ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  МІСТА КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

_________________________________________________________________________________

УХВАЛА

про відмову у прийнятті позовної заяви

05.09.2011№ 05-6- 24 / 327

Суддя Шевченко В.Ю., розглянувши

позовну заяву  Приватного акціонерного товариства "Київміськбуд-1"   

до  ОСОБА_1,  ОСОБА_2

про   визнання договору недійсним та повернення цінних паперів

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство "Київміськбуд-1" звернулося до господарського суду м.києва з позовом до ОСОБА_2 та ОСОБА_1 про визнання договору недійсним та повернення ціних паперів.

Договір купівлі-продажу цінних паперів № 25-Б-24/10 від 15.12.2010 р., на визнанні недійсним якого наполягає позивач, укладений фізичними особами ОСОБА_2 та ОСОБА_1, які визначені позивачем в позовній заяві в якості відповідачів.

Відповідно до ч. 3 ст. 21 ГПК України, відповідачами є підприємства та організації, яким пред'явлено позовну вимогу. Тобто, участь фізичних осіб, що не мають статусу суб’єкта підприємницької діяльності, у якості відповідачів по справам, які підлягають розгляду господарськими судами, діючим процесуальним законодавством не передбачена.

Із вказаною нормою кореспондує ч. 2 ст. 1 ГПК України, яка передбачає, що у випадках, передбачених законодавчими актами України, до господарського суду крім державних та інших органів мають право звертатися (але не брати участь у справі в якості відповідачів) фізичні особи, що не є суб'єктами підприємницької діяльності.

Таким чином, вказаний спір, як такий що виник між підприємством та фізичними особами, непідвідомчий господарським судам з огляду на суб’єктний склад його учасників.

Господарський суд вважає, що позов приватного акціонерного товариства "Київміськбуд-1"  к ОСОБА_2 та ОСОБА_1   не підпадаює під категорію спорів підвідомчих господарським судам відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 12 ГПК України.

Частиною 3 статті 167 ГК України встановлено, що під корпоративними відносинами маються на увазі відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав.

Відповідно до ч. 1 статті 167 ГК України корпоративні права –це права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Відповідно до п.8 ч.1 ст. 2 Закону України “Про акціонерні товариства”, корпоративні права - сукупність майнових і немайнових прав акціонера - власника акцій товариства, які випливають з права власності на акції, що включають право на участь в управлінні акціонерним товариством, отримання дивідендів та активів акціонерного товариства у разі його ліквідації відповідно до закону, а також інші права та правомочності, передбачені законом чи статутними документами.

Закон України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо визначення підсудності справ з питань приватизації та з корпоративних спорів” від 15.12.2006 року № 483-V, не містить положень, відповідно до яких будь-який спір, що виник між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), має розглядатися виключно господарськими судами.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 12 ГПК України, в редакції із змінами внесеними вказаним Законом України,  господарським судам підвідомчі справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, що пов'язані із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства, крім трудових спорів.

Таким чином, розгляду господарськими судами підлягають не всі справи, що виникають між господарським товариством та його учасником під час користування останнім своїми правами як власника акцій, а ті які безпосередньо пов’язані із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності товариства.

Договір № 25-Б-24/10 від 15.12.2010 р. за яким фізична особа ОСОБА_2 здійснив відчуження іншій фізичній особі ОСОБА_1 приналежних йому 500 простих акцій, є загальним майновим договором купівлі-продажу.

Та обставина що за вказаним договором одна фізична особа провела відчуження акцій іншій фізичній особі не є підставою для віднесення вказаного позову до категорії справ, що передбачена п 4 ч.1 ст. 12 ГПК України. Позов зацікавленої особи має розглядатися з урахуванням суб'єктного складу учасників спору.

Відповідно до ст. 7 Закону України “Про акціонерні товариства”, акціонери приватного акціонерного товариства мають переважне право на придбання акцій, що продаються іншими акціонерами цього товариства, за ціною та на умовах, запропонованих акціонером третій особі, пропорційно кількості акцій, що належать кожному з них.

Тобто, особами право яких може бути порушене в першу чергу є будь-який із акціонерів Приватного акціонерного товариства "Київміськбуд-1"  к ОСОБА_2 та ОСОБА_1, а не само товариство яке звернулося з позовом.

          Факт порушення Статуту товариства щодо неповідомлення інших акціонерів товариства про намір провести відчуження акцій, яке, за ствердженням позивача, було вчинене фізичною особою ОСОБА_2, автоматично не свідчить про порушення прав вказаних акціонерів, які за його захистом до суду не зверталися.

          Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 62 Гоподарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

          У прийняті позовної заяви відмовити.

          Позовну заяву з доданими до неї документами повернути позивачеві.

          Суддя                                                                                    В. Ю. Шевченко