ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ
|
|
справа № 20-4/500-7/022 |
ПОСТАНОВА
і м е н е м У к р а ї н и
"18" лютого 2008 р. 15:20 м. Севастополь
Господарський суд міста Севастополя у складі:
Судді - Ілюхіної Г.П.,
при секретарі -Юренковій І.В.
за участю представників:
від позивача -Полоса І.В., головний спеціаліст-юрисконсульт, довіреність № 7 від 10.01.2008,
від відповідача -не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали адміністративної справи
За Управління Пенсійного фонду України
адміністративним у Нахімовському районі міста Севастополя
позовом (вул. Дзігунського, 19, місто Севастополь, 99001)
до відповідача: Суб`єкта підприємницької діяльності
ОСОБА_1
(АДРЕСА_1)
(АДРЕСА_2)
про стягнення заборгованості по сплаті донарахованих страхових внесків в розмірі 145,96 грн.,
Суть спору:
28.11.2007 (вх.№4054) Управління Пенсійного фонду України у Нахімовському районі міста Севастополя звернулось до господарського суду міста Севастополя з адміністративним позовом до суб`єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по сплаті страхових внесків в розмірі 145,96 грн.
Ухвалою суду від 29.11.2007 суддею Остаповою К.А. відкрито провадження по адміністративній справі № 20-4/500, справу призначено до судового розгляду в порядку статті 107 Кодексу адміністративного судочинства України на (арк.с.1).
Розпорядженням голови суду № 5 від 22.01.2008 у зв'язку з перебуванням на лікарняному судді Остапової К.А., в цілях забезпечення дотримання строків розгляду справ, передбачених Господарським процесуальним кодексом України та відповідно до вимог Інструкції з діловодства у господарських судах України, справа № 20-4/509 передана до провадження судді Ілюхіній Г.П. (арк.с.30-31)
Ухвалою суду від 22.01.2008 справу прийнято до провадження судді Ілюхіної Г.П., справі привласнено № 20-4/500-7/022, справу призначено до судового розгляду в порядку статей 26, 165 Кодексу адміністративного судочинства України (арк.с.32-33).
Відповідач явку уповноважених представників в судові засідання 04.02.2008, 18.02.2008 не забезпечив, вимоги ухвали суду від 22.01.2008 не виконав, витребуваних документів, відзиву на позов не надав, про час, дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно (арк.с.74, 75).
Відповідно до частини другої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття в судове засідання без поважних причин представника сторони або третьої особи, які прибули в судове засідання, або неповідомлення ним про причини неприбуття не є перешкодою для розгляду справи.
При викладених обставинах, враховуючи те, що відповідач викликався в судові засідання, зобов'язувався надати необхідні для розгляду справи документи, але в суд не з'явився та не надав витребуваних документів, суд вважає можливим розглянути справу у відсутність відповідача за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд -
ВСТАНОВИВ:
25.12.1998 ОСОБА_1 зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа Нахімовською районною державною адміністрацією в м. Севастополі за № 04055601Ф0010287 за адресою: АДРЕСА_1, та є платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в Управлінні Пенсійного Фонду України у Нахімовському районі м. Севастополя з 10.03.1999, реєстраційний № 12-11-4187 (арк.с.8, 9).
Згідно з довідкою з адресно-довідкового бюро УМВС України у м. Севастополі від 23.10.2007 ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 (арк.с.7).
10.09.2007 вих.№4648/9/17-0 Державна податкова інспекція в Нахімовському районі м. Севастополя на запит позивача № 6171/02 від 30.06.2007 направила інформацію про задекларований чистий дохід за 2006 рік, зокрема, Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 індивідуальний ідентифікаційний номер НОМЕР_1 в сумі 459,00 грн. (арк.с.41, 42).
Згідно Акту № 406 від 13.09.2007 звірки сум чистого доходу за даними розрахунку платника по формі № 25 до Інструкції № 21-1 з даними Нахімовської районної Державної податкової інспекції у м. Севастополі за 2006 рік, сума донарахованих страхових внесків СПД ОСОБА_1 складає 145,96 грн. (арк.с.5).
13.09.2007 позивачем на адресу відповідача направлено вимогу № Ф-118Ф про сплату боргу платника страхових внесків станом на 13.09.2007 -недоїмки в сумі 145,96 грн., яка повернулась на адресу позивача з відміткою установи пошти: „за закінченням терміну зберігання” (арк.с.6, 7).
28.01.2008 вих.№731/11, 30.01.2008 вих.№805/11 позивачем на адресу відповідача направлено акт звірки взаєморозрахунків про суму донарахованих та перерахованих сум чистого доходу на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за 2006 рік на суму 145,96 грн. (арк.с.44-50).
В рахунок сплати недоїмки в сумі 147,96 грн. від відповідача на розрахунковий рахунок позивача кошти не надходили.
Сума недоїмки Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1 перед бюджетом Управління Пенсійного фонду України у Нахімовському районі м. Севастополя складає 145,96 грн.
Спір виник в зв'язку з заниженням відповідачем сум чистого доходу за 2006 рік, що призвело до заниження сум страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у зв'язку з чим позивачем донараховані відповідачу страхові внески в сумі 247, 61 грн.
Правовідносини сторін регулюються статтями 1, 11, 14, 17, 19, 20, 106, пунктом 8 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 № 1058-ІV (далі -Закон № 1058), статтями 1, 2, 4 Закону України „Про збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” № 400/97-ВР від 26.06.1997, з урахуванням змін та доповнень (далі -Закон № 400), „Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України”, затвердженою постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 16.01.04 під № 64/8663 (далі -Інструкція № 21-1).
Відповідно до пункту 3 статті 11 Закону № 1058, загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню підлягають, зокрема, фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, у тому числі ті, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент).
Згідно пункту 5 статті 14 Закону № 1058 страхувальниками відповідно до цього Закону є застраховані особи, зазначені в пунктах 3 і 4 статті 11 та частині першій статті 12 цього Закону.
Статтею 1 Закону № 1058 визначено, що страхові внески -це кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно із законодавством, що діяло раніше; кошти, сплачені на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування відповідно до цього Закону.
Частиною другою статті 17 Закону № 1058 передбачено, що страхувальник зобов'язаний, зокрема: подавати звітність територіальним органам Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом; нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.
Але відповідач зазначеного зобов'язання перед позивачем не виконав.
Відповідно до частини першої статті 19 Закону № 1058, страхові внески до солідарної системи нараховуються, зокрема, для осіб, зазначених у пункті 5 статті 14 цього Закону, - на суми доходу (прибутку), отриманого від відповідної діяльності, що підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб.
Згідно зі статтею 20 Закону України № 1058 та пунктів 5.1.3, 5.1.4 Інструкції № 21-1, страхові внески нараховуються незалежно від джерел їх фінансування, форми, порядку, місця виплати та використання, а також незалежно від того, чи були зазначені суми фактично виплачені після їх нарахування до сплати. Нараховані за відповідний базовий звітний період страхові внески сплачуються платниками шляхом перерахування безготівкових сум з їх банківських рахунків не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду незалежно від виплати заробітної плати (доходу), на суми яких нараховуються страхові внески.
Пунктом 8 Прикінцевих положень Закону № 1058 встановлено, що до набрання чинності законом про спрямування частини страхових внесків до Накопичувального фонду (крім підпункту 5, який діє протягом строку, визначеного Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо оподаткування сільськогосподарських підприємств та підтримки соціальних стандартів їх працівників" від 24 червня 2004 року), особи, зазначені в пунктах 3 і 4 статті 11, у статті 12 цього Закону, Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України за осіб, зазначених у пункті 11 статті 11 цього Закону, сплачують страхові внески, що перераховуються до солідарної системи на умовах і в порядку, визначених цим Законом, та в розмірах, передбачених для платників збору (юридичних і фізичних осіб) Законом України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування", але не менше мінімального страхового внеску.
Згідно пункту 2 статті 2 Закону № 400, об'єктом оподаткування є для платників збору, визначених пунктом 3 статті 1 (фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які не використовують працю найманих працівників, а також адвокати, їх помічники, приватні нотаріуси, інші особи, які не є суб'єктами підприємницької діяльності і займаються діяльністю, пов'язаною з одержанням доходу), та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, визначених пунктом 1 статті 1 цього Закону (суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників), - сума оподатковуваного доходу (прибутку), яка обчислена в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України відповідно до законодавства України.
Відповідно до пункту 2 статті 4 Закону № 400 в редакції Закону, який діяв в звітній період, на обов'язкове державне пенсійне страхування встановлюються ставки збору у таких розмірах: для платників збору, визначених пунктом 3 статті 1 та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, визначених пунктом 1 статті 1 цього Закону, - 31,8 відсотки від об'єкта оподаткування, визначеного пунктом 2 статті 2 цього Закону.
Частиною третьою статті 106 Закону № 1058 встановлено, що у разі якщо страхувальник, який одержав вимогу територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки і протягом десяти робочих днів після її отримання не сплатив зазначену у вимозі суму недоїмки разом з застосованою до нього фінансовою санкцією, включеної до вимоги, або не узгодив вимогу з відповідним органом Пенсійного фонду, або не оскаржив вимогу в судовому порядку, а також у разі якщо страхувальник узгодив вимогу, але не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги, відповідний орган Пенсійного фонду звертається в установленому законом порядку і подає вимогу про сплату недоїмки до відповідного підрозділу державної виконавчої служби. У зазначених випадках орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду чи господарського суду з позовом про стягнення недоїмки. У разі звернення органу Пенсійного фонду з позовом про стягнення недоїмки до господарського суду передбачені законодавством заходи досудового врегулювання спорів не застосовуються.
Відповідно до статей 70, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.
Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги.
Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідач не скористався своїм правом на участь в справі, письмового відзиву і заперечень, контрозрахунку недоїмки, доказів погашення недоїмки не надав, від звірки взаєморозрахунків ухилився, про що позивачем надані докази.
При таких обставинах, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до пункту 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
На підставі викладеного, керуючись статтями 1, 11, 14, 17, 19, 20, 106, пунктом 8 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 № 1058-ІV, статтями 1, 2, 4 Закону України „Про збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” № 400/97-ВР від 26.06.1997, з урахуванням змін та доповнень, „Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України”, затвердженою постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 16.01.04 під № 64/8663, статтями 70, 71, 94, 128, 150, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
1. Адміністративний позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Суб`єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 (АДРЕСА_1 / АДРЕСА_2, індивідуальний ідентифікаційний номер НОМЕР_1, відомості про поточні рахунки в матеріалах справи відсутні) на користь Управління Пенсійного фонду України у Нахімовському районі м. Севастополя (99001, м. Севастополь, вул. Дзигунського, 19, ідентифікаційний код 22274979, п/р № 25602705100412, 25608705100513 в СМВ № 4548 ВАТ „Державний Ощадний банк України”, МФО 384027) заборгованість по сплаті донарахованих страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за 2006 рік в сумі 145,96 грн.
Постанова набирає законної сили через десять днів з дня її проголошення або з дня її складання в повному обсязі відповідно до ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанову може бути оскаржено в апеляційному порядку до Севастопольського апеляційного господарського суду через суд першої інстанції шляхом подання в 10-денний строк з дня її проголошення або з дня складення в повному обсязі заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або поданням апеляційної скарги в 10-денний строк без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження в порядку ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Г.П. Ілюхіна
Постанова складена та підписана
в порядку частини 3 статті 160 КАС України
25.02.2008 о 17 год. 00 хв.