КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07.09.2011 № 47/151
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Куксова В.В.
суддів:
при секретарі: Романовій В.В.
за участю представників сторін:
від позивача: не з’явився,
від відповідача-1: представник – ОСОБА_1 – за довіреністю,
від відповідача-2: не з’явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «ДСЛК», м. Київ, арбітражного керуючого Титаренко Миколи Олександровича
на ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.07.2011р. про вжиття заходів до забезпечення позову
у справі № 42/167 (суддя Паламар П.І.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Гран терра», м. Київ
до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтер-Агро», м. Глобіно Полтавської області,
2. Товариства з обмеженою відповідальністю «Олдіз Україна», м. Київ
про зобов’язання передати майно, стягнення неустойки, сум за прострочення виконання боржником грошового зобов’язання, відшкодування збитків, ціна позову 13352786,20 грн.,
ВСТАНОВИВ :
У травні 2011 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Гран терра» (далі – позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтер-Агро» (далі – відповідач-1), Товариства з обмеженою відповідальністю «Олдіз Україна» (далі – відповідач-2) про зобов’язання передати майно, стягнення неустойки, сум за прострочення виконання боржником грошового зобов’язання, відшкодування збитків, ціна позову 13352786,20 грн.
06.07.2011 р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Гран терра» подало до Господарського суду міста Києва заяву про зміну предмету позову, якою замість вимог про повернення в натурі переданого на зберігання Товариству з обмеженою відповідальністю «Інтер-Агро» майна заявило вимоги про відшкодування збитків у розмірі вартості цього майна, посилаючись на те, що під час виконання ухвали господарського суду м. Києва від 31.05.2011 р. у даній справі органом Державної виконавчої служби було встановлено відсутність цього майна у місці його зберігання.
Також 06.07.2011 р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Гран терра» подало до Господарського суду міста Києва заяву про вжиття заходів до забезпечення позову, в якій позивач просив накласти арешт на грошові кошти на всіх виявлених Державною виконавчою службою банківських рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтер-Агро", накласти арешт на все рухоме та нерухоме майно, яке належить відповідачу-1, у тому числі пункти приймання та переробки зерна, що знаходяться за адресами: Кіровоградська обл., м. Бобринець, вул. Промислова, 2; Харківська обл., м. Краснодар, вул. Українська, 164; Полтавська обл., Чутирівський район, с. Чапаєве, пр. Аптечний, 11; Полтавська обл., м. Гребінка, пер. Пирятинський, 48; Полтавська обл., м. Глобино, вул. К.Маркса, 65-А; м. Полтава, вул. Ливарна, 4, заборонити відповідачу-1 в особі його органів управління та уповноважених осіб, в тому числі дочірніх підприємств та/або відокремлених підрозділів, розпоряджатися будь-яким чином (в тому числі шляхом укладання договорів суборенди, лізингу, безоплатного користування, користування, передавати під забудову, укладати інші цивільно-правові договори, вносити до статутних фондів інших юридичних осіб), обтяжувати будь-яким чином чи передавати (в тому числі на умовах застави, іпотеки, сервітуту, суперфіцію та ін.) будь-яким фізичним та юридичним особам рухоме та/або нерухоме майно, яке йому належить.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.07.2011 р. у справі №42/167 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Гран терра» про забезпечення позову задоволено частково, накладено арешт на грошові кошти у розмірі 12 180 000 грн., що належать Товариству з обмеженою відповідальністю «Інтер-агро» та знаходяться на рахунках у банках та інших фінансових установах, виявлених під час проведення виконавчих дій, у задоволенні клопотання в іншій частині відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятою ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.07.2011 р. про забезпечення позову Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтер-Агро» звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить її скасувати з посиланням на те, що оскаржувана ухвала прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що представником позивача до початку судового засідання заявлено клопотання про прийняття до розгляду заяви про зміну предмету позову. Оскільки на адресу відповідача-1 дана заява не надходила, представник відповідача-1 заявив клопотання про відкладення розгляду справи та надання додаткового часу для ознайомлення з заявою, надання заперечень та додаткових доказів. Судом клопотання про відкладення відхилене та прийнято заяву про зміну предмету позову до розгляду, чим вважає порушено права відповідача-1 та норми процесуального права. Також зазначає, що судом під час прийняття оскаржуваної ухвали не враховані заперечення відповідача-1, в яких зазначалось, що товариством виконана заява позивача від 09.12.2010 р. про переоформлення насіння сонячнику на ТОВ «Торговий Дім «Інтер-Агро», укладений контракт №05/0077-Р від 08.12.2010 р., згідно якого власником продукції є ТОВ «Торговий Дім «Інтер-Агро».
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 08.08.2011 р. прийнято апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтер-Агро» та порушено апеляційне провадження по справі №42/167, розгляд справи призначено на 18.08.2011 р.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 18.08.2011 р. у зв’язку з неявкою представників Товариства з обмеженою відповідальністю «Гран терра», Товариства з обмеженою відповідальністю «Олдіз Україна» розгляд справи відкладено на 31.08.2011 р.
Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтер-Агро» в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримав в повному обсягу, просить ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.07.2011 р. у справі №42/167 скасувати.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Гран терра», Товариство з обмеженою відповідальністю «Олдіз Україна» не скористалися наданим їм правом на участь своїх представників в судовому засіданні 31.08.2011 р., про причини неявки суд не повідомили, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору (абзац 4 пункту 3.6. Роз’яснень Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.1997 № 02-5/289 із змінами та доповненнями станом на 30.04.2009 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).
Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз’яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.1997 № 02-5/289 із змінами та доповненнями станом на 19.12.2008р. „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України”).
Неявка представників Товариства з обмеженою відповідальністю «Гран терра», Товариства з обмеженою відповідальністю «Олдіз Україна» в судове засідання не перешкоджає розгляду справи, оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для вирішення спору по суті.
Розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи та зібрані у ній докази, заслухавши пояснення відповідача-1, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення а оскаржувану ухвалу без змін з наступних підстав.
Відповідно до ст. 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
Згідно приписів ст. 67 Господарського процесуального кодексу України позов може бути забезпечений, зокрема, накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві.
Свою заяву про вжиття заходів до забезпечення позивач обґрунтовував недобросовісним виконання відповідачем-1 зобов'язань за господарським договором, неможливістю виконання вжитих судом раніше заходів до забезпечення позову в частині накладення арешту на майно, що свідчить про те, що невжиття заходів до забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення про стягнення заявлених сум збитків.
Задовольняючи частково заяву про вжиття заходів до забезпечення позову місцевий господарський суд виходив з того, що оскільки надані позивачем докази про недобросовісне виконання відповідачем-1 зобов'язань за господарським договором, неможливість виконання вжитих судом раніше заходів до забезпечення позову в частині накладення арешту на майно свідчать про те, що невжиття заходів до забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення про стягнення заявлених сум збитків, розмір яких є значним.
При цьому місцевий господарський суд обмежив розмір грошових сум, що підлягають арешту, сумою заявлених до відшкодування внаслідок втрати майна збитків.
З даним висновком місцевого господарського суду погоджується і колегія суддів, оскільки він відповідачє положенням ст. 66 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до роз’яснень Вищого арбітражного суду України №02/5/611 від 23.08.94 р. «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову» із змінами і доповненнями, умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обгрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.
При цьому у позовному провадженні при накладанні арешту на грошові суми відповідача слід обмежувати піддані арешту кошти розміром суми позову та можливих судових витрат. Накладення господарським судом арешту на рахунки боржника чинним законодавством не передбачене (п. 6.1 роз’яснень Вищого арбітражного суду України №02/5/611 від 23.08.94 р. «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову» із змінами і доповненнями).
Так Товариством з обмеженою відповідальністю «Сівер-Буд» окрім інших заявлені позовні вимоги про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтер-Арго» вартість зерна – насіння соняшнику в розмірі 12 180 000 грн.
З огляду на наведене у місцевого господарського суду на час розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Гран терра» про забезпечення позову були наявні всі правові підстави для застосування заходу до забезпечення позову у вигляді накладення арешту на грошові кошти відповідача у розмірі 12 180 000 грн.
Колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги щодо прийняття заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Гран терра» про зміну предмету позову з порушенням норм процесуального права, оскільки в судовому засіданні 12.07.2011 р. у зв’язку з неявкою відповідача-2 а також клопотанням відповідача-1 про надання йому часу для ознайомлення із заявою про зміну предмету позову розгляд справи відкладено на 26.07.2011 р.
Також не можуть бути підставою для скасування оскаржуваної ухвали доводи апелянта про те, що судом під час прийняття оскаржуваної ухвали не враховані заперечення відповідача-1, в яких зазначалось, що товариством виконана заява позивача від 09.12.2010 р. про переоформлення насіння сонячнику на ТОВ «Торговий Дім «Інтер-Агро», укладений контракт №05/0077-Р від 08.12.2010 р., згідно якого власником продукції є ТОВ «Торговий Дім «Інтер-Агро», оскільки дані доводи стосуються вирішення спору по суті.
Відповідно до ч. 5 ст. 106 Господарського процесуального кодексу України апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.
Відповідно до п. 1 ст. 103 Господарського процесуального кодексу України апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити рішення місцевого господарського суду без змін, а скаргу без задоволення.
З огляду на вищевикладені обставини, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про часткове задоволення заяви позивача про вжиття заходів до забезпечення позову та не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги.
Керуючись статтями 99, 101, 103, 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтер-арго» залишити без задоволення.
2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.07.2011 р. у справі № 42/167 залишити без змін.
3. Матеріали справи № 42/167 повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова може бути оскаржена впродовж двадцяти днів до Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя
Судді