КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: №   2-а-156/11                                                       Головуючий у 1-й інстанції:   Мішін М.І.  

Суддя-доповідач:  Данилова М. В.

У Х В А Л А

Іменем України

"14" липня 2011 р.                                                                                                           м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:                      

                    головуючого - судді  Данилової М. В.,

                    суддів:                        Беспалова О.О., Парінова А.Б.,

розглянувши у письмовому провадженні в місті Києві апеляційні скарги Управління Пенсійного фонду України в Шполянському районі Черкаської області  на постанову  Шполянського районного суду Черкаської області  від  21 січня 2011 року у справі за адміністративним позовом  ОСОБА_2 до  Управління Пенсійного фонду України в Шполянському районі Черкаської області про  визнання дій неправомірними та зобов’язання вчинити дії, -

                                        в с т а н о в и л а :

          Постановою  суду від  21 січня 2011 року позов задоволено: визнано протиправними дії відповідача та  зобов`язано його здійснити позивачу перерахунок та виплату основної пенсії по інвалідності відповідно до Закону України «Про статус і соціальний  захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

          Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального і процесуального права.

          Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

          Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду –без  змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

          Суд першої інстанції всебічно, повно та об'єктивно розглянув справу, правильно встановив обставини справи, наданим доказам дав правильну правову оцінку і прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення позову.

          Судом першої інстанції встановлено, що відповідач зобов`язаний був здійснити позивачу перерахунок пенсії як основної, так і додаткової, відповідно до вимог чинного законодавства.  

          Судова колегія погоджується з таким висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.

          Як вбачається з матеріалів справи, позивач є інвалідом ІІІ групи внаслідок захворювання, пов'язаного з участю у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, віднесений до 1 категорії.

          У відповідності до ст. 49 Закону пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4 встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

          Згідно з ст.50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, у розмірі: інвалідам 3 групи –50 %  мінімальної пенсії за віком.

          Відповідно до ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»встановлено, що в усіх випадках розмір пенсії для інвалідів 3 групи, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою не може бути нижчим 6 мінімальних пенсій за віком.

          За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що позивач має право одержувати пенсію по інвалідності на підставі ст. ст. 50, 54 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю.

          Проте, ці виплати здійснюються відповідачем відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України.

          Пунктом 2 постанови від 03.01.2002 року № 1 “Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету”, всупереч положень статей 50, 54 Закону № 796 Кабінет Міністрів України встановив розміри сум, з яких проводиться розрахунок пенсій, при тому що ці суми не відповідають розмірам мінімальної пенсії за віком.   

          Згідно з положеннями ч.4 ст. 9 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

          Отже, за конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, при визначенні розміру пенсій позивачеві застосуванню підлягають ст. 50,54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а не постанова Кабінету Міністрів України яка істотно звужує обсяг встановлених законом прав.

          Відповідно до частини 1 статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення,  крім випадків, встановлених статті 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень,  дій чи бездіяльності  суб'єкта  владних  повноважень  обов'язок, щодо доказування правомірності  свого  рішення,  дії  чи  бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

          Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України державні органи та їх посадові особи діють у спосіб, в  межах  повноважень  та на  підставах,  передбачених  Конституцією  та  Законами

України.

          Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та прийняв рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

          Доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу потрібно залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду без змін.      

            Керуючись статтями 183-3, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

          Апеляційну скаргу  Управління Пенсійного фонду України в Шполянському районі Черкаської області  –залишити без задоволення.

          Постанову Шполянського районного суду Черкаської області  від  21 січня 2011 року –залишити без змін.

          Повний текст виготовлено 14 липня 2011  року.

          Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий:

Судді: