26.04.2011

  Справа 2п-58/10                                                     

У Х В А Л А

  26 квітня 2011 року                         м. Севастополь

Суддя Нахімовського районного суду Кравченко В.Є., розглянувши заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення по цивільній справі за позовом Севастопольського міжрайонного природоохоронного прокурора в інтересах держави в особі Севастопольської міської Ради до ОСОБА_1, 3-я особа: Управління з контролю за використанням та охороною земель у м. Севастополі, про повернення самовільно зайнятої земельної ділянки, -

  В С Т А Н О В И В :

Севастопольський міжрайонний природоохоронний прокурор, відповідно до п. 2 ст. 121 Конституції України, статтею 20,36-1 Закону України «Про прокуратуру», 45,46 ЦПК України, звернувся до суду з позовною заявою в інтересах держави в особі Севастопольської міської Ради до ОСОБА_1 про повернення самовільно зайнятої земельної ділянки. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач самовільно використовує земельну ділянку площею 0,01 га на землях житлової та громадської забудови у Нахімовському районі м. Севастополі, яка прилягає до АДРЕСА_1, під розміщення палісаднику та зберігання будівельних матеріалів. Підставою звернення прокурора з цією позовною заявою зазначено порушення економічних та екологічних інтересів держави з боку відповідача, зумовлених самовільним зайняттям вищевказаної земельної ділянки –основного багатства, що перебуває під охороною держави, шляхом розміщення на ній кам’яного гаража без отримання відповідних документів, що посвідчують право на землю та його державної реєстрації. Наявність умов відповідальності відповідача, на думку прокурора, виникає зі ст.ст. 13,14 Конституції України, статей 125,126,212 Земельного кодексу України та ст. 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель.

Заочним рішенням Нахімовського районного суду м. Севастополя від 18.11.2009 року було вирішено: зобов’язати ОСОБА_1 звільнити та повернути у придатному для подальшого використання стані самовільно зайняту земельну ділянку, загальною площею –0,01 га, що прилягає до АДРЕСА_1 у м. Севастополі її власнику –Севастопольській міській Раді; стягнути з ОСОБА_1 на користь Севастопольської міської Ради збитки, заподіяні внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки, в сумі –762,69 грн.; стягнути з ОСОБА_1 в дохід Державного бюджету України 84,76 грн. витрат по сплаті судового збору та 37,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення  було спрямовано на адресу відповідача 16.12.2009 року

04.01.2010 року ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою про перегляд вищезазначеного рішення.

Вимоги заяви мотивовані тим, що відповідач по справі була повідомлена належним чином про час та день розгляду цивільної справи, призначене на 18.11.2009 рік, однак з’явитися не мала можливості, оскільки  є людиною похилого віку, пенсіонером, на той момент хворіла та знаходилась у післяопераційному стані. Клопотання про відкладення розгляду цивільної справи з поважних причин було вручено безпосередньо її онуком ОСОБА_2 секретарю судді Кравченко В.Є. за дві години до проведення судового засідання.  Крім того, вона вважає, що при винесенні заочного рішення судом були невірно з’ясовані деякі обставини справи у зв’язку з тим, що суд не мав можливості вислухати аргументи та доводи відповідача. Деяка інформація, відображена в заочному рішенні, не відповідає дійсності, оскільки самовільно зайнята ділянка не використовується, ані під палісадник, ані під зберігання будівельних матеріалів, а кам’яного гаражу там зовсім і не було. Також відповідач зазначає, що земельна ділянка загальною площею –0,01 га, що прилягає до АДРЕСА_1 у м. Севастополі, тимчасово обгороджена сіткою-рабицею з метою недопущення забруднення та бомжів. Частина прибудинкової території була обгороджена тільки після того, як невідомі викрали з каналізаційного люку залізну кришку. ОСОБА_1 вважає, що огорожа прибудинкової території носить виключно соціальний характер та не є палісадником.

У судовому засідання відповідач ОСОБА_1 заявлені вимоги підтримала в повному обсязі, наполягала на скасуванні заочного рішення та призначенні справи до судового розгляду.

Прокурор Іншеков М.В. у судовому засіданні заперечувала проти заяви, вважає її вимоги безпідставними та необґрунтованими.

Суд, вислухавши думки учасників процесу, перевіривши матеріали справи, вважає заяву такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом, відповідач –ОСОБА_1 в попереднє судове засідання, призначене на 29.10.2009 року, а також в судове засідання, яке призначалось  на 18.11.2009 року, не з’явилась, про дату і час розгляду справи сповіщалась належним чином, згідно вимог діючого законодавства, у зв’язку з чим, враховуючи думку прокурора, відповідно до ст. 169 ч.4 та ст.224 ЦПК України, визнавши  наявні матеріали про права і взаємостосунки сторін достатніми, суд розглянув справу у порядку заочного провадження та ухвалив відповідне рішення.

Посилання відповідача на те, що вона не з’явилась в судове засідання у зв’язку з тим, що знаходилась у післяопераційному стані, про що сповістила суд за дві години до початку судового засідання, передавши письмову заяву про відкладення розгляду справи у зв’язку з неявкою з поважної причини, оцінюються судом критично, оскільки ОСОБА_1 не надала жодного доказу на підтвердження даного факту та в матеріалах цивільної справи відсутні будь-які заяви відповідача про відкладення розгляду даної цивільної справи.

Окрім того, в матеріалах справи є повідомлення про вручення  поштового відправлення, з якого вбачається, що про судовий розгляд справи відповідач була сповіщена рекомендованою кореспонденцією завчасно 06.11.2009 року, однак  не скористалась процесуальним правом брати участь в розгляді  справи, заперечень на позов не надала.

Згідно  з п. 2 ч.3 статті 231 ЦПК України суд може своєю ухвалою  за результатами розгляду  заяви про перегляд заочного рішення скасувати заочне рішення  й  призначити справу  до розгляду у загальному порядку.

Умови,  за якими заочне рішення  може бути скасовано встановлені у статті  232 ЦПК України, згідно з якою заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлене, що відповідач не з’явився  в судове засідання та не повідомив про причин неявки з поважних причин і докази,  на які він посилається мають істотне  значення  для правильного вирішення справи.

Частина 3 статті 27 ЦПК України зобов’язує сторони добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами. При цьому суд враховує, що відповідач не була позбавлена права та можливості надавати суду заперечення з приводу позовних вимог, а також будь-які докази у підтвердження своїх заперечень.

Приведені відповідачем у письмовій заяві підстави для скасування судового рішення суд не знаходить такими, які мають істотне  значення  для правильного вирішення справи.

З урахуванням вищевикладеного, суд вважає за необхідним залишити заяву  без задоволення, а рішення  суду –без змін.

Керуючись статтями 228, 231 ЦПК України, суддя, -

  У Х В А Л И В :

  Заяву ОСОБА_1 про скасування та перегляд заочного рішення Нахімовського районного суду м. Севастополя № 2-3355/09 від 18.11.2009 року –залишити без задоволення, заочне рішення Нахімовського районного суду м. Севастополя від 18.11.2009 року по цивільній справі № 2-3355/09 –залишити без змін.

Роз’яснити відповідачу –ОСОБА_1, що заочне рішення Нахімовського районного суду м. Севастополя  від 18.11.2009 року по цивільній справі № 2-3355/09 позов Севастопольського міжрайонного природоохоронного прокурора в інтересах держави в особі Севастопольської міської Ради до ОСОБА_1, 3-я особа: Управління з контролю за використанням та охороною земель у м. Севастополі, про повернення самовільно зайнятої земельної ділянки, може бути оскаржено в загальному порядку, встановленому ЦПК України.                                                                                                                                                     

  Суддя Нахімовського районного

суду м. Севастополя                                  В.Є.Кравченко