СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
Іменем України
12 вересня 2011 року Справа № 2-15/17023-2007
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Гоголя Ю.М.,
суддів Гонтаря В.І.,
Видашенко Т.С.,
за участю представників сторін:
представник позивача, не з`явився, публічне акціонерне товариство "Крименерго";
представник відповідача, не з`явився, Кримське республіканське підприємство "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства міста Керчі";
розглянувши апеляційну скаргу Кримського республіканського підприємства "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства міста Керчі" на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Іщенко І.А.) від 30 червня 2011 року у справі № 2-15/17023-2007
за позовом публічного акціонерного товариства "Крименерго" (вул. Київська, 74/6,Сімферополь,95034)
до Кримського республіканського підприємства "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства міста Керчі" (вул. Години, 2в,Керч,98303)
про стягнення 59122,24 грн.
ВСТАНОВИВ:
У листопаді 2007 року позивач - Відкрите акціонерне товариство «Крименерго»звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до відповідача - Кримського республіканського підприємства «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства міста Керчі»про стягнення 59 122,24 грн. заборгованості.
Позовні вимоги мотивовані тим, що на підставі акту про порушення правил користування електричною енергією № 100136 від 09.02.2007 року відповідачу була нарахована сума недооблікованої електричної енергії у розмірі 59 122,24 грн. Проте, позивач зазначає, що вказана сума по акту у розмірі 59 122,24 грн. не була сплачена відповідачем в добровільному порядку та в повному обсязі, через що позивач був змушений звернутися до господарського суду з позовом про стягнення заборгованості за недораховану електроенергію по акту про порушення правил користування електричної енергії в примусовому порядку.
Ухвалами господарського суду Автономної Республіки Крим по справі № 2-15/17023-2007 неодноразово призначалися судові економічні експертизи.
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 30 червня 2011 року у справі № 2-15/17023-2007 відкрите акціонерне товариство "Крименерго" змінено на публічне акціонерне товариство "Крименерго". Позов задоволений. Стягнуто з Кримського республіканського підприємства "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства міста Керчі" на користь публічного акціонерного товариства "Крименерго" 59122,24 грн. заборгованості. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Не погодившись з рішенням суду, Кримське республіканське підприємство "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства міста Керчі" звернулось до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 30 червня 2011 року у справі № 2-15/17023-2007 та призначити повторну судово-економічну експертизу.
Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм процесуального права та неповним з’ясуванням обставин, що мають значення для справи.
31 серпня 2011 року на адресу Севастопольського апеляційного господарського суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, яким просять апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення господарського суду –без змін.
Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 31 серпня 2011 року розгляд справи відкладено на 12 вересня 2011 року.
У судове засідання 12 вересня 2011 року представники сторін не з’явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від серпня 2011 року.
Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.
Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.
Враховуючи те, що явка сторін обов'язковою не визнавалася, та що, відповідно до частини 2 статті 101 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі, cудова колегія вважає можливим розглянути справу за відсутності представників сторін.
Розглянувши справу повторно в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія встановила наступне.
Як вбачається із матеріалів справи, 30.10.2005 року між Відкритим акціонерним товариством «Крименерго»(Постачальник) та Кримським республіканським підприємством «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства міста Керчі»(Споживач) був укладений договір про постачання електричної енергії №285 (том 1, а.с. 14-17).
Відповідно до пункту 4.2.3 договору, споживач оплачує постачальнику вартість електроенергії, розраховану, виходячи з приєднаної потужності струмоприймачів і кількості годин їх використання, у випадках: самовільного внесення змін в схеми обліку електроенергії; пошкодження засобів обліку електроенергії, втручання в їх роботу, зняття пломб з засобів обліку; споживання електроенергії повз засобів обліку.
Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами Договору.
У пункті 6.40 Правил користування електричною енергією вказано, що у разі виявлення представниками електропередавальної організації або представниками постачальника електричної енергії пошкоджень чи зриву пломб, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, або пошкоджень відбитків тавр на цих пломбах, пошкодження розрахункових засобів обліку, явних ознак втручання в параметри розрахункових засобів (систем) обліку з метою зміни їх показів перерахунок обсягу електричної енергії, який підлягає оплаті, здійснюється відповідно до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією.
Пунктом 6.41 Правил користування електричною енергією передбачено, що у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію або електропередавальної організації порушень цих Правил або умов договору, на місці виявлення порушення, у присутності представника споживача, оформляється двосторонній акт порушень.
В акті мають бути зазначені зміст виявленого порушення із посиланням на відповідні пункти цих ПКЕЕ та вихідні дані, необхідні та достатні для визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та/або суми завданих споживачем збитків. За необхідності в акті зазначаються заходи, які необхідно вжити для усунення допущених порушень.
Відповідно до пункту 6.42 ПКЕЕ, на підставі акту порушень уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг недоврахованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків.
З матеріалів справи вбачається, що в ході проведення перевірки об'єкта відповідача, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, представниками позивача був встановлений факт порушення відповідачем Правил користування електричною енергією, а саме: «безоблікове використання електричної енергії», про що складений акт про порушення ПКЕЕ №100136 від 09.02.2007 року (а.с. 9, том 1). Доказів оспорювання чи скасування даного акту у встановленому законом порядку сторонами суду не надано.
На підставі вищевказаного акту, рішенням засідання комісії з розгляду актів про порушення ПКЕЕ, оформленого протоколом №1010 від 20.02.2007 року, була донарахована вартість електричної енергії у розмірі 59 122,24 грн. за період з лютого 2006 року по лютий 2007 року згідно з Методикою обчислення обсягу електричної енергії, недорахованої внаслідок порушення Правил користування електричною енергією (а.с.12, том 1). Доказів скасування чи оскарження даного протоколу матеріали справи не містять.
22.02.2007 року позивачем був виставлений відповідачу рахунок за електричну енергію №285 (а. с. 10, том 1).
Однак, відповідачем заборгованість не була сплачена в добровільному порядку, що й стало причиною для звернення позивачем з позовом до суду про стягнення суми заборгованості за недовраховану електричну енергію у розмірі 59 122,24 грн. в примусовому порядку.
Згідно зі статтею 26 Закону України «Про електроенергетику», споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та правил користування електричною і тепловою енергією.
Відповідно до статті 27 Закону України «Про електроенергетику», правопорушення в електроенергетиці тягне за собою встановлену законодавством України цивільну, адміністративну і кримінальну відповідальність.
Правопорушеннями в електроенергетиці відповідно до закону є, зокрема, крадіжка електричної і теплової енергії, самовільне підключення до об'єктів електроенергетики і споживання енергії без приладів обліку.
Постановою Верховного суду України від 09.11.2010 року по справі №2-15/1783-2009 встановлено, що рішення постачальника електричної енергії про донарахування споживачу вартості недоврахованої електричної енергії є саме оперативно-господарською санкцією.
Згідно з частиною 1 статті 235 Господарського кодексу України, за порушення господарських зобов'язань до суб'єктів господарювання та інших учасників господарських відносин можуть застосовуватися оперативно-господарські санкції - заходи оперативного впливу на правопорушника з метою припинення або попередження повторення порушень зобов'язання, що використовуються самими сторонами зобов'язання в односторонньому порядку.
Відповідно до статті 235 Господарського кодексу України, підставою для застосування оперативно-господарських санкцій є факт порушення господарського зобов'язання другою стороною. Оперативно-господарські санкції застосовуються стороною, яка потерпіла від правопорушення, у позасудовому порядку та без попереднього пред'явлення претензії порушнику зобов'язання. Порядок застосування сторонами конкретних оперативно-господарських санкцій визначається договором. У разі незгоди з застосуванням оперативно-господарської санкції заінтересована сторона може звернутися до суду з заявою про скасування такої санкції та відшкодування збитків, завданих її застосуванням.
Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 19.04.2011 року провадження по справі №2-15/17023-2007 було зупинено у зв'язку із призначенням судової економічної експертизи, проведення якої було доручено Кримському науково-дослідному інституту судових експертиз, на вирішення якої поставлене питання: визначити вартість недорахованої електричної енергії по акту про порушення Правил користування електричною енергією № 100136 від 09.02.20007 року у відповідності до вимог «Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією», затвердженої постановою НКРЕ № 562 від 04.05.2006 року.
15.06.2011 року на адресу суду надійшов висновок експерта №1546, в якому вказано, що за умови, якщо Кримським республіканським підприємством «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства міста Керч»були порушені правила користування електричною енергією у разі самовільного підключення до електричної мережі поза розрахунковими засобами обліку електричної енергії без порушення схеми обліку, то вартість недорахованої електричної енергії внаслідок без облікового споживання, відповідно до розрахунку по акту про порушення Правил користування електричною енергією №100136 від 09.02.2007 року Відкритого акціонерного товариства «Крименерго», буде складати 59 122,24 грн., враховуючи ПДВ, у відповідності до вимог «Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією», затвердженої постановою НКРЕ №562 від 04.05.2006 року (том 1, а. с. 121-123).
Таким чином, відповідачем порушено вимоги Закону України «Про електроенергетику», через що позовні вимоги про стягнення з відповідача суми недорахованої внаслідок порушення користувачем ПКЕЕ електроенергії по акту про порушення ПКЕЕ №100136 у розмірі 59 122,24 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Матеріали справи не містять належних доказів оплати заборгованості перед позивачем у розмірі 59 122,24 грн., в той час як відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона має довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень способом, який встановлений законом для доведення такого роду фактів.
Також, в апеляційній скарзі заявлено клопотання про призначення повторної судово-економічної експертизи. Заявник (відповідач) обґрунтовує клопотання наявністю у нього певних зауважень щодо відповідей експертів.
Однак, судова колегія не вбачає підстав для задоволення вищевказаного клопотання з огляду на наступне.
Згідно з частиною четвертої статті 42 Господарського процесуального кодексу України при необхідності господарський суд може призначити повторну судову експертизу і доручити її проведення іншому судовому експерту.
У пункті 9.2. Роз'яснень Вищого арбітражного суду від 11.11.1998, №02-5/424 "Про деякі питання практики призначення судової експертизи" зазначено, що повторна судова експертиза призначається з ініціативи суду або за клопотанням учасників процесу, якщо висновок експерта визнано необґрунтованим чи таким, що суперечить іншим матеріалам справи, або коли він викликає сумнів у його правильності. Повторну судову експертизу може бути призначено також, якщо є розходження у висновках кількох експертів і їх неможливо усунути шляхом одержання додаткових пояснень експертів у судовому засіданні. Повторну судову експертизу слід доручати іншому експерту (експертам).
У клопотанні Кримського республіканського підприємства "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства міста Керчі" не доведено наявність зазначених вище ознак для проведення повторної судової експертизи.
Крім того, згідно вимог статті 42 Господарського процесуального кодексу України висновок судового експерта для господарського суду не є обов’язковим і оцінюється господарським судом за правилами, встановленими статтею 43 цього Кодексу.
Враховуючи викладене, оскаржуване рішення є повним, законним та обґрунтованим, прийнятим при дослідженні всіх обставин справи із правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а тому судова колегія не вбачає підстав для його зміни чи скасування. Щодо доводів скаржника, викладених у апеляційні скарзі, то вони не спростовують висновків суду, покладених в основу рішення.
Керуючись статтями 101, 103 (пункт 1 частина 1), 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Кримського республіканського підприємства "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства міста Керчі" залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 30 червня 2011 року у справі № 2-15/17023-2007 залишити без змін.
Головуючий суддя Ю.М. Гоголь
Судді В.І. Гонтар
Т.С. Видашенко
Розсилка:
1. Відкрите акціонерне товариство "Крименерго" (вул. Київська, 74/6,Сімферополь,95034)
2. Кримське республіканське підприємство "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Керчі" (вул. Години, 2в,Керч,98303)