Справа № 2-а-3064/11

ПОСТАНОВА

                    ІМЕНЕМ УКРАЇНИ                              

05.08.2011року

                      с. Роздольне

Суддя Роздольненського районного суду Автономної Республіки Крим –Пиркало Т.В., розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Роздольненському районі АР Крим про зобов’язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Роздольненському районі АР Крим в якому просить зобов’язати відповідача здійснити перерахунок його щомісячного довічного грошового утримання, нарахувати та стягнути на його користь недоплачену, як дитині війни, щомісячну соціальну допомогу за період з січня по червень 2011 року у розмірі 1554,30 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач має статус дитини війни та має право на пільги, передбачені Законом України "Про соціальний захист дітей війни", зокрема, на отримання державної соціальної допомоги, яка повинна виплачуватися з 1 січня 2006 року у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, яка встановлена в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, однак зазначена допомога позивачу не сплачувалась. Позивач вважає, що його законні права були обмежені шляхом прийняття окремих неконституційних положень нормативно-правових актів вищої сили. В даний час відповідач порушує вимоги ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", позивач вважає його дії неправомірними тому вимушений звернутися до суду за захистом своїх прав.

Відповідач в письмових запереченнях просив у задоволенні позову відмовити, посилаючись на те, що у відповідності п. 8 постанови Кабінету Міністрів України №530 від 28.05.2008 року до пенсії чи державній соціальній допомозі, яка виплачується замість пенсії, підвищення здійснюється у розмірі 49,80 грн. Згідно п. 1 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Наказом Президента України від 06.04.2011 року № 384/2011 Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого координується Кабінетом Міністрів України.

19.06.2011 року набув сили Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про державний бюджет на 2011 рік»»№3491 –VI від 14.06.2011 року згідно п. 7 ч.1 якого норми та положення ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»застосовуються в порядку у розмірах встановлених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 183-2 КАС України суддя розглядає справу в порядку скороченого провадження одноособово, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню за наступних правових підстав.

Судом встановлено, що позивач є громадянином України та має статус дитини війни відповідно до ст. 1 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", згідно з якою дитиною війни є особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (02.09.1945) другої світової війни було менше 18 років, у зв’язку з чим має право на всі пільги та соціальні гарантії, передбачені цим Законом, в тому числі право на отримання державної соціальної допомоги. Відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" № 2195-IV від 18.11.2004 року, в редакції, яка діяла в спірний період, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Відповідно до пункту 1.1. Розділу 1 Положення про головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 27.06.2002 року № 11-2, головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі утворюють систему органів Пенсійного фонду України, який є центральним органом виконавчої влади, тому Управління Пенсійного фонду України в Роздольненському районі АР Крим у відносинах з фізичними та юридичними особами під час реалізації своїх завдань та функцій, встановлених законодавством України, є органом виконавчої влади та суб’єктом владних повноважень в розумінні ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України.

Правовідносини сторін регулюються ст. ст. 1, 3, 6, 8, 19, 21, 22, 46, 56, 58, 64, 68, 75, 92, 95, 96, 152 Конституції України, Законом України "Про соціальний захист дітей війни" № 2195-IV від 18.11.2004 року (зі змінами та доповненнями), в редакції, що діяла в спірний період, Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", Законом України "Про Державний бюджет України на 2010 рік".

Законом України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" № 107-VI від 28.12.2007 року текст статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" викладений в редакції: "Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни".

Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10-рп/2008 підпункт 2 пункту 41 розділу II Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" № 107-VI від 28.12.2007 року визнаний таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційними).

Статтею 152 Конституції України передбачено, що закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Враховуючи положення Конституції України щодо дії нормативно-правових актів у часі, положення статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" у редакції цього Закону від 18 листопада 2004 року № 2195-IV, поновили свою дію з 22 травня 2008 року.

Згідно правової позиції Конституційного Суду України, який неодноразово розглядав питання щодо конституційності положень законів України про Державний бюджет України на відповідні роки, якими обмежуються пільги, компенсації і гарантії, передбачені чинним законодавством для окремих категорій громадян –таке обмеження є недопустимим. Право на соціальний захист громадян України встановлено статтею 46 Конституції України, згідно з якою пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

14 червня 2011 року Верховною Радою України  прийнято  Закон України N 3491-VI ( 3491-17 ) "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік", який набрав чинності 19 червня 2011 року.

Пунктом 7 частини I зазначеного Закону Прикінцеві положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік" ( 2857-17 ) доповнено пунктом 4,  яким встановлено, що у 2011 році норми і положення статті 6  Закону України "Про соціальний захист дітей війни", застосовуються  у  порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік.

Із аналізу наведеної норми випливає, що визначення порядку та розмірів виплат зазначеним категоріям громадян делеговано Кабінету Міністрів України.

Під час вирішення питання, яка з однопредметних законодавчих норм рівної ієрархії, що не визнані неконституційними в установленому порядку, підлягає застосуванню для  розв'язання спорів зазначеної категорії, перевагу слід надавати тій з них, що прийнята пізніше. У розглядуваному випадку пізніше прийняті норми Закону України від 14 червня 2011 року N 3491-VI ( 3491-17 )  "Про внесення  змін  до Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік".

Однак водночас необхідно звернути  увагу, що на момент набрання чинності зазначеним Законом , Кабінетом Міністрів України не встановлено нового порядку та розміру виплат окремим категоріям громадян.

З огляду на викладене, до  набрання чинності нормативно-правового акта Кабінету Міністрів  України,  прийнятого на  виконання вимог пункту 4 Прикінцевих положень Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік, застосуванню підлягають положення статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".

Відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Судом встановлено, що позивачу за вказаний період нараховувалось та виплачувалось  підвищення до пенсії  як дитині війни у розмірі 10%  від розміру прожиткового мінімуму.

Відповідно до частини 1 статті 28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” мінімальний розмір пенсії за віком за наявності  у чоловіків 25, а у жінок –20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Статтею 28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” передбачено, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом.

При цьому, враховуючі положення ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», суд вважає за можливе застосувати для визначення розміру місячної доплати до мінімальної пенсії за віком, розмір прожиткового мінімуму, оскільки в даному випадку мінімальний розмір пенсії за віком використовується не для визначення розміру будь-якої пенсії, а лише як коефіцієнт для визначення розміру щомісячної доплати до пенсії, передбаченої Законом України „Про соціальний захист дітей війни”, оскільки цей закон передбачає в якості критерію визначення розміру щомісячної доплати до пенсії, що на думку суду не суперечить вимогам ч. 3 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

Таким чином, розрахунок щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни, у тому числі позивачу, має вираховуватися з застосуванням прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Так, відповідно до ч. 5 ст. 1 Закону України «Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати»№ 1646-VI від 20 жовтня 2009 року, та Закону України «Про державний бюджет на 2010 рік»№ 2154-VI від 27 квітня 2010 року, який набрав чинності 30 квітня 2010 року, прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для осіб, які втратили працездатність встановлено у наступних розмірах: з листопада 2009 року –573 гривні, з січня 2010 року –695 гривень, з квітня 2010 року–706 гривень, з липня 2010 року –709 гривень, з жовтня 2010 року –723 гривні, з грудня 2010 року –734 гривні, з січня 2011 року - 750 гривень, з 1 квітня 2011 року - 764 гривні.

Неврегулювання на законодавчому рівні порядку здійснення підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії особам, які мають статус дітей війни, відсутність коштів для забезпечення виплат підвищення до пенсії, не може бути підставою для невиконання відповідачем завдань, покладених на нього Положенням про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах.

Виходячи з положень статей 21, 105, 162 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративний позов може містити вимоги щодо визнання незаконними рішення, дії чи бездіяльності відповідача, зобов’язання його вчинити певні дії, відшкодувати шкоду, заподіяну незаконним рішенням, дією чи бездіяльністю, тому встановивши, що відповідач порушив норми права, які регулюють спірні правовідносини, адміністративний суд може визнати такі дії незаконними та зобов’язати відповідачів провести нарахування та виплату належних сум відповідно до закону, а не ухвалювати рішення про стягнення (виплату) конкретних сум.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 1, 3, 6, 8, 19, 21, 22, 46, 56, 58, 64, 68, 75, 92, 95, 96, 152 Конституції України, ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", ст. 52 Закону України "Про Державний бюджет на 2010 рік", ст.ст. 2, 11, 21, 69-71, 99, 100, 105, 122, 160-162, 183-2 КАС України, суд,

п о с т а н о в и в:

Позов ОСОБА_2 –задовольнити частково.

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Роздольненському районі АР Крим здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_2, нарахувати підвищення до пенсії, передбачене ст. 6 Законом України "Про соціальний захист дітей війни" у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, з урахуванням розміру мінімальної пенсії за віком встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" та провести відповідні виплати за період з січня по червень 2011 року, за виключенням суми фактично виплаченого підвищення до пенсії за вказаний період.

Сплачену позивачем суму судового збору залишити на користь держави.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Роздольненському районі АР Крим виконати зазначену постанову негайно.

Постанова може бути оскаржена до Севастопольського апеляційного адміністративного суду шляхом подання до Роздольненського районного суду АР Крим апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: