Судове рішення #17800442

      КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.08.2011                                                                                           № 12/5026/1025/2011

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Авдеєва  П.В.

суддів:             

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_1, ОСОБА_2 – представники за довіреностями,  

від відповідача: представник не з’явився,   

 

розглянувши у відкритому  судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства „Базальт”

на рішення Господарського суду Черкаської області від 31.05.2011 р.

у справі №12/5026/1025/2011(суддя Грачова В.М.)

за позовом Публічного акціонерного товариства „Трест „Київміськбуд-2”

до Приватного підприємства „Базальт”  

про стягнення 46 527,25 грн.,

            

ВСТАНОВИВ:

В травні 2011 року позивач звернувся з позовом про стягнення з відповідача 43 935,65 грн. – основного боргу за договором найму (оренди) житла №105 від 24.06.2010р., 1 324,69 грн. – пені, 256,39 грн. – 3% річних, 1 010,52 грн. – інфляційних втрат, 465,28 грн. – державного мита та 236,00 грн. – витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.   

      Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем за укладеним договором найму (оренди) житла №105 від 24.06.2010р. не виконані належним чином зобов’язання щодо своєчасної та повної оплати за оренду житла.   

     Рішенням Господарського суду Черкаської області від 31.05.2011р. у справі №12/5026/1025/2011 позов задоволено повністю.  

 

     Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій керуючись ст.ст.12, 13, ч.3 ст.16, ст.ст.203, 215, 216 Цивільного кодексу України та ст.ст.91,94,95,104 ГПК України просить зазначене рішення скасувати, посилаючись на  неповне з’ясування обставин господарським судом, що мають значення для вирішення справи та порушення останнім норм матеріального та процесуального права.

     Позивачем не надано відзиву на апеляційну скаргу.  

        Учасники процесу були належним чином повідомлені про час та місце судового засідання (про що свідчать наявні в матеріалах справи поштові повідомлення про вручення ухвали суду про порушення провадження у справі). Однак, відповідач наданим йому процесуальним правом не скористався та в судове засідання не з’явився, своїх повноважних представників не направив, про причини своєї неявки суд не повідомив.

        Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз’яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.1997 № 02-5/289 із змінами та доповненнями станом на 19.12.2008р. „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України”).

       Враховуючи те, що матеріали справи містять докази повідомлення учасників судового процесу про дату, час та місце судового засідання з розгляду апеляційної скарги, судова колегія вважає за можливе розглянути подану скаргу за відсутності представника відповідача.

      Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши зібрані у справі докази, заслухавши пояснення представників позивача, судова колегія приходить до висновку, що суд першої інстанції дійшов до правильних висновків у даній справі та обґрунтовано повністю  задовольнив позовні вимоги, виходячи з наступного.

      Відповідно до ч.1 ст.759, ч.3 ст.760, ч.1 ст.762, ч.1 ст.763 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк; особливості найму окремих видів майна встановлюються цим Кодексом та іншим законом; за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму; договір найму укладається на строк, встановлений договором.

     Як вбачається з матеріалів справи, 24.06.2010 року між позивачем, як наймодавцем, та відповідачем, як наймачем, був укладений договір найму (оренди) житла №105 (далі – Договір), відповідно до умов якого наймодавець передає, а наймач приймає в строкове платне користування (найм) ліжко-місця в кількості 40 одн., в гуртожитку ВАТ "Трест "Київміськбуд-2", що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Польова, 19/8 (1 л/м); вул. Серпова, 9 (20л/м); вул. Туполєва, 16і (14 л/м); вул. Салютна, 1 (5 л/м), з метою розміщення та тимчасового проживання без права реєстрації працівників наймача (зазначених в додатку №1 до договору) та членів їх сімей на час дії даного Договору.

     Відповідно до п.2.1 Договору майно вважається переданим в найм (оренду) наймачу з моменту підписання акту приймання-передачі (додаток №2 договору).

     На виконання умов Договору позивачем передано, а відповідачем прийнято в строкове платне користування (оренду) ліжко-місця в кількості 40 одн., які знаходяться в гуртожитку ВАТ "Трест "Київміськбуд-2" за адресою: м. Київ, вул. Польова, 19/8 (1 л/м); вул. Туполєва, 16і (14 л/м); вул. Салютна, 1 (5 л/м); вул. Серпова, 9 (9 л/м), що підтверджується актом передачі-приймання від 24.06.2010 року (а. с. 20).

    Згідно із п.п.2.3, 2.4, 3.1 - 3.4 та 10.1 Договору майно передається в найм (оренду) на строк з 24 червня 2010 року до 31 грудня 2010 року; у разі закінчення або дострокового розірвання даного договору наймач зобов'язаний за першою вимогою наймодавця, повернути майно протягом 5 (п'яти) календарних днів з моменту припинення дії договору в належному стані (в стані, у якому майно було передано в найм, з урахуванням нормального зносу), майно вважається поверненим наймачу з моменту підписання сторонами акту передачі-приймання (повернення) (додаток №3); плата за оренду майна (1-го ліжко-місця) є договірною, та складається з: оплати комунальних послуг; оплати за надання послуг з утримання будинку та прибудинкової території в сумі 476,51 грн., загальний розмір орендної плати за 40 л/м становить 19060,40 грн. на місяць; орендна плата за кожен наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції за місяць, по якому здійснюється оплата; наймач зобов'язаний авансом внести плату встановлену договором, за перший та останній місяць оренди майна протягом 10 календарних днів з моменту підписання даного договору; орендну плату наймач зобов'язаний перераховувати на поточний рахунок наймодавця щомісяця не пізніше 5 числа поточного (звітного) місяця; даний договір набирає чинності з моменту його підписання обома сторонами і діє до 31 грудня 2010 року та зберігає силу до повного виконання сторонами взаємних зобов'язань по ньому.

      В подальшому сторонами були укладені додаткові угоди, відповідно до яких змінювалась кількість ліжко-місць (орендованого майна) та відповідно орендна плата, зокрема, згідно Додаткової угоди № 1 від 06.06.2010 року до Договору у зв'язку із збільшенням кількості займаних наймачем ліжко-місць до 44 одн., орендна плата складала 20966,44 грн. (476,51 грн. орендна плата за одне ліжко-місце).

     Відповідно до Додаткової угоди №2 від 17.09.2010 року Договору, кількість ліжко-місць зменшилась до 38 одн., а орендна плата становила 18107,38 грн., за Додатковою угодою №3 від 04.10.2010 року до Договору кількість ліжко-місць була 31 одн., відповідно орендна плата – 14771,81 грн.

      01.11.2010 року сторонами була укладена Додаткова угода №4 до Договору, за умовами п.1 якої у зв'язку із збільшенням витрат наймодавця з утримання та обслуговування орендованого майна та житлових приміщень (гуртожитків), сторони домовились, що плата за найм (оренду) одного ліжко-місця складає 491,52 грн., а щомісячний розмір орендної плати становить 15237,12 грн.

 

      Додатковими угодами №5 від 02.11.2010 та №6 від 17.11.2010 року, у зв'язку із зменшенням кількості займаних наймачем ліжко-місць гуртожитку до 19 одн., а потім 17 одн., місячна орендна плата зменшилась і складала 9338,88 грн., і відповідно 8355,84 грн.

      В матеріалах справи міститься акт від 31.01.2011 року, складений комендантами та черговими гуртожитків з якого слідує, що відповідач фактично звільнив орендовані кімнати 28.01.2011 року.

     З актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) (а.с. 48-74), підписаними і затвердженими представниками сторін випливає, що позивачем надано, а відповідачем, в свою чергу прийнято послуг по оренді житла з 24.06.2010 року по 28.01.2011 року на загальну суму 100008,55 грн.

    Проте, відповідач свої зобов'язання по оплаті орендної плати виконав частково, згідно розрахунку позивача заборгованість відповідача складає 43935,65 грн.

    Письмова вимога позивача №0418 від 22.02.2011 року про сплату заборгованості відповідачем отримана (а.с.7 6-77), проте не виконана.

      

    Відповідно до вимог розділу XVII Закону України "Про акціонерні товариства" позивачем була проведена державна реєстрація зміни найменування Відкритого акціонерного товариства "Трест "Київміськбуд-2" на Публічне акціонерне товариство "Трест "Київміськбуд-2". Зазначені документи долучені до матеріалів справи в якості письмових доказів.

      З викладеного випливає, що внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх договірних зобов'язань, у останнього виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 43935,65 грн.  

     Відповідно до частин 1, 2 та 7 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних  умовах  звичайно  ставляться.   Кожна  сторона  повинна  вжити  усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

         Дана норма кореспондується зі ст.525, 526 Цивільного кодексу України.

         В силу ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим до виконання сторонами.

           Відповідачем відповідно до вимог ст. ст. 33, 34 ГПК України не надано належних та допустимих доказів на спростування наявності вказаної вище заборгованості.

         

               Факт наявності боргу у відповідача перед позивачем в сумі 43935,65 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, тому позовні вимоги в частині стягнення основного боргу, колегією суддів визнаються обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.   

         

Стосовно позовних вимог про стягнення з відповідача інфляційних збитків та 3% річних, колегія суддів також погоджується з висновком суду першої інстанції в цій частині, виходячи з наступного.

     

           Пунктом 8.1 Договору сторони передбачили, що за невиконання зобов’язань за даним Договору останні несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України.

 Згідно із ст. 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов’язання несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов’язання.

 Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Частина 1 ст. 625 Цивільного кодексу України  встановлює виняток із загального правила ст. 614 Цивільного кодексу України, що закріплює принцип вини як підставу відповідальності боржника.

З огляду на вищезазначені правові норми боржник не звільняється  від відповідальності за прострочення грошового зобов’язання.

Враховуючи встановлене вище прострочення відповідачем грошового зобов’язання, приписи вказаних правових норм та перевіривши розрахунок позивача, з останнього судом першої інстанції правомірно стягнуто інфляційні витрати в розмірі 1010,52 грн. та 3% річних в розмірі 256,39 грн. за період з 01.02.2011р. по 12.04.2011р.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача пені, колегія суддів також погоджується з висновком суду першої інстанції в цій частині, виходячи з наступного.

В силу ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: відшкодування збитків та сплата неустойки (пені).

Відповідно до п.8.2 Договору,  у випадку затримки платежів наймач сплачує наймодавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період затримки оплати, за кожний день прострочення    

Отже, висновок суду першої інстанції щодо стягнення з відповідача пені у розмірі 1 324,69 грн. за період з 01.02.2011р. по 12.04.2011р. є обґрунтованим.

        

    Згідно з положеннями ст.43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.       

 

         Згідно із ч. 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

       Доказів, які б спростовували вище встановлені та зазначені судом обставини, відповідачем не надано.

       Доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду першої інстанції.        

   

       Виходячи з наведеного, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції, яким повністю задоволені позовні вимоги, відповідає чинному законодавству та матеріалам справи. Колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування чи зміни оскаржуваного рішення.

      Судом першої інстанції правильно дотримані вимоги ст.49 ГПК України щодо покладення судових витрат на відповідача.

     На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 99, 103, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд –

ПОСТАНОВИВ:

1.          Апеляційну скаргу Приватного підприємства „Базальт” на рішення Господарського суду Черкаської області від 31.05.2011 року  залишити без задоволення.

2.          Рішення Господарського суду  Черкаської області від 31.05.2011 року у справі №12/5026/1025/2011 залишити без змін.

3.          Матеріали справи  №12/5026/1025/2011 повернути до Господарського суду Черкаської області.

      Касаційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий суддя                                                                      

Судді                                                                                          


06.09.11 (відправлено)


Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація