КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25.08.2011 № 24/130
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Коршун Н.М.
суддів:
при секретарі:
за участю представників сторін:
від позивача: представник – не з’явився,
від відповідача: Горбатюк В.В. – директор, ОСОБА_1 – представник за довіреністю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтеграл-Плюс»
на рішення Господарського суду м. Києва від 17.06.2011 року
у справі № 24/130 (суддя: Шевченко В.Ю.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтеграл-Плюс»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Офісбуд Україна»
про стягнення 70 931,29 грн.
ВСТАНОВИВ:
У квітні 2011 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтеграл - Плюс" звернулося до Господарського суду м. Києва з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Офісбуд Україна" 70 931,29 грн. заборгованості, з яких 18 877,00 грн. - основного боргу та 52 054,29 грн. - пені, нарахованої за невиконання договору підряду №27-01/10Р від 27.01.2010р.
Рішенням Господарського суду м. Києва від 17.06.2011р. у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.
Не погоджуючись із прийнятим рішенням суду, Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтеграл - Плюс" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду м. Києва від 17.06.2011р. скасувати і прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити повністю, як таке, що прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на те, що роботи згідно договору він виконав повністю, а у відповідача виник обов’язок їх сплатити.
Відповідач надав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив суд у задоволенні апеляційної скарги відмовити повністю.
Позивачем не використано наданого йому законом права на участь його представника у судовому засіданні суду апеляційної інстанції, хоча про час та місце розгляду справи повідомлений у встановленому законом порядку.
25.08.2011р. від позивача надійшла телеграма, в якій він просить суд відкласти розгляд справи в зв’язку з неможливістю забезпечити явку представника в судове засідання.
Розглянувши в судовому засіданні дане клопотання, колегія суддів дійшла до висновку, що воно не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до п.3.6 роз’яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може не брати до уваги доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т. п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - четвертою статті 28 ГПК, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32 - 34 ГПК).
Проте, позивачем відповідно до вимог ст.ст.32,34 ГПК України не надано належних та допустимих доказів на підтвердження неможливості забезпечити участь у судовому засіданні іншого представника.
Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що в разі неможливості забезпечити явку іншого представника в судове засідання, представництво інтересів позивача міг здійснювати безпосередньо керівник підприємства у відповідності до ст.28 ГПК України.
За таких обставин, судова колегія дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутності представника позивача за наявними в матеріалах справи доказами.
Розглянувши доводи апеляційної скарги та відзиву, дослідивши зібрані у справі докази, заслухавши пояснення представників відповідача, судова колегія встановила наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, 27.01.2010р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтеграл - Плюс" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Офісбуд Україна" укладений договір на виконання підрядних робіт №27-01/10Р.
Відповідно до п. 1.1 договору підрядник зобов'язується поставити перила (сталеві з молотковою покраскою), і виконати роботи по їх монтажу замовнику в відповідності з Специфікацією Додатком № 1, які являються невід’ємною частиною даного Договору, за адресою: м. Київ, вул. М. Гринченка, 2/1, а замовник зобов'язується прийняти вказані роботи і своєчасно в повному обсязі сплатити їх вартість.
Пунктом 2.1.3. договору передбачено, що підрядник зобов'язаний здати замовнику виконані роботи по встановленню перил за актом виконаних робіт.
Згідно з п. 4.3. договору підряду замовник зобов'язаний прийняти у підрядника виконані роботи в триденний строк з моменту повідомлення про готовність відповідних робіт до прийомки, або в цей же час надати підряднику мотивовану письмову відмову від підписання акта здачі-приймання виконаних робіт з переліком недоліків.
У п. 5.1. договору сторони зазначили, що вартість товару та виконання робіт складає 53 695,00 грн.
Пунктом 5.4.2. договору передбачено, що розрахунок за товар та виконані роботи проводиться замовником у безготівковому порядку, шляхом перерахування грошових коштів на рахунок підрядника: 60% від вартості договору - на протязі трьох банківських днів після підписання договору (п. 5.4.1. договору), а кінцевий розрахунок в сумі 27 277,00 грн. - протягом 3-х банківських днів після підписання акту здачі-прийняття виконаних робіт.
Матеріали справи свідчать про те, що на виконання умов договору, 15.02.2010р. відповідач перерахував позивачу в якості попередньої оплати 26 418,00 грн.(а.с. 14).
Крім цього, 23.03.2010р. відповідач на підставі рахунку-фактури № 1 від 12.02.2010 р., додатково перерахував позивачу 5 000,00 грн.(а.с. 15).
У позовній заяві позивач посилається на те, що відповідач, в порушення взятих зобов'язань, роботи у визначені договором строки повністю не оплатив і на момент звернення з позовом за ним утворилась заборгованість в сумі 18 877,00 грн.
У відзиві на позовну заяву відповідач заперечує проти заявленого позову, посилаючись на невиконання Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтеграл - Плюс" у повному обсязі зобов'язань по договору та не пред'явлення позивачем підрядних робіт до прийняття, крім цього, посилається на лист від 23.05.2011р. вих. №23-05, яким він повідомляв позивача про невиконання договору №27-01/10Р та просив його якомога швидше виконати роботи, передбачені зазначеним договором (а.с. 37).
За приписами ст. 837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
В силу ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ст. 193 ГК України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Як вже зазначалось вище, в договорі №27-01/10Р сторони визначили порядок здачі-приймання виконаних підрядних робіт складанням акту приймання виконаних робіт, який підтверджує факт їх належного виконання підрядником та прийняття замовником.
Тобто, акт приймання виконаних робіт, згідно з п. 5.4.2. договору, є правовою підставою для проведення кінцевого розрахунку в сумі 27 277,00 грн.
З матеріалів справи вбачається, що в підтвердження належного виконання договору №27-01/10Р Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтеграл - Плюс" посилається на три акти приймання виконаних робіт від 31.05.2010 р. на суму 8 000,00 грн., на суму 37 740,00 грн. та на суму 1 155,00 грн., а також на податкові накладні на вказані суми.
Однак, зазначені акти приймання виконаних робіт відповідачем не підписані.
Крім цього, позивач посилається на те, що відповідач ухиляється від прийняття виконаних робіт та оплати їх вартості, обґрунтовуючи це надсиланням відповідачу для підписання актів виконаних робіт, податкових накладних, а також претензії-вимоги, що підтверджується описом вкладання до поштового відправлення від 22.07.2010 р.
На підставі того, що акти виконаних робіт відповідач не підписав і про наявність мотивованих заперечень з приводу якості робіт не повідомив, позивач вважає, що він набув право на стягнення вартості підрядних робіт в судовому порядку.
Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що зазначене твердження є необґрунтованим, оскільки, як вбачається із тексту претензії-вимоги позивача від 22.06.2010 р., на час її складання між сторонами вже існував спір про безпідставне ухилення відповідача від прийняття виконаних підрядних робіт та від підписання актів приймання виконаних робіт.
Позивач, окрім способів захисту порушеного права, передбачених ст. 853 ЦК України, мав правові підстави для спонукання відповідача до прийняття підрядних робіт та до підписання актів приймання виконаних робіт в судовому порядку. Таким способом захисту позивач не скористався.
Враховуючи те, що факт виконання позивачем робіт, які за його твердженням, відповідач був зобов'язаний прийняти, але не приймав, є непідтвердженим, відсутня правова підстава для стягнення з відповідача вартості таких робіт.
На підставі зазначеного вище, судова колегія не приймає до уваги посилання апелянта на те, що роботи згідно договору він виконав повністю, а у відповідача виник обов’язок їх сплатити.
Таким чином, судова колегія вважає обґрунтованим висновок місцевого господарського суду про те, що вимога позивача про стягнення боргу за виконані роботи в сумі 18 877,00грн. є безпідставною та враховуючи те, що вимога позивача про стягнення з відповідача 52 054,29 грн. пені за порушення умов договору підряду є похідною від вимоги про стягнення боргу, вона також не підлягає задоволенню.
В силу положень ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.
Статтею 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Доводи апеляційної скарги не знайшли своє підтвердження матеріалами справи.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 99, 103, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд –
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтеграл - Плюс" на рішення Господарського суду м. Києва від 17.06.2011 року у справі № 24/130 залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду м. Києва від 17.06.2011 року у справі № 24/130 – залишити без змін.
3. Матеріали справи № 24/130 повернути до Господарського суду м. Києва.
Постанова може бути оскаржена впродовж двадцяти днів до Вищого господарського суду України
Головуючий суддя
Судді