КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05.05.2011 № 43/458
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Гарник Л.Л.
суддів:
при секретарі:
Від позивача: ОСОБА_1. – представник за довіреністю,
Від відповідача: ОСОБА_2. – представник за довіреністю,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтеко-Холдінг"
на рішення Господарського суду м.Києва від 12.02.2010
у справі № 43/458 (Пасько М.В.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Євробетон"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтеко-Холдінг"
про стягнення 326883,79 грн.
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Господарського суду м. Києва від 12.02.2010 по справі №43/458 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „ЄВРОБЕТОН” було задоволено, а саме: стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю „ІНТЕКО-Холдінг” на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Євробетон” 315 433 гривні 13 коп. основного боргу, 4 653 гривні 92 коп. 3 % річних, 14 320 гривень 66 коп. інфляційних нарахувань, 3 344 гривень 08 коп. державного мита, 236 гривень 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Не погоджуючись із вказаним рішенням, Відповідач подав на нього апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 12.02.2010р. у справі № 43/458 та винести постанову, якою у позові відмовити повністю.
В обґрунтування своїх вимог заявник посилається на те, що при винесенні оскаржуваного рішення судом першої інстанції було порушено норми матеріального права, що є підставами для скасування такого судового рішення.
Зокрема, скаржник в апеляційній скарзі посилається на те, що більша частина коштів, що входить в загальну суму позову –це вартість поставленого та повернутого відповідачу товару, а після повернення вказаного товару відповідачем були виявлені значні недоліки, які, на думку відповідача, сталися з вини позивача внаслідок недбалого зберігання та використання товару. Крім того, судом першої інстанції не застосована ст. 679 ЦК України, так як наявні на товарі недоліки є наслідком порушення правил зберігання та користування товаром, отже Відповідач звільняється від відповідальності за цей товар і, відповідно, від повернення коштів за нього.
Позивач в судовому засіданні заперечував проти апеляційної скарги та просив залишити її без задоволення, а оспорюване рішення – без змін.
Відповідач звернувся з клопотанням про проведення судової будівельно-технічної експертизи, в зв’язку з необхідністю встановити, з чиєї вини сталися дефекти та недоліки товару: панелі типу „Сендвіч”, які були повернуті позивачем за видатковою накладною №ВП-0000001 від 13.03. 2009 за довіреністю №167 від 13.03.2009 у кількості 715,00 м2 на суму 225 225,00 грн.
Апеляційне провадження по справі №43/458 було зупинено ухвалою від 14.06.2010 в зв'язку з призначенням у справі № 43/458 судової будівельно-технічної експертизи.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 19.04.2011 було поновлено провадження у справі у зв’язку з надходженням висновку судової будівельно – технічної експертизи.
Розглянувши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, Київський апеляційний господарський суд встановив.
Як видно з матеріалів справи, 24.07.08 між закритим акціонерним товариством «Аргобудмеханізація»та товариством з обмеженою відповідальністю "ІНТЕКО-Холдінг" (далі - Відповідач) було укладено Договір поставки № 11/07-08/57/01-2008.
Відповідно до умов Договору Відповідач зобов’язувався виконати та поставити панелі типу «Сендвіч»на будівництво логістичного комплексу ТОВ «Євробетон».
Відповідно до п.п. 3 Договору Покупець оплачує Товар на умовах попередньої оплати у розмірі 933 353, 00 грн. за 800, 00 кв. м. панелей. Наступні платежі за товар повинні здійснюватись після поставки Товару.
24 листопада 2008 р. між ТОВ «Євробетон» (надалі іменується Позивач, за договором Новий кредитор), ТОВ «ІНТЕКО-Холдінг» (надалі іменується Відповідач, за договором іменується Боржник) та ЗАТ «Агробудмеханізація» (надалі іменується Первісний кредитор) укладено договір № 08/10-08 про відступлення права вимоги (заміну сторони в зобов’язанні) (Додаток 2).
Відповідно до п. 1.1 цього Договору Первісний кредитор передає, а Новий приймає на себе права та обов’язки, що належать Первісному кредиторові, і стає кредитором (Покупцем) за договором поставки від 24 липня 2008 р. № 11/07-08/57/01-2008, укладеним між Первісним кредитором та Боржником.
Таким чином, ТОВ «Євробетон» став кредитором (Покупцем) за Договором поставки від 24 липня 2008р. № 11/07-08/57/01-2008.
На виконання умов Договору поставки, Позивач здійснив попередню оплату за Договором у розмірі 933 353, 00 грн., що підтверджується податковою накладною № 237 від 24.11.2008 р.
Відповідач свої зобов’язання згідно умов Договору належним чином не виконав, оплачений Товар поставив частково.
У зв»язку з неможливістю використання поставлених панелей 13.03.2009 р. було проведено повернення панелей у кількості 715,000 м.кв. на суму 225 225,00 грн., що підтверджується видатковою накладною № ВП-0000001 від 13.03.2009 р. та довіреністю від 13.03.2009 р. №167.
Позивач неодноразово звертався до Відповідача з листами щодо повернення сплачених авансових коштів (листи № 16 від 31.03.09, № 18 від 23.04.09), відповіді на які не надійшло.
На виконання вимог ст. 530 ЦК України, Позивач 19.05.09 звернувся до Відповідача з претензією № 21 в якій вимагав повернення суми попередньої оплати, на яку не поставлено товар, відповіді на яку не надійшло, суму попередньої оплати повернуто не було.
Як видно з матеріалів справи, поставки та повернення товару були здійснені в такому порядку:
Станом на день звернення до суду з позовною заявою, згідно бухгалтерських документів, заборгованість ТОВ «ІНТЕКО-Холдінг» перед ТОВ «Євробетон» складає 315 433,13 грн.
Ст. 175 ч. 1 Господарського кодексу України встановлює, майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.
Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Ст. 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов’язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов’язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Вимогами ст. 903 Цивільного кодексу України визначено, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов’язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Таким чином, суд першої інстанції правомірно задовольнив позовні вимоги в повному обсязі та стягнув з Відповідача на користь Позивача 315 433,13 грн. основного боргу.
Посилання Відповідача, на той факт, що після повернення поставленого товару відповідачем були виявлені значні недоліки, які, на думку відповідача, сталися з вини позивача внаслідок недбалого зберігання та використання товару, а саме: панелі зберігалися під відкритим небом без захисних накриттів та перекладного матеріалу, в умовах, що призвели до замокання мінераловатного утеплювача, ураження поставленого товару атмосферними опадами та механічними руйнуваннями будівельною технікою, всі повернуті панелі типу „Сендвіч” мають зіпсований товарний вид, на металевих поверхнях, як внутрішніх, так і зовнішніх, присутні подряпини різної довжини і глибини, що руйнують шар фарби та призводять до корозії металу. Також на поверхні панелей виявлені наскрізні монтажні отвори, що свідчить про демонтаж таких панелей без додержання процедури належного безпечного демонтажу, спростовуються висновком судової будівельно – технічної експертизи від 15.03.2011 № 5305/10-15.
Відповідно до вказаного висновку Технічний стан панелей типу «Сендвіч», які після повернення з будівництва в м. Бровари складовано в с. Іванівка Білоцерківського району Київської області на території підприємства, що їх виготовило, незадовільний.
2. Вказані панелі типу «Сендвіч» непридатні для подальшого використання.
3. На вказаних панелях типу «Сендвіч» наявні дефекти та недоліки.
4. Причинами дефектів та недоліків на панелях типу «Сендвіч» є такі чинники:
- неправильне зберігання на відкритому непідготовленому грунтовому майданчику в с. Іванівка Білоцерківського району Київської області на території підприємства, що їх виготовило;
- зволоження атмосферними опадами на протязі тривалого часу знаходження в незахищених умовах;
- імовірні недоліки виготовлення стосовно геометричних розмірів стикових з'єднань;
- певна частина дефектів механічного характеру (викривлення, хвилястість, риски, потертості тощо) могли утворитися в процесі монтажу, демонтажу. збирання, пакування, завантаження, вивезення та складування панелей.
Визначити, на якому етапі ці дефекти утворилися, не видається можливим.
Згідно ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Частина 2 статті 32 ГПК України визначає, що ці дані встановлюються, зокрема, письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів.
Стаття 34 ГПК України передбачає, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, а саме як сплата неустойки так і відшкодування збитків.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з розрахунком та стягненням судом першої інстанції з відповідача на користь позивача 3% річних у розмірі 4653,92 грн. та інфляційних нарахувань у розмірі 14320,66 грн., які підлягають також стягненню з відповідача на користь позивача.
Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Враховуючи вищезазначене, апеляційний господарський суд вважає, що рішення Господарського суду міста Києва від 12.02.2010р. було прийнято по даній справі, з повним з‘ясуванням обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, та відповідністю висновків, викладених в рішенні суду дійсним обставинам справи, а також воно прийняте з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, є законним і обґрунтованим, а тому підстав, для скасування або зміни вказаного судового рішення та задоволення апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтеко-Холдінг" , суд апеляційної інстанції не знаходить.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 32 - 34, 35, 36, 91, 92, 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1.Рішення Господарського суду міста Києва від 12.02.2010 у справі № 43/458 залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтеко-Холдінг" - без задоволення.
2. Матеріали справи № 43/458 повернути до Господарського суду міста Києва.
Головуючий суддя
Судді