Товариства з обмеженою відповідальністю "О.К. та Партнери" і Товариства з обмеженою відповідальністю "РосУкрЕнерго" не було подано суду доказів кількісного складу учасників юридичної особи, а також доказів на підтвердження того, що вирішення питання поточної господарської діяльності даного господарюючого суб'єкта віднесено до компетенції загальних зборів учасників, а не його виконавчого органу, керівника, з чим погоджується колегія суддів, оскільки даний висновок відповідає обставинам справи та вимогам закону.
Також 21.01.2011 р. від Товариства з обмеженою відповідальністю "Леді Плюс" надійшло клопотання про припинення провадження у справі, мотивоване тим, що боржник виконав всі грошові зобов'язання перед ініціюючим кредитором, а саме: перерахував у 2007 та 2008 роках 120 000,00 грн. Як на підставу для припинення провадження у справі в зв'язку з даними обставинами, ініціюючий кредитор посилається на ст. 1, ч. З ст. 39 та п. 7 ст. 40 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Місцевий господарський суд розглянувши вказане клопотання прийшов до правильного висновку про відсутність підстав для його задоволення, оскільки необхідно повне з’ясування обставин справи, дослідження правомірності підстав заявлення кредиторських вимог до боржника та їх обґрунтованості й доведеності, а тому припинення провадження у справі на даній стадії провадження у справі відповідно до заявленого клопотання є недоцільним та безпідставним.
Також місцевим господарським судом правомірно залишені без задоволення клопотання ТОВ «Леді Плюс» та ТОВ «ДСЛК» про припинення провадження у справі з огляду на викладені обставини.
Усуваючи арбітражного керуючого Титаренка М.О. від виконання обов’язків розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю «ДСЛК» місцевий господарський суд дійшов до наступних висновків.
Ухвалами від 12.07.2011 р. та 19.07.2011 р. розпорядника майна боржника суд зобов'язував надати належним чином засвідчену копію ліцензії на право здійснення діяльності арбітражних керуючих, реєстр вимог кредиторів, складений відповідно до норм ст.ст. 13, 14, 15 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» та наказу Міністерства економіки України «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо заповнення реєстру вимог кредиторів» від 02.07.2010 р. № 788, письмові нормативно-обґрунтовані пояснення щодо складеного реєстру по кожному з кредиторів з посиланням на відповідні докази, витяги з відповідних реєстрів обтяжень рухомого та нерухомого майна стосовно активів боржника станом на липень 2011 р., відомості щодо наявності або відсутності у боржника заборгованості з заробітної плати, аліментів, авторської винагороди, пояснення щодо клопотання про припинення провадження у справі та заяв про відкликання грошових вимог.
Однак, на виконання вимог указаних ухвал розпорядник майна подав суду лише копію своєї ліцензії та письмові пояснення, що не стосуються розгляду справи у попередньому засіданні.
Представники ініціюючого кредитора та осіб, які заявили грошові вимоги до боржника посилались на недостатність часу для подання документів і доказів за ухвалами від 12.07.2011 р. та 19.07.2011 р.
Місцевий господарський суд правильно відхилив дані доводи, оскільки справа № 23/476-6 була направлена на новий розгляд зі стадії попереднього засідання постановою Вищого Господарського суду України ще 22.09.2010 р., тобто арбітражний керуючий Титаренко М.О. мав достатньо часу для належної підготовки до попереднього засідання з врахуванням хронології процесуальних подій у справі
Як слідує з положень Закону України «Про відновлення платоспроможності визнання його банкрутом» процедура розпорядження майном боржника та відповідно призначення розпорядника майна в судовій процедурі банкрутства відбувається з метою забезпечення майнових інтересів кредиторів.
Згідно з положеннями ст. ч ст. 3-1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» при реалізації своїх прав та обов'язків арбітражний керуючий зобов'язаний діяти сумлінно та розумно з урахуванням інтересів боржника та його кредиторів.
Відповідно до ч. 9 ст. 13 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» розпорядник майна зобов'язаний розглядати разом з посадовими особами боржника копії заяв кредиторів про грошові вимоги до боржника, які надійшли до господарського суду у зв'язку з порушенням справи про банкрутство та надіслані боржнику в установленому цим Законом порядку; вести реєстр вимог кредиторів у встановленому порядку; повідомляти кредиторів про результати розгляду їх вимог боржником та включення визнаних вимог до реєстру вимог кредиторів або про відмову визнання вимог боржником; вживати заходів для захисту майна боржника; аналізувати фінансову, господарську та інвестиційну діяльність боржника, його становище на товарних ринках; виявляти ознаки фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства; надавати господарському суду звіт про свою діяльність, відомості про фінансове становище боржника, пропозиції щодо можливості відновлення платоспроможності боржника тощо.
Арбітражним керуючим Титаренком М.О. не подано до місцевого господарського суду доказів проведення ним аналізу фінансового стану підприємства, дослідження фінансової, господарської та інвестиційної діяльності боржника, його становища на товарних ринках, не подано жодного звіту про свою діяльність, не сформовано пропозиції щодо можливості відновлення платоспроможності боржника. Крім того, ліквідатором не доведено вчинення ним дій щодо повернення кредиторів і боржника у попередній стан після скасування в касаційному порядку ухвали про затвердження мирової угоди у справі № 23/476-6.
Частиною 10 ст. 13 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачено, що при здійсненні своїх повноважень розпорядник майна зобов'язаний діяти добросовісно, розумно, враховувати інтереси боржника та його кредиторів.
Частиною 9 ст. 3-1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» встановлено, що невиконання або неналежне виконання обов'язків, покладених на арбітражного керуючого згідно з цим Законом, за відсутності наслідків, передбачених цією статтею, може бути підставою для усунення арбітражного керуючого від виконання ним своїх обов'язків, про що господарський суд виносить ухвалу.
Тобто, з аналізу наведених норм слідує, що господарський суд здійснює нагляд за діяльністю призначеного ним у справі арбітражного керуючого (розпорядника майна) та наділений повноваженнями, згідно з якими за власною ініціативою може усунути арбітражного керуючого від виконання ним своїх обов'язків.
Оскільки матеріалами справи та фактичними обставинами справи стверджується факт невиконання розпорядником майна обов'язків, покладених на нього як законодавством, так і судом, не вчинення дій щодо захисту інтересів боржника і його можливих кредиторів, місцевий господарський суд правильно усунув арбітражного керуючого Титаренка М.О. від виконання обов'язків розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю "ДСЛК".
З зазначеними висновками місцевого господарського суду погоджується колегія суддів, оскільки вони відповідають обставинам справи та вимогам Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».
Колегія суддів відхиляє доводи апеляційних скарг щодо виконання арбітражним керуючим Титаренко М.О. вимог ухвал суду від 12.07.2011 р. та 19.07.2011 р. ще 01.12.2006 р., оскільки вимоги даних ухвал Титаренко М.О. не виконані.
Також не можуть бути підставою для скасування оскаржуваної ухвали доводи апелянтів про те, що припинення провадженя у справі є обов’язком суду, оскільки зважаючи на обставини справи, та вказівки викладені в постанові Вищого господарського суду України від 22.09.2010 р. у даній справі, суду необхідно повно з’ясувати обставини справи, дослідити правомірність підстав заявлення кредиторських вимог до боржника їх обгрунтованості та доведенності.
Відповідно до ч. 5 ст. 106 Господарського процесуального кодексу України апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.
Відповідно до п. 1 ст. 103 Господарського процесуального кодексу України апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити рішення місцевого господарського суду без змін, а скаргу без задоволення.
З огляду на вищевикладені обставини, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про залишення без задоволення заяв про відкликання заяв з кредиторськими вимогами, залишення без задоволення заяв про припинення провадження у справі, усунення арбітражного керуючого Титаренка М.О. від виконання обов’язків розпорядника майна та не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги.
Керуючись статтями 99, 101, 103, 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «ДСЛК», арбітражного керуючого Титаренко Миколи Олександровича залишити без задоволення.
2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 26.07.2011 р. у справі № 23/476-б-44/602-б залишити без змін.
3. Матеріали справи № 23/476-б-44/602-б повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова може бути оскаржена впродовж двадцяти днів до Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя
Судді