ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ
УХВАЛА
23 серпня 2011 року справа № 5020-5/329-10/332
Господарський суд міста Севастополя у складі судді Юріної О.М, розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 про визнання кредитором у справі за заявою:
Товариства з обмеженою відповідальністю „Фірма „Декор”
(99011 м. Севастополь, вул. Капітанська, 4)
до Товариства з обмеженою відповідальністю „Фірма „Декор”
(99011 м. Севастополь, вул. Капітанська, 4)
про порушення справи про банкрутство,
за участю представників:
заявника (ОСОБА_1) –не з’явився;
боржника –не з’явився;
керуючого санацією –не з’явився;
кредитора (ТОВ «Укрпромбанк») –ОСОБА_3, довіреність №163-Ф/11 від 01.07.2011.
Товариство з обмеженою відповідальністю „Фірма „Декор” звернулось до господарського суду м. Севастополя із заявою про порушення справи про банкрутство у порядку, передбаченому ст. 53 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.
01.10.2009 ухвалою господарського суду міста Севастополя порушено провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю „Фірма „Декор”.
Ухвалою суду від 04.03.2010 відносно боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю „Фірма „Декор” відповідно до вимог Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнанні його банкрутом” введено процедуру санації строком на 12 місяців. Цією ж ухвалою призначено керуючим санацією Товариства з обмеженою відповідальністю „Фірма „Декор” керівника підприємства - Букіна Володимира Віталійовича.
01.11.2010 на адресу суду від ОСОБА_1 надійшла заява про визнання поточних вимог в сумі 2 362 256,00 грн. (вх. №14542-д).
Ухвалою господарського суду міста Севастополя від 01.12.2010 визнано грошові вимоги ОСОБА_1 до боржника у сумі 2 362 256,00 грн. з включенням до реєстру вимог кредиторів.
13.12.2010 ухвалою суду затверджено реєстр вимог кредиторів Товариства з обмеженою відповідальністю „Фірма „Декор”, визнанні грошові вимоги ОСОБА_1 в розмірі 2 362 256,00 грн. з віднесенням до 4 черги реєстру вимог кредиторів, призначена дата проведення зборів кредиторів на 13.01.2011.
Розпорядженням голови суду від 28.12.2010 №122 справа передана до провадження судді Юріної О.М.
Ухвалою суду від 29.12.2010 справа прийнята до провадження суддею Юріною О.М. з присвоєнням їй номеру 5020-5/329-10/332.
Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 09.02.2011 ухвалу від 13.12.2010 в частині визнання грошових вимог ТОВ "Бестінвест" та грошових вимог ОСОБА_1 та включення їх до реєстру вимог кредиторів скасоване, у визнанні цих вимог відмовлено.
Постановою Вищого господарського суду України від 13.04.2011 постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 09.02.2011 та ухвалу господарського суду міста Севастополя від 13.12.2010 в частині визнання грошових вимог ТОВ "Бестінвест" та грошових вимог ОСОБА_1 скасовано з передачею справи у цій частині на новий розгляд до суду першої інстанції. При цьому Вищим господарським судом України зазначено, що суди попередніх інстанцій, не з'ясували порядку погашення придбаних кредиторами цільових облігацій боржника, внаслідок чого не надали правову оцінку статусу заявлених у справі кредиторами вимог –чи відносяться такі вимоги до грошових у розумінні статті 1 Закону про банкрутство.
Ухвалою суду 08.07.2011 заява ОСОБА_1 про визнання кредиторських вимог призначена до розгляду у судовому засіданні.
Представник боржника та керуючий санацією у судове засідання 23.08.2011 явку уповноважених представників не забезпечили, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином та своєчасно, про причини неявки суд не повідомили.
Заявник (ОСОБА_1) у засідання суду 23.08.2011 не з’явився, явку уповноваженого представника не забезпечив, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причини неявки суд не повідомив.
Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов’язує сторони добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін –це право, а не обов’язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез’явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.
Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Зазначена правова позиція висловлена у постанові Вищого господарського суду України від 03.06.2009 №2-7/10608-2008.
Оскільки явка учасників процесу обов’язковою не визнавалась, а матеріали справи достатньо характеризують спірні правовідносини, підстави для відкладення розгляду заяви відсутні.
Судом встановлено що 01.11.2010 від ОСОБА_1 надійшла заява про визнання конкурсних вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю „Фірма „Декор” в сумі 2 362 256,00 грн., яка обґрунтована придбанням іменних цільових облігацій загальною номінальною вартістю 2 362 256,00 грн., емітованих ТОВ „Фірма Декор”, на підставі договорів купівлі-продажу цінних паперів від 25.12.2007 №Б-02-861/2007;Б-37 .
Зі змісту договору купівлі-продажу цінних паперів №Б-02-861/2007;Б-37 від 25.12.2007 /а.с.13-14 том 8/ вбачається, що ОСОБА_1 придбав у ТОВ „Компанія управління активами „Менеджмент сервіс” цінні папери –іменні цільові облігації –загальною номінальною вартістю 2 362 256,00 грн., які було емітовано боржником. При цьому за умовами вказаних договорів дата погашення цільових облігацій припадає на 25 жовтня 2015 року.
Згідно зі статтею 7 Закону України "Про цінні папери та фондовий ринок" облігація –це цінний папір, що посвідчує внесення його власником грошей, визначає відносини позики між власником облігації та емітентом, підтверджує зобов'язання емітента повернути власникові облігації її номінальну вартість у передбачений умовами розміщення облігацій строк та виплатити доход за облігацією, якщо інше не передбачено умовами розміщення.
Цільові облігації –це облігації, виконання зобов'язань за якими дозволяється товарами та/або послугами відповідно до вимог, встановлених умовами розміщення таких облігацій.
Отже, виконання зобов'язань за цільовими облігаціями може відбуватися як у грошовій формі, так і товарами та/або послугами.
Порядок здійснення емісії, обігу облігацій підприємств, реєстрації в Державній комісії з цінних паперів та фондового ринку випуску облігацій підприємств та проспекту їх емісії, звіту про результати розміщення облігацій, звіту про наслідки погашення та скасування реєстрації випуску цих облігацій визначено нормами Положення про порядок здійснення емісії облігацій підприємств та їх обігу, затвердженого рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 17.07.2003 №322 (далі - Положення).
Абзацом другим пункту 1 глави 1 розділу 3 Положення визначено, що у разі емісії облігацій, що пропонуються для відкритого (публічного) розміщення, Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку здійснює реєстрацію випуску облігацій, що супроводжується одночасною реєстрацією проспекту емісії цих облігацій.
Відповідно до вимог пункту 1 глави 2ї розділу 2 Положення проспект емісії облігацій має містити інформацію про облігації, щодо яких прийнято рішення про відкрите (публічне) розміщення, зокрема, про порядок погашення облігацій.
Судом встановлено, що відповідно до проспекту емісії облігацій Товариства з обмеженою відповідальністю „Фірма „Декор” (далі –Проспект) /а.с.29-33 том 8/ метою використання фінансових ресурсів, залучених від продажу облігацій є фінансування робіт з будівництва комплексу «Пансіонат котеджного типу», який складається з 4 дев’ятиповерхових блоків, 14 блокованих котеджів, 8 окремо розташованих котеджів, блока громадське-побутового призначення та критого паркінгу на 42 машиномісця, загальною проектною площею 25 914,9 м2, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 (п.11.4 Проспекту).
Джерелом погашення емітованих цільових облігацій відповідних серій є новозбудована кількість квадратних метрів в комплексі «Пансіонат котеджного типу»за адресою: АДРЕСА_1. Погашення облігацій здійснюється по номінальній вартості шляхом передачі апартаментів, нежитлових приміщень, машиномісць в комплексі «Пансіонат котеджного типу» (п.11.5 Проспекту).
Вид та категорія облігацій визначені як іменні цільові облігації (п. 11.8 Проспекту). Доход за облігаціями не виплачується (п. 12.11 Проспекту). Погашення облігацій здійснюється по номінальній вартості, шляхом придбання апартаментів, нежитлових приміщень, машиномісць в комплексі «Пансіонат котеджного типу», відповідно до серії облігацій, шляхом оформлення права власності на відповідну загальну площу апартаменту, нежитлового приміщення, машиномісця, про що складаються акти прийому-передачі відповідних апартаментів (п. 13 Проспекту).
Дострокове погашення облігацій можливо при здачі відповідних блоків та паркінгу комплексу «Пансіонат котеджного типу»в експлуатацію раніше запланованого терміну, при цьому дата закінчення погашення залишається незмінною (п.13.3 Проспекту).
Таким чином, виконання зобов’язання за цими цільовими облігаціями можливе лише шляхом придбання майна, можливість виконання зобов’язання у грошовій формі проспектом емісії облігацій Товариства з обмеженою відповідальністю „Фірма „Декор” не передбачена.
Положеннями статті 1 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнанні його банкрутом” визначено, що кредитор - юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника.
Нормами цієї ж статті передбачено, що грошове зобов'язання - зобов'язання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених цивільним законодавством України.
Виходячи з аналізу положень вказаної статті, до складу грошових зобов'язань не включаються речово-правові вимоги з повернення конкретного майна, оскільки кредитор в цьому випадку має речово-правову вимогу, а не вимогу грошового характеру.
Таким чином, відповідно до приписів Закону у справі про банкрутство кредитори мають право заявляти вимоги до боржника, які виникають з грошового зобов’язання та носять грошовий характер.
Відповідно до статті 23 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнанні його банкрутом” кредитори з вимогами негрошового характеру до боржника за триваючими договірними зобов'язаннями мають підстави для заявлення грошових вимог тільки після визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури. До цього моменту такі зобов'язання продовжують існувати як негрошові. При чому у даному випадку, у разі припинення договірних правовідносин з боржником внаслідок визнання його банкрутом, кредитори мають підстави вимагати повернення раніше сплачених коштів, як безпідставно отриманих останнім.
Враховуючи вище викладене, суд дійшов висновку, що конкурсні кредиторські вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю „Фірма „Декор” в сумі 2 362 256,00 грн. за іменними цільовими облігаціями загальною номінальною вартістю 2 362 256,00 грн., емітованими ТОВ „Фірма Декор”, на підставі договору купівлі-продажу цінних паперів від 25.12.2007 №Б-02-861/2007;Б-37 не можуть бути визнанні, оскільки вони не є грошовими вимогами до боржника. Крім того, строк виконання цих зобов’язань ще не настав, оскільки встановлений до 25.10.2015.
Таким чином, підстави для визнання конкурсних кредиторських вимог ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю „Фірма „Декор” на загальну суму 2 362 256,00 грн. –відсутні.
На підставі викладеного, керуючись статтею 86 Господарського процесуального кодексу України, статтями 14, 15 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, суд -
ухвалив:
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про визнання конкурсних кредиторських вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю „Фірма „Декор” в розмірі 2 362 256,00 грн. відмовити.
Суддя О.М. Юріна