ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

 

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"20" лютого 2008 р.                                                                              Справа  № 5/15

 

Суддя Войтюк В.Р.

 

за позовом          підприємця ОСОБА_1 

до відповідача 1   Сарненської  міської ради  

до відповідача 2   суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2   

        

про визнання недійсним договору купівлі земельної ділянки, визнання державного акту на право власності на земельну ділянку недійсним 

Секретар судового засідання Бренчук Г.В.

                                                                                                            

Представники:

Від позивача  :  ОСОБА_1

Від відповідача 1:  не з`явився

Від відповідача 2:  ОСОБА_3 (довіреність у справі)

Стаття 22 ГПК України сторонам роз'яснена

В судовому засіданні 14 лютого 2008 року було оголошено перерву до 20 лютого 2008 року.

 

СУТЬ СПОРУ:    Позивач звернувся про визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки і визнання недійсним Державного акту про право власності на землю.

При цьому, останній зазначив, що в процесі ліквідації ВАТ «Сарненська меблева фабрика»7 квітня 2004 року між ним і ВАТ «Сарненська меблева фабрика», в особі ліквідатора ОСОБА_4 було укладено Договір купівлі - продажу нерухомості. Згідно умов даного Договору йому продавалося  приміщення складу № 1, № 2 - 4,5 загальною площею 206,7 кв. м., що складає 20/100 майнового комплексу, розташованого у АДРЕСА_1.   

26 березня 2005 року між Сарненською міською радою і ним було укладено Договір купівлі - продажу земельної ділянки. Згідно умов даного Договору Сарненська міська рада   продавала у власність земельну ділянку несільськогосподарського призначення загальною площею 461 кв. м., розміщену на землях Сарненської міської ради Сарненського району Рівненської області вул. Бєлгородська,13.  Кадастровий номер земельної ділянки 56 254 101 00 01 028 0036.

3 листопада 2005 року позивачу було видано Державний акт на право власності на земельну ділянку ЯА №051674.

13 вересня 2005 року між підприємцем ОСОБА_2 і Сарненською міською радою   було укладено Договір  купівлі-продажу земельної ділянки, яка знаходиться поруч із ділянкою позивача. Згідно даного Договору підприємцю ОСОБА_2 перейшла у приватну власність земельна ділянка несільськогосподарського призначення в АДРЕСА_1, площею 0,0935 га. На підставі вказаного Договору купівлі-продажу було видано Державний акт на право власності на земельну ділянку, Серія ЯА №051671, реєстраційний номер 2318.

На думку позивача, договір купівлі земельної ділянки від 13 вересня 2005 року між Сарненською міською радою і підприємцем ОСОБА_2 і Державний акт на право власності на земельну ділянку Серія ЯА№051671, реєстровий номер 2318 мають бути визнані недійсними.

Позивач зазначає, що спірна земельна ділянка повинна продаватись на конкурсних засадах, а не шляхом викупу для обслуговування розташованої на цій ділянці нерухомості. Указана земельна ділянка йому потрібна для подальшого оформлення права власності на самовільно збудоване на ній приміщення.

 

Відповідач -1 відзиву на позов не надав. У судовому засіданні 14 лютого 2008 року пояснив, що позов не визнає, оскільки земельна ділянка продана для обслуговування розташованої на ній нерухомості, а у таких випадках продаж проводиться шляхом викупу на конкурсних засадах.

 

Відповідач-2 у відзиві заперечив проти позову. Зазначив, що ділянка придбана шляхом викупу, оскільки на ній розташований об'єкт нерухомого майна, що є його власністю. Будівля, частина якої знаходиться на придбаній землі, є самобудом, а крім того, позивач не наділений майновими правами щодо неї. Аналогічні пояснення дав представник відповідача-2 і у судовому засіданні.

 

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, оцінивши докази, суд прийшов до висновку, що у позові слід відмовити з огляду на таке.

Відповідно до договору купівлі-продажу нерухомості від 23 листопада 2004 року укладеного між ВАТ „Сарненська меблева фабрика" в особі ліквідатора ОСОБА_4 та ОСОБА_2, посвідченого приватним нотаріусом ОСОБА_5 Сарненського районного нотаріального округу та зареєстрованого в реєстрі за №2582 та в електронному реєстрі прав нерухомості 20.12.2004 року, ОСОБА_2 придбано частину складу №1, №2 позначеного на плані літ „Т-1", розташованого у АДРЕСА_1 і складається з приміщень: 2-основна, 17- вхід в підвал, 18- підвал, загальною площею434, 3 м.кв. що становить 41/100 частини будівлі.

22 липня 2005 року Сарненською міською радою Рівненської області прийнято рішення № 1231 «Про продаж земельної ділянки несільськогосподарського призначення підприємцю ОСОБА_2». Даним рішенням затверджено технічну документацію із землеустрою щодо надання земельної ділянки у власність шляхом викупу підприємцю ОСОБА_2 для обслуговування частини складу в АДРЕСА_1, площею 0,0935 га, за рахунок забудованих земель промисловості (землі запасу) та вирішено продати підприємцю ОСОБА_2 у власність земельну ділянку несільськогосподарського призначення для обслуговування частини складу в АДРЕСА_1 за результатами експертної грошової оцінки.

13 вересня 2005 року між приватним підприємцем ОСОБА_2 і Сарненською міською радою Рівненської області укладено договір купівлі - продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення в АДРЕСА_1, площею 0,0935 га. 03 листопада 2005 року видано Державний акт серія ЯА № 051671, реєстровий номер 2318 на право власності на земельну ділянку площею 0,0935 га в АДРЕСА_1 для обслуговування частини складу.

Придбана відповідачем-2 земельна ділянка межує із земельною ділянкою, власником якої є позивач.

На указаних земельних ділянках поруч розташовані об'єкти нерухомості позивача та відповідача-2.

Із тильної сторони указаних об'єктів знаходиться прибудова, вхід до якої зроблений із належного позивачу складу.

Згадана прибудова розташована на земельній ділянці відповідача  і частково позивача  (80см.) та є самочинним будівництвом, тобто збудована на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, без належного дозволу, без затвердженого проекту.

Зазначений позов заявлений позивачем з метою подальшої участі у продажі земельної ділянки на конкурсних засадах, а після її викупу оформлення права власності на самочинне будівництво, яке було проведено до набуття прав власності на об'єкти нерухомості позивачем та відповідачем-2.

 

Позивач обгрунтовує позов порушенням вимог ст.127 ЗК України, зазначаючи, що продаж земельних ділянок державної та комунальної власності здійснюється на конкурсних засадах.

При цьому, претендуючи лише на земельну ділянку на якій розташоване самочинне будівництво, позивач позовну вимогу подав щодо усієї земельної ділянки площею 0,0935га.

Проте, на переважній більшості цієї ділянки знаходиться належний відповідачу об'єкт нерухомості, власність якого не оспорюється, а, отже, і право на викуп, яке передбачене ч.2 ст.127 ЗК України.

 

Як  на підставу для задоволення позову, позивач посилається на порушення його можливого права прийняти участь  у продажі земельної ділянки на конкурентних засадах.

Разом з тим, прийняття рішення про продаж  земельної  ділянки на конкурентних засадах є правом, а не обов`язком органу місцевого самоврядування і таке питання не було предметом розгляду  відповідача-1, а  відтак, зазначене право позивача не є порушеним, що свідчить про відсутність передбачених ст.1 ГПК України підстав для  звернення до господарського суду.

 

Крім того, згідно ч.1 ст.207 ГК України господарське зобов`язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб`єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Проте, судом установлено, що позивач не є  стороною договорів, питання про недійсність яких є предметом судового розгляду.

 

Укладення договору купівлі-продажу земельної ділянки, оформлення державного акту на право власності на земельну ділянку проведено на підставі рішення № 1231 від 22.07.05 р. Сарненської міської ради, яке є чинним, а згідно  ч.1 ст.73  ЗУ “Про місцеве самоврядування”, акти ради, сільського, селищного, міського голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов`язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території  органами виконавчої влади, об`єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.

 

Громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених Земельним кодексом України.

    

 

Позивач у зверненні  зазначає, що прибудова біля його складу не має власника, але оскільки, фактично користується нею лише він тому і хоче набути право власності.

Разом з тим, порядок набуття права власності на безхазяйну річ установлений ст.335 ЦК України та ст.376 цього ж Кодексу щодо самочинного будівництва, якими і слід керуватися щодо таких правовідношень.

 

Судові витрати по справі слід покласти на позивача згідно ст.49 ГПК України.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 49,82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд -

                                                    

 

В И Р І Ш И В:

 

У позові відмовити.       

 

 

Суддя                                             

 

Повний текст рішення суддею підписано "22" лютого 2008 р.