ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця,  Хмельницьке шосе, 7  тел. 66-03-00, 66-11-31       http://vn.arbitr.gov.ua

_________________________________________________________________________________________________

І м е н е м     У к р а ї н и

РІШЕННЯ

09 вересня 2011 р.                    Справа 8/90/2011/5003

Господарський суд Вінницької області в складі

головуючого судді Грабика В.В.,           

при секретарі судового засідання Кучер Р.П.,

розглянувши в приміщенні суду справу     

за позовом: дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (код ЄДРПОУ 31301827, 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1)     

до: Гайсинського комунального підприємства теплових мереж "Гайсинтеплокомун-енерго" (код ЄДРПОУ 05538968, 23700, м. Гайсин, вул. Радянська, 28А, Вінницька область)

про стягнення боргу та штрафних санкцій у сумі 563 503,73 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 - за довіреністю

від відповідача: ОСОБА_2 - за довіреністю

ВСТАНОВИВ :

Дочірня компанія “Газ України” Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" 11.07.2011 р. звернулась в господарський суд Вінницької області з позовом до Гайсинського комунального підприємства теплових мереж "Гайсинтеплокомуненерго" про стягнення боргу та штрафних санкцій у сумі 563 503,73 грн., з яких 415 812,06 грн. основного боргу, 31 911,08 грн. пені, 85 573,41 грн. інфляційних нарахувань та 30 207,18 грн. - 3% річних.

Позов обґрунтовано наступним. Відповідно до умов договору № 06/09-1170 БО-1  від 23.09.2009р. позивач, протягом жовтня-грудня 2009 р. та січня-квітня 2010 р., передав у власність відповідача природний газ на загальну суму 1 969 561,65 грн.. Відповідач свої зобов'язання по оплаті  виконав частково у розмірі 1 553 749,59 грн., внаслідок чого заборгував позивачу 415 812,06 грн.. Неналежне виконання відповідачем умов договору є підставою для нарахування та стягнення з нього окрім суми основного боргу пені згідно умов договору в сумі 31 911,08 грн., а відповідно до ст.625 ч.2 ЦК України інфляційних нарахувань в сумі 85 573,41 грн. та 30 207,18 грн. - 3% річних. Зазначені обставини й стали підставою звернення до суду.  

Ухвалою суду від 12.07.2011 р. порушено провадження у справі № 8/90/2011/5003 з призначенням до розгляду в судовому засіданні на 30.08.2011 р..  

У зв'язку з неявкою в судове засідання представника відповідача, з урахуванням поданого ним через канцелярію суду клопотання та ненаданням сторонами усіх необхідних для вирішення спору по суті документів, ухвалою суду від 30.08.2011 р. розгляд справи відкладено на 09.09.2011 р..

У відзиві на позов № 296 від 06.09.2011 р. відповідач проти позову заперечив посилаючись на наступне. Підприємство „Гайсинтеплокомуненерго" не змогло вчасно виконати свої зобов'язання за договором №06/09-1170 БО-1 від 23.09.2009р., у зв'язку з несвоєчасністю проведення розрахунків з відповідачем безпосередніми споживачами природного газу, а саме : борг населення- 344668,8 грн., борг бюджетних організацій - 642766,17грн., госпрозрахункових організацій - 81154,10 грн. та відсутністю дієвого впливу, окрім подання позовних заяв до суду. Відповідно до ст.34 Закону України „Про державний бюджет України 2011 рік" та ПКМУкраїни від 11.05.2011р. за №503 „Про затвердження порядку нарахування у 2011р. субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, що вироблялася, транспортувалася та постачалася, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії тарифам, що затверджувалися або погоджувалися відповідними органами державної влади чи органами місцевого самоврядування" передбачено субвенцію підприємству „Гайсинтеплокомуненерго" в сумі 415812,07 грн. Підставою проведення взаєморозрахунків є укладенний договір від 16.08.2011р. за №571/503 про організацію взаєморозрахунків відповідно до ПКМУ країни від 11.05.2011р. №503, згідно якого підприємству будуть виділені кошти в сумі 415812,07 грн.. Після надходження даних коштів вони будуть спрямовані на погашення заборгованості по договору №06/09-1170 БО-1 від 23.09.2009р.. Одночасно відповідач зазначив, що договір №571/503 про організацію взаєморозрахунків відповідно до ПКМУкраїни від 11.05.2011р. за №503 також засвідчили підписами та скріпили печатками ДК"Газ України" НАК"Нафтогаз України" погоджуючись з тим, що вказана заборгованість в сумі 415812,07 грн. буде погашена згідно вищевказаного договору, який є гарантією оплати боргу.Крім того, договором №571/503 від 16.08.2011р. не передбачено штрафні санкції, річні та інфляційні. Також, п.7.2 Договору № 06/09.1170 БО-1 від 23.09.2009 р передбачає стягнення штрафних санкцій, а саме: пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ , що діяла в період за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожен день прострочки платежу.  Відповідно до ст.614 ЦКУ відповідальність за порушення зобов'язання настають правові наслідки, зокрема сплата пені, за наявності вини, яка пов'язана з несвоєчасною оплатою послуг безпосередніми користувачами , а саме: населенням, бюджетними установами - в/ч А 0707 - 630220,47 грн. госпр.організаціями.Крім того, згідно ПКМ України від 03.12.08 р. за № 1082 відкрито розподільчий рахунок з спеціальним режимом використання коштів, які надходять від оплати послуг усіх категорій споживачів з теплопостачання. Бухгалтерія підприємства подає відомості про стан витрат та прибутку в ДК'Таз України" НАК "Нафтогаз України", згідно яких ДК „Газ України" затверджує відсоток із сплати за природний газ та відсоток на господарські витрати підприємства (зар.пл.,електроенергія та інш.). Беручи до уваги вищенаведене „Гайсинтеплокомуненерго" позбавлене можливості в повній мірі розпоряджатися коштами, одержаними за рахунок реалізації власної теплової енергії. В більшості випадків відсоток розподілу коштів складає 73,0 %- на оплату природного газу,27,0%- на поточний рахунок підприємства для подальшого використання. Керуючись ст.625 ЦКУ країни ДК'Таз України" просить стягнути з „Гайсинтеплокомуненерго" інфляційні в сумі-85573,41 грн.,3% річних-30207,18 грн.. Проте, згідно ст.536 ЦКУ країни,ст.232 ГКУ країни відсотки боржник сплачує за користування чужими грошовими коштами, але якими грошовими коштами підприємство могло користуватися, оскільки згідно ПКМ №1082 від 03.12.2008р. всі кошти надходять на погашення заборгованості за природний газ, відповідно раєстру нормативів відрахувань коштів, який затверджує ДК „Газ України"НАК"Нафтогаз України" та подає його ФВОУ ВАТ „Державний ощадний банк України", де і зазначається відсоток розподілу коштів. Крім того, згідно звіту про фінансові результати за 2010 рік підприємство „Гайсинтеплокомуненерго" зазнало збитків (а.с.71-73).

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі з підстав та за обставин, вказаних в позові, а також зазначив, що на час розгляду справи розмір заборгованості не змінився, погашення боргу та штрафних санкцій не відбулося.

Представник відповідача позов не визнала з підстав та за обставин, вказаних у відзиві на позовну заяву, проти розміру боргу та штрафних санкцій заперечень не надав.

При розгляді справи судом встановлені наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

23.09.2009 р. між ДК "Газ України" та Гайсинським комунальним підприємством теплових мереж «Гайсинтеплокомуненерго» укладено договір поставки природного газу для вироблення теплової енергії для потреб установ та організацій, що фінансуються з державного та місцевих бюджетів, а також інших суб'єктів господарювання № 06/09-1170 БО-1. Договором передбачено наступне: постачальник згідно з цим договором зобов'язується передати у власність покупцю природний газ за наявності його обсягів, а покупець зобов'язується прийняти від постачальника та оплатити природний газ (надалі —газ) в обсязі, зазначеному в ст.2 цього договору (п.1.1.); постачальник передає покупцю в період з 01.10.2009 р. по 31.12.2009 р. газ в обсязі 350,0 тис.куб.м., в тому числі по місяцях: жовтень —50 тис.куб м., листопад —150, грудень —150 (п.2.1.); право власності на газ переходить від постачальника до покупця в пунктах приймання-передачі, після переходу права власності на газ покупець несе всі ризики і бере на себе всю відповідальність, пов'язану з правом власності на газ (п.4.2.); обсяг споживання газу покупцем у відповідному місяці поставки встановлюється шляхом складання добових обсягів, визначених на підставі показів комерційного вузла/вузлів обліку газу покупця, з урахуванням п.3.5.1. цього договору (п.4.3.); обсяг газу, визначений згідно з п.4.3. цього договору, є підставою для визначення обсягу газу переданого за цим договором в пунктах приймання-передачі; приймання-передача газу, поставленого постачальником покупцеві у відповідному місяці поставки оформлюється актом приймання-передачі газу, в якому зазначаються фактичні обсяги спожитого газу, його фактична ціна (визначена відповідно до постанови КМУ від 29.04.06 № 605 зі змінами внесеними постановою КМУ 28.01.09 № 36) та вартість, акт приймання-передачі газу складається за встановленою формою на підставі технічних актів приймання-передачі газу між газотранспортним підприємством та покупцем, з урахуванням планового обсягу поставки наданого постачальником; не пізніше 5 числа місяця, наступного за місяцем поставки, покупець зобов'язується надати постачальнику для підпису два примірники акта приймання - передачі газу, підписані та скріплені печаткою покупця та погоджені газотранспортним підприємством, копію технічних актів приймання-передачі газу, реєстр обсягів реалізації газу (п.4.5.); ціна за 1000 куб.м. природного газу становить 2 020,25 грн. без урахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу, крім того: збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ —2%; податок на додану вартість за ставкою 20%; крім того, тариф на транспортування природного газу магістральними та розподільними трубопроводами —122,00 грн., крім того ПДВ —20%; до сплати за 1000 куб.м. природного газу - 2 182,66 грн., крім того ПДВ - 20%, всього з ПДВ- 2 619,19 гривень (п.5.1.); оплата вартості газу згідно п.5.1. проводиться грошовими коштами у такому порядку: - перша оплата в розмірі 34 відсотки від вартості запланованих місячних обсягів газу проводиться не пізніше 10 числа поточного місяця; - подальші оплати проводяться плановими платежами по 33 % від вартості запланованих місячних обсягів газу до 20 та 30(31) числа поточного місяця; остаточний розрахунок за фактично спожиті обсяги газу здійснюється на підставі акта приймання-передачі газу до 10 числа, наступного за місцем поставки газу (п.6.1.); у разі невиконання покупцем умов п.6.1. цього договору покупець зобов'язується (крім суми заборгованості) сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу (п.7.2.); неустойка нараховується постачальником  за шість місяців, що передують моменту звернення з претензією або з позовом( п.7.10); цей договір набирає чинності з моменту його підписання повноважними представниками сторін та скріплення печатками сторін і діє в частині поставки газу з 01.10.2009 р. по 31.12.2009 р., а в частині розрахунків за газ —до їх повного виконання (п.11.1).

Додатковою угодою від 21.12.2009 р. п.2.1. договору №  06/09-1170 БО-1 доповнено пп. 2.1.1., відповідно до якого постачальник передає покупцю в період з 01.01.2010 р. по 30.04.2010 р. газ в обсязі до 550,0 тис.кубм. В тому числі по місяцях (тис.кубм.): січень —200, лютий —150, березень —150, квітень —50; пункт 11.1. викладено в наступній редакції: “Цей договір набирає чинності з моменту його підписання повноважними представниками сторін та скріплення печатками сторін і діє в частині поставки газу з 01.01.2010 р. по 30.01.2010 р., а в частині розрахунків за газ —до їх повного здійснення” (а.с.41).

На виконання умов договору, позивач протягом жовтня-грудня 2009 р. та січня-квітня 2010 р., передав у власність відповідача природний газ на загальну суму 1 969 561,65 грн., що стверджується актами передачі-приймання природного газу  від 31.10.2009 р. на суму 64 809,29 грн., від 30.11.2009 р. на суму 235 103,90 грн., від 31.12.2009 р. на суму 403 235,09 грн., від 31.01.2010 р. на суму 520 836,80 грн., від 28.02.2010 р. на суму 380 348,58 грн., від 31.03.2010 р. на суму 314 743,07 грн., від 30.04.2010 р. на суму 50 484,92 грн. (а.с.43-48).

Відповідач за спожитий газ розрахувався частково в сумі 1 553 749,59 грн., внаслідок чого заборгував позивачу 415 812,06 грн., що підтверджується письмовим розрахуноком боргу за період з 05.10.2009р. по 11.11.2010р.  (а.с.13-32).

Згідно наданого позивачем письмового розрахунку відповідачу, окрім основної суми боргу, нараховано до стягнення 31 911,08 грн. пені за період з 07.01.2011 р. по 07.07.2011 р. (згідно п.7.2,п.7.10 договору), 85 573,41 грн. інфляційних нарахувань за період з листопада 2009 р. по травень 2011 р. та 3% річних в сумі 30 207,18 грн. за період з 11.12.2009 р. по 11.11.2010р. та станом на 07.07.2011р.. Всього з відповідача належить стягнути 563 503,73 грн. (а.с.3-9).

Статтею 193 ГК України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Також кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ст.ст. 526, 525 ЦК України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Як випливає з матеріалів справи, між сторонами виникли правовідносини, які випливають з договору поставки .

Відповідно до ст. 712 ЦК України за   договором  поставки  продавець  (постачальник),  який здійснює  підприємницьку  діяльність,  зобов'язується  передати  у встановлений   строк   (строки)  товар  у  власність  покупця  для використання його у підприємницькій діяльності або в інших  цілях, не пов'язаних з особистим,  сімейним,  домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 2 ст. 712 ЦК України передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно зі ст. 655 ЦК України одна сторона - продавець передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

В силу ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши в сукупності  докази надані позивачем та які містяться в матеріалах справи, суд дійшов до переконання в тому, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом, 23.09.2009 р. між ДК "Газ України" та Гайсинським комунальним підприємством теплових мереж «Гайсинтеплокомуненерго»укладено договір поставки природного газу для вироблення теплової енергії для потреб установ та організацій, що фінансуються з державного та місцевих бюджетів, а також інших суб'єктів господарювання № 06/09-1170 БО-1 , відповідно до якого протягом жовтня-грудня 2009 р. та січня-квітня 2010 р., передав у власність відповідача природний газ на загальну суму 1 969 561,65 грн., що стверджується актами передачі-приймання природного газу для вироблення теплової енергії для бюджетних установ та організацій та інших споживачів. Відповідач свої зобов'язання по оплаті  виконав частково у розмірі 1 553 749,59 грн., внаслідок чого заборгував позивачу 415 812,06 грн.. На час розгляду справи в суді відповідач не надав суду доказів проведення остаточних розрахунків з позивачем за договором, а також не надав доказів, які спростовували б  об"єми отриманого від позивача газу,  суму заборгованості за поставлений газ та розміри проведених позивачем нарахувань, а саме пені, інфляційних, 3%  річних.

З урахуванням наведеного, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача - боржника який прострочив виконання,  на користь позивача 415 812,06 грн. основного боргу, підлягають задоволенню. Обґрунтованість та правомірність заявлених позивачем вимог підтверджуються наданими ним та дослідженими судом письмовими доказами, а саме договором № 06/09-1170 БО-1 від 23.09.2009р., актами передачі-приймання природного газу для вироблення теплової енергії для бюджетних установ та організацій та інших споживачів, письмовими розрахунками заборгованості.

Оскільки відповідач не розрахувався за отримані послуги в порядку та строки передбачені договором, то він відповідно з вимогами цивільного та господарського кодексів є боржником, що прострочив, а тому згідно ст.625ч.2 ЦК України наявні підстави для задоволення вимоги про стягнення з нього на користь позивача 85 573,41 грн. інфляційних нарахувань за період з листопада 2009 року по травень 2011 року та 3-х % річних за період з 11.12.2009 р. по 11.11.2011 р.  30 207,18 грн.( з врахуванням п.6.1 договору).

Разом з тим, згідно проведеного судом підрахунку (порядок проведення підрахунку заборгованості та штрафних санкцій затверджений листом Верховного Суду України від 03.04.1997р. №62-97) розмір пені за період з 07.01.2011 р. по 07.07.2011 р. становить 32 137,15 грн., проте позивач на свій власний розсуд заявив про стягнення лише 31 911,08 грн. і саме в цьому розмірі вимоги підлягають задоволенню, а розмір 3-х % річних за період з 11.12.2009 р. по 11.11.2011 р. становить 30 309,03 грн., але позивачем заявлено про стягнення 30 207,18 грн. і саме в цьому розмірі вимоги підлягають задоволенню.

Судові витрати зі сплати держмита та за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають розподілу відповідно до вимог ст. 49 ГПК України.

Заперечення відповідача проти позову суд не примає до уваги з огляду на наступне.

Відповідач  заперечуючи позов   посилається на договір №571/503 від 16.08.2011р. про організацію взаєморозрахунків відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.05.2011р. №503, укладений за участю територіального органу Казначейства у Вінницькій області, головного фінансового управління Вінницької обласної державної адміністрації, Гайсинської міської ради, Гайсинського комунального підприємства теплових мереж "Гайсинтеплокомуненерго", ДК "Газ України",  НАК "Нафтогаз України".Предметом договору  визначено  організацію проведення сторонами взаєморозрахунку відповідно до ст.34 ЗУ "Про Державний бюджет України на 2011р." та постанови КМУ від 11.05.2011р. "Про затвердження порядку перерахування у 2011р. субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, що вироблялася, транспортувалася та постачалася населенню, яка виникла у зв"язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії тарифам, що затверджувалися або погоджувалися відповідними органами державної влади чи органами місцевого самоврядування" за договором  № 06/09-1170 БО-1 від 23.09.2009р. в сумі 415 812,07грн..Згідно п.15 договору він набирає чинності з моменту його підписання і діє до повного виконання сторонами зобов"язань за цим договором,проте в  п.16 договору вказано, що цей договір є дійсним лише у разі проведення відповідного фінансування.Сторони договору зобов"язалися до проведення взаєморозрахунку не вчиняти дій щодо погашення заборгованості, яку передбачається погасити відповідно до цього договору (п.12).На час розгляду справи сторони на надали суду доказів на підтвердження проведення  відповідного фінансування в межах дії договору від 16.08.2011р. , отже згідно змісту п.16 він не є дійсним.Окрім того, звернення позивача до суду відбулося  11.07.2011р., тобто до підписання сторонми договору від 16.08.2011р..Окрім того, сторони не вносили будь-які зміни, окрім об"ємів поставок газу, до договору від 23.09.2009р. і на час розгляду справи він є чинним та обов"язковим до виконання сторонами. Договором, а саме п.7.2,(п.7.10 договору - строки нарахування пені змінені за домовленістю сторін, що не суперечить ст.232ч.6 ГК України)  передбачено застосування штрафної санкції у вигляді  пені  у розмірі, що не суперечить вимогам ЗУ "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов"язань".Що ж стосується вимоги про стягнення інфляційних нарахувань та 3% річних, то це право позивача передбачене ст.625 ч.2 ЦК України, яка не містиь будь яких застережень щодо  джерела фінансування боржника, який прострочив виконання грошових зобов"язань.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 43, 32, 33, 34, 43, 49, 82, 84, 85, 115 ГПК України, -

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити.

2.Стягнути з Гайсинського комунального підприємства теплових мереж "Гайсинтеплокомун-енерго"  на користь   дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" 415 812,06 грн. основного боргу, 31 911,08 грн. пені, 85 573,41 грн. інфляційних нарахувань, 31 911,08 грн. - 3% річних, витрати на сплату державного мита в сумі 5 635,03 грн. та витрати на сплату за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236грн..

3. Видати наказ після набрання рішенням законної  сили.

Суддя                                             Грабик В.В.

          Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України  12 вересня 2011 р.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу  вручення

3 - відповідачу  < адреса відповідача >