ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________________________________________________________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" вересня 2011 р.                                                            Справа № 5023/6459/11

вх. № 6459/11

Суддя господарського суду Сальнікова Г.І. 

при секретарі судового засідання Близнюкова А.І.

за участю представників сторін:

позивача - не з`явився 3-ї особи < Текст > відповідача - не з`явився 3-ї особи < Текст >

розглянувши справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Харків 3-я особа < Текст > 

до  Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м. Харків 3-я особа < Текст > 

про стягнення 10000,00 грн., згідно договору постачання товару від 01.11.2010 року

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Фізична особа-підприємець ОСОБА_1, м. Харків звернувся до господарського суду з позовною заявою, в який просить суд стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м. Харків на свою користь заборгованість, яка виникла у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором постачання товару, укладеним між сторонами 01.11.2010 року. Відповідно вимог позовної заяви, заявлена до стягнення сума заборгованості становить 10000,00 грн. Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач не виконав взяті на себе зобов'язання передбачені договором постачання товару щодо своєчасної оплати поставленого товару. Судові витрати просить суд покласти на відповідача.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, про час і місце слухання справи був повідомлений належним чином, про що свідчить поштове повідомлення про вручення поштового відправлення, яке залучене до матеріалів справи.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, на адресу суду 05.09.2011 року відповідач надіслав пояснення вх.№20636, в яких повідомив, що заперечуючи проти позову, вказує, що визнає існування боргу, але борг не сплачений з об"єктивних причин та просив суд розглянути справу без його присутності, також надав суду двосторонній акт звірки взаємних розрахунків станом на 05.09.2011 року.

Враховуючи те, що норми ст. 38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній та додатково поданими на вимогу суду матеріалами та документами.

Розглянувши надані документи і матеріали, всебічно та повно з’ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

01 листопада 2010 р. між  Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 м. Харків та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2, м. Харків був укладений договір постачання товару (надалі - спірний договір), за яким продавець (позивач) зобов’язався передати належний йому товар у власність відповідача, а покупець (відповідач) зобов'язався прийняти та оплатити товар у порядку та на умовах даного договору.

Умовами спірного договору сторони передбачили, що кожна поставка товару в рамках дії цього договору узгоджується сторонами шляхом оформлення документів на відвантаження.

На виконання умов спірного договору, позивачем 02.11.2010 року було передано у власність відповідачу товар на загальну суму 10000,00грн., а відповідач зазначений товар отримав, що підтверджується видатковою накладною №31 від 02.11.2010 року.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Розділом 3 спірного договору визначений порядок розрахунків за поставлений товар, в п. 3.3 якого сторони визначили, що оплата вартості товару здійснюється протягом 14 днів з моменту передачі товару (товарної партії) в безготівковій формі.

Матеріалами справи підтверджено, що відповідач, в порушення норм чинного цивільного та господарського законодавства України та умов договору, оплату отриманої від позивача продукції у повному обсязі у строки, передбачені у вибуткової накладної не здійснив, у зв'язку з чим у відповідача виникла перед позивачем заборгованість за поставлений товар  в розмірі 10000,00 грн.

Згідно з ч.1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Отже, враховуючи те, що відповідач в чотирнадцятиденний термін з моменту поставки товару не здійснив оплату за поставлений товар, чим порушив умови договору, відповідач визнається судом таким, що прострочив виконання зобов'язання з оплати поставленого ФОП ОСОБА_1 за договором постачання товару від 01.11.2010 року товару.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч.1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи, що відповідач не надав суду належних доказів виконання домовленості, а також враховуючи, що відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк, позовні вимоги позивача в сумі основного боргу у розмірі 10000,00 грн. є обґрунтованими, підтверджуються наданими суду доказами та підлягають задоволенню.

За результатами розгляду справи, відповідно до статті 44 та статті 49 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає необхідним витрати по сплаті державного мита в розмірі 102,00 грн. та витрати на інформаційне-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн. покласти на відповідача з вини якого спір доведено до суду.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 509, 525, 526, 611, 625 ЦК України, ст. 193 ГК України, ст.ст. 1, 4, 12,  33-34, 38, 43, 47-49, 75, 82-85, Господарського процесуального кодексу України;  < Текст > 

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м. Харків (61066, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1, відомості про дату народження та розрахункові рахунки в матеріалах справи відсутні) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м. Харків (61066, АДРЕСА_2, ідентифікаційний код НОМЕР_2) 10000,00грн. основного боргу, 102,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя                                 (підпис< Текст >                         Сальнікова Г.І.

Повний текст судового рішення підписано 09.09.2011 року.