Справа  № 2-3257/11

Категорія 50

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

(ЗАОЧНЕ)

31 серпня 2011 року Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді –          Цокол Л.  І. ,

при секретарі –                    Шарапа М. О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Українського державного університету фінансів  та міжнародної торгівлі про визнання відмови в прийнятті на роботу неправомірною та зобов"язання укладення трудового договору,

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду і просить визнати відмову в прийнятті її на роботу незаконною та зобов’язати  адміністрацію Українського  державного університету фінансів та міжнародної торгівлі прийняти її на роботу на посаду старшого викладача кафедри міжнародного права і укласти із нею безстроковий трудовий договір. Позовні вимоги обґрунтовані  тим, що після проведення попередньої співбесіди  і згоди завідуючого кафедри міжнародного права  та деканом факультету правознавства та міжнародних відносин в кінці квітня 2011 року нею було подано відповідну заяву, на зворотному боці якої міститься лист узгоджень про прийом на роботу . Підписи деяких з визначених листом посадових осіб нею було отримано,а  також було з’ясовано, що на факультеті є вакансії викладачів, які повинні бути заповнені особами, що мають науковий ступень не нижче кандидата наук, для проходження чергової атестації факультету найближчим часом. Через деякий час в прийнятті на роботу було відмовлено з посиланням на вагітність позивача, що є явно необґрунтованим і таким, що порушує право на працю.

Відповідач Український  державний університет фінансів та міжнародної торгівлі в судове засідання свого представника не направив. В матеріалах справи містяться документи  відповідача, що були подані на попередньому розгляді справи, згідно яких проти вимог позивача відповідач заперечує посилаючись на їх необґрунтованість. Так, відповідач посилається на те, що на час працевлаштування позивача вакантних  посад на кафедрі міжнародного права не було, а декан факультету правознавства та міжнародних відносин не наділений правом  вирішувати питання прийняття на роботу.

Суд вислухавши представника позивача,який повністю підтримав обставини викладені в позові, вивчивши письмові докази по справі, суд прийшов до наступного висновку.

Відповідно до   ст..43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

Відповідно до ст.21 КЗпПУкраїни трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов"язується виконувати роботу, визначену цією угодою.  

Відповідно до ст.. 22 КЗпПУ забороняється необґрунтована відмова у прийнятті на роботу.

Судом встановлено, що позивач закінчила у 2005 році Міжнародний Соломонів університет і отримала  повну вищу освіту за спеціальністю «Правознавство» та здобула кваліфікацію юриста.

Також позивачу присуджено науковий ступінь кандидата юридичних наук зі спеціальності міжнародне право.

28 квітня 2011 року позивач звернулась до Українського державного університету фінансів та міжнародної торгівлі з проханням прийняти її на посаду старшого викладача кафедри міжнародного права до обрання за конкурсом. Декан факультету утримався від надання згоди на прийняття на роботу позивача, вказуючи на її вагітність  і народження дитини  у вересні.

Із довідки виданої Університетом державного університету фінансів та міжнародної торгівлі від 28.07.2011р. видно, що у період з 28.04.2011р. по 30.06.2011р. вакантних посад на кафедрі міжнародного права не було.

Із посадової інструкції декана факультету правознавства та міжнародних відносин вбачається, що декан факультету організовує та здійснює керівництво діяльністю факультету, і не наділений правом прийняття на роботу.

Аналізуючи встановлені обставини суд знаходить вимоги позивача  безпідставними, оскільки обставини на які вона посилається , не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні. Так, відсутність вакантних місць та заперечення декана факультету не можна розцінювати як необґрунтовану відмову позивачу у прийнятті на роботу. Суд зазначає, що  питання про прийняття позивача на роботу уповноваженою на те особою не вирішено, отже право позивача  щодо працевлаштування не можна вважати порушеним.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 21,22 КЗпП України,ст.ст.8,10,60,88,208,212,213,214, 215,224-226 ЦПК України, суд –

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Українського державного університету фінансів  та міжнародної торгівлі про визнання відмови в прийнятті на роботу неправомірною та зобов"язання укладення трудового договору,  залишити без задоволення.   Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду м. Києва через районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення, а особами,що брали участь у справі, але не були присутні під час проголошення -в той же строк з дня отримання копії рішення.

Заочне рішення може бути переглянуто за письмовою заявою відповідача, яка подається протягом десяти днів з дня отримання копії судового рішення.

Суддя                                                                                          Л. І. Цокол