ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
16.08.11 р. Справа № 44/59пд
Господарський суд Донецької області у складі судді Величко Н.В.
при секретарі Смірновій Ю.Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали
за заявою Малого приватного виробничо-впроваджувального підприємства «Гермес», м.Донецьк
про перегляд за нововиявленими обставинами судового рішення від 15.12.2010р.
за позовом: Малого приватного виробничо-впроваджувального підприємства «Гермес», м.Донецьк
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Авангард», м.Донецьк
про розірвання договору фінансового лізингу
В засіданні брали участь представники сторін:
від позивача: ОСОБА_1 – за довір. №3 від 15.07.2011р.
від відповідача: не з’явились
СУТЬ СПОРУ:
У жовтні 2010 року до господарського суду Донецької області звернулось Мале приватне виробничо-впроваджувальне підприємство «Гермес» з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Авангард» про розірвання договору фінансового лізингу №73/85 від 28.09.2001р.
Рішенням господарського суду Донецької області від 15.12.2010р. у справі № 44/59пд, залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 16.02.2011р., відмовлено у задоволені позову Малого приватного виробничо-впроваджувального підприємства «Гермес» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Авангард» про розірвання договору фінансового лізингу №73/85 від 28.09.2001р. та зобов’язання відповідача повернути предмет лізингу за договором фінансового лізингу №73/85 від 28.09.2001р. – будівлю блочного цеху, розташовану в місті Харцизьку по вулиці Шаумяна 2б (попередня адреса: вулиця Цегляна 2).
Постановою Вищого господарського суду України від 29.03.2011 р. залишено без змін постанову Донецького апеляційного господарського суду від 16.02.2011р. та рішення господарського суду Донецької області від 15.12.2010р. у справі № 44/59пд.
25.07.2011р. Мале приватне виробничо-впроваджувальне підприємство «Гермес» звернулось до господарського суду з заявою про перегляд за нововиявленими обставинами судового рішення від 15.12.2010р. по справі №33/59пд, в якій просив розірвати в судовому порядку договір фінансового лізингу №73/85 від 28.09.2001р. та зобов’язати відповідача повернути позивачу будівлю блочного цеху в натурі в строк 10 календарних днів з моменту набрання рішенням законної сили.
Мотивуючи таку заяву позивач посилається на те, що причиною відмови у задоволенні позову судом першої інстанції було відмічено відсутність правового інтересу (МП ВВП «Гермес») та презумпція правомірності додаткової угоди до договору від 05.08.2003 р., оскільки означена додаткова угода на момент розгляду справи №44/59пд по суті недійсною, нікчемною або неукладеною визнана не була. За таких обставин господарський суд дійшов висновку, що ТОВ «Авангард» з 21.10.2004р. набуло речових прав власності на будівлю на підставі додаткової угоди до договору від 05.08.2003р.
Позивач вважає, що рішення господарського суду Донецької області від 15.12.2010 р. по справі №44/59пд підлягає перегляду за нововиявленими обставинами, оскільки з’явились істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи №44/59пд, а саме, рішенням господарського суду Донецької області від 03.06.2011р. у справі №40/70пд позовні вимоги МП ВВП «Гермес» до ТОВ «Авангард» були задоволені, а додаткова угода №1 від 05.08.2003р., укладена між ЗАТ «Завод «Авангард» в особі директора-розпорядника Сідельникова В.М. та ТОВ «Авангард» до договору фінансового лізингу №73/85 від 28.09.2001р., була визнана недійсною. Зазначене судове рішення залишено без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 19.07.2011 р. і набрало законної сили.
Отже, визнання додаткової угоди №1 від 05.08.2003р. до договору фінансового лізингу №73/85 від 28.09.2001р. недійсною на підставі рішення господарського суду від 03.06.2011р. у справі №40/70пд позивач вважає істотною нововиявленою обставиною для перегляду справи № 44/59пд.
Відповідач в судове засідання не з’явився, письмового відзиву на заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами не надав, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. До канцелярії господарського суду відповідач надав клопотання про відкладення розгляду справи у зв’язку з відпусткою його представників.
Господарським судом відхилено клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, оскільки у відповідності до приписів статті 28 Господарського процесуального кодексу України справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника. Керівники підприємств та організацій, інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами, подають господарському суду документи, що посвідчують їх посадове становище. Представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації. Довіреність видається за підписом керівника або іншої уповноваженої ним особи та посвідчується печаткою підприємства, організації. Перебування представників ТОВ «Авангард» Чернишова В.М. та Сідельникова В.М. у черговій відпустці не є обґрунтованою підставою для відкладення розгляду справи, оскільки відповідач не був позбавлений права та можливості вирішити питання про направлення до суду іншого представника, повноваження якого підтвердити відповідною довіреністю від імені підприємства.
За приписами статті 114 Господарського процесуального кодексу України неявка заявника та інших осіб, які беруть участь у справі, не є перешкодою для розгляду заяви.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, суд виходить з наступного.
При розгляді справи попередніми судовими інстанціями було встановлено:
28.09.2001 р. між Закритим акціонерним товариством "Завод "Авангард" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Авангард" було укладено договір фінансового лізингу №73/85, відповідно до якого лізингодавець (Завод) зобов'язався передати, а лізингоотримувач (Товариство) прийняти у виключне платне користування на умовах фінансового лізингу майно, зазначене в Додатку №1 до договору, індивідуально визначене як основні фонди, розташоване за адресою: м. Харцизьк, вул. Кірпічна, 2.
Договір укладено строком до 28.09.2016 р.
Пунктом 1.5. зазначеного договору було визначено, що передане лізингодавцем майно є його власністю протягом всього строку дії договору. Право власності на майно - об'єкт лізингу переходить до лізингоотримувача з дати сплати останнім повної вартості об'єкта лізингу відповідно до умов договору.
Відповідно до додаткової угоди до договору фінансового лізингу від 05.08.2003 р., сторони домовилися змінити пункт 1.5. договору від 28.09.2001 р. і викласти його в наступній редакції: «1.5. Майно, передане лізингодавцем лізингоотримувачу, є власністю лізингодавця. Право власності на майно – будівлю блочного цеху за адресою: Україна, Донецька область, м. Харцизьк, вул. Кірпічна, 2, у випадку його покращення за рахунок газифікації, переходить до лізингоотримувача з моменту передачі на баланс Харцизького управління по газопостачанню і газифікації газопроводу середнього тиску».
Сторонами не заперечується, що об'єкт лізингу, а саме будівля блочного цеху, був переданий лізингодавцем і прийнятий лізингоотримувачем у користування відповідно до умов договору.
16.10.2003 р. між Приватним підприємством "Донтехнологія" (продавець) та Малим приватним виробничо-впроваджувальним підприємством "Гермес" (покупець) було укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна №1719 від 16.10.2003 р., відповідно до якого МП ВВП "Гермес" набуло права власності на нерухоме майно, розташоване в м. Харцизьку по вул. Шаумяна, в тому числі будівлю блочного цеху площею 2 447,4 кв.м.
Згідно з витягом Харцизького бюро технічної інвентаризації про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 16.10.2003 р. власником будівлі блочного цеху (реєстраційний номер 2988612) є Мале приватне виробничо-впроваджувальне підприємство "Гермес" на підставі договору купівлі-продажу №1719 від 16.10.2003 р.
Відповідно до листа Харцизького КП "Бюро технічної інвентаризації" №66 від 08.10.2009 р. будівля блочного цеху, що раніше реєструвалася за власником ЗАТ "Завод "Авангард" за адресами: м. Харцизьк, вул. Кірпічна, 2; м. Харцизьк, пров. Кірпічний, за власником МП ВВП "Гермес" за адресою: м. Харцизьк, вул. Шаумяна б/н, і зареєстрована на сьогоднішній день за власником МП ВВП "Гермес" за адресою: м. Харцизьк, вул. Шаумяна, 2Б, є одним і тим же об'єктом нерухомості.
Підставою для пред'явлення позову про розірвання договору фінансового лізингу від 28.09.2001 р. стало порушення, на думку позивача, умов договору щодо належного користування майном та його утримання з боку відповідача. В обгрунтування такої вимоги позивач надав Акт позапланової перевірки Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Донецькій області від 09.12.2009 р., яким встановлено, що ТОВ «Авангард» без дозволу Інспекції виконано роботи з реконструкції приміщень блочного цеху; припис Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Донецькій області від 09.12.2009 р. про усунення виявлених порушень; Акт повторної перевірки Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Донецькій області, протокол про правопорушення у сфері містобудування та припис Інспекції від 01.02.2010 р.; постанову №6 від 16.02.2010р. про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудування (т.1 а.с.27-32)
Своє право на пред'явлення даного позову позивач обґрунтовує тим, що в силу статті 8 Закону України "Про фінансовий лізинг" та пункту 1.7 договору фінансового лізингу від 28.09.2001 р., він, з моменту набуття права власності на будівлю блочного цеху, яка є об'єктом лізингу, набув прав та обов'язків лізингодавця за зазначеним договором.
Відповідно до статті 328 Цивільного кодексу України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Умови набуття лізингоотримувачем (відповідачем) права власності на об'єкт лізингу визначені сторонами договору лізингу в додатковій угоді до договору від 05.08.2003 р.
Умова зазначеної додаткової угоди щодо покращення майна, а саме газифікація будівлі блочного цеху з передачею газопроводу середнього тиску на баланс Харцизького управління по газопостачанню і газифікації, лізингоотримувачем виконана, про що свідчить лист Харцизького управління по газопостачанню та газифікації від 12.06.2009 р., в якому підтверджується що на підставі рішення Харцизької міської ради №4/23-946 від 21.10.2004 р. на баланс управління в державну власність в жовтні 2004 р. була прийнята ділянка газопроводу середнього тиску, побудована до цеху ТОВ "Авангард".
За таких обставин суди попередніх інстанцій дійшли висновку про припинення правовідносин за договором фінансового лізингу від 20.09.2001 р. з моменту передачі на баланс Харцизького управління по газопостачанню і газифікації відповідної ділянки газопроводу середнього тиску.
Разом з тим, рішенням господарського суду Донецької області від 03.06.2011р. у справі № 40/70пд позовні вимоги МП ВВП «Гермес» до ТОВ «Авангард» були задоволені, а додаткова угода №1 від 05.08.2003р., укладена між ЗАТ «Завод «Авангард» в особі директора-розпорядника Сідельникова В.М. та ТОВ «Авангард» до договору фінансового лізингу №73/85 від 28.09.2001р., була визнана недійсною. Зазначене судове рішення залишено без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 19.07.2011 р. і набрало законної сили.
Відповідно до ст.112 ГПК України, господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами.
Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення.
До нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору. Необхідними ознаками нововиявлених обставин є, по-перше, їх наявність на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи.
При цьому прийняття заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами не означає обов'язкового скасування чи зміни рішення, що переглядається. Результат перегляду повинен випливати з оцінки доказів, зібраних у справі, і встановлення господарським судом на основі цієї оцінки наявності або відсутності нововиявлених обставин, визначення їх істотності для правильного вирішення спору. Господарський суд вправі змінити або скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.
Законом не передбачено здійснення перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами в повному обсязі. Отже, господарський суд вправі переглянути судове рішення за нововиявленими обставинами лише в тих межах, в яких ці обставини впливають на суть рішення.
Такі правові позиції викладено і в роз’ясненні президії Вищого господарського суду України від 21.05.2002 № 04-5/563 "Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами".
Враховуючи, що рішенням господарського суду Донецької області від 03.06.2011р. додаткова угода №1 від 05.08.2003р., укладена між ЗАТ «Завод «Авангард» в особі директора-розпорядника Сідельникова В.М. та ТОВ «Авангард» до договору фінансового лізингу №73/85 від 28.09.2001р., була визнана недійсною і ці обставини впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається. Також, ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, тому господарський суд вважає, що визнання додаткової угоди №1 від 05.08.2003р. до договору фінансового лізингу №73/85 від 28.09.2001р. недійсною на підставі рішення господарського суду від 03.06.2011р. у справі №40/70пд є істотною нововиявленою обставиною для перегляду справи № 44/59пд.
Відповідно до п. 1 ст. 806 ЦК України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов’язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).
Відповідно до пунктів 3, 4 статті 10 Закону України "Про фінансовий лізинг" лізингодавець має право відмовитися від договору лізингу у випадках, передбачених договором лізингу або законом, або вимагати розірвання договору та повернення предмета лізингу у передбачених законом та договором випадках.
Згідно статті 11 цього ж Закону у разі закінчення строку лізингу, а також у разі дострокового розірвання договору лізингу лізингоодержувач зобов"язаний повернути предмет лізингу у стані, в якому його прийнято у володіння, з урахуванням нормального зносу, або у стані, обумовленому договором.
Водночас, враховуючи, що в силу статті 806 ЦК України до договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду), аналогічні обов"язки лізингоодержувача щодо повернення предмету лізингу закріплені також статтею 785 ЦК України.
Згідно з ч. 2 ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладені договору.
Як вбачається з матеріалів справи, згідно пп.3.3.1 договору відповідач, як лізингоодержувач зобов’язався належним чином користуватися майном, утримувати його в належному стані.
В порушення договору відповідач без згоди позивача змінив стан речі, а саме, самовільно реконструював будівлю: на 1 поверсі – улаштування перегородки (для виділення приміщення для роздягальні); улаштування дверного пройому в приміщенні колишньої компресорної; на 2 поверсі – улаштування перегородки в колишньому упаковочному цеху; улаштування дверного пройому; демонтування 2-х перегородок в кімнаті електрика.
Про зазначені обставини свідчать лист Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у Донецькій області №7/5-08-1397 від 22.04.2010р. та Акт інспекції від 09.12.2009 р. (т.1 а.с.26,27)
09.12.2009 р. Інспекцією Державного архітектурно-будівельного контролю у Донецькій області винесено припис, яким запропоновано ТОВ «Авангард» усунути виявлені порушення до 11.01.2010р. (т.1 а.с.28)
Згідно акту Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у Донецькій області від 01.02.2010 р. при повторній перевірці будівлі блочного цеху за адресою м.Харцизьк, вул.Кирпична, 2 (на теперішній час вул.Шаумяна), Інспекцією виявлено, що вимоги припису від 09.12.2009 р. не виконано, не проведено демонтування самовільно зведених перегородок на 1 та 2 поверсі блочного цеху (т.1 а.с.29), у зв’язку з чим складено протокол про правопорушення у сфері містобудування від 01.02.2010 р. та припис від 01.02.2010р., в якому запропоновано ТОВ «Авангард» усунути виявлені порушення (т.1 а.с.30-31)
Згідно постанови Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у Донецькій області від 16.02.2010 р. №6 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудування (т.1 а.с.32) на ТОВ «Авангард» накладено штраф у розмірі 850 грн. за невиконання припису Інспекції.
Згідно листа №7/5-08-1397 від 22.04.2010р. відповідачем штраф сплачено, але припис Інспекції не виконано.
Таким чином, з боку відповідача мають місце порушення п.3.3.1 договору фінансового лізингу та ст.773 ЦК України, що є підставою для розірвання договору фінансового лізингу.
Виходячи з положень, наведених в ст.173 Господарського кодексу України, статей 11, 509 Цивільного кодексу України, згідно яких зобов’язання як правовідношення сторін є підставою для існування відповідних прав та обов’язків його учасників, припинення зобов’язання зумовлює і припинення існування підстави для відповідного права, зокрема – для подальшого перебування у відповідача будівлі, отриманої за спірним договором.
Згідно положень ст. 651 Цивільного кодексу України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Зміна або розірвання договору вчинюється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту. (ст. 654 ЦК Кодексу)
Згідно ч.1 ст. 188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не встановлено законом або договором.
Згідно з ч. 4 ст. 188 ГК України у разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.
Відповідно до ч. 3 ст. 653 ЦК України у разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.
Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором (ч. 2 ст. 188 ГК України).
Недотримання позивачем приписів ч. 2 ст. 188 ГК України не позбавляє позивача права звернутися за захистом порушеного права шляхом подання позову про розірвання договору, про що зокрема зазначено у пункті 4 листа Вищого господарського суду України від 15.01.2010 № 01-08/12 з посиланням на постанову Верховного суду України від 01.12.2009 № 50/101-08.
З огляду на матеріали справи та норми чинного законодавства господарський суд дійшов висновку про те, вимога позивача про розірвання Договору лізингу підлягає задоволенню, враховуючи те, що відповідачем порушено зобов’язання за Договором лізингу, а саме без згоди позивача змінено стан речі - самовільно реконструйовано спірну будівлю, та не виконано припис Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у Донецькій області про усунення порушень, що є істотним порушенням умов договору фінансового лізингу щодо зобов’язання лізингоодержувача належним чином користуватися майном, утримувати його в належному стані.
За змістом ст.84 ГПК України у рішенні за результатами розгляду спору про зобов’язання виконати певну дію суд має вказати строк вчинення відповідної дії.
Позивач просить встановити строк вчинення відповідних дій тривалістю 10 календарних днів з моменту набрання рішенням законної сили.
Враховуючи, що строк повернення предмету лізингу умовами договору не визначений, а запропонований позивачем для повернення предмету лізингу 10-ти денний строк з моменту набрання рішенням законної сили є адекватним заявленим позовним вимогам та не суперечить приписам ст.84 ГПК України, суд задовольняє таку вимогу позивача.
Судові витрати підлягають розподілу відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст. ст. 22, 33, 43, 44, 49, 82-85, 114 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
В И Р І Ш И В :
Задовольнити заяву Малого приватного виробничо-впроваджувального підприємства «Гермес», м.Донецьк про перегляд за нововиявленими обставинами судового рішення від 15.12.2010р. у справі № 44/59пд.
Рішення господарського суду Донецької області від 15.12.2010 р. у справі № 44/59пд, яким відмовлено у задоволені позову Малого приватного виробничо-впроваджувального підприємства «Гермес» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Авангард» про розірвання договору фінансового лізингу №73/85 від 28.09.2001р. та зобов’язання відповідача повернути предмет лізингу за договором фінансового лізингу №73/85 від 28.09.2001р. – будівлю блочного цеху, розташовану в місті Харцизьку по вулиці Шаумяна 2б (попередня адреса: вулиця Цегляна 2) – скасувати.
Позовні вимоги Малого приватного виробничо-впроваджувального підприємства «Гермес» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Авангард» про розірвання договору фінансового лізингу №73/85 від 28.09.2001р. та зобов’язання відповідача повернути предмет лізингу за договором фінансового лізингу №73/85 від 28.09.2001р. – будівлю блочного цеху, розташовану в місті Харцизьку по вулиці Шаумяна 2б (попередня адреса: вулиця Цегляна 2) задовольнити.
Розірвати договір фінансового лізингу №73/85 від 28.09.2001р., укладений між ЗАТ «Завод Авангард» (правонаступником якого є Мале приватне виробничо-впроваджувальне підприємство «Гермес») та Товариством з обмеженою відповідальністю «Авангард».
Зобов’язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Авангард» (833052, м.Донецьк, вул. 50-ї Гвардейської дивізії, 17, код ЄДРПОУ 30871667) повернути Малому приватному виробничо-впроваджувальному підприємству «Гермес» (83023, м.Донецьк, вул.Чернігівська, 6а, код ЄДРПОУ 30277741) предмет лізингу за договором фінансового лізингу №73/85 від 28.09.2001р. – будівлю блочного цеху, розташовану в місті Харцизьку по вулиці Шаумяна 2б (попередня адреса: вулиця Цегляна 2) в строк 10 календарних днів з моменту набрання рішенням законної сили.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Авангард» (833052, м.Донецьк, вул. 50-ї Гвардейської дивізії, 17, код ЄДРПОУ 30871667) на користь Малого приватного виробничо-впроваджувального підприємства «Гермес» (83023, м.Донецьк, вул.Чернігівська, 6а, код ЄДРПОУ 30277741) - 43,00 грн. державного мита.
Видати наказ у встановленому порядку.
Рішення набирає законної сили через десять днів з моменту проголошення (підписання) і може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду в порядку передбаченому розділом ХІІ Господарського процесуального кодексу України
Суддя Величко Н.В.
< Список > < Довідник >
< Список > < Довідник >
У судовому засіданні 16.08.2011р. проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Повний текст рішення підписано 22.08.2011р.
(062)381-91-20
Надруковано 3 прим.:
1 – позивачу
1 – відповідачу
1 – у справу