ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 вересня 2011 року справа № 5020-1125/2011

За позовом: Комунального підприємства Севастопольської міської Ради «Аррікон»

(вул. Адм. Октябрського, 8,  кв. 2 м. Севастополь, 99011)

до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

(АДРЕСА_1,

АДРЕСА_2)

про стягнення заборгованості за договором оренди нерухомого майна від 01.09.2009               № 602 у розмірі 36 067,93 грн., 1 657,93 грн. пені, а всього 37 725,86 грн.

                                                                                    Суддя  Алсуф’єв В.В.

Представники:

Від позивача – ОСОБА_2, представник, довіреність від 04.01.2011 № 1-Д;

Від відповідача  - ОСОБА_3, представник, довіреність від 05.09.2011.

 Суть спору:

Комунальне підприємство Севастопольської міської Ради «Аррікон» (далі - Позивач) звернулось до господарського суду міста Севастополя з позовом  до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі –Відповідач) про стягнення заборгованості за договором оренди нерухомого майна від 01.09.2009 № 602 у розмірі 36 067,93 грн., 1 657,93 грн. пені, а всього 37 725,86 грн.

Представник Позивача позовні вимоги у судовому засіданні підтримав у повному обсязі.

Позовні вимоги, із посиланням на частину третю статті 18, частину першу статті 19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», статтю 193 Господарського кодексу України, обґрунтовані порушенням Відповідачем умов договору оренди нерухомого майна від 01.09.2009 № 602  щодо повного та своєчасного розрахунку по орендній платі за період з 01.11.2010 по 30.06.2011.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує, вважає, що оскільки Договір оренди нерухомого майна від 01.09.2009 № 602 укладено на строк 4 роки 11 місяців і 19 днів, він відповідно до частини першої статті 220 та частини другої статті 793 Цивільного кодексу України є нікчемним, тобто не породжує жодних юридичних наслідків.

Окрім того, Відповідач зазначає, що Договір оренди нерухомого майна від 01.09.2009 № 602 є неукладеним, оскільки не зареєстрований відповідно до вимог статті 794 Цивільного кодексу України.  

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши представників Позивача та Відповідача,  суд,

в с т а н о в и в :

01.09.2009 між Позивачем та Відповідачем укладено договір оренди нерухомого майна № 602 (далі –Договір від 01.09.2009 № 602)  /а.с.7-8/.

Згідно із  пунктами 1.1 та 1.2 вказаного договору орендодавець (Позивач) передав, а орендар (Відповідач) прийняв в оренду майно –вбудовані нежитлові приміщення одноповерхової будівлі клубу Літер «А», загальною площею 230,64 кв.м., в т.ч. площа коридору, що спільно використовується, площею 3,74 кв.м., які знаходяться на території адміністративно-складської бази за адресою: АДРЕСА_3, та стоять на балансі КП СМР «Аррікон». Об’єкт оренди повинен використовуватись для розташування складу-магазину непродовольчих товарів.      

Об’єкт оренди передано Відповідачу на підставі Акту прийому-передачі орендованого майна від 01.09.2009 /а.с.9/.   

Пунктом 7.1 Договору від 01.09.2009 № 602, встановлено строк дії договору до 19.08.2014, тобто 4 роки 11 місяців і 19 днів /а.с.8/.

Частиною другою статті 793 Цивільного кодексу України передбачено, що  договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) строком на три роки і більше підлягає нотаріальному посвідченню.

Статтею 794 Цивільного кодексу України встановлено, що договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини), укладений на строк не менше ніж на три роки, підлягає державній реєстрації.

Відповідно до пункту 6 Тимчасового порядку державної реєстрації правочинів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.05.2004 № 671, державна реєстрація правочинів проводиться шляхом внесення нотаріусом запису до Державного реєстру правочинів одночасно з його нотаріальним посвідченням.

Судом встановлено, що Договір від 01.09.2009 № 602 не був посвідчений нотаріально та не був зареєстрований у Державному реєстрі правочинів.

Частиною першою статті 210 Цивільного кодексу України встановлено, що правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації.

Отже, за відсутності державної реєстрації Договір від 01.09.2009 № 602 є неукладеним, а відтак, не породжує жодних правових наслідків для Позивача та Відповідача.

На підставі викладеного, суд вважає такими, що не підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з Відповідача 36 067,93 грн. суми орендної плати, 1 657,93 грн. пені,                а всього 37 725,86 грн.

Керуючись частиною першою статті 210, статтею 794 Цивільного кодексу України, статтями 33, 34, 49, 82, 84-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Суддя                                                                                                                            В.В. Алсуф’єв