КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: №   2а-1007/10                                       Головуючий у 1-й інстанції:   Кохановська З.С.  

Суддя-доповідач:  Гром Л.М.

У Х В А Л А

Іменем України

"02" серпня 2011 р.                                                                                                           м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді:                    Гром Л.М.

суддів:                              Безименної Н.В., Кучми А.Ю.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу та постанову Святошинського районного суду м. Києва від 25.11.2010 року та апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Святошинському районі м. Києва на постанову Святошинського районного суду м. Києва від 25.11.2010 року по справі за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Святошинському районі м. Києва про визнання дій неправомірними, перерахунок та виплату пенсії,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 25.11.2010 року позовні вимоги ОСОБА_2 за період з 22.05.2008 року по 12.04.2010 року залишені без розгляду в зв’язку з пропуском строку звернення до адміністративного суду, передбаченого ст. 99 КАС України.

Постановою Святошинського районного суду м. Києва від 25.11.2010 року позов задоволено частково. Суд визнав неправомірними дії відповідача та зобов’язав його нарахувати і виплатити позивачу недоплачену надбавку до пенсії.

На вказану ухвалу та постанову позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить їх скасувати і винести нову постанову про задоволення позову.

Також, на дану постанову відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати і винести нову про відмову в задоволенні позову.

Судом першої інстанцій встановлено, що позивач є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії, інвалідом ІІ групи захворювання, пов’язаного з впливом аварії на ЧАЕС.

У відповідності до ст. 14 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»позивача віднесено до 1 категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, який одержує пенсію по інвалідності на підставі ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, на підставі ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Так, у ч. 4 ст. 54 цього Закону визначено, що державна пенсія особам, віднесеним до категорії 1, та у зв'язку із втратою годувальника, в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів II групи, щодо яких установлено зв'язок із Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими восьми мінімальних пенсій за віком.

Згідно зі ст. 50 зазначеного Закону особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, зокрема інвалідам IІ групи - у розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що позивач має право на призначення пенсії в розмірі, не нижчому 8 мінімальних пенсій за віком, та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 75 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Положення ст.ст. 50, 54  Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»містять пряму вказівку, що під час визначення розміру таких пенсій за основу їх обчислення як розрахункова величина береться мінімальна пенсія за віком.

Відповідно до ч. 2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно ч. 1 ст. 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем не було надано клопотання про поновлення пропущеного строку, поважних підстав для поновлення пропущеного строку також не вбачається, а тому суд першої інстанції правомірно залишив без розгляду заявлені позовні вимоги за період з 22.05.2008 року по 12.04.2010 року.

Доводи апеляційних скарг не спростовують правильності висновків суду першої інстанції.

На підставі викладеного, враховуючи, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, керуючись ст.ст. 197, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційні скарги залишити без задоволення, а ухвалу та постанову Святошинського районного суду м. Києва від 25.11.2010 року –без змін.

Ухвала остаточна і оскарженню не підлягає.

Головуючий   суддя:                                                                 

Судді: