КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: №   2а-335/11                                            Головуючий у 1-й інстанції:  Кривов’яз А.П.

Суддя-доповідач:  Гром Л.М.

ПОСТАНОВА

Іменем України

"02" серпня 2011 р.                                                                                                 м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді:                    Гром Л.М.

суддів:                              Безименної Н.В., Кучми А.Ю.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Святошинському районі м. Києва на постанову Святошинського районного суду м. Києва від 02.02.2011 року по справі за позовом ОСОБА_2 до Управління праці та соціального населення Святошинського району м. Києва, Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат та Управління Пенсійного фонду України в Святошинському районі м. Києва про визнання дій неправомірними, перерахунок та виплату допомоги,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Святошинського районного суду м. Києва від 02.02.2011 року позов задоволено частково. Суд визнав неправомірними дії відповідача та зобов’язав його нарахувати і виплатити позивачу недоплачену надбавку до пенсії.

На вказану постанову відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати і винести нову про відмову в задоволенні позову.

Судом першої інстанцій встановлено, що позивач є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії, інвалідом ІІІ групи захворювання, пов’язаного з впливом аварії на ЧАЕС.

У відповідності до ст. 14 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»позивача віднесено до 1 категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, який одержує пенсію по інвалідності на підставі ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, на підставі ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Так, у ч. 4 ст. 54 цього Закону визначено, що державна пенсія особам, віднесеним до категорії 1, та у зв'язку із втратою годувальника, в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів IIІ групи, щодо яких установлено зв'язок із Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими шести мінімальних пенсій за віком.

Згідно зі ст. 50 зазначеного Закону особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, зокрема інвалідам IІІ групи - у розмірі 50 % мінімальної пенсії за віком.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що позивач має право на призначення пенсії в розмірі, не нижчому 6 мінімальних пенсій за віком, та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 50 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Положення ст.ст. 50, 54  Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»містять пряму вказівку, що під час визначення розміру таких пенсій за основу їх обчислення як розрахункова величина береться мінімальна пенсія за віком.

Судом першої інстанцій встановлено, що позивач є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії, інвалідом ІІI групи захворювання, пов’язаного з впливом аварії на ЧАЕС.

Згідно зі ст.. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії, інвалідам III групи має виплачуватись щорічна допомога на оздоровлення в розмірі чотирьох  мінімальних заробітних плат.  

Оскільки судом встановлено, що відповідач незаконно виплачував позивачу щорічну допомогу на оздоровлення в меншому розмірі, ніж передбачено нормами закону, суд визнає такі дії відповідача неправомірними та зобов’язує відповідача нарахувати та виплатити позивачу таку допомогу за 2010 рік в розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат, відповідно до вимог ст.. 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Проте, апеляційна інстанція не може погодитись з висновками суду першої інстанції в частині стягнення витрат на правову допомогу з відповідачів, а тому вважає за необхідне вийти за межі апеляційної скарги з огляду на наступне.

Згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 27.04.2006 року № 590, якщо компенсація сплачується за рахунок держави, граничний розмір таких витрат не може перевищувати суму, що обчислюється виходячи з того, що особі, яка надає правову допомогу, виплачується 5 % розміру мінімальної заробітної плати за повний робочий день.

У довідці ТОВ «Надія» зазначає, що на надання правової допомоги позивачу було витрачено 4 години, проте доказів, що підтверджують витрату такої кількості часу не надано.

Таким чином, судом першої інстанції неправомірно стягнуто з відповідачів витрати на правову допомогу, оскільки дана позовна вимога задоволенню не підлягає.

Відповідно до ч. 1 ст. 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду суд апеляційної інстанції має право, зокрема, змінити постанову суду.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга –підлягає частковому задоволенню, а постанова суду першої інстанції зміні в частині стягнення судових витрат.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 197, 198, 201, 205 та 207 КАС України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Святошинському районі м. Києва –задовольнити частково.

Постанову Святошинського районного суду м. Києва від 02.02.2011 року –змінити.

Виключити з резолютивної частини постанови абзац четвертий, наступного змісту: «Стягнути з Управління Пенсійного фонду України в Святошинському районі м. Києва, Управління праці та соціального населення Святошинського району м. Києва та Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат на користь ОСОБА_2 500 грн. витрат на правову допомогу.»

В решті постанову –залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту прийняття та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя:                                    

Судді: