СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Ухвала
Іменем України
|
28 лютого 2008 року |
Справа № 2-23/6813-2007А |
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Гонтаря В.І.,
суддів Лисенко В.А.,
Черткової І.В.,
секретар судового засідання Наконечний О.В.
за участю представників сторін:
позивач - не з'явився - Фізична особа - підприємець ОСОБА_1;
представник відповідача - Петренко Євген Вікторович, довіреність № 673/8/2300 від 26.01.08 - Державна податкова інспекція в Нижньогірському районі Автономної Республіки Крим;
розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Нижньогірському районі Автономної Республіки Крим на постанову господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Іщенко Г.М.) від 11.12.2008 у справі № 2-23/6813-2007А
за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1,97100)
до Державної податкової інспекції в Нижньогірському районі Автономної Республіки Крим (вул. Шкільна, 16,Нижньогірський,97100)
про визнання протиправними дій та скасування рішень
ВСТАНОВИВ:
Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 звернулась до господарського суду Автономної Республіки Крим з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в Нижньогірському районі Автономної Республіки Крим про визнання протиправними дій відповідача, які стосуються проведення перевірок та скасування рішень Державної податкової інспекції в Нижньогірському районі Автономної Республіки Крим від 07.02.2007 №0000292300 про застосування штрафних санкцій в розмірі 1412,50грн. та №0000302300 про застосування штрафних санкцій в розмірі 160,00грн. (аркуш справи 7).
Постановою господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Іщенко Г.М.) від 11.12.2008 у справі № 2-23/6813-2007А позов задоволено частково. Скасовано рішення Державної податкової інспекції в Нижньогірському районі Автономної Республіки Крим №0000302300 від 07.02.2007 про застосування штрафних санкцій в сумі 160,00грн. Скасовано рішення Державної податкової інспекції в Нижньогірському районі Автономної Республіки Крим №0000292300 від 07.02.2007 в частині застосування штрафних санкцій в розмірі 510,00грн. В частині скасування рішення Державної податкової інспекції в Нижньогірському районі Автономної Республіки Крим №0000292300 від 07.02.2007 про застосування штрафних санкцій в розмірі 902,50грн. - в позові відмовлено. В частині визнання протиправними дій Державної податкової інспекції в Нижньогірському районі Автономної Республіки Крим, які стосуються проведення перевірок 25.01.2007 суб'єкта господарювання ОСОБА_1 - в позові відмовлено.
Стягнуто з Державного бюджету України на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 1,49грн. - судового збору.
Не погодившись з вказаним судовим актом, відповідач звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій просить постанову господарського суду скасувати, в позові відмовити, при цьому, заявник апеляційної скарги вважає, що постанову господарського суду прийнято при порушенні норм матеріального права, у зв'язку з чим вона підлягає скасуванню.
Розглянувши матеріали справи повторно в порядку передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України, суд встановив наступне.
25.01.2007, Державною податковою інспекцією в Нижньогірському районі Автономної Республіки Крим проведено перевірку господарського об'єкту - кафе, розташованого за адресою: Автономна Республіка Крим, смт. Нижньогірський, вул. Перемоги, 42, що належить позивачу, про що складений акт №01200046/2300, (аркуш справи 8).
На підставі акту перевірки від 25.01.2007, відповідачем прийняті рішення від 07.02.2007 №0000292300 про застосування штрафних санкцій в сумі 1412,50грн. за порушення частин 1,2,6,10,13 статті З Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а саме: за непроведення розрахункової операції через реєстратор розрахункових операцій в розмірі 40.00грн.; за незберігання книг обліку розрахункових операцій протягом встановленого терміну в розмірі 340,00грн.; за незберігання контрольних стрічок протягом встановленого терміну в розмірі 170,00грн.; за невідповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка відображена у денному звіті реєстратора розрахункових операцій в розмірі 862,50грн.; та №00003302300 про застосування штрафних санкцій в розмірі 160грн. за порушення пункту 1 статті 7 закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності», (аркуші справи 3,24).
Судова колегія вважає, що позовні вимоги фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 є частково обґрунтованими і такими, що підлягають частковому задоволенню виходячи з наступного.
Згідно частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); пропорційно, зокрема з дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.
Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Судова колегія вважає безпідставними вимоги позивача про визнання протиправними дій Державної податкової інспекції в Нижньогірському районі Автономної Республіки Крим, які стосуються проведення перевірок 25.01.2007 суб'єкта господарювання Мемедляєвої Н.С-У., виходячи з наступного.
Перевірки порядку проведення розрахунків із споживачами за готівкові грошові кошти здійснюються органами державної податкової служби відповідно до статті 16 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування і послуг».
Згідно частини 4 статті 16 Закону планові і позапланові перевірки осіб, які використовують реєстратори розрахункових операцій, розрахункові книжки або книги обліку розрахункових операцій, здійснюються в порядку, передбаченому законодавством України, зокрема відповідно до вимог Закону України «Про державну податкову службу в Україні».
Відповідно до пункту 4 статті 10, пункту 2 статті 11 Закону, державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції здійснюють у межах своїх повноважень контроль за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку.
Матеріали справи свідчать, що перевірка господарської одиниці - кафе проходила в рамках повноважень, даних Законом України «Про державну податкову службу в Україні», що свідчить про її законність.
Повноваження відповідача по застосуванню фінансових санкцій за порушення у сфері розрахунків, передбачені статтями 15, 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
Відсутність актів законодавства, які б більш детально регулювали порядок перевірки використання реєстраторів розрахункових операцій не може бути перешкодою для застосування фінансових санкцій, встановлених вказаним Законом.
Отже, судова колегія приходить до висновку про безпідставність вимог позивача відносно визнання протиправними дій Державної податкової інспекції в Нижньогірському районі Автономної Республіки Крим, які стосуються проведення перевірок 25.01.2007 суб'єкта господарювання Мемедляєвої Н.С-У., що є підставою для відмови у позові у цій частині.
Відповідно статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Для органів державної податкової служби таким доказом є акт перевірки, у якому факти виявлених порушень повинні викладатися чітко, об'єктивно та в повній мірі. Лише за умови дотримання контролюючим органом зазначених вимог щодо фіксування фактів виявлених порушень є підстави для прийняття рішень про застосування штрафних санкцій.
Спірним рішенням від 07.02.2007 №0000292300 до позивача застосовані штрафні санкції в розмірі 1412,50грн., а саме: 40,00грн. - за непроведення розрахункової операції через реєстратор розрахункових операцій; 340,00грн.- за незберігання книг обліку розрахункових операцій протягом встановленого терміну; 170.00грн. - за незберігання контрольних стрічок протягом встановленого терміну; 862.50грн.- за невідповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка відображена у денному звіті реєстратора розрахункових операцій.
Фінансові санкції в сумі 40,00грн. застосовані до позивача за порушення пункту 1 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»на підставі пункту 1 статті 17 того ж Закону за реалізацію товарів без застосування реєстратора розрахункових операцій із роздрукуванням відповідних розрахункових документів. Актом перевірки встановлено, що позивачем здійснена реалізація товару на суму 8,00грн. При цьому операція через реєстратор розрахункових операцій не проведена, розрахунковий документ (чек) не виданий, що тягне за собою застосування штрафної санкцій в розмірі 40,00грн. (8,00грн.х5).
Фінансові санкції в сумі 862.50грн. застосовані до позивача за порушення пункту 13 статті З Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»на підставі статті 22 того ж Закону за невідповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка відображена у денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а саме: актом перевірки встановлена невідповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка відображена у денному звіті реєстратора розрахункових операцій в розмірі 172,50грн., що тягне за собою застосування фінансової санкції в сумі 862,50грн.(172,50грн.х5).
Ці факти є належно встановленими, оскільки підтверджуються актом перевірки та не оскаржуються позивачем.
Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею72 цього Кодексу.
Позивачем недоведені достатні докази, які спростовують факти відповідача, викладені в акті перевірки, що є підставою для відмови позивачу у позові про скасування рішення №0000292300 від 07.02.2007 в частині застосування штрафних санкцій в сумі 902,50грн. (40,00грн. + 862,50грн.).
Згідно спірному рішенню від 07.02.2007 №0000292300 фінансові санкції в розмірах 340,00грн. та 170,00грн. застосовані до позивача за незберігання книг обліку розрахункових операцій протягом встановленого терміну та за не зберігання контрольних стрічок протягом встановленого терміну.
Однак, судовою колегією були оглянуті оригінали: книги обліку розрахункових операцій та контрольних стрічок за перевіряємий період, тобто, відсутні підстави для застосування до позивача штрафних санкцій в розмірі 510,00грн. (340,00грн. + 170,00грн.), що є підставою для задоволення позовних вимог в частині скасування рішення від 07.02.2007р. №0000292300 в цій частині.
Спірним рішення від 07.02.2007 №0000302300 до позивача застосовані штрафні санкції в розмірі 160,00грн. за порушення порядку використання торгового патенту, за що пунктом 1 статті 8 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності»до позивача застосована штрафна санкція в розмірі місячної вартості патенту, яка складає 160,00грн. Однак, поза увагою відповідача залишився той факт, що у позивача є торговий патент серії ТПА №610597 від 27.11.2006 терміном з 01.12.2006 по 30.11.2007, (аркуш справи 15).
Судова колегія приходить до висновку, що застосування до позивача штрафних санкцій в сумі 510,00грн. та в сумі 160,00грн. згідно спірним рішенням є неправомірним і висновки акту перевірки від 25.01.2007 згідно з частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України мали бути підтверджені відповідачем.
У зв'язку з чим, судова колегія дійшла висновку, що акт перевірки від 25.01.2007 в частині фіксування фактів: незберігання книг обліку розрахункових операцій протягом встановленого терміну, незберігання контрольних стрічок, порушення порядку використання торгового патенту, як докази у справі, одержані з порушенням закону.
Відповідно до частини 3 статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги.
На підставі наявних у справі доказів відповідно до вимог статей 69,70,86 Кодексу адміністративного судочинства України судовою колегією не приймається акт перевірки від 25.01.2007, як доказ встановлення фактів порушення позивачем пунктів 6,10 статті 13 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»пункту 1 статті 7 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності».
Згідно статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
При цьому судова колегія виходить з того, що акт перевірки є основним джерелом фіксації та закріплення доказів правопорушення. Інші докази, окрім акту перевірки, що підтверджували б факт вчинення позивачем зазначеного порушення, відповідачем суду не надані через їх відсутність.
Згідно частині 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Проте, доказів правомірності і законності обґрунтованості спірних рішень про застосування штрафних санкцій в розмірі 160.00грн. та в розмірі 510,00грн. відповідачем судовій колегії не надано. Висновки перевіряючих, що викладені у акті перевірки, не підкріплені жодними доказами і носять характер суб'єктивних припущень.
За таких умов факти порушення позивачем пунктів 6,10 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»та пункту 1 статті 7 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності»слід вважати неналежно встановленими, отже, застосування до фізичної особи - підприємця Мемедляєвої Н.С-У. штрафних санкцій в розмірі 160,00грн. (згідно спірному рішенню від 07.02.2007 №0000302300) та в розмірі 510,00грн. (340,00грн.+170,00грн. згідно спірному рішенню №0000292300 від 07.02.2007) неправомірно.
Частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
При таких обставинах справи, позовні вимоги фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню.
Судові витрати, понесені позивачем, підлягають стягненню на його користь у розмірі 1,49грн. з Державного бюджету України на підставі частини 3 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України.
На підставі висловленого, судова колегія вважає, що постанову господарського суду прийнято при правильному застосуванні норм матеріального права, у зв'язку з чим підстав для її скасування не існує. Керуючись статтями 195, 198, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
УХВАЛИВ:
Постанову господарського суду Автономної Республіки Крим від 11.12.2008 у справі № 2-23/6813-2007А залишити без змін.
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Нижньогірському районі Автономної Республіки Крим залишити без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.
Ухвалу може бути оскаржено в порядку і строки, передбачені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя В.І. Гонтар
Судді В.А. Лисенко
І.В. Черткова