СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
Іменем України
08 вересня 2011 року Справа № 5020-826/2011
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Євдокімова І.В.,
суддів Антонової І.В.,
Проценко О.І.,
за участю представників сторін:
представник позивача, ОСОБА_1, довіреність № б/н від 05.05.2011, товариство з обмеженою відповідальністю "Уют-777";
представник відповідача, ОСОБА_2, довіреність № б/н від 06.07.2011, Севастопольська квартирно-експлуатаційна частина морська.
розглянувши апеляційну скаргу Севастопольської квартирно-експлуатаційної частини морської на рішення господарського суду міста Севастополя (суддя Головко В.О.) від 23.06.2011 у справі №5020-826/2011
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Уют-777" (вул. Ярославів Вал, 14-Е,Київ 34,01034)
до Севастопольської квартирно-експлуатаційної частини морської (вул. Хрустальова, 60,Севастополь,99040)
< 3-тя особа > (< адреса >)
< кредитор > (< адреса >)
про визнання права користування земельною ділянкою
ВСТАНОВИВ:
< Текст >
27.05.2011 Товариство з обмеженою відповідальністю „Уют-777” (далі –позивач) звернулось до господарського суду м. Севастополя із позовом до Севастопольської квартирно-експлуатаційної частини морської (далі –відповідач) про визнання права користування земельною ділянкою, яка розташована за адресою: м. Севастополь, вул. Серафімовича, 39.
Рішенням господарського суду міста Севастополя (судя Головко В.О.) від 23 червня 2011 року у справі № 5020-826/2011 позов задоволений повністю.
Визнано за товариством з обмеженою відповідальністю "Уют-777" право користування земельною ділянкою, площею 0,3682 га, що знаходиться за адресою: місто Севастополь, вул. Серафімовича, 39.
Стягнуто з Севастопольської квартирно-експлуатаційної частини морської на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Уют-777" державне мито 85,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення в розмірі 236,00 грн.
Не погодившись з рішенням суду, Севастопольська квартирно-експлуатаційна частина морська звернулась до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду першої інстанції, постановити нове, яким в позові відмовити.
Апеляційну скаргу мотивовано тим, що позивач, зокрема, порушив порядок узгодження питань, пов’язаних з вилученням (викупом) земельних ділянок, який визначено статтею 151 Земельного кодексу України.
В судовому засіданні 08.09.2011 представники сторін підтримали свої доводи та заперечення.
Переглянувши матеріали справи, вивчивши доводи апеляційної скарги відповідно до вимог статтей 101, 105 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія встановила наступні обставини.
23.12.2005 між Державним підприємством Міністерства оборони України „Укроборонлізинг” (Продавець) та ОСОБА_1 (Покупець) укладений договір купівлі-продажу військового майна, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та складається з: будівлі дитячого садку літ. А –загальною площею 473,5 м2, прибудови літ. а, прибудови літ. а1, балконів, сходів, пральні літ. Д –загальною площею 32,3 м2 з прибудовою літ. д та ґанком, навісів літ. Е, літ. В, літ. Б, сараю літ. Г, огорож 1-5, інших споруд (далі –нерухоме майно) /арк. с. 7-9/.
Договір посвідчений приватним нотаріусом Севастопольського міського нотаріального округу ОСОБА_3. за реєстровим № 2118.
28.12.2005 між ОСОБА_1 (Продавець) та ОСОБА_4 (Покупець) укладено договір купівлі-продажу того ж самого майна /арк. с. 10-11/, який також посвідчений нотаріально приватним нотаріусом Севастопольського міського нотаріального округу ОСОБА_3. за реєстровим № 2160.
26.02.2008 між ОСОБА_4 (Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Уют-777” (Покупець) укладено договір купівлі-продажу, за яким Продавець передає у власність покупця, а Покупець приймає будівлі, споруди та спорудження, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 (далі –нерухоме майно), яке, в цілому, складається з: будівлі дитячого садку літ. А –загальною площею 473,5 м2, прибудови літ. а, прибудови літ. а1, балконів, сходів, пральні літ. Д –загальною площею 32,3 м2 з прибудовою літ. д та ґанком, навісів літ. Е, літ. В, літ. Б, сараю літ. Г, огорож 1-5, інших споруд /арк. с. 12/.
Даний договір також посвідчений приватним нотаріусом Севастопольського міського нотаріального округу ОСОБА_3., зареєстрований в реєстрі за № 844 та внесений до Державного реєстру правочинів під № 2718484 /арк. с. 13/.
Право власності на зазначене в Договорі нерухоме майно зареєстровано за Товариством з обмеженою відповідальністю „Уют-777” (реєстрова книга 19 нж стор. 168, реєстровий № 3293 від 20.03.2008), про що свідчить відповідний реєстраційний напис на правовстановлювальному документі /арк. с. 18/.
Відповідно до Державного акта II-КМ № 002451 на право постійного користування землею (зареєстрований в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 1223 від 29.12.2001), спірна земельна ділянка, площею 0,3682 га, яка визначена на плані зовнішніх меж користування під № 7, віднесена до земель житлової та громадської забудови міста; користувачем землі є 9 відділення морської інженерної служби ВМС України /арк. с. 14-17/.
Згідно з Директивою начальника Головного штабу Військово-морських сил Збройних Сил України від 03.02.2004 № ДГлШ-14/1/026 –9 відділення морської інженерної служби ВМС України (м. Севастополь) переформовано у Севастопольську квартирно-експлуатаційну частину морську /арк. с. 23/.
Відповідно до Довідки № 9/14-1292 від 05.05.2011 земельна ділянка колишнього військового містечка № 428 (АДРЕСА_1) залишається на балансовому обліку Севастопольської КЕЧ морської /арк. с. 22/.
Таким чином, на теперішній час відповідач є користувачем спірної земельної ділянки.
З метою отримання письмової добровільної відмови землекористувача від права користування спірною земельною ділянкою позивач 13.05.2009 /арк. с. 19/, 07.08.2010 /арк. с. 20/, 17.12.2010 /арк. с. 54/ та 05.01.2011 /арк. с. 21/ надсилав відповідні листи на адресу Міністерства оборони України –особі, яка згідно з пунктами 44, 45 Положення про порядок надання в користування земель (земельних ділянок) для потреб Збройних Сил України та основні правила користування наданими землями, затвердженого наказом Міністра оборони України № 483 від 22.12.1997, надає згоду на припинення права користування землями (земельними ділянками), які не використовуються Збройними Силами України, вилучення, зміну цільового призначення цих земельних ділянок.
Проте, відповідач ухиляється від надання добровільної відмови від права користування, що перешкоджає здійсненню позивачем права власності щодо його нерухомого майна.
Наведене стало причиною звернення позивача до суду із даним позовом.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Статтею 15 Цивільного кодексу України закріплено право кожної особи на захист свого права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Частиною першою статті 16 Цивільного кодексу України передбачено, що захист цивільних прав та інтересів здійснюється, зокрема, у такий спосіб, як визнання права.
Згідно з частиною другою статті 20 Господарського кодексу України кожний суб’єкт господарювання має право на захист своїх прав і законних інтересів.
Права і законні інтереси зазначених суб’єктів захищаються, в тому числі, шляхом визнання наявності або відсутності прав.
Відповідно до частини першої статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.
Згідно з частиною другою статті 116 Земельного Кодексу України набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
Водночас, до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача) (частина перша статті 377 Цивільного кодексу України та частина друга статті 120 Земельного кодексу України).
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, Державний акт на право постійного користування спірною земельною ділянкою виданий 9 відділенню Морської інженерної служби ВМС України /арк. с. 14-18/, правонаступником якого є відповідач /арк. с. 23/.
Земельна ділянка перебуває на балансовому обліку Севастопольської КЕЧ морської, про що свідчить відповідна довідка /арк. с. 22/.
Відповідно до договору купівлі-продажу від 23.12.2005 нерухоме майно, розташоване на спірній земельній ділянці, було передано ОСОБА_1 /арк. с. 7-9/, який, за договором купівлі-продажу від 28.12.2005, передав його у власність ОСОБА_4 /арк. с. 10-11/, а остання, за договором купівлі-продажу від 06.02.2008 –позивачеві ТОВ „Уют-777” /арк. с. 12-13/.
Отже, позивач, набувши право власності на нерухоме майно, набув права користування земельною ділянкою, на якій це майно розташоване.
Згідно з частиною третьою статті 142 Земельного кодексу України припинення права постійного користування земельною ділянкою у разі добровільної відмови землекористувача здійснюється за його заявою до власника земельної ділянки.
Відповідно до пункту „е” статті 141 Земельного кодексу України підставою припинення права користування земельною ділянкою є, зокрема, набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці.
Суд першої інстанції зробив вірний висновок, що дії відповідача з ухилення від надання письмової заяви про відмову від права користування земельною ділянкою перешкоджають здійсненню позивачем його законних прав щодо нерухомого майна, розташованого на спірній земельній ділянці.
З огляду на викладене, судова колегія Севастопольського апеляційного господарського суду вважає, що рішення суду першої інстанції винесено у повній відповідності до вимог чинного законодавства, при повному дослідженні всіх обставин у справі, тому підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - залишенню без задоволення.
Керуючись статтями 101, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
< Текст >
1. Апеляційну скаргу Севастопольської квартирно-експлуатаційної частини морської на рішення господарського суду міста Севастополя від 23.06.2011 у справі № 5020-826/2011 залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду міста Севастополя від 23.06.2011 у справі № 5020-826/2011 залишити без змін.
Головуючий суддя < Підпис > І.В. Євдокімов
Судді < Підпис > І.В. Антонова
< Підпис > О.І. Проценко
Розсилка:
1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Уют-777" (вул. Ярославів Вал, 14-Е,Київ 34,01034; вул. Сенявіна, 3-а, кв. 6, м. Севастополь, 99011)
2. Севастопольська квартирно-експлуатаційна частина морська (вул. Хрустальова, 60,Севастополь,99040)
< 3-тя особа > (< адреса >)
< кредитор > (< адреса >)
< Сюда вписывать остальных >