ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

 

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

 

РІШЕННЯ

 

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

         

                                                  19.02.08                                                                                                         Справа № 10/406

     За позовною заявою  :  Прокурора Жидачівського району в інтересах держави в особі Жидачівської міської ради, м.Жидачів

До  відповідача : Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи   ОСОБА_1 , м. Жидачів

Про повернення самовільно зайнятої земельної ділянки.

 

                                                                                                   Суддя  О. І.Довга

                                                                                                           Секретар  С. М. Яремчук

 

Представники  :  Прокуратури -  Яворський Я.Т.  -посвідчення № 127

від позивача:       Старак Н.М. (довіреність № 52  від 15.01.2007р.)

від відповідача:    ОСОБА_1 

 

Представникам сторін  роз'яснено їх права  та обов'язки передбачені  ст. 22 ГПК України та право відводу  судді ( ст. 20 ГПК України) . Заяв та клопотань про відвід судді  не подано ( не заявлено).

          Сторони подали  письмове клопотання  про відмову від  технічного  запису судового  процесу.

 

Суть спору:

 

          Розглядається справа за позовом Прокурора Жидачівського району в інтересах держави в особі Жидачівської міської ради, м.Жидачів до суб'єкта підприємницької діяльності- фізичної особи ОСОБА_1  , м. Жидачів  про повернення самовільно зайнятої земельної ділянки.

 

          Ухвалою господарського суду Львівської області від 27.12.2007р. порушено провадження у справі та призначено розгляд на 17.01.2008 р.

 

          Розгляд справи  відкладався з підстав, зазначених  в ухвалі суду  від  17.01.2008 року.

 

У судовому засіданні  19.02.2008 року прокурор та представник позивача позов підтримали з мотивів, зазначених у позовній заяві, доповненні до позову прокурора. Пояснили, зокрема, що відповідач користувався земельною ділянкою площею 45,15 кв.м, розташованою у м. Жидачеві по вул. Грушевського (район ринку) на підставі договору оренди земельної ділянки, який діяв з 01.01.2002 р. по 01.01.2007 р. Жодної  технічної документації  на оренду  земельної ділянки  відповідачем  не виготовлено.

 

Враховуючи те, що генеральним планом міста не передбачено  в даному  мікрорайоні  встановлення торгових кіосків, недодержанням чистоти біля існуючих  кіосків,  провадження несанкціонованої торгівлі  навпроти  кіосків на пішохідній  дорозі,  а насамперед те, що  кладовище   біля  якого  розміщені  кіоски є історичною  пам'яткою  міста -  на сесії  міської ради 26.09.2006 року депутати прийняли рішення  не продовжувати  дію  договорів оренди  на вказані вище  земельні ділянки і після 01.01.2007 року звільнити їх.   Відповідача  листом-повідомленням  попереджено  про звільнення  земельної ділянки.

 

Відповідач позов заперечив.  Вважає, що самовільного  зайняття земельної ділянки  не було, так як  згідно з рішенням  Жидачівської   міської ради  від 21.03.2002 року  № 3214  підприємцю    надано в оренду земельну ділянку  по вул. Грушевського  ( вздовж недіючого  кладовища)  для розміщення  торгового кіоску  терміном  до 01.01.2007 року. На підставі  даного рішення  заключено  договір оренди  на земельну ділянку  до 01.01.2007 року.

 

Для  продовження  договору оренди  землі  підприємці , в тому числі і  відповідач  28.12.2006 року  звернувся  із  колективною  письмовою заявою  про надання дозволу  на збір  матеріалів   місця розташування земельної ділянки  по вул. Грушевського під  розміщення  малої  архітектурної  форми для  ведення  торгівельної діяльності  і на проведення  проектно-пошукових робіт. Відповідачу  дано дозвіл  на збір матеріалів   місця  розташування  земельної ділянки   для влаштування  малих  архітектурних  форм.

 

Розглянувши подані докази в їх сукупності, заслухавши прокурора, пояснення сторін та їх представників, суд встановив наступне.

 

Між Жидачівською міською радою (орендодавець) та відповідачем (орендар) був укладений договір оренди земельної ділянки на строк від 01.01.2002 р. протягом п'яти років, згідно із п. 1.1. якого орендодавець надав, а орендар прийняв у строкове платне володіння і користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення на умовах оренди площею 45,15 кв.м ,  яка знаходиться у м. Жидачів, вул. Грушевського (район ринку) для здійснення підприємницької діяльності. У відповідності до п. 9.2. договору, якщо після закінчення договору оренди жодна з сторін не пред'явила ніяких претензій, то договір вважається дійсним на такий самий термін, на який надавалась земельна ділянка раніше.

 

З матеріалів справи вбачається та відповідачем не заперечується, що у зв'язку із рішенням № 628 від 26.09.2006 р. Жидачівської міської ради “Про впорядкування торгівлі по вул. Грушевського”, яким доручено виконавчому комітету Жидачівської міської ради надіслати повідомлення підприємцям-орендарям земельних ділянок по вул. Грушевського з попередженням про припинення терміну оренди згідно укладених договорів з 01.01.2007 р.. Таке повідомлення було направлено відповідачу.

 

Відповідач посилається  на ч. 3 ст. 33 Закону України “Про оренду землі”, згідно із якою у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди, то за відсутності письмових заперечень орендодавця протягом одного місяця після закінчення строку договору він підлягає поновленню на той самий строк і на тих самих умовах, які були  передбачені договором.

 

Згідно із ст. 34 Закону України “Про оренду землі”, у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку навіть для задоволення своїх вимог до орендодавця. У разі невиконання орендарем обов'язку щодо умов повернення орендодавцеві земельної ділянки орендар зобов'язаний відшкодувати орендодавцю завдані збитки. Однак, з матеріалів справи вбачається та відповідачем не заперечується, що обов'язок повернути земельну ділянку після сплив терміну оренди відповідач не виконав.

 

Посилання на ту обставину, що рішенням №1101 від 07.02.2007 р. Жидачівської міської ради “Про розгляд заяв щодо продовження дії договорів оренди земельних ділянок у м. Жидачеві по вул. Грушевського (вздовж огорожі недіючого кладовища) для обслуговування торгових точок - кіосків” відповідачу було дозволено провести збір матеріалів місця розташування земельної ділянки та погодити у відділі містобудування та архітектури Жидачівської райдержадміністрації розміщення об'єкту, не звільняє відповідача від виконання обов'язку, встановленого у ст. 34 Закону України “Про оренду землі”.

 

Згідно зі ст.116 ЗК України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування. Згідно із ст.125 ЗК України, право власності та право постійного користування  на земельну  ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації. Право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації. Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється. Згідно зі ст. 126 ЗК України, право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними  актами. Право оренди землі оформляється договором. Згідно із ст. 212 ЗК України, самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними.

 

Відповідно, виконавши вимоги рішення № 1101 від 07.02.2007 р. відповідач вправі лише претендувати на укладення нового договору оренди земельної ділянки у встановленому законом порядку. З матеріалів справи випливає, що новий договір оренди між сторонами укладений не був. Рішенням № 1617 від 21.06.2007 р. “Про розгляд листа Жидачівської районної державної адміністрації від 30.05.2007 р. № 807” вирішено не погоджувати проектні пропозиції на розміщення малих архітектурних форм по вул. Грушевського у м. Жидачеві (вздовж огорожі недіючого кладовища), визнати цю територію як таку, що не підлягає під розміщення будь-яких об'єктів, малих архітектурних форм тощо та зобов'язано, зокрема, відповідача, звільнити земельну ділянку від розміщених на ній об'єктів. Згідно із ст. 59 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” рішення органів місцевого самоврядування є обов'язковими для виконання на відповідній території. Однак, і це рішення відповідачем виконано не було.

 

Спір про спонукання до укладення договору оренди земельної ділянки сторони на вирішення суду не подавали, зазначені рішення позивача в судовому порядку оскаржені не були, недійсними чи незаконними не визнавались. З актів перевірки дотримання вимог земельного законодавства, приписів, протоколу про адміністративне правопорушення, постанови про накладення адміністративного стягнення випливає факт притягнення відповідача до адміністративної відповідальності за невиконання припису щодо оформлення документів на право користування земельною ділянкою. Відповідач відповідні акти не оскаржував.

 

Згідно зі ст. 24 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні”, правовий статус місцевого самоврядування в Україні визначається Конституцією України, законами України. Згідно із п. п. 34, 42 ст. 26 вказаного закону, до повноважень сільських, селищних, міських рад належить, зокрема, вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин; затвердження в установленому порядку місцевих містобудівних програм, генеральних планів забудови відповідних населених пунктів, іншої містобудівної документації. Згідно із ч. 1 ст. 59 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Відповідно до ст. 161 ЗК України, рішення відповідних органів виконавчої влади з питань земельних ресурсів, органів місцевого самоврядування вступає в силу з моменту його прийняття.

 

Передбачені законом підстави для відмови у позові не доведені суду у встановленому законом порядку.

 

Згідно із ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити. Судові витрати покладаються на відповідача.

 

Керуючись ст. ст. 33, 41, 42 43, 49, 60, 82-85 ГПК України, суд, -

 

                                                                   В И Р І Ш И В  :

 

              1.   Позов задоволити повністю.

 

          2. Зобов'язати фізичну особу - підприємця  ОСОБА_1 АДРЕСА_1  привести у придатний для використання стан земельну ділянку площею 45,15 кв.м , розташованою у м. Жидачеві по вул. Грушевського (район ринку) та повернути  її  Жидачівській міській раді (м. Жидачів, вул. Шашкевича, 2).

 

           3. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (  АДРЕСА_1,  ) в доход державного бюджету     85,00 грн. державного мита та 118,00 грн. за інформаційно-технічне забезпечення  судового  процесу.

 

          4. Накази видати відповідно до вимог ст. 116 ГПК України.

 

Суддя                                                                                             Довга О.І.