ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
73000, м.Херсон, вул. Горького, 18
_________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"21" лютого 2008 р. Справа № 16/447-АП-07
Господарський суд Херсонської області у складі судді Немченко Л.М. при секретарі Горголь О. М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Приватного підприємця ОСОБА_1
до Великоолександрівської селищної ради
про визнання незаконною бездіяльності та зобов'язання прийняти рішення.
за участю
представників сторін:
від позивача: П. П. ОСОБА_1 паспортНОМЕР_1 виданий Великоолександрівським РВУМВС України в Херсонській області 01.12.1998р.
від відповідача: Ревко О. В. дов. № 201 від 21.01.08 (заступник селищного голови)
Приватний підприємецьОСОБА_1 ( позивач) звернувся до суду з позовом про визнання незаконною бездіяльність Великоолександрівської селищної ради ( відповідач) і зобов'язання відповідача прийняти рішення про вчинення дії - змінити цільове призначення земельної ділянки розміром 154 кв. м, місце розташування якої погоджено відповідачем за рішенням № 528 від 22.04.05.
Відповідач проти позову заперечує з причин, викладених у відзиві на позов.
В судовому засіданні оголошена вступна та резолютивна частини постанови.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд
в с т а н о в и в:
В 2005р. ОСОБА_1 в селищі Велика Олександрівка придбала будівлю (колишня годинникова майстерня) за договором купівлі-продажу та звернулася в селищну раду для оформлення права землекористування земельної ділянки на якій розміщено придбане нерухоме майно для підприємницької діяльності.
Великоолександрівська сільська рада 22 квітня 2005року своїм рішенням № 528 затвердила матеріали погодження місця розташування та розміру земельної ділянки по вул. Леніна110 в смт. Велика Олександрівка площею 154кв.м із земель запасу селищної ради для підприємницької діяльності гр.ОСОБА_1 За п.2 ,3 зазначеного рішення надано дозвілОСОБА_1 в місячний термін замовити виготовлення проекту відведення земельної ділянки у землевпорядній організації. Після проходження державної землевпорядної експертизи проект подати на затвердження сесією селищної ради.
На підставі цього рішення позивачем було замовлено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки. Проектна організація зробила документацію згідно діючого законодавства і звернула увагу на необхідність прийняти рішення щодо зміни цільового призначення землі, оскільки необхідність зміни цільового призначення земельної ділянки є частиною правового порядку обліку земель у вигляді Державного земельного кадастру.
Відповідно до п.4 Постанови КМ України від 12.01.1993року № 15 державний земельний кадастр на території селища ведеться виконавчим органом селищної ради.
Відповідно до ст.18 ЗК України до земель України належать усі землі в межах її території, в тому числі острови та землі, зайняті водними об'єктами, які за основним цільовим призначенням поділяються на категорії.
Ст.19 ЗК України визначає основні категорії земель.
Коди цільового призначення та під категорії земель визначаються в Українському класифікаторі цільового призначення використання землі, який затверджено листом Держкомзему України від 24.04.98 № 14-1-7/1205.
Відповідно до приписів ст. 20 ЗК України зміна цільового призначення земель проводиться органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про передачу цих земель у власність або надання користування.
Після виготовлення проекту із землеустрою позивач передав на затвердження проект до відповідача, однак, В.Олександрівська селищна рада не затверджує акт встановлення зовнішніх меж в натурі та проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в цілому через відсутності зміни цільового призначення земельної ділянки, на якій знаходиться нерухоме майно позивача і яке вона має наміри використати для торгівельної підприємницької діяльності.
. Селищна рада в листі № 02-22-66 від 02.02.2007р. пропонує виготовити окремий проект по зміні цільового призначення будівлі шляхом переведення із часової майстерні у магазин-кафе.
Позивач звернувся до селищної ради з заявою від 20.02.2007р. про внесення змін до рішення сесії від 22.04.2005р., в частині визначення належного цільового призначення спірної земельної ділянки.
Із огляду на зазначене, суд дійшов до висновку, що позивач заявою просив зміни цільового використання спірної земельної ділянки у порядку с. 20 ЗК України.
Відповідно до ст.19 Конституції України органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України .
На день розгляду справи відповідач не надав докази розгляду заяви позивача по суті, хоча з дня звернення позивача до ради пройшов один рік.
Зазначене свідчить про незаконну бездіяльність відповідача, який протягом одного місяця зобов'язаний був розглянути заяву позивача.
Суд звернувся із запитом до головного управління земельних ресурсів у Херсонській області стосовно визначення цільового призначення спірної земельної ділянки при умові використання будівлі, яка на ній знаходиться під магазин-кафе.
Згідно отриманої відповіді від 07.02.08 головне управління повідомило, що згідно Українському класифікаторі цільового призначення використання землі, який затверджено листом Держкомзему України від 24.04.98 № 14-1-7/1205 земельна ділянка, на якій розміщена будівля годинникової майстерні або магазину відноситься до категорії земель комерційного призначення з кодом цільового використання 1.11.3 (Роздрібна торгівля та комерційні послуги).
Із огляду на зазначене суд дійшов до висновку, що при використання будівлі під роздрібну торгівлі (магазин-кафе) або комерційні послуги (годинникова майстерня) цільове призначення земельної ділянки не змінюється.
Однак, відповідач не надав доказів, що цільове використання спірної земельної ділянки ним було визначено у відповідності до Українського класифікатора. Як витікає із рішення ради № 528 від 22.04.05 спірна земельна ділянка віднесена до категорії, яка не існує в Українському класифікаторі - землі під будівлею колишньої годинникової майстерні.
Із огляду на встановлене, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідач надав рішення від 28.01.2008р. № 607 за яким внесено зміни до п. 1 Рішення селищної ради від 22.04.2005р. № 528 у зв'язку з уточненням площі земельної ділянки розташованої по вул. Леніна,110: замість слів 104 кв. м. записати 107,031 кв. м.
Суд, при винесенні рішення у справі рішення № 607 Великоолександрівської ради до уваги не приймає, оскільки за протестом прокурора Великоолександрівського району від 08.02.2008р. зупинено дію зазначеного рішення.
Керуючись ст.ст.162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
постановив:
1. Позовні вимоги задовольнити.
2. Визнати незаконною бездіяльність Великоолександрівської селищної ради (смт. В. Олександрівка Херсонської області, вул. Леніна,161 код 26348568) щодо несвоєчасного розгляду заяви приватного підприємцяОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_2) про зміну цільового призначення земельної ділянки площею 154 кв. м., що знаходиться по вул. Леніна,110 в смт Велика Олександрівка.
3. Зобов'язати Великоолександрівську селищну Раду (смт. В. Олександрівка Херсонської області, вул. Леніна,161 код 26348568) прийняти рішення про зміну цільового призначення земельної ділянки розміром 154 кв. м., місце розташування якої погоджене позивачем за рішенням ради № 528 від 22.04.2005р.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя Л.М. Немченко
Повний текс постанови виготовлено
відповідно до ст. 163 КАС України 29 лютого 2008 р.