КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13.07.2011 № 01-18/5249
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Гарник Л.Л.
суддів:
при секретарі:
за участю представників сторін:
від заявника: не з’явився;
від Приватного підприємства „Фірма „Кодак”: ОСОБА_1. (довіреність б/н від 11.07.2011);
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства „Фірма „Кодак”
на ухвалу господарського суду Черкаської області від 26.05.2011
у справі № 01-18/5249 (суддя Чевгуз О.В.)
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю „Хортиця”
про визнання банкрутом
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою господарського суду Черкаської області від 01.12.2008 порушено провадження у справі № 01-18/5249 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю „Хортиця” про визнання банкрутом.
Постановою господарського суду Черкаської області від 18.12.2008 Товариство з обмеженою відповідальністю „Хортиця” визнано банкрутом з урахуванням особливостей, передбачених статтею 51 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».
Ухвалою господарського суду Черкаської області від 26.05.2011 провадження у справі в частині заяви Приватного підприємства „Фірма „Кодак” про визнання кредитором на суму 2 108 566,80 грн. припинено.
Не погоджуючись з винесеною ухвалою, Приватне підприємство „Фірма „Кодак” звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вищевказану ухвалу та зобов’язати ліквідатора включити його вимоги до реєстру вимог кредиторів Товариства з обмеженою відповідальністю „Хортиця”.
Скарга мотивована порушенням місцевим господарським судом норм матеріального і процесуального права, зокрема частини 6 статті 14 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, статті 60 Господарського кодексу України, статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України.
Відзиви на апеляційну скаргу не надійшли.
Представник скаржника в судовому засіданні апеляційної інстанції апеляційну скаргу підтримав.
Представники решти учасників провадження у справі в судове засідання не з’явилися. Враховуючи те, що в матеріалах справи мають місце докази належного повідомлення всіх учасників провадження у справі про час та місце проведення судового засідання, колегія суддів вважає можливим здійснити перегляд ухвали суду першої інстанції в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи та без участі всіх представників.
Обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника скаржника, дослідивши матеріали справи та перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженої ухвали норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Припиняючи провадження у даній справі в частині заяви Приватного підприємства „Фірма „Кодак” про визнання кредитором боржника на суму 2 108 566,80 грн., місцевий господарський суд керувався пунктом 2 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України та обґрунтував свою ухвалу тою обставиною, що судом вже було відмовлено Приватному підприємства „Фірма „Кодак” у визнанні вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю „Хортиця”.
Колегія суддів Київського апеляційного господарського суду з таким висновком не погоджується з наступних підстав.
Згідно зі статтею 41 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.
Стаття 1 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” від 14.05.1992р. N 2343-XII (із змінами і доповненнями) (далі по тексту – Закон) визначає кредитора у справі про банкрутство як фізичну або юридичну особу чи державний орган, вимоги яких щодо грошових зобов'язань до боржника підтверджені у встановленому порядку документами, включені до реєстру вимог кредиторів та визнані судом.
Виходячи зі змісту статті 14 названого закону кредитор, подаючи до господарського суду відповідну заяву самостійно визначає розмір таких вимог, підтверджує їх відповідними документами. До обов’язків суду при розгляді відповідних заяв входить саме перевірка їх обґрунтованості та наявності документів, що підтверджують відповідні вимоги.
В процедурі банкрутства при розгляді заяви з грошовими вимогами до боржника, господарський суд не вирішує спір по суті, а лише перевіряє обґрунтованість грошових вимог кредиторів.
Тому при розгляді кредиторських вимог суд може в залежності від наявності чи відсутності доказів, що підтверджують заборгованість божника, визнати або відхилити грошові вимоги.
З огляду на особливості справи про банкрутство, норми ст. 80 ГПК України не можуть бути застосовані господарським судом при розгляді заяви з грошовими вимогами до боржника, оскільки спір по суті при цьому не вирішується.
Крім того, умовивід місцевого господарського суду про те, що судом раніше у даній справі вже було відмовлено Приватному підприємству „Фірма „Кодак” у визнанні вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю „Хортиця”, спростовується винесеною у даній справі ухвалою від 15.03.2011, якою залишено без задоволення скаргу Приватного підприємства „Фірма „Кодак” на дії ліквідатора боржника.
З огляду на викладене, аналізуючи положення чинного законодавства, колегія суддів доходить висновку про те, що оскаржена ухвала прийнята з порушенням норм процесуального права та у цьому зв’язку підлягає скасуванню.
Керуючись ст.ст. 99, 101-106 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд –
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Приватного підприємства „Фірма „Кодак” задовольнити.
Ухвалу господарського суду Черкаської області від 26.05.2011 у справі № 01-18/5249 скасувати.
Справу № 01-18/5249 направити на розгляд до господарського суду Черкаської області.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України через суд апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання постановою законної сили.
Головуючий суддя
Судді
18.07.11 (відправлено)