Справа № 2а/2570/3644/2011
ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 липня 2011 р. м. Чернігів
Чернігівський окружний адміністративний суд в складі:
головуючої судді Падій В.В.,
при секретарі Кондратенко О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Коропської районної державної адміністрації про визнання дій незаконними та зобов'язання вчинити певні дії, -
В С Т А Н О В И В :
07.07.2011 року ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом до Коропської районної державної адміністрації (далі – Коропська РДА) про визнання дій Коропської РДА по несвоєчасному розгляду клопотання позивача про надання земельної ділянки у власність незаконними та зобов'язання Коропської районної державної адміністрації надати позивачу дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2 га для ведення особистого селянського господарства на території Оболонської сільської ради за межами населеного пункту або мотивовану відмову. Свої вимоги обґрунтовує тим, що позивачка 30.03.2011 року звернулась до Коропської РДА з письмовим клопотання про одержання безоплатно у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 2 га на території Оболонської сільської ради. Однак, відповіді на своє клопотання у термін, передбачений Земельним кодексом України позивачка не отримала. 24 травня 2011 року вона звернулась із заявою до відповідача про термінове надання їй відповіді на її клопотання від 30.03.2011 року. На дану заяву позивачка отримала письмову відповідь, в якій зазначено, що на заяву позивачки готується проект розпорядження про надання їй дозволу на виготовлення технічної документації з правом оформлення оренди земельної ділянки площею 2 га, на термін 49 років. Також, відповідачем надано пояснення, що комісія по врегулюванню земельних відносин рекомендувала надавати земельні ділянки не у власність, а в оренду на 49 років. Вказані дії відповідача вважає незаконними та такими, які не відповідають вимогам Земельного кодексу України.
Позивачка в судове засідання не з’явилась, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, надіслала заяву про розгляд справи без її участі.
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав в повному обсязі та пояснив, що листом від 20.04.2011 року №03-17/133 управлінням агропромислового розвитку Коропської РДА позивачу було повідомлено про те, що у зв’язку з відсутністю ревізії земель запасу та резерву районна державна адміністрація не може визначитись з ділянкою щодо виділення даної земельної ділянки. Розпорядження про надання позивачці дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства на території Оболонської сільської ради за межами населеного пункту площею 2 га Коропською районною державною адміністрацією не виносилось. На засіданні районної комісії по врегулюванню земельних відносин вказане питання не розглядалось. Листом Коропської районної державної адміністрації від 27.05.2011 року № 03-17/407 позивачу було повідомлено про підготовку розпорядження щодо надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою на земельну ділянку, розміром 2,0 га з правом оренди, терміном на 49 років. Додатково зазначив, що позивачка із заявою щодо надання дозволу на виготовлення проекту із землеустрою земельної ділянки, розміром 2,0 га з правом оренди, терміном на 49 років до Коропської РДА не зверталась.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника відповідача, з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 30.03.2011 року звернулась до Коропської РДА з заявою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства на території Оболонської сільської ради за межами населеного пункту площею 2 га (а.с. 15).
Управлінням агропромислового розвитку Коропської РДА листом від 20.03.2011 року №01-01/252-а повідомлено позивачу про те, що у зв’язку з відсутністю ревізії земель запасу та резерву на даний час районна державна адміністрація не може визначитися з ділянкою щодо виділення даної земельної ділянки (а.с.14).
Листом від 24.05.2011 року позивачка повторно звернулась до Коропської РДА з заявою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства на території Оболонської сільської ради за межами населеного пункту площею 2 га. Дана заява зареєстрована в Коропській РДА 24.05.2011 року за вхідним №03-17/282 (а.с.5).
Листом від 27.05.2011 року №03-17/407 Коропська РДА повідомила позивача, що стосовно її заяви на виготовлення проекту відведення земельної ділянки площею 2,0 гектара з послідуючим оформленням права власності, комісія по врегулюванню земельних відносин від 23 березня 2011 року та 16 травня 2011 року рекомендувала, враховуючи значну кількість заяв жителів с. Оболоння на приватизацію земельних ділянок, доцільність надання дозволу на виготовлення проекту із землеустрою земельної ділянки, розміром 2,0 гектара з правом оренди в термін на 49 років. На заяву позивача готується відповідне розпорядження (а.с. 6).
Проте суд не може погодитись з такою позицією відповідача, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.1 ст. 2 Земельного Кодексу України земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею.
Частиною 1 ст. 3 Земельного Кодексу України встановлено, що земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.
Завданням земельного законодавства, відповідно до ч.2 ст. 4 Земельного Кодексу України є регулювання земельних відносин з метою забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель.
Згідно ч.1 ст. 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.
Як встановлено ч.1 ст.121 ЗК України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства в розмірі не більше 2,0 гектара.
Згідно ч. 6, 7 ст.118 Земельного Кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки. Рада міністрів Автономної Республіки Крим, районна, Київська чи Севастопольська міська державна адміністрація або сільська, селищна, міська рада розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних утворень, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Тобто, статтею 118 Земельного кодексу України встановлено імперативну норму щодо тільки двох можливих способів дій уповноваженого суб’єкта владних повноважень як наслідків розгляду клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою: або надати дозвіл на розробку проекту, або відмовити в наданні такого дозволу, за наявності передбачених законом підстав.
Як вбачається із ст. 1 Закону України від 09.04.1999 р. №586-XIV «Про місцеві державні адміністрації» (далі - Закон № 586-XIV) виконавчу владу в областях і районах, містах Києві та Севастополі здійснюють місцеві державні адміністрації. Місцева державна адміністрація є місцевим органом виконавчої влади і входить до системи органів виконавчої влади. Місцева державна адміністрація в межах своїх повноважень здійснює виконавчу владу на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, а також реалізує повноваження, делеговані їй відповідною радою.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 21 Закону № 586-X, до повноважень місцевих державних адміністрацій в галузі використання та охорони земель, природних ресурсів і охорони довкілля відносяться зокрема, розпорядження землями державної власності відповідно до закону.
Пунктом 12 Перехідних положень Земельного Кодексу України встановлено, що до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями за межами населених пунктів здійснюють відповідні органи виконавчої влади.
Таке розмежування земельних ділянок на даний час не проведено.
Відповідно до ст. 6 Закону № 586-XIV на виконання Конституції України, законів України, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, власних і делегованих повноважень голова місцевої державної адміністрації в межах своїх повноважень видає розпорядження.
Системний аналіз положень Земельного кодексу України та Закону України «Про місцеві державні адміністрації», свідчить, що місцеві державні адміністрації при вирішенні питань у галузі земельних відносин, віднесених Конституцією України та законами України до їхньої компетенції, є суб'єктами владних повноважень, які виконують владні управлінські функції. Як суб'єкти владних повноважень місцеві державні адміністрації вирішують в межах закону питання в галузі земельних відносин.
З матеріалів справи вбачається, що Коропською РДА розпорядження щодо надання позивачу дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, площею 2 га для ведення особистого селянського господарства на території Оболонської сільської ради за межами населеного пункту або про мотивовану відмову у його наданні не приймалося.
Отже, відповідачем не виконано вимоги ч. 7 ст.118 Земельного кодексу України, оскільки останнім у місячний термін клопотання ОСОБА_1 не було ні розглянуто, ні надано мотивованої відмови.
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про те, що відповідачем не розглянуто своєчасно та у спосіб, передбачений законом, клопотання позивачки від 30.03.2011 року про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства на території Оболонської сільської ради за межами населеного пункту площею 2 га, та не прийнято Коропською РДА розпорядження за вказаним клопотанням та не надана мотивована відмова, чим допущена протиправна бездіяльність та порушено права та інтереси позивача.
Згідно ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 1 статті 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 2 ст. 3 КАС України справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Також суд бере до уваги, що відповідно до частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Згідно з вимогами ч. 2 ст. 2 КАС України, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб’єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Виходячи з положень зазначених вище законів, Кодексу та з контексту Конституції України можна зробити висновок, що однією з найважливіших тенденцій розвитку сучасного законодавства України є розширення сфери судового захисту, у тому числі судового контролю за правомірністю і обґрунтованістю рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень.
Частиною 1 статті 11 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Згідно ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
В судовому засіданні з боку відповідача не надано достатніх аргументів та доводів, які б свідчили про правомірність його дій, в той же час позивач довів обставини в обґрунтування своїх позовних вимог.
Частиною 2 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.
З огляду на заявлені позовні вимоги та висновки, до яких суд прийшов за наслідками судового розгляду справи, суд вважає за необхідне, згідно з частиною 2 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України вийти за межі позовних вимог та змінити форму захисту порушеного права позивача: визнати протиправною бездіяльність Коропської районної державної адміністрації по несвоєчасному розгляду клопотання позивачки від 30.03.2011 року про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства на території Оболонської сільської ради за межами населеного пункту площею 2 га – неправомірними та зобов’язати Коропську районну державну адміністрацію розглянути клопотання позивачки від 30.03.2011 року про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства на території Оболонської сільської ради за межами населеного пункту площею 2 га, у відповідності до положень Земельного кодексу України.
Стосовно вимоги позивача про зобов'язання Коропської районної державної адміністрації надати позивачу дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2 га для ведення особистого селянського господарства на території Оболонської сільської ради за межами населеного пункту або мотивовану відмову, то вона задоволенню не підлягає, оскільки суд не може підміняти державний орган, приймаючи замість нього рішення, яке б відповідало закону та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб’єкта владних повноважень.
Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до Коропської районної державної адміністрації, необхідно задовольнити частково.
Керуючись ст.ст. 122, 158 - 163, 167, Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
П О С Т А Н О В И В :
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Коропської районної державної адміністрації про визнання дій незаконними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Коропської районної державної адміністрації по несвоєчасному розгляду клопотання позивачки від 30.03.2011 року про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства на території Оболонської сільської ради за межами населеного пункту площею 2 га – неправомірними.
Зобов’язати Коропську районну державну адміністрацію розглянути клопотання позивачки від 30.03.2011 року про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства на території Оболонської сільської ради за межами населеного пункту площею 2 га, у відповідності до положень Земельного кодексу України.
В задоволенні решти позовних вимог – відмовити.
Порядок апеляційного оскарження постанови суду, передбачений ст. 185-186 КАС України.
Суддя Падій В.В.