ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ
ПОСТАНОВА
Іменем України
26.07.11Справа №2а-2136/11/2770
Окружний адміністративний суд міста Севастополя у складі:
Суддя –Водяхін С.А.,
секретар –Філімонцева О.В.,
за участю:
представника позивача –Управління Пенсійного фонду України у Ленінському районі м. Севастополя –в судове засідання не з’явився, надіслав до суду клопотання про розгляд справи за його відсутністю;
представника відповідача - Державного підприємства “Науково –технологічний центр використання природних ресурсів шельфу” Національної академії наук України –в судове засідання не з’явився, повідомлявся належним чином, причин неявки або поважність причин суду не повідомив,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України у Ленінському районі міста Севастополя до Державного підприємства “Науково –технологічний центр використання природних ресурсів шельфу” Національної академії наук України про стягнення заборгованості, –
В С Т А Н О В И В :
У липні 2011 року Управління Пенсійного фонду України у Ленінському районі міста Севастополя звернулось до Окружного адміністративного суду міста Севастополя з позовом до Державного підприємства “Науково –технологічний центр використання природних ресурсів шельфу” Національної академії наук України про стягнення заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату пенсії, яка складає різницю між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України “Про наукову і науково-технічну діяльність” і сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, за квітень 2011 року у розмірі 125 гривень 80 копійок.
Позов обґрунтовано тим, що відповідно до повідомлення Управління Пенсійного фонду України у Ленінському районі міста Севастополя від 18 квітня 2011 року № 2408/1/03-34 нарахована сума, яка підлягає відшкодуванню за квітень 2011 року, складає 125 гривень 80 копійок. Коштів на погашення відповідачем зазначеної заборгованості не надходило.
Представник позивача в судове засідання не з’явився, повідомлявся належним чином, надіслав до суду клопотання з проханням розглянути справу за його відсутністю, на задоволенні позову наполягав.
Представник відповідача в судове засідання не з’явився, повідомлявся належним чином, причин неявки або поважність причин суду не повідомив.
Встановивши обставини справи, дослідивши докази, якими обґрунтовуються позовні вимоги, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що Державне підприємство “Науково –технологічний центр використання природних ресурсів шельфу” Національної академії наук України зареєстровано як платник страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування в Управлінні Пенсійного фонду України у Ленінському районі міста Севастополя. Відповідач підлягає загальнообов’язковому пенсійному страхуванню та є страхувальником.
Відповідно до повідомлення Управління Пенсійного фонду України у Ленінському районі міста Севастополя від 18 квітня 2011 року № 2408/1/03-34 нарахована сума, яка підлягає відшкодуванню за квітень 2011 року, складає 125 гривень 80 копійок.
До теперішнього часу зазначена заборгованість відповідачем не сплачена.
Згідно зі статтею 14 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” (далі –Закон) страхувальниками є, зокрема підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об’єднання громадян, профспілки, політичні партії, фізичні особи –суб’єкти підприємницької діяльності та інші особи.
Відповідно до абзацу другого пункту 13 розділу XV Прикінцевих положень Закону, у разі якщо особа має право на отримання пенсії відповідно до Закону України “Про наукову та науково-технічну діяльність” та цього Закону, призначається одна пенсія за її вибором. При цьому різниця між розміром пенсії, на який має право особа відповідно до зазначеного Закону, та розміром пенсії із солідарної системи відповідно до цього Закону фінансується за рахунок коштів, спрямованих із джерел, визначених Законом України “Про наукову та науково-технічну діяльність”.
Згідно з частиною дев’ятою статті 24 Закону України “Про наукову і науково-технічну діяльність”, різниця між сумою пенсії, призначеної за цим Законом, та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, на яку має право науковий працівник, фінансується: для наукових (науково-педагогічних) працівників державних бюджетних наукових установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації - за рахунок коштів державного бюджету; для наукових (науково-педагогічних) працівників інших державних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації - за рахунок коштів цих підприємств, установ, організацій та закладів, а також коштів державного бюджету в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. При цьому за рахунок коштів державного бюджету науковим (науково-педагогічним) працівникам оплачується з розрахунку на одну особу 50 відсотків різниці пенсії, призначеної за цим Законом; для наукових (науково-педагогічних) працівників недержавних наукових установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації - за рахунок коштів цих установ, організацій та закладів.
Пунктом 5 Порядку фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації згідно із Законом України “Про наукову і науково-технічну діяльність”, та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 березня 2004 року № 372 передбачено, що розмір витрат на фінансування різниці у розмірі пенсії за рахунок коштів державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації визначається у розрахунку на рік органами Пенсійного фонду до 20 січня поточного року та протягом 10 днів з дня призначення пенсії відповідно до Закону України “Про наукову і науково-технічну діяльність”, про що відповідному підприємству, установі, організації або закладу відразу надсилається повідомлення.
Зазначені підприємства, установи, організації та заклади самостійно визначають суму, що підлягає до сплати у розрахунку на місяць, та щомісяця до 25 числа перераховують органу Пенсійного фонду за своїм місцезнаходженням відповідні кошти для фінансування різниці у розмірі пенсії, призначеної у минулому та поточному роках.
У разі зміни розміру пенсії або виникнення обставин, які впливають на фінансування різниці у розмірі пенсії (смерть пенсіонера, зміна місця проживання тощо), органи Пенсійного фонду повідомляють про це відповідні підприємства, установи, організації та заклади у місячний строк з дня виникнення таких обставин (пункт 6 цього Порядку).
Таким чином, відповідач не виконав свій обов’язок щодо сплати витрат на виплату пенсії, яка складає різницю між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України “Про наукову і науково-технічну діяльність” і сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, а сума заборгованості у розмірі 125 гривень 80 копійок підлягає стягненню з державного підприємства “Науково –технологічний центр використання природних ресурсів шельфу” Національної академії наук України на користь Управління Пенсійного фонду України у Ленінському районі м. Севастополя.
Керуючись статтями 158 –163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, –
П О С Т А Н О В И В :
Позов задовольнити.
Стягнути з Державного підприємства “Науково –технологічний центр використання природних ресурсів шельфу” Національної академії наук України на користь Управління Пенсійного фонду України у Ленінському районі міста Севастополя заборгованість у розмірі 125 (сто двадцять п’ять) гривень 80 копійок.
Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, та може бути оскаржена до Севастопольського апеляційного адміністративного суду у порядок і строки, передбачені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України повний текст постанови складений 01 серпня 2011 року.
Постанова не набрала законної сили.
Суддя (підпис) С.А. Водяхін
З оригіналом згідно
Суддя С.А. Водяхін