ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ
ПОСТАНОВА
Іменем України
02.08.11Справа №2а-737/11/2770
Суддя Окружного адміністративного суду міста Севастополя Майсак О.І.,
при секретарі Маненковій А.І.,
за участю: представника позивача ОСОБА_1 (довіреність № 50/136 від 24.01.2011 року); представників відповідача ОСОБА_2 (довіреність № 4759/07-07 від 25.08.2010 року);
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державного підприємства «Севастопольське управління океанічного рибальства»до Управління Пенсійного фонду України в Гагарінському районі м. Севастополя про визнання неправомірними та скасування рішень від 30.12.2010 року № 311 та № 312, скасування проведених заліків зі сплати вказаних санкцій,
в с т а н о в и в:
Державне підприємство «Севастопольське управління океанічного рибальства»звернулась до Окружного адміністративного суду міста Севастополя з позовною заявою до Управління Пенсійного фонду України в Гагарінському районі м. Севастополя про визнання неправомірними та скасування рішень від 30.12.2010 року № 311 та № 312, скасування проведених заліків зі сплати вказаних санкцій. Вказує, що відповідно до рішення начальника пенсійного фонду в Гагарінському районі м. Севастополя від 30.12.2010 року нараховані за несвоєчасну сплату страхових внесків за період з жовтня 2008 року по грудень 2010 року наступні фінансові санкції та пеня: фінансові санкції по рішенню № 311 від 30.12.2010 року в сумі 272,11 грн.; фінансові санкції по рішенню № 312 від 30.12.2010 року в сумі 4 815,18 грн.; пеня по рішенню № 311 від 30.12.2010 року в сумі 141,42 грн.; пеня по рішенню № 312 від 30.12.2010 року в сумі 2 981,50 грн. Однак відповідно до акту звірки даних особового рахунку станом на 20.01.2011 року вказані санкції та пеня не значилися. Позивач вважає, що вказані рішення прийняті відповідачем з порушенням вимог діючого законодавства.
Ухвалою від 10 березня 2011 року поновлено строк звернення ДП «СУОР»з даним позовом. Ухвалою від 10 березня 2011 року відкрито провадження по адміністративній справі. Ухвалою 10 березня 2011 року закінчено підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду. Ухвалою від 12 травня 2011 року провадження у справі було зупинено до 30 травня 2011 року. Ухвалою від 08 червня 2011 року провадження у справі було зупинено до 05 липня 2011 року. Ухвалою від 02 серпня 2011 року позовні вимоги в частині скасування проведених заліків зі сплати санкцій по справі № 2а-737/11/2770 за позовом Державного підприємства «Севастопольське управління океанічного рибальства»до Управління Пенсійного фонду України в Гагарінському районі м. Севастополя про визнання неправомірними та скасування рішень від 30.12.2010 року № 311 та № 312, а сааме - скасування проведених заліків зі сплати вказаних санкцій, залишено без розгляду.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просить задовольнити. Вказує, що рішення відповідача від 30.12.2010 року № 311, № 312 про нарахування штрафної (фінансової) санкції є неправомірними та такими, що не відповідають нормам діючого законодавства. Також вказує, що стосовно позивача порушено процедуру банкрутства, введений мораторій на задоволення вимог кредиторів, та відповідно до ст. 12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів: забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства; не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів).
Представник відповідача з позовними вимогами не погодився повністю, просить у задоволенні відмовити. Обґрунтовує свої заперечення тим, що рішення від 30.12.2011 року № 311, № 312 про нарахування штрафної (фінансової) санкції у сумі та пені позивачу є обґрунтованими та такими, що прийнято відповідно до вимог Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»та Закону України «Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування». Крім того, вказує, що згідно зі ст. 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»дія мораторію поширюється лише на задоволення вимог конкурсних кредиторів, у той час як відповідач є поточним кредитором.
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності. Окружним адміністративним судам підсудні адміністративні справи, у яких однією зі сторін є орган державної влади, інший державний орган, орган влади Автономної Республіки Крим, обласна рада, Київська або Севастопольська міська рада, їх посадова чи службова особа, крім випадків, передбачених цим Кодексом, та крім справ з приводу їхніх рішень, дій чи бездіяльності у справах про адміністративні проступки та справ, які підсудні місцевим загальним судам як адміністративним судам на підставі пункту 2 статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України. Тому, з огляду на вказане, спір належить розглядати за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено наступне. 30.12.2010 року заступником начальника Управління Пенсійного фонду в Гагарінському районі м. Севастополя прийняті рішення № 311 (а.с.7) про застосування до державного підприємства «Севастопольське управління океанічного риболовства»фінансові санкції у розмірі 272,11 грн., та нарахування пені в сумі 141,42 грн. за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальником страхових внесків у тому числі донарахування страхувальниками або органом Пенсійного фонду та рішення № 312 (а.с.8) про застосування до державного підприємства «Севастопольське управління океанічного риболовства»фінансові санкції у розмірі 4 815,18 грн., та нарахування пені в сумі 2 981,50 грн. за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальником страхових внесків у тому числі донарахування страхувальниками або органом Пенсійного фонду. Підставою для нарахування УПФУ штрафних санкцій стало несвоєчасна сплата позивачем страхових внесків з 2008 - 2010 р.р.
Ухвалою господарського суду м. Севастополя від 22.07.2005 року порушено провадження по справі № 20-9/257 за заявою Севастопольського державного підприємства «Атлантика» про порушення справи про банкрутство державного підприємства «Севастопольське управління океанічного риболовства»та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів (а.с.11-12). Ухвалою від 19.10.2009 року по справі № 5020-9/257-13/061-5/586-9/077 за заявою Севастопольського державного підприємства «Атлантика»до державного підприємства «Севастопольське управління океанічного риболовства»про визнання банкрутом введено процедуру санації державного підприємства «Севастопольське управління океанічного риболовства»на строк дванадцять місяців (а.с.14). На час розгляду справи санації не затверджений, мораторій не скасований.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадови особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до абзацу 7 пункту 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 08.07.2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»(далі –Закон «2464) на період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом.
Згідно з п. 9 ст. 106 Закону України від 09.07.2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»(яка діяла на час виникнення відносин), виконавчі органи Пенсійного фонду застосовують до страхувальників фінансові санкції, зокрема, за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум. Одночасно на суми своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу.
З урахуванням зазначеного, суд дійшов висновку, що УПФУ мало повноваження приймати рішення про застосування до підприємства фінансових санкцій за несвоєчасну сплату страхових внесків, заборгованість по яким виникла до 01.01.2011 року.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»від 14.05.1992 року № 2343-XII (далі –Закон № 2343) мораторій на задоволення вимог кредиторів - зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.
Частиною 4 ст. 12 Закону № 2343 встановлено, що мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду. Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів:
- забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства;
- не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів).
З огляду на вищевказані нормативно-правові акти, судом робиться висновок, що боржник повинен виконувати зобов'язання, що виникли після введення мораторію, але пеня та штраф за їх невиконання або неналежне виконання не нараховуються, тому відповідач не мав право застосовувати до позивача штрафні та фінансові санкцій за несвоєчасну сплату страхових внесків, оскільки підприємство знаходиться у стадії санації та на час прийняття рішення діяв мораторій на задоволення вимог кредиторів.
Оцінку правової позиції з вказаного питання надано у Постанові Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 року № 15 «Про судову практику в справах про банкрутство»та Ухвалі Вищого адміністративного суду України від 25 листопада 2010 року у справі № 2а-5947/08/2070 за позовом Державного підприємства «Харківський завод транспортного устаткування»до Управління Пенсійного фонду України в Червонозаводському районі м. Харкова про скасування рішення.
Відповідно до п. 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 року № 15 «Про судову практику в справах про банкрутство», судам необхідно враховувати, що під податком, збором (обов'язковим платежем) на підставі статті 2 Закону України від 25 червня 1991 р. N 1251-XII «Про систему оподаткування»(в редакції Закону від 18 лютого 1997 року № 77/97-ВР) слід розуміти обов'язковий внесок до бюджету відповідного рівня або державного цільового фонду, здійснюваний платниками в порядку і на умовах, що визначаються законами України про оподаткування. Вичерпний перелік загальнодержавних та місцевих податків і зборів (обов'язкових платежів) встановлено статтями 14 та 15 цього Закону. (Збір на обов'язкове державне пенсійне страхування був зазначений у п. 16 ст. 14 вказаного Закону). Згідно з абзацом четвертим частини четвертої статті 12 Закону протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів). За змістом статті 12 Закону мораторій не зупиняє виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), які виникли після введення мораторію; їх виконання для боржника є обов'язковим, але пеня, штраф та інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань зі сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), що застосовуються до платника податків за порушення податкового законодавства, не нараховуються, оскільки ця норма визначає конкретний проміжок часу, який відповідає строку дії мораторію на задоволення вимог кредиторів, але ніяк не пов'язаний із його суттю. Згідно з п. 30 цієї Постанови відповідно до норм законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, які регулюють питання відповідальності за несвоєчасну та неповну сплату страхових внесків, вимоги щодо їх стягнення визнаються безспірними, а самі ці вимоги підтверджуються документами обліку страхових внесків, що складаються цільовими страховими фондами з відповідних видів страхування. За змістом частини четвертої статті 12 Закону не нараховуються штраф та пеня за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнодержавного соціального страхування, зокрема: страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням; страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності; страхування на випадок безробіття.
Суд вважає необхідним зазначити, що відповідачем по справі не надано жодного пояснення щодо наявності відомостей у акті звірки між ним та позивачем станом на 20.01.2011 року (а.с. 9) , яким підтверджено відсутність заборгованості зі сплати страхових внесків підприємством як у 2011 році та станом на 01.01.2011 р. включно.
Частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
В порушення статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України відповідачем не доведена правомірність прийнятих ним оскаржуваних рішень, а тому позовні вимоги державного підприємства «Севастопольське управління океанічного риболовства»підлягають задоволенню повністю, а рішення Управління Пенсіонного фонду України в Гагарінському районі міста Севастополя від 30.12.2011 року № 311, № 312 скасуванню.
Постанову складено у повному обсязі 08 серпня 2011 року.
Керуючись статтями 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
п о с т а н о в и в:
1. Адміністративний позов задовольнити повністю.
2. Визнати протиправними та скасувати рішення Управління Пенсійного фонду України в Гагарінському районі м. Севастополя від 30.12.2010 року № 311 про застосування фінансових санкцій у розмірі 272,11 грн. та нарахування пені у розмірі 141,42 грн. та рішення Управління Пенсійного фонду України в Гагарінському районі м. Севастополя від 30.12.2010 року № 312 про застосування фінансових санкцій у розмірі 4 815,18 грн. та нарахування пені у розмірі 2 981,50 грн. за несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхових внесків до Державного підприємства «Севастопольське управління океанічного рибальства».
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя О.І. Майсак