ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16.08.2011 року Справа № 5005/5019/2011
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Сизько І.А. (доповідач)
суддів: Герасименко І.М., Кузнецової І.Л.,
секретар судового засідання Заболотна О.В.,
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1 представник, довіреність № 1 від 02.03.2011р.;
від відповідача: ОСОБА_2 представник, довіреність № 28-КД від 05.07.2010р.;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “Китай Імпорт” на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 07.06.2011р. по справі №5005/5019/2011
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Китай Імпорт”, м.Дніпропетровськ
до товариства з обмеженою відповідальністю “Алрей”, м. Дніпропетровськ
про визнання недійсним договору
В С Т А Н О В И В:
У квітні 2011 року товариство з обмеженою відповідальністю “Китай Імпорт” (далі ТОВ “Китай Імпорт”) звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю “Алрей” (далі ТОВ “Алрей”) про визнання недійсним договору постачання укладеного 18.05.2009р. між ТОВ “Алрей” та ТОВ “Китай Імпорт”.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 07.06.2011р. у справі №5005/5019/2011 (суддя Широбокова Л.П.) в позові відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду, ТОВ “Китай Імпорт” звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 07.06.2011р. по справі №5005/5019/2011 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги ТОВ “Китай Імпорт”.
В апеляційній скарзі скаржник посилається на неповне з’ясування господарським судом обставин, що мають значення для справи; на підробку підпису директора ТОВ “Китай Імпорт” та печатки підприємства на договорі №112/09Р від 18.05.2009р.; на відхилення господарським судом клопотання позивача про призначення по справі експертизи щодо належності підписів конкретній фізичній особі.
В відзиві на апеляційну скаргу ТОВ “Алрей” просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги ТОВ “Китай Імпорт” у повному обсязі.
В судовому засіданні 16.08.2011р. представником ТОВ “Китай Імпорт” заявлене усне клопотання про зупинення провадження за апеляційною скаргою та направлення матеріалів справи до слідчих органів для з’ясування питання про наявність ознак злочину.
Клопотання задоволення не підлягає, оскільки матеріали справи надсилаються господарським судом до слідчих органів лише у тих випадках, коли господарський суд виявить у діяльності працівників підприємства, організації такі порушення законності, які містять ознаки дії, переслідуваної в кримінальному порядку. До того ж, позивач не позбавлений права сам звернутися до зазначених органів з відповідною заявою
Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
18 травня 2009 року між ТОВ “Алрей” (постачальник) та ТОВ “Китай Імпорт” (покупець) в особі директора Деркача Андрія Дмитровича був укладений договір постачання №112/09Р, за умовами якого постачальник зобов’язався поставити непродовольчі товари відповідно до поданого покупцем замовлення і на підставі підписаної Специфікації, а покупець зобов’язується прийняти товар та своєчасно сплатити його вартість (п.1.1. договору).
Позивач в позовній заяві зазначав, що договір №112/09Р від 18.05.2009р. підписаний з його боку невідомою особою, оскільки з 15 по 25 травня 2009р. генеральний директор ТОВ “Китай Імпорт” Деркач А.Д. перебував у відпустці, видаткові накладні поставлених товарів містять підписи не уповноважених осіб, тому зазначений договір є недійсним в цілому.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 27.12.2010р. у справі №33/268-10, залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 12.04.2011р., стягнуто з ТОВ “Китай Імпорт” на користь ТОВ “Алрей” 17 969, 54 грн. заборгованості за договором №112/09Р від 18.05.2009р. та 1 167, 39 грн. пені за неналежне виконання ТОВ “Китай Імпорт” своїх зобов`язань за договором №112/09Р від 18.05.2009р.
По справі №33/268-10 судами встановлено, що ТОВ “Алрей” на виконання умов договору №112/09Р від 18.05.2009р. поставило ТОВ “Китай Імпорт” товар на загальну суму 25 969, 54 грн.., що підтверджується видатковими накладними: №RNB-000141 від 25.06.2009р., №RNB-000149 від 06.07.2009р., №RNB-000165 від 03.08.2009р., №RNB-000155 від 21.07.2009р., №RNB-000157 від 22.07.2009р., №RNB-000180 від 17.08.2009р., №RNB-000202 від 07.09.2009р., №RNB-000229 від 28.09.2009р. ТОВ “Китай Імпорт”
свої зобов’язання за договором виконало частково, перерахувавши 8 000, 00 грн., що підтверджується банківськими виписками. Заборгованість ТОВ “Китай Імпорт” по договору №112/09Р від 18.05.2009р. складає 17 969, 54 грн. Станом на 31.12.2009р. між сторонами проведено звірку взаємних розрахунків, якою підтверджено заборгованість ТОВ “Китай Імпорт” в розмірі 17 969, 54 грн.
Згідно ч.2 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
Отже, факти, встановлені в справі №33/268-10 за позовом ТОВ “Алрей” до ТОВ “Китай Імпорт” про стягнення 17 969, 54 грн. заборгованості за договором №112/09Р від 18.05.2009р. та 1 167, 39 грн. пені, є приюдиційними та не підлягають доведенню знову при вирішенні цієї справи.
Відповідно до статті 6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 Цивільного кодексу України).
Свобода договору означає можливість сторін вільно визначати зміст договору, який вони укладають, і формувати його конкретні умови.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України).
При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору (ст.180 Господарського кодексу України). При непогодженні вказаних умов договір є таким, що не відбувся.
Згідно ч.1 ст. 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Згідно ст. 203 Цивільного кодексу України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.
Позивачем не доведено невідповідність договору №112/09Р від 18.05.2009р. вимогам, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Відповідно до ч.2 ст. 207 Цивільного кодексу України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Статтею 241 Цивільного кодексу України встановлено, що правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання. Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов'язки з моменту вчинення цього правочину.
Схвалення правочину можливе шляхом конклюдентних дій, які свідчать про прийняття до виконання правочину.
На підставі оспорюваного договору №112/09Р від 18.05.2009р. позивачу було поставлено товар на загальну суму 25 969, 54 грн.., який прийнятий позивачем та частково оплачений в сумі 8 000,00 грн., позивачем підписано акт звірки взаєморозрахунків від 31.12.2009р. Вказані дії позивача на виконання правочину можуть бути кваліфіковані як схвалення правочину. Наступне схвалення правочину робить його дійсним з моменту його вчинення, тобто наступне схвалення діє з зворотною силою.
Таким чином, відсутні правові підстави для визнання договору недійсним .
Стосовно доводів скаржника слід зазначити, що:
по-перше, клопотання позивача про призначення судової почеркознавчої експертизи вірно не задоволено господарським судом, оскільки суд вирішує клопотання виходячи з мотивів заявленого клопотання та необхідності використання спеціальних знань для встановлення обставин, що мають значення для справи. По даній справі достатньо доказів для вирішення спору по суті. В п. 1 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 27.11.2006р. №01-8/2651 “Про деякі питання призначення судових експертиз” зазначено, що судова експертиза повинна призначатися лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказувань;
по-друге, при розгляді судами першої та апеляційної інстанцій справи №33/268-10 позивач не заперечував проти укладеного правочину, зустрічних позовних вимог щодо визнання його недійсним не заявляв;
по-третє, відповідно до п.3.4.1 Інструкції про порядок видачі міністерствам та іншим центральним органам виконавчої влади, підприємствам, установам, організаціям, господарським об'єднанням та громадянам дозволів на право відкриття та функціонування штемпельно-граверних майстерень, виготовлення печаток і штампів, а також порядок видачі дозволів на оформлення замовлень на виготовлення печаток і штампів, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 11.01.99р. №17, що була чинною на час спірних відносин, відповідальність і контроль за дотриманням порядку зберігання печаток і штампів, а також законність користування ними покладається на керівників підприємств, установ, організацій, господарських об’єднань, суб’єктів господарської діяльності.
Позивачем не надано суду доказів викрадення або знищення печатки ТОВ “Китай Імпорт”, звернення до органів внутрішніх справ з цих питань, опублікування в пресі повідомлення про недійсність викрадених, загублених печаток.
Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “Китай Імпорт”, м. Дніпропетровськ залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 07.06.2011р. у справі №5005/5019/2011 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України через апеляційний господарський суд.
Головуючий суддя І.А. Сизько
Суддя І.М. Герасименко
Суддя І.Л. Кузнецова
(Повний текст постанови складено 17.08.2011р.)