КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25.08.2011 № 4/073-11
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Куксова В.В.
суддів:
при секретарі: Романовій В.В.
за участю представників сторін:
від позивача: не з’явився,
від відповідача: представник – ОСОБА_1 – за угодою,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства трест «Київміськбуд-1» імені М.П. Загороднього, м. Київ
на рішення Господарського суду Київської області від 30.05.2011 р.
у справі № 4/073-11 (суддя Щоткін О.В.)
за позовом Публічного акціонерного товариства трест «Київміськбуд-1» імені М.П. Загороднього, м. Київ
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інжбуд», м. Вишгород
про визнання договору підряду недійсним,
ВСТАНОВИВ:
У травні 2011 р. Публічне акціонерне товариство трест «Київміськбуд-1» імені М.П. Загороднього звернулось до Господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інжбуд» про визнання недійсним договору субпідряду № 287/1-СП від 24.04.2008 р., мотивуючи вимоги тим, що оспорюваний договір суперечить ст. 180 ГК України, оскільки не містить істотних умов договору, передбачених чинним законодавством України для договорів підряду.
Рішенням Господарського суду Київської області від 30.05.2011 р. у справі №4/073-11 в задоволенні позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням Господарського суду Київської області від 30.05.2011 р. у справі №4/073-11 Публічне акціонерне товариство трест «Київміськбуд-1» імені М.П. Загороднього звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити і визнати недійсним договір субпідряду №287/1-СП від 24.04.2008 р., з посиланням на те, що оскаржуване рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що договір підряду №287/1-СП від 24.04.2008 р. в порушення ст. 180 ГК України не містить строку дії договору. Також зазначений договір не містить істотних умов, передбачених Постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2005 р. № 668, а саме порядку забезпечення виконання зобов’язань за договором підряду, умови страхування ризиків випадкового знищення або пошкодження об’єкта будівництва, порядок здійснення замовником контролю за якістю ресурсів, джерела та порядок фінансування робіт (будівництва об’єкта), порядок внесення змін до договору підряду та його розірвання.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 11.07.2011 р. прийнято апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства трест «Київміськбуд-1» імені М.П. Загороднього та порушено апеляційне провадження по справі №4/073-11.
Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Інжбуд» в судовому засіданні проти вимог апеляційної скарги заперечував, просив рішення місцевого господарського суду залишити без змін.
Публічне акціонерне товариство трест «Київміськбуд-1» імені М.П. Загороднього не скористалось наданим правом на учать свого представника в судовому засіданні 25.08.2011 р., про причини неявки суд не повідомило, про час та місце розгляду справи повідомлено належним чином, про що свідчить поштове повідомлення, клопотань про відкладення розгляду справи не надходило.
У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору (абзац 4 пункту 3.6. Роз’яснень Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.1997 № 02-5/289 із змінами та доповненнями станом на 30.04.2009 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).
Неявка представника Публічного акціонерного товариства трест «Київміськбуд-1» імені М.П. Загороднього в судове засідання не перешкоджає розгляду справи, оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для вирішення спору по суті.
Розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи та зібрані у ній докази, заслухавши пояснення відповідача, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення а оскаржуване рішення без змін з наступних підстав.
24 квітня 2008 р. між Відкритим акціонерним товариством трест „Київміськбуд-1" імені М.П. Загороднього, правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство трест „Київміськбуд-1" імені М.П. Загороднього (Генпідрядник) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Інжбуд" (Субпідрядник) було укладено договір субпідряду №287/1-СП на влаштування магістральної телефонної каналізації на будівництві житлового будинку №1 з вбудовано-прибудованими приміщеннями в 26-а мкр. ж/м „Троєщина" у Деснянському районі м. Києва (далі – Договір).
Згідно до п.п. 1.1 Договору відповідач бере на себе зобов’язання виконати якісно і в встановлені строки роботи по влаштуванню магістральної телефонної каналізації на будівництві житлового будинку №1 з вбудовано-прибудованими приміщеннями в 26-а мкр. ж/м „Троєщина" у Деснянському районі м. Києва, а Позивач зобов'язується прийняти та оплатити виконані роботи.
Підставою для визнання недійсним Договору позивач, окрім іншого, вказує на відсутність такої істотної умови, як строк дії договору.
Згідно ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до приписів ст. ст. 6, 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 181 ГК України, господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками.
Відповідно до приписів ч. 1 ст. 207 ГК України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону може бути на вимогу однієї із сторін або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Такою правовою підставою ЦК визнає факт недодержання однією стороною чи всіма сторонами вимог, встановлених частинами 3, 5, 6 ст. 203 ЦК, тобто вимог щодо волевиявлення учасника правочину, щодо настання реальних правових наслідків правочину, щодо недопустимості порушення правочином, вчинюваним батьками, інтересів малолітніх дітей. Тобто, порушення вимог закону, допущені стороною (сторонами) після укладення правочину, не можуть спричиняти його недійсність, а призводять до інших правових наслідків, передбачених законом.
Згідно ч. 8 ст. 181 ГК України у разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся). Якщо одна із сторін здійснила фактичні дії щодо його виконання, правові наслідки таких дій визначаються нормами Цивільного кодексу України.
Разом з тим договір, при вчиненні якого сторони в належній формі не досягли згоди щодо необхідних для нього істотних умов (ст. 638 ЦК, ст. 181 ГК) має визнаватись неукладеним.
Так, у відповідності до п.12 Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2005 р. № 668 (Загальні умови), договір підряду вважається неукладеним (таким, що не відбувся) у разі, коли сторони не досягли згоди з усіх істотних умов. Якщо одна із сторін здійснила фактичні дії щодо його виконання, правові наслідки таких дій визначаються відповідно до Цивільного кодексу України.
З таких обставин місцевий господарський суд дійшов до правильного висновку, що доводи позивача щодо недосягнення згоди істотних умов договору мають бути наслідком визнання правочину неукладеним, що не може бути підставою для визнання його недійсним, як це передбачено статтею 215 Цивільного кодексу України.
До того ж, місцевий господарський суд проаналізувавши спірний договір, встановив, що він відповідає нормам чинного законодавства, укладений з дотриманням норм статті 203 Цивільного кодексу України, у зв'язку з чим у суду відсутні підстави для визнання його недійсним, з чим погоджується колегія суддів, оскільки даний висновок відповідає обставинам справи та вимогам закону.
Відповідно до п. 1 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України № 02- 5/111 від 12.03.1999 року «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними», вирішуючи спори про визнання угод недійсними, господарський суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними і настання відповідних наслідків, а саме: відповідність змісту угод вимогам закону; додержання встановленої форми угоди; правоздатність сторін за угодою; у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
Разом з тим Вищий господарський суд України у своєму інформаційному листі від 07.04.2008 р. №01-8/211 «Про деякі питання практики застосування норм Цивільного та Господарського кодексів України» зазначив, що згідно зі звичаєм, що склався в діловому обороті, не зазначення в договорі строку дії договору свідчить про волю сторін на встановлення правила про те, що договір діє до припинення зобов'язання, що виникло з договору, виконанням або з інших підстав відповідно до закону. Отже, за відсутності в господарському договорі строку дії договору у суду немає підстав вважати його неукладеним, якщо докази, наявні у справі, не свідчать про те, що справжня воля сторін полягала у намірі досягнути згоди про строк дії договору в майбутньому (п. 32).
Так згідно пункту 7.1 Договору його термін дії – з дня підписання до повного виконання сторонами свої зобов’язань.
Таким чином, сторони погодили, що договір діє до припинення зобов'язання, що виникло з договору.
Частиною 2 статті 4-3 Господарського процесуального кодексу України визначає, що сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
Згідно з ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог та заперечень.
Таким чином місцевий господарський суд правильно встановив, що позивачем не доведено факту наявності обставин, за якими останній звернувся до суду, у зв'язку з чим вимога про визнання недійсним договору № 287/1-сп від 24.04.2008 року є необгрунтованою, матеріалами справи не підтверджена, а тому задоволенню не підлягає.
Колегія суддів відхиляє доводи апелянта щодо недодержання сторонами істотних умов, передбачених Постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2005 р. № 668 «Про затвердження загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві», оскільки положення, зазначені у даній постанові, застосовуються замовниками та підрядниками у будівництві, як рекомендації під час складання ними договору підряжу на виконання робіт із будівництва об’єктів.
Також колегія суддів зазначає, що оскаржуваний Договір виконувався сторонами, матеріали справи містять акти приймання виконаних робіт, які підписані представниками обох сторін.
Відповідно до п. 1 ст. 103 Господарського процесуального кодексу України апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити рішення місцевого господарського суду без змін, а скаргу без задоволення.
Враховуючи зазначене, колегія суддів вважає, що місцевим господарським судом повно і всебічно з’ясовані всі обставини справи та надано їм належну правову оцінку, рішення суду першої інстанції відповідає законодавству та матеріалам справи, та не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги і скасування чи зміни оскаржуваного рішення.
Керуючись статтями 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства трест «Київміськбуд-1» імені М.П. Загороднього залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду Київської області від 30.05.2011 р. у справі № 4/073-11 залишити без змін.
3. Матеріали справи № 4/073-11 повернути до Господарського суду Київської області.
Постанова може бути оскаржена впродовж двадцяти днів до Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя
Судді