КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД      

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

  ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.09.2011                                                                                           № К13/068-11

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Тищенко  О.В.

суддів:           

при секретарі:           

за участю представників:

від позивача за первісним позовом:          не з’явились      

від відповідача за первісним позовом:  ОСОБА_1 дов.  312/03-02 від 12.03.2011 р.

від третьої особи з самостійними вимогами : ОСОБА_2  дов.  від 23.06.2011 року

від третьої особи без самостійних вимог: не з’явились

 розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу   ОСОБА_3

на рішення                Господарського суду Київської області

від                                  20.06.2011  року

у справі                         № К13/068-11 (суддя Наріжний С.Ю.)

за позовом                 ОСОБА_3

до                                Товариства з обмеженою відповідальністю “Аверс-Сіті”

про                              визнання недійсним рішення, прийнятого на позачергових загальних

зборах учасників товариства

та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Аверс-Сіті”

до                                ОСОБА_3

про                              стягнення 12 886 312,43 грн.

за участю третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору – Компанії

“Farforth Limited”

про                             визнання права власності на частку в статутному капіталі та визнання

припиненим зобов’язання щодо виплати вартості майна, пропорційної

частці у статутному капіталі.

за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача:

ОСОБА_4

 СУТЬ СПОРУ ТА СКАРГИ:

 На розгляд господарського суду Київської області передані вимоги ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю “Аверс-Сіті” про визнання недійсними рішення, прийнятого на позачергових загальних зборах учасників товариства з обмеженою відповідальністю "Аверс-Сіті", які відбулись та оформлені протоколом №02/07/10 від 02.07.2010р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 06.06.2011р. вжито заходи до забезпечення позову шляхом накладення арешту та заборони відчужувати частку в статутному капіталі ТОВ «АВЕРС-СІТІ» в розмірі 100%, якою володіє ОСОБА_5, а також вносити будь-які реєстраційні зміни до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, що стосуються ТОВ «АВЕРС-СІТІ» до вирішення спору по суті.

Ухвалою господарського суду Київської області від 08.06.2011р. залучено до участі у справі №К13/068-11 в якості третьої особи  з самостійними вимогами на предмет спору – компанію „Farforth Limited” та прийнято до розгляду позовну заяву третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору до 1) ОСОБА_3  та 2) ТОВ „Аверс-Сіті” про визнання права власності на частку в статутному капіталі та визнання припиненим зобов’язання щодо виплати вартості майна, пропорційної частці у статутному капіталі для спільного розгляду з первісним позовом. Також прийнято до розгляду зустрічну позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю ТОВ „Аверс-Сіті” до ОСОБА_3  про стягнення 12886312,43 грн.

Ухвалою господарського суду Київської області від 20.06.2011р. залучено до участі у справі №К13/068-11 в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача – ОСОБА_4.

Рішенням  Господарського суду Київської області  від 20.06.2011 року у справі № К13/068-11 позов третьої особи  з самостійними вимогами на предмет спору – компанії „Farforth Limited” задоволено повністю. Визнано за Компанією „Farforth Limited”  право власності на частку в статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю "Аверс-Сіті" в розмірі 100% (ста відсотків).  Визнано припиненим зобов’язання товариства з обмеженою відповідальністю "Аверс-Сіті"  щодо сплати ОСОБА_3 вартості частини майна товариства з обмеженою відповідальністю "Аверс-Сіті", пропорційної його частці у статутному (складеному) капіталі. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь компанії „Farforth Limited” 3842 (три тисячі вісімсот сорок дві) грн.  50 коп. державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Аверс-Сіті"  на користь компанії „Farforth Limited” 3842 (три тисячі вісімсот сорок дві) грн.  50 коп. державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.  В задоволенні первісного позову ОСОБА_3 відмовлено повністю. В задоволенні зустрічного позову товариства з обмеженою відповідальністю "Аверс-Сіті" відмовлено повністю.

Приймаючи вищезазначене рішення, місцевий господарський суд послався на пункт 28 постанови пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008, №13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів", а саме, що моментом виходу учасника з товариства є дата подачі ним заяви про вихід відповідній посадовій особі товариства або вручення заяви цим особам органами зв'язку. З моменту отримання заяви про вихід від позивача посадовою особою ТОВ „АВЕРС-СІТІ” частка вважається переданою учасником на користь ТОВ „АВЕРС-СІТІ”, і, голосування та визначення кворуму у вищому органі проводяться без урахування цієї частки. Отже, позивачем за первісним позовом не доведено факту порушення вимог чинного законодавства та його прав під час проведення 02.07.2010 року позачергових загальних зборів учасників ТОВ «АВЕРС-СІТІ».

Щодо зустрічного позову суд першої інстанції зазначив, що діюче законодавство обмежує відповідальність учасника товариства з обмеженою відповідальністю щодо зобов’язань Товариства його внеском до статутного фонду/капіталу. Відповідальність учасника поза межами вартості внесеного ним вкладу/майна, чинним законодавством не передбачається.

Щодо позовної заяви Компанії  “Farforth Limited” суд першої інстанції зазначив, що перехід права власності на частку в статутному капіталі відповідача відбувався на підставі договору купівлі-продажу № 1 від 15.04.2011 року (50%) та договору № 2 купівлі-продажу від 01.06.2011 року (50%) укладених між ОСОБА_5 та Компанією “Фарфорс Лімітед” (Limited»).

Оскільки, право власності Компанії “Фарфорс Лімітед” (Limited») на частку у статутному (складеному) капіталі ТОВ «АВЕРС-СІТІ» в розмірі 100% ставиться під сумнів учасниками процесу на підставі дій товариства під час проведення зборів на яких було виведено зі складу учасників ОСОБА_3, вказане право не визнається колишнім учасником Товариства ОСОБА_3, що підтверджується його зверненням до суду з позовом про визнання недійсними рішень, прийнятих на позачергових зборах учасників Товариства то вимога про визнання за Компанією „Farforth Limited”  права власності на частку в статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю "Аверс-Сіті"  в розмірі 100% є обґрунтованою.

Не погоджуючись із вищевказаним рішенням суду, позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Київської області від 20.06.2011 р. у справі № К13/068-11 скасувати в частині відмови у задоволенні первісного позову та задоволення позову третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору, прийняти нове рішення, яким первісні позовні вимоги задовольнити повністю, в задоволенні зустрічних вимог та вимог третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору – відмовити.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що рішення Господарського суду Київської області прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, з недоведеністю обставин, що мають значення для справи, з невідповідністю висновків, викладених у рішенні обставинам справи. Скаржник зазначає, що останнього незаконно виведено зі складу учасників товариства, не було повідомлено про час та місце проведення зборів, а також збори були проведені без необхідного кворуму для проведення позачергових загальних зорів учасників відповідача.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 06.07.2011 року апеляційну скаргу позивача прийнято до провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні на 20.07.2011 року.

Розпорядженням Голови Київського апеляційного господарського суду №01-23/1/6 від 18.07.2011 року у зв’язку з виробничою необхідністю - перебуванням судді Алданової С.О. у відпустці, з метою забезпечення дотримання вимог законодавства в частині додержання процесуальних строків, розгляд апеляційної скарги у справі  № К13/068-11  було доручено колегії суддів у складі: головуючого судді – Тищенко О.В., суддів Смірнової Л.Г., Чорної  Л.В. відповідно до приписів статті 46,  69 Господарського процесуального кодексу України, статтею 29 Закону України “Про судоустрій  і статус суддів”, на підставі наказу голови суду № 197-в від 31.05.2011 року, у відповідності до п. 3.1.12 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26.11.2010 року № 30, згідно рішення Зборів суддів Київського апеляційного господарського суду, оформленого протоколом від 28.01.2011 року.

Представником позивача за первісним позовом ОСОБА_6 в судовому засіданні апеляційної інстанції 20.07.2011 року було заявлено усне клопотання про відкладення розгляду справи у зв’язку з ознайомленням з матеріалами справи.

Відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, в судовому засіданні 20.07.2011 року було оголошено перерву до 25.07.2011 року.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 20.07.2011 року продовжено строк розгляду апеляційної скарги позивача на ухвалу Господарського суду Київської області від 20.06.2011 року на п’ятнадцять днів.

Розпорядженням Голови Київського апеляційного господарського суду №01-23/ від 25.07.2011 року у зв’язку з виробничою необхідністю - перебуванням судді Чорної Л.В. у відпустці, з метою забезпечення дотримання вимог законодавства в частині додержання процесуальних строків, розгляд апеляційної скарги у справі  № К13/068-11  було доручено колегії суддів у складі: головуючого судді – Тищенко О.В., суддів Смірнової Л.Г., Іваненко Я.Л. відповідно до приписів статті 46,  69 Господарського процесуального кодексу України, статтею 29 Закону України “Про судоустрій  і статус суддів”, на підставі наказу голови суду № 197-в від 31.05.2011 року, у відповідності до п. 3.1.12 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26.11.2010 року № 30, згідно рішення Зборів суддів Київського апеляційного господарського суду, оформленого протоколом від 28.01.2011 року.

25.07.2011 року  представником позивача в судовому засіданні Київського апеляційного господарського суду було заявлено клопотання про здійснення фіксації судового процесу звукозаписувальними технічними засобами.

За клопотання представника позивача здійснено фіксацію судового процесу звукозаписувальними технічними засобами.

Представником позивача за первісним позовом ОСОБА_7 в судовому засіданні апеляційної інстанції 25.07.2011 року було заявлено усне клопотання про відкладення розгляду справи у зв’язку з ознайомленням з матеріалами справи.

Відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, в судовому засіданні 25.07.2011 року було оголошено перерву до 29.07.2011 року.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 29.07.2011 року продовжено строк розгляду справи на п’ятнадцять днів.

Розпорядженням Голови Київського апеляційного господарського суду №01-23/1/3 від 29.07.2011 року у зв’язку з виробничою необхідністю - перебуванням судді Смірнової Л.Г. на лікарняному, з метою забезпечення дотримання вимог законодавства в частині додержання процесуальних строків, розгляд апеляційної скарги у справі  № К13/068-11  було доручено колегії суддів у складі: головуючого судді – Тищенко О.В., суддів Іваненко Я.Л., Рєпіної Л.О. відповідно до приписів статті 46,  69 Господарського процесуального кодексу України, статтею 29 Закону України “Про судоустрій  і статус суддів”, на підставі наказу голови суду № 197-в від 31.05.2011 року, у відповідності до п. 3.1.12 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26.11.2010 року № 30, згідно рішення Зборів суддів Київського апеляційного господарського суду, оформленого протоколом від 28.01.2011 року.

Через загальний відділ документального забезпечення апеляційного господарського суду від позивача за первісним позовом надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв’язку з перебуванням представника на лікарняному та з огляду на необхідність надання можливості скаржнику направити в судове засідання представника обізнаного з матеріалами справи.

Відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України у зв’язку з задоволення клопотання позивача за первісним позовом про відкладення розгляду справи, колегією суддів ухвалою від 29.07.2011 року розгляд справи було відкладено на 07.09.2011 року.

Розпорядженням Голови Київського апеляційного господарського суду №01-23/1/42 від 05.09.2011 року у зв’язку з виробничою необхідністю – у зв’язку з зайнятістю  суддів Іваненко Я.Л., Рєпіної Л.О. при розгляді інших справ та з метою забезпечення дотримання вимог законодавства в частині додержання процесуальних строків, розгляд апеляційної скарги у справі  № К13/068-11  було доручено колегії суддів у складі: головуючого судді – Тищенко О.В., суддів Смірнової Л.Г.,  Чорної Л.В. відповідно до приписів статті 46,  69 Господарського процесуального кодексу України, статтею 29 Закону України “Про судоустрій  і статус суддів”, на підставі наказу голови суду № 197-в від 31.05.2011 року, у відповідності до п. 3.1.12 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26.11.2010 року № 30, згідно рішення Зборів суддів Київського апеляційного господарського суду, оформленого протоколом від 28.01.2011 року.

07.09.2011 року  позивачем до відділу документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду було надіслано телеграму, в якій останній просив про відкладення розгляду справи, оскільки представник позивача знаходиться на лікарняному та не може  бути присутнім в судовому засіданні.

Розглянувши наведене клопотання позивача, колегією суддів відхилено з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, ратифікована Україною 17.07.1997, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов’язків цивільного характеру.

Отже, Київський апеляційний господарський суд зазначає, що розумність тривалості провадження по судовій справі повинна бути оцінена в світлі обставин справи та з огляду на наступні критерії: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів, а також предмет спору. Відповідно до аналізу приписів ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов’язок швидкого здійснення правосуддя покладається в першу чергу на відповідні суди.

Згідно ст. 102 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення місцевого господарського суду розглядається у двомісячний строк з дня постановлення ухвали про прийняття апеляційної скарги до провадження.

З огляду на викладене, виходячи зі змісту ст. 77 Господарського процесуального кодексу України та аналізу змісту позовних вимог по даній справі, Київський апеляційний господарський суд залишає без задоволення клопотання позивача про відкладення розгляду справи, оскільки розгляд справи неодноразово відкладався за клопотаннями представників позивача, розгляд апеляційної скарги обмежений процесуальними строками, зокрема ст. 102 Господарського процесуального кодексу України, таке відкладення призводить лише до необґрунтованого затягування розгляду даної справи. Крім цього, позивач  не був позбавлений можливості направити в судове засідання іншого представника (видати довіреність на представництво інтересів останнього іншому представнику)

Представник відповідача в судовому засіданні апеляційної інстанції заперечував проти доводів позивача, викладених в апеляційній скарзі, просив суд відмовити в задоволенні скарги та залишити без змін оскаржуване рішення Господарського суду Київської області від 20.06.2011 року у справі №К13/068-11.

Представник третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору в судовому засіданні апеляційної інстанції заперечував проти доводів позивача, викладених в апеляційній скарзі, просив суд відмовити в задоволенні скарги та залишити без змін оскаржуване рішення Господарського суду Київської області від 20.06.2011 року у справі №К13/068-11.

Представник позивача та третьої особи без самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_4 в судове засідання 07.09.2011 року не з’явились, будучи належним чином повідомленими про час та місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги.

В силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 – 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі «Смірнова проти України»).

Згідно з п. 3.6 роз’яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 р. №02-5/289 у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Оскільки, всі учасники судового процесу  були  належним чином повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги, проте позивач та третя особа без самостійних вимог на предмет спору не скористались своїми правами, передбаченими статтею 22 ГПК України та виходячи з того, що явка сторін не визнавалася обов’язковою судом апеляційної інстанції, а участь в засіданні суду (як і інші права, передбачені статті 22 ГПК України) є правом, а не обов’язком сторони, Київський апеляційний господарський суд дійшов висновку про можливість розгляду апеляційної скарги по суті в судовому засіданні  07.09.2011 року за відсутності  представників позивача та третьої особи без самостійних вимог на предмет спору.

Статтею 101 ГПК України встановлено, що в процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі та додатково поданими доказами повторно розглядає справу.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, наявні матеріали справи та заслухавши пояснення представників відповідача та третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженого рішення норм матеріального та процесуального права, Київський апеляційний господарський суд, -

  ВСТАНОВИВ :

02.07.2010 року відбулись позачергові загальні збори учасників ТОВ «АВЕРС- СІТІ» на яких були прийняті рішення, оформлені протоколом № 02/07/10 від 02.07.2010 року.

На вказаних зборах були прийняті наступні рішення:

1. Вивести громадянина України ОСОБА_8 із складу Учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «АВЕРС-СІТІ» відповідно до заяви.

2.          Виплатити громадянину України ОСОБА_8 частку у майні ТОВ "АВЕРС-СІТІ" пропорційно частці в Статутному (Складеному) капіталі Товариства, яка складає 49% Статутного (Складеного) капіталу та становить 372 400,00 грн.

3.          В зв'язку із виходом зі складу учасників Товариства учасника - громадянина України ОСОБА_8 - згідно його заяви від 02.07.2010 року про вихід зі складу учасників Товариства та про передачу належної йому частки, корпоративних прав, майнових прав та обов'язків на користь Товариства, прийняттям рішення про виплату (повернення) учаснику Товариства, що виходить зі складу учасників, - вартості частки в статутному капіталі Товариства розміром 49% Статутного (Складеного) капіталу та становить 372 400,00 грн. згідно п.4.11. підрозділу «Б» статті 4 Статуту Товариству, Товариству необхідно сформувати Статутний капітал в попередньому розмірі - 760 000,00 гривень за рахунок внесків учасників Товариства.

4.            В зв'язку із перерозподілом часток затвердити наступний склад товариства з обмеженою відповідальністю «АВЕРС-СІТІ» та їх частки у Статутному (Складеному) капіталі Товариства:

- ОСОБА_5 - 100% Статутного (Складеного) капіталу, його частка становить 760 000,00 грн. (сімсот шістдесят тисяч гривень 00 копійок).

5.           Затвердити у новій редакції Статут Товариства. Визначити Статут ТОВ
"АВЕРС-СІТІ» у новій редакції єдиним установчим документом Товариства, що
підлягає державній реєстрації у встановленому законом порядку.

6.          Підтвердити повноваження Директора Товариства ОСОБА_9 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) та головного бухгалтера ОСОБА_10 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2).

7.          Продовжити діяльність ТОВ "АВЕРС-СІТІ» відповідно до цього Рішення
позачергових загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю
«АВЕРС-СІТІ».

8.           Доручити Директору Товариства ОСОБА_9 виконати всі
необхідні дії від імені товариства з обмеженою відповідальністю «АВЕРС-СІТІ»
стосовно зобов'язань Товариства перед громадянином України Кредісовим Вячеславом
Анатолійовичем, що пов'язані з виходом його із складу учасників Товариства та
повідомити його про рішення, що прийняті на цих зборах про виплату йому частки
майна Товариства на підставі заяви про вихід та передачі ним частки на користь
Товариства.

Доручити Директору Товариства ОСОБА_9 виконати всі дії, пов'язані з державною реєстрацією нової редакції Статуту ТОВ «АВЕРС-СІТІ» у встановленому законом порядку, з правом залучати третіх осіб за довіреністю для виконання окремих дій.

Як вбачається із вказаного протоколу, в позачергових загальних зборах приймав участь тільки один учасник ТОВ «АВЕРС-СІТІ»- ОСОБА_5, якому до виходу зі складу учасників ТОВ „АВЕРС-СІТІ” громадянина  України ОСОБА_3, належала частка у статутному (складеному) капіталі розміром 51% (п’ятдесят один відсоток). Також були присутні Директор та Головний бухгалтер Товариства. Крім того, на зборах був присутній приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_11, яким було засвідчено зазначений протокол.

 Позивачем оспорюються рішення, які прийняті на позачергових загальних зборах учасників ТОВ «АВЕРС- СІТІ», якими, на думку позивача, незаконно виведено позивача зі складу учасників відповідача та є такими, що не відповідають чинному законодавству України.

 Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному і об’єктивному дослідженні в судових засіданнях з урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи їх взаємний зв’язок, Київський апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а рішення суду першої інстанції прийнято з дотриманням норм матеріального і процесуального права, є законним і обґрунтованим з наступних підстав.

 Відповідно до ч.1 ст.145 ЦК України - вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори його учасників.

Частина 4 ст.145 ЦК України передбачає, що до виключної компетенції загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю, серед іншого, належить: внесення змін до статуту товариства, зміна розміру його статутного капіталу; затвердження річних звітів та бухгалтерських балансів, розподіл прибутку та збитків товариства; вирішення питання про придбання товариством частки учасника; виключення учасника із товариства.

Аналогічні норми містяться у ст.ст.58, 59 Закону України "Про господарські товариства".

Відповідно до ч.1 ст.60 Закону України "Про господарські товариства" - загальні збори учасників вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники (представники учасників), що володіють у сукупності більш як 60 відсотками голосів.

В п. 25 постанови пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 №13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" зазначено, що згідно зі статтями 41, 60 Закону „Про господарські товариства”, загальні збори визнаються правомочними, якщо в них беруть участь акціонери (учасники), що мають відповідно до статуту товариства більш як 60 % голосів. У зв'язку з цим, положення установчих документів товариства, які встановлюють інші правила щодо визначення кворуму, є такими, що суперечать закону і не підлягають застосуванню.

В пункті 21 зазначеної постанови пленум Верховного Суду України приходить до висновку, що рішення загальних зборів господарського товариства можуть бути визнаними недійсними в судовому порядку у випадку недотримання процедури їх скликання, встановленої статтями 43, 61 Закону про господарські товариства.

Права учасника (акціонера) товариства можуть бути визнані порушеними внаслідок недотримання вимог закону про скликання і проведення загальних зборів, якщо він не зміг взяти участь у загальних зборах, належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного, зареєструватися для участі у загальних зборах тощо.

Аналогічної позиції дотримується Вищий господарський суд України в рекомендаціях від 28.12.2007 №04-5/14 "Про практику застосування законодавства у розгляді справ, що виникають з корпоративних відносин".

Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, 02.07.2010 року учасником Товариства – ОСОБА_3, якому належала частка у статутному (складеному) капіталі розміром 49% (сорок дев’ять відсотків) було подано заяву про вихід зі складу учасників ТОВ «АВЕРС-СІТІ», засвідчену приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_12 Згідно вказаної заяви ОСОБА_3 також передає належну йому частку статутного капіталу на користь ТОВ «АВЕРС-СІТІ».

Відповідно до чч.1,2 ст.148 ЦК України (редакції чинна станом на 02.07.2010 року) учасник товариства з обмеженою відповідальністю має право вийти з товариства, повідомивши товариство про свій вихід не пізніше ніж за три місяці до виходу, якщо інший строк не встановлений статутом. Учасник, який виходить із товариства з обмеженою відповідальністю, має право одержати вартість частини майна, пропорційну його частці у статутному капіталі товариства.

Частина 5 ст.53 Закону України "Про господарські товариства" передбачає, що у разі придбання частки (її частини) учасника самим товариством з обмеженою відповідальністю воно зобов'язане реалізувати її іншим учасникам або третім особам протягом строку, що не перевищує одного року, або зменшити свій статутний капітал відповідно до статті 52 цього Закону. Протягом цього періоду  розподіл прибутку, а також голосування і визначення кворуму у вищому органі проводяться без урахування частки ,  придбаної товариством.

Чинне законодавство не містить чіткого визначення моменту виходу учасника зі складу Товариства, проте, Верховний Суд України в пункті 28 постанови пленуму від 24.10.2008, №13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" приходить до висновку, що при вирішенні спорів, пов'язаних із виходом учасника з товариства, господарські суди повинні керуватися тим, що відповідно до ЦК та Закону про господарські товариства учасник ТОВ чи ТДВ вправі у будь-який час вийти з товариства незалежно від згоди інших учасників та самого товариства. Вихід зі складу учасників товариства не пов'язується ні з рішенням зборів учасників, ні з внесенням змін до установчих документів товариства. У зв'язку з цим моментом виходу учасника з товариства є дата подачі ним заяви про вихід відповідній посадовій особі товариства або вручення заяви цим особам органами зв'язку . Положення установчих документів, які обмежують чи забороняють право на вихід учасника з товариства, є незаконними.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що оскільки на час проведення 02.07.2010 року позачергових загальних зборів учасників ТОВ «АВЕРС-СІТІ» ОСОБА_3– як учасником, якому до 02.07.2010 року належала частка у статутному (складеному) капіталі Товариства розміром 49% (сорок дев’ять відсотків), - було подано заяву про вихід зі складу учасників ТОВ «АВЕРС-СІТІ», причому в самій заяві ОСОБА_3 було зазначено, що частка передається саме Товариству, то з моменту отримання заяви про вихід від позивача посадовою особою ТОВ „АВЕРС-СІТІ” (директором ОСОБА_9 - 02.07.2010 року) частка вважається переданою учасником на користь ТОВ „АВЕРС-СІТІ”. Отже, голосування і визначення кворуму у вищому органі проводяться без урахування цієї частки.

Загальні збори учасників проведені за участю учасника ОСОБА_5, якому станом на 02.07.2010 року належить частка у статутному (складеному) капіталі Товариства розміром 51% (п’ятдесят один відсоток), але, враховуючи ч.5 ст.53 Закону України "Про господарські товариства", яка зазначає, що при визначенні кворуму зборів частка, що передана Товариству (в даному випадку 49%) не враховується, загальні збори учасників були легітимними без врахування частки розміром 49% Статутного (Складеного) капіталу, що становить 372 400,00 грн., і яка на момент проведення зборів вже належала Товариству, а частка учасника ОСОБА_5 при визначенні кворуму відповідно складала 100%. Голосування в такому випадку проводиться також без урахування частки учасника, що вибув.

Отже, порушень норм чинного законодавства та прав позивача за первісним позовом судом  не встановлено.

В пункті 19 постанови від 24.10.2008, № 13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" пленум Верховного Суду України зазначає, що   суди мають враховувати, що для визнання недійсним рішення загальних зборів товариства, необхідно встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів учасника (акціонера) товариства. Якщо за результатами розгляду справи факт такого порушення не встановлено, господарський суд не має підстав для задоволення позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивачем за первісним позовом не доведено факту порушення вимог чинного законодавства і його прав під час проведення 02.07.2010 року позачергових загальних зборів учасників ТОВ «АВЕРС-СІТІ».

Таким чином, вимоги позивача про визнання недійсними рішення, прийняті на позачергових загальних зборах учасників товариства з обмеженою відповідальністю "Аверс-Сіті", які оформлені протоколом №02/07/10 від 22.07.2010р., є необґрунтованими, а  отже судом першої інстанції правомірно відмовлено в їх задоволенні.

 Щодо зустрічного позову ТОВ «АВЕРС-СІТІ» до ОСОБА_3 про стягнення коштів у розмірі 12 886 312,43 грн. колегія суддів зазначає наступне.

Позовні вимоги ТОВ «АВЕРС-СІТІ» ґрунтуються на тому, що на момент виходу ОСОБА_3 зі складу учасників Товариства вартість частини майна Товариства, пропорційна розміру частки у 49 (сорок дев’ять) відсотків статутного капіталу, що належала позивачу до моменту виходу зі складу учасників, мала від`ємне значення та складала (-) 12 886 312,43 грн. (мінус дванадцять мільйонів вісімсот вісімдесят шість тисяч триста дванадцять гривень 42 копійки).

Відповідно до ч. 1 ст. 144 ЦК України статутний (складений) капітал товариства з обмеженою відповідальністю складається із вкладів його учасників. Розмір статутного капіталу дорівнює сумі вартості таких вкладів.

Колегією суддів встановлено, що до моменту виходу зі складу учасників Товариства розмір належної Відповідачу за зустрічним позовом частки статутного капіталу Товариства складав 49% (сорок дев’ять відсотків) статутного (складеного) капіталу, вартість вкладу у грошовій формі становила 372 400,00 грн.

Частини 1 та 2 ст. 140 ЦК України передбачають, що товариством з обмеженою відповідальністю є засноване одним або кількома особами товариство, статутний капітал якого поділений на частки, розмір яких встановлюється статутом.

Учасники товариства з обмеженою відповідальністю не відповідають за його зобов'язаннями і несуть ризик збитків, пов'язаних з діяльністю товариства, у межах вартості своїх вкладів.

Аналогічні норми містяться в Господарському кодексі, так ч.3 ст.80 ГК України передбачає, що товариством з обмеженою відповідальністю є господарське товариство, що має статутний капітал, поділений на частки, розмір яких визначається установчими документами, і несе відповідальність за своїми зобов'язаннями тільки своїм майном. Учасники товариства, які повністю сплатили свої вклади, несуть ризик збитків, пов'язаних з діяльністю товариства, у межах своїх вкладів.

Таким чином, діюче законодавство обмежує відповідальність учасника товариства з обмеженою відповідальністю щодо зобов’язань Товариства його внеском до статутного фонду/капіталу. Відповідальність учасника поза межами вартості внесеного ним вкладу/майна, чинним законодавством не передбачається.

Таким чином, зустрічні вимоги про стягнення з ОСОБА_3 коштів у розмірі 12 886 312,43 грн. є необґрунтованими, а  отже правомірно відмовлено в їх задоволенні.

 Щодо позовної заяви Компанії (Limited»), яка в якості третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору подала позов до ОСОБА_3 та  ТОВ „Аверс-Сіті” про визнання права власності на частку в статутному капіталі та визнання припиненим зобов’язання товариства з обмеженою відповідальністю "Аверс-Сіті"  щодо сплати позивачу вартості частини майна товариства з обмеженою відповідальністю "Аверс-Сіті", пропорційної його частці у статутному (складеному) капіталі, колегія суддів зазначає наступне.

Компанія “Фарфорс Лімітед” (Limited» ), юридична особа, зареєстрована за законодавством Республіки Кіпр, реєстраційний номер HE 215712, зареєстрована за адресою: Темістоклі Дерві, 5 Еленіон Білдінг, 2-й поверх, P.C.1066, Нікосія, Кіпр), на час розгляду справи володіє часткою у статутному (складеному) капіталі ТОВ «АВЕРС-СІТІ»у розмірі 100%.

Перехід права власності відбувся на підставі договору купівлі-продажу № 1 від 15.04.2011 року (50%) та договору № 2 купівлі-продажу від 01.06.2011 року (50%) укладених між ОСОБА_5 та Компанією “Фарфорс Лімітед” (Limited»).

Відповідно до ст.54 Закону України «Про господарські товариства»при виході учасника з товариства з обмеженою відповідальністю, йому виплачується вартість частини майна товариства, пропорційна його частці у статутному (складеному) капіталі. Виплата провадиться після затвердження звіту за рік, в якому він вийшов з товариства, і в строк до 12 місяців з дня виходу. На вимогу учасника та за згодою товариства вклад може бути повернуто повністю або частково в натуральній формі. Учаснику, який вибув, виплачується належна йому частка прибутку, одержаного товариством в даному році до моменту його виходу. Майно, передане учасником товариству тільки в користування, повертається в натуральній формі без винагороди.

Відповідно до ч.2 ст.148 ЦК України порядок і спосіб визначення вартості частини майна, що пропорційна частці учасника у статутному капіталі, а також порядок і строки її виплати, встановлюються статутом товариства і законом.

П.5.1.15. Статуту Товариства передбачає, що порядок і спосіб переходу частки (її частини) у статутному, (складеному) капіталі Товариства до іншої особи, порядок і спосіб визначення вартості частини майна, що пропорційна частці учасника у статутному (складеному) капіталі, а також порядок та строки її виплати встановлюються Статутом та чинним законодавством України.

Відповідно до п.5.1.14 розділу 5 статуту, при виході учасника з Товариства з обмеженою відповідальністю йому сплачується вартість частини майна, пропорційна його частці у статутному (складеному) капіталі. Виплата провадиться після затвердження звіту за рік в якому він вийшов із Товариства, і в строк до 12 місяців після виходу.

Згідно ст. 190 ЦК України майном вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки.

Згідно ч. 1 ст. 66 ГК України під майном підприємства розуміється виробничі та невиробничі фонди, а також інші цінності, вартість яких відображається у самостійному балансі підприємства.

Отже, вартість майна товариства при виході (виключені) учасника зі складу учасників товариства визначається з врахуванням зобов'язань, які має товариство перед своїми кредиторами, та заборгованості дебіторів перед товариством.

Відповідно до п.30 Постанови пленуму Верховного Суду України №13 від 24.10.2008р. "Про практику розгляду судами корпоративних спорів": у разі неврегульованості в установчих документах визначення вартості майна, що підлягає виплаті учаснику при його виході (виключенні) з товариства, така вартість повинна відповідати вартості чистих активів Товариства, що визначається в порядку, встановленому законодавством, пропорційно частці учасника у статутному капіталі на підставі балансу, складеного на дату його виходу (виключення).

Таким чином,, вартість частини майна Товариства, пропорційна розміру частки Позивача за первісним позовом на момент виходу зі складу учасників Товариства, у відповідності до вищенаведеного визначається на рівні вартості активів товариства за вирахуванням його зобов'язань, тобто відповідає показнику власного капіталу Товариства згідно з його балансом (рядок 380 розділу 1 Пасиву балансу - форма N 1 затверджена наказом Міністерства фінансів України від 31 березня 1999 року N 87).

Відповідно до ст.140 ЦК України, учасники Товариства також несуть ризик збитків, пов`язаних з діяльністю Товариства, в межах вартості належних їм вкладів.

Згідно ч.2 ст.13 Закону України «Про господарські товариства», ч.2 ст.115 ЦК України грошова оцінка вкладу учасника господарського товариства здійснюється за згодою учасників товариства, а у випадках, встановлених законом, вона підлягає незалежній експертній перевірці. Оцінка майна проводиться у випадках, передбачених законодавством України, міжнародними угодами, на підставі договору або за згодою сторін.

Згідно балансу ТОВ «АВЕРС-СІТІ» та фінансової звітності за 2010 рік, затвердженої Протоколом загальних зборів учасників Товариства № 1-2504/2011 від 25 квітня 2011 року, розмір власного капіталу ТОВ «АВЕРС-СІТІ» має від’ємне значення та станом на 02.07.2010 року  становить: (-) 26 298 596,80 грн .  (мінус двадцять шість мільйонів двісті дев’яносто вісім тисяч п’ятсот дев’яносто шість гривень, 80 копійок).

При цьому, розмір статутного капіталу Товариства складає 760 000,00 гривень.

Вартість частини майна Товариства, пропорційна розміру частки у 49 (сорок дев’ять) відсотків статутного капіталу Товариства, що належала позивачу до моменту виходу зі складу учасників Товариства, складає:   (-) 12 886 312,43 грн. (мінус дванадцять мільйонів вісімсот вісімдесят шість тисяч триста дванадцять гривень 43 копійки).

Таким чином, на дату виходу із складу учасників Товариства позивач мав зобов’язання перед ТОВ «АВЕРС-СІТІ» у сумі 12 513 912,43 грн.

Отже, особисті зобов’язання ОСОБА_3 перед кредиторами ТОВ «АВЕРС-СІТІ», станом на дату його виходу із складу учасників Товариства мали б складали: 12 513 912,43 грн., що є набагато більшим ніж вартість його частки, розміром у 49%, у статутному капіталі Товариства.

При цьому, колегія суддів враховує обмеження, встановлені чинним законодавством щодо відповідальності учасника товариства з обмеженою відповідальністю межами вартості його вкладу (ст. 140 ЦК України та ст. 80 ГК України).

Таким чином у Товариства відсутній обов’язок сплачувати ОСОБА_3 вартість частини майна, пропорційну його частці у статутному (складеному) капіталі, оскільки зобов’язання Товариства перед ним поглинаються його зобов’язаннями перед Товариством, що є значно більшими ніж вартість його вкладу.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції,  що станом на даний час зобов’язання ТОВ «АВЕРС-СІТІ» перед ОСОБА_3 щодо виплати вартості частини майна Товариства, пропорційної його частці у статутному (складеному) капіталі Товариства, є припиненими, а отже вимога в цій частині є обґрунтованою, отже  правомірно була задоволена судом першої інстанції.

Статтею 1 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб’єкта підприємницької діяльності (далі-підприємства, організації), мають право звертатися до господарського суду згідно встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушень.

Згідно з ч. 1 ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Визнання права є одним із способів захисту цивільних прав та інтересів (п. 1 ч. 2 ст. 16 ЦК України).

Відповідно до чч.1, 2 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права, чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності, або обмежена у його здійсненні, лише у випадках і в порядку, встановлених законом. Аналогічні норми закріплені і в Конституції України.

Частина 1 ст. 317 ЦК України передбачає, що власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також, у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

З наведених норм Цивільного кодексу України випливає, що позов про визнання права власності може пред’являтись у випадках, коли належне певній особі право або набуття цією особою права не визнається, оспорюється іншою особою або у разі відсутності в неї документів, що засвідчують приналежність їй такого права.

Оскільки, право власності Компанії “Фарфорс Лімітед” ( Limited») на частку у статутному (складеному) капіталі ТОВ «АВЕРС-СІТІ» в розмірі 100% ставиться під сумнів учасниками процесу на підставі дій товариства під час проведення зборів на яких було виведено зі складу учасників ОСОБА_3, вказане право не визнається бувшим учасником Товариства ОСОБА_3, що підтверджується його зверненням до суду з позовом про визнання недійсними рішень, прийнятих на позачергових зборах учасників Товариства, то суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що вимога про визнання за Компанією „Farforth Limited”  права власності на частку в статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю "Аверс-Сіті" в розмірі 100% (ста відсотків) є обґрунтованою, отже  правомірно була задоволена судом першої інстанції.

 Відповідно до роз’яснень Пленуму Верховного Суду України, що викладені в п.1 постанови від 29.12.1976 року № 11 "Про судове рішення", рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин. Обґрунтованим визнається рішення, в якому повністю відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими у судовому засіданні.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення господарського суду Київської області  у справі № К13/068-11 від 20.06.2011 року відповідає зазначеним вимогам, оскільки ґрунтуються на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, підстав для його скасування не вбачається.

 Зважаючи на відмову в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до вимог ст.49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги покладаються на позивача (апелянта).

Керуючись ст.ст. 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

  ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення, рішення Господарського суду Київської області від 20.06.2011 року по справі №К13/068-11 залишити без змін.

Матеріали справи № К13/068-11 повернути до Господарського суду Київської області.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.

Головуючий суддя

  Судді