РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне,  вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

"30" серпня 2011 р.                                                           Справа № 16/85-10  

          Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючий суддя                                                      Грязнов В.В.

суддя                                                                             Тимошенко О.М. ,
 суддя                                                                             Савченко Г.І.

секретар судового засідання Яковлєв Д.В.,             

без участі представників сторін:

від позивача -                      не з’явився;

від відповідача -            не з’явився.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу відповідача -  Сільськогосподарський кооператив «Степанівський»на рішення господарського суду Хмельницької області від 17.10.2010р. у справі № 2/16/85-10  

за позовом             Товариства з обмеженою відповідальністю Цукровий комбінат «Слов’янський»

до відповідача       Сільськогосподарського кооперативу «Степанівський»

про стягнення                 147 318 грн. 76 коп. заборгованості по розрахунках та 3% річних, -

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 07.10.2010р. у справі №2/16/ 85-10 (суддя Магера В.В.) позов Товариства з обмеженою відповідальністю Цукровий комбінат «Слов’янський»(далі в тексті –Товариство) до Сільськогосподарського кооперативу «Степанів-ський»(далі в тексті –Кооператив) про стягнення 147 318 грн. 76 коп. заборгованості з орендної плати, штрафу, пені та неустойки - задоволено.(т.2, арк.справи 50-51).

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 14.02.2011р. рішення у справі №2/16/85- було залишено без змін.

Постановою Вищого господарського  суду України від  26.04.2011р. рішення господарського суду Хмельницької області від 07.10.2010р. та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 14.02.2011р. скасовано, а справу передано на новий розгляд до місцевого господарського суду.

Відповідно до рішення господарського суду Хмельницької області від 17.10.2010р. у справі №2/16/85-10 (суддя Дячук Т.В.) позов Товариства до Кооперативу про стягнення 147 318 грн. 76 коп. заборгованості по розрахунках за товар та 3% річних –задоволено.

Приймаючи рішення, суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги відповідають чинному законодавству і фактичним обставинам справи, підтверджені належними до-казами.

Не погоджуючись із рішенням господарського суду Хмельницької області від 17.10.2010р. у даній справі Кооператив подав апеляційну скаргу, в якій просив: скасувати рішення господарського суду Хмельницької області від 12 липня 2011р. у справі №2/16/85-10 і прийняти нове рішення.

Скаржник зазначив, що при винесенні оскаржуваного рішення, судом неповно з’ясовано обставини справи та прийнято рішення з порушенням норм матеріального права. А саме, суд не взяв до уваги подані письмові пояснення колишнього бухгалтера Товариства Пазенюк В.В, яка вказала в поясненнях, що факт отримання цукрового буряка Товариством від Кооперативу підтверджує її підпис (як головного бугалтера) на накладних №986 від 30.10.2006р. та №1086 від 23.10.2006р., що виписувались згідно договору «Щодо вирощування та закупівлі цукрових буряків для виробництва цукру квоти «А»від 28.10.2006р.. Також, Скаржник вказує, що Товариство відвантажило, а Кооператив прийняв 40 тонн цукру на суму 143 439,99 грн., що підтверджується видатковими накладними №1185 від 14.12.2006р. та №1197 від 20.12.2006р. в рахунок часткової оплати за поставлений цукровий буряк та надані послуги по перевезенню. Також Скаржник вказує, що Позивач не створював належних умов для проведення звірки, яку зобов’язав провести суд ухвалами від 30.05.2011р. та 09.06.2011р.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду у справі №2/16/85-10 від 15 серпня 2011р. апеляційну скаргу СГК «Степанівський»прийнято до провадження, справу призначено до слухання.

Товариство 25.08.2011р. надіслало на адресу апеляційного господарського суду відзив на апеляційну скаргу, в якому заперечило проти доводів апеляційної скарги, просило суд залишити рішення господарського суду Хмельницької області від 12.07.2011р. по справі №2/16/85-10 без змін, а апеляційну скаргу –без задоволення. Крім того, Товариство просило роглядати справу без його участі.

Оскільки, ухвалою від 15.08.2011р. у даній справі явка представників сторін не визнавалась обов’язковою, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду вважає за можливе розглянути скаргу по суті.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Рівненський апеляційний господарський суд –

ВСТАНОВИВ:

З матеріалів справи вбачається, що фактично через представника ОСОБА_1., який діяв на підставі довіреності серії ЯМЕ №214125 від 14.12.2006р., –ТзОВ «Цукровий комбінат «Слов’янський»передало, а СГК «Степанівський»–отримав цукор в кількості 40тн. на суму 143 439 грн. 99 коп., т.ч.: згідно видаткової накладної №1185 від 14.12.2006р. –17 850 кг (357 мішків) на суму 64 010 грн. 09 коп.; згідно видаткової накладної №1197 від 20.12.2006р. –22 150кг (443 мішки) на суму 79 429 грн. 90 коп. В накладних у графі «через кого»зазначено: ОСОБА_1  по доруч.ЯМЕ №214125 від 14.12.2006р., а у графі «умова продажу»у видатковій накладній №1185 від 14.12.2006р. зазначено: «згідно акту звірки»; у видатковій накладній №1197 від 20.12.2006р. зазначено: «в рахунок урожаю 2007р.».

19.01.2009р. Товариством було направлено Кооперативу вимогу про сплату 143 439 грн. 99 коп. боргу, відповідно до ч.2 ст.530 Цивільного кодексу України на протязі семи днів з мо-менту отримання вказаної вимоги та зазначено банківські реквізити для перерахування коштів. Рекомендоване поштове відправлення вручено представнику Кооперативу 21.01.2009р., що підтверджено копією поштового повідомлення відділення зв’язку с.Степанівка.

В зв’язку з несплатою Відповідачем вартості отриманого цукру і мішків,- Позивач 30.12. 2009р. звернувся до місцевого господарського суду з позовом про стягнення з Кооперативу 147 318 грн. 76 коп., з яких: 143 439 грн. 99коп. - основний борг і 3878грн.77коп.  річні 3%, нараховані  за період прострочення сплати боргу -  з 29.01.2009р. по 23.12.2009р.

З врахуванням висновків, викладених у постанові Вищого господарського суду України від 26.04.2011р., при новому розгляді справи суд зобов’язав сторони у справі надати для огляду в судовому засіданні оригінали документів згідно яких проведено розрахунок за цукор, що отриманий від Позивача згідно видаткових накладних №№1185 від 14.12.2006р., №1197 від 20.12. 2006р., довіреності серії ЯМЕ №214125 від 14.12.2006р.; оригінал договору №18 від 28.04.2006р., додаткова угода до якого наявна в  матеріалах справи, акт звірки на який, як на умову  продажу, зроблено посилання у видатковій накладній №1185 від 14.12.2006р., надати інші докази, що є у позивача і у відповідача, а також провести звірку взаєморозрахунків. Однак, договору №18 від 28.04.2006р. і акту звірки суду не надано і представники сторін в судових засіданнях пояснили, що такий договір відсутній.

Судом першої інстанції було оглянуто оригінали договору щодо закупівлі цукрових буряків для виробництва цукру квоти «А»від 27.09.2006р. і  договору щодо вирощування та закупівлі цукрових буряків для виробництва цукру квоти «А»від 28.10.2006р.

Статтею 174 Господарського кодексу України (надалі в тексті –ГК України) передбачено, що господарські зобов’язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст.193 ГК України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно п.6 ст.265 ГК України до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного Кодексу України про договір купівлі-продажу.

Статтею 712 Цивільного кодексу України (надалі в тексті –ЦК України) передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов’язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Місцевий господарський суд правомірно встановив факт укладання сторонами в 2006 році договору щодо закупівлі цукрових буряків для виробництва цукру квоти «А»від 27.09.2006р. і договору щодо вирощування та закупівлі цукрових буряків для виробництва цукру квоти «А» від 28.10.2006р.

Предметом договору щодо закупівлі цукрових буряків для виробництва цукру квоти «А»від 27.09.2006р. були зобов’язання сторін щодо купівлі, приймання і переробки цукрових буряків в 2006 році. Пунктом 5.1 цього договору визначено, що покупець оплачує заготівельнику прийняті в рахунок договору кондиційні цукрові буряки в заліковій вазі для виробництва цукру  квоти «А»з розрахунку: –до 500тн. зданої сировини заготівельником –2,0кг. цукру за одну тону цукрового буряка; –від 500тн. до 1500тн. зданої сировини заготівельником –2,5кг. цукру за одну тону цукрового буряка; –більше 1500тн. зданої сировини заготівельником  –3,0кг. цукру за одну тону цукрового буряка.

          Предметом договору щодо вирощування та закупівлі цукрових буряків для виробництва цукру квоти «А»від 28.10.2006р. були зобов’язання сторін щодо вирощування, транспортування, приймання і переробки цукрових буряків та взаєморозрахунків за здану продукцію і за цим договором. Згідно п.5.1 цього договору замовник оплачує виробнику прийняті в рахунок договору кондиційні цукрові буряки в заліковій вазі для виробництва цукру квоти «А»за цінами, обумовленими  в договорі (в п.3.1.2 зазначено кількість поставки 1000тн,  ціна  195грн. за тонну, з ПДВ), але не нижче мінімальної ціни установленої чинними нормативно-правовими актами України. Оплата  цукрових буряків мала проводитись шляхом перерахування коштів на поточний  рахунок виробника або готівковими  коштами замовника. При здійсненні розрахунків за цукрові буряки з їх вартості вираховуються надані замовником виробнику матеріальні та фінансові ресурси згідно з підпунктом 3.2.2 договору в рахунок авансу за цінами, що діяли на момент укладення договору. Остаточні  взаєморозрахунки за здані цукрові буряки між виробником і замовником проводяться не пізніше 30 днів після завершення поставки сировини та проведення остаточної звірки. Разом з тим, п.5.2 цього договору передбачає, що замовник за домовленістю з виробником може розраховуватися за придбані цукрові буряки цукром з урахуванням мінімальної ціни в строки згідно з п.1 договору.

Також між сторонами було укладено договір від 20.09.2006р. про надання послуг з перевезення цукрових буряків.

Оцінюючи у сукупності зазначені договори, а також видаткові накладні, на які посилається Позивач, як на підставу позовних вимог –місцевий господарський суд правомірно виходив з такого:

За видатковими накладними №1185 від 14.12.2006р., №1197 від 20.12.2006р. Товариство поставило (продало), а Кооператив через представника ОСОБА_1. згідно довіреності ЯМЕ №214125 від 14.12.2006р., –прийняв (купив) цукор у кількості 40тн. на суму 143 439 грн. 99 коп. В накладних відсутнє посилання на будь-який із договорів.

Як умова продажу цукру у видатковій накладній №1185 від 14.12.2006р. зазначено –«згідно акту звірки». Однак, на неодноразові вимоги суду (викладені в ухвалах від 13.05.2011р. від 30.05.2011р. та від 09.06.2011р.), сторонами не надано акту звірки, на який зроблено посилання у видатковій накладній.    

З іншої  видаткової накладної №1197 від 20.12.2006р. видно, що відпуск цукру проводився в рахунок урожаю 2007року.

Згідно п.2 Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затвердженої  наказом Міністерства фінансів України №99 від 16.05.1996р., сировина, матеріали, паливо, запчастини, інвентар, худоба, насіння, добрива, інструмент, товари, основні засоби та інші товарно-матеріальні цінності, а також нематеріальні активи, грошові документи і цінні папери відпускаються покупцям або передаються  безоплатно тільки за довіреністю одержувачів.

Відповідно до ч.1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути  складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо –повинні бути  складені безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені  облікові документи.

Згідно п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88 первинні документи (на паперових і машино зчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов’язкові реквізити: назва підприємства, установи від імені яких складений документ, назва документа (форма), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції  і складання первинного документу.

Видаткові накладні №1185 від 14.12.2006р., №1197 від 20.12.2006р., а також довіреність ЯМЕ №214125 від 14.12.2006р., видана Найчуку Василю Васильовичу сільськогосподарським кооперативом «Степанівський»на отримання 40тн. цукру від Товариства з обмеженою відповідальністю «Цукровий комбінат «Слов’янський»оформлені і відповідають вимогам, встановленим до первинних бухгалтерських документів.

Постановою старшого слідчого прокуратури Чемеровецького району від 11.08.2010р. відмовлено в порушенні кримінальної справи за результатами перевірки з приводу можливих фальсифікацій бухгалтерських документів і було встановлено, що підписи в накладних на отримання у грудні 2006 року  цукру СГК «Степанівський»поставлені його представником.   

Судом першої інстанції правомірно встановлено, що між сторонами в 2006 році дійсно було укладено письмові договори щодо закупівлі цукрових буряків для виробництва цукру квоти «А»від 27.09.2006р. і  щодо вирощування та закупівлі цукрових буряків для виробництва цукру квоти «А»від 28.10.2006р., за якими Позивач (замовник) окремо проводив розрахунки з Відповідачем (виробником). До справи надано реєстр видаткових накладних від 01.10.2006р., від 12.10. 2006р.

Разом з тим, сторонами окремо було досягнуто домовленості про поставку 40тн. цукру і  Кооперативом видано Найчуку В.В. довіреність ЯМЕ №214125 від 14.12.2006р. на отримання від Товариства 40тн. цукру. Факт отримання 40тн. цукру підтверджено підписаними представниками сторін видатковими накладними №1185 від 14.12.2006р. і №1197 від 20.12.2006р.

Згідно ст.33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини,  на  які  вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Господарському суду не було надано акту звірки, на який зроблено посилання у видатковій накладній №1185 від 14.12.2006р. на отримання 17 850кг. цукру, а з накладної №1197 від 20.12.2006р. вбачається, що 22 150 кг. отримано в рахунок урожаю 2007 року. Доказів прове-дення розрахунків за отриманий цукор відповідачем також не надано.

Відповідно ст.43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Наявні у справі матеріали дають підстави для висновку, що заборгованість у сумі 143 439 грн. 99 коп. підтверджена належними і допустимими доказами, а Відповідачем не доведено, що 40 тн. цукру було отримано в порядку розрахунків за поставлені у 2006 році цукрові буряки та за послуги по їх перевезенню. Відповідно до п.1 ст.692 Цивільного кодексу України покупець зобов’язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Частина 2 ст.530 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі, якщо строк (термін) виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимо-ги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги, якщо обов’язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Вимога про сплату 143 439 грн. 99 коп. була направлена Відповідачу 19.01.2009р.

Згідно ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив зобов’язання, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом, а ч.2 ст.625 цього Кодексу передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем правомірно нараховано і заявлено до стягнення 3% річних в сумі 3 878 грн.77 коп. за користування коштами протягом 29.01.2009р. –23.12.2009р.

Колегія суддів вважає, що позовні вимоги обґрунтовані договорами, довіреностями, накладними, вимогою оплати та підлягають задоволенню на підставі ст.ст. 20, 173, 174, 193, ч.6 ст.265 Господарського кодексу України та ст.ст.11, 16, 509, ч.2 ст.530, ст.612, ч.2 ст.625, ч.1 ст.692 Цивільного кодексу України.

Вбачається, що несплатою 143 439 грн. 99 коп. вартості отриманого цукру, Відповідач завдав Позивачеві майнових збитків.

Місцевим судом обґрунтовано покладено судові витрати по справі на Відповідача у зв’язку із частковим задоволенням позову та враховуючи, що спір доведений до суду через його винні дії.  

Враховуючи зазначене в сукупності, висновки зазначені у рішенні господарського суду Хмельницької області від 12.07.2011р. по справі № 2/16/85-10 вбачаються колегії суддів такими, що ґрунтуються на обставинах справи, а саме рішення відповідає вимогам матеріального та процесуального права і підлягає залишенню без змін.

Статтею 101 ГПК України встановлено, що у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.

При цьому, повноваження апеляційної інстанції закріплено статтею 103 ГПК України. Так, апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право:

1) залишити рішення місцевого господарського суду без змін, а скаргу без задоволення;

2) скасувати рішення повністю або частково і прийняти нове рішення;

3) скасувати рішення повністю або частково і припинити провадження у справі або залишити

    позов без розгляду повністю або частково;

4) змінити рішення.

          Як зазначалось вище, Скаржник просив скасувати рішення і прийняти нове рішення. Проте, як необхідно вирішити позов –Скаржник не зазначив.

          Вбачається, що така вимога не відповідає приписам процесуального законодавства і не може бути задоволена апеляційним судом.

Разом з тим, за наслідками розгляду апеляційної скарги –доводи Скаржника, викладені в апеляційній скарзі, судом апеляційної інстанції не визнаються такими, що можуть бути підставою згідно ст.ст. 103, 104 Господарського процесуального кодексу України для скасування чи зміни оскаржуваного рішення.

Керуючись, ст.ст. 33, 43, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Рівненський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу сільськогосподарського кооперативу «Степанівський»на рішення господарського суду Хмельницької області від 12.07.11р. у справі №2/16/85-10 –залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції –без змін.

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку згідно з Розділом ХІІ-1 Господарського процесуального кодексу України.

3. Справу №2/16/85-10 повернути до господарського суду Хмельницької області.

Головуючий суддя                                                                       Грязнов В.В.  

Суддя                                                                                              Тимошенко О.М.  

Суддя                                                                                              Савченко Г.І.  

01-12/11936/11