ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
місто Київ
06 квітня 2011 року 11:23 справа № 2а-2847/11/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Клименчук Н.М., при секретарі Пасулька О.М., розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу
за позовомПовного товариства «Атота»
доДержавної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва
про скасування податкового повідомлення-рішення № 0029761510/0 від 16 листопада 2010 року
за участю представників сторін:
від позивача: Кривенко Н.П.,
від відповідача: Мойсеєнко О.І.
На підставі частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
В С Т А Н О В И В:
Повне товариство «Атота»звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва про скасування податкового повідомлення-рішення № 0029761510/0 від 16 листопада 2010 року
У судовому засіданні представником позивача позовні вимоги підтримано в повному обсязі.
Представником відповідача в судовому засідання надано усні та письмові заперечення проти позовних вимог.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно дослідивши докази, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Представник позивача обґрунтовує позовні вимоги тим, що йому не було відомо про проведення перевірки, чим порушено пп. 4.3 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства (затвердженого Наказом ДПА у України від 10 серпня 2005 року №327), яким визначено, що підписання акта виїзної планової чи позапланової перевірок посадовими особами суб’єкта господарювання та посадовими особами органу державної податкової служби, які здійснювали перевірку, здійснюється за місцезнаходженням платника податків, а у разі здійснення невиїзних документальних перевірок, - у приміщенні органу державної податкової служби, куди посадові особи суб’єкта господарювання письмово запрошуються для підписання акта до закінчення строку, передбаченого у пункті 4.2 цього розділу.
Крім того, представник позивача зазначає, що йому не було надіслано акту перевірки, чим порушено абз. 3 пп. 4.9 даного Порядку, тому висновки акту перевірки є неправомірними, а винесене податкове повідомлення-рішення таким, що підлягає скасуванню.
Суд не може погодиться з доводами представника позивача з огляду на наступне.
Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі м. Києва у відповідності до пп. 4.3 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, ПТ «Атота»надіслано запрошення № 4756/10/15-122 від 1 листопада 2010 року щодо проведення невиїзної документальної перевірки стосовно неподання або несвоєчасного подання податкової звітності на 16 листопада 2010 року, яке надіслано листом від 3 листопада 2010 року, про що свідчить список направлення поштової кореспонденція, копія якого наявна в матеріалах справи.
Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі м. Києва за результатами проведеної перевірки ПТ «Атота»складено акт № 2487/15-125 від 16 листопада 2010 року про результати невиїзної документальної перевірки своєчасності подання податкової звітності. За результатами якої встановлено порушення пп. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», а саме не подання декларації з податку на прибуток підприємства за І півріччя 2010 року та за 9 місяців 2010 року.
Підпунктом 4.7 Порядку визначено, що у разі відмови посадових осіб суб’єкта господарювання, що перевірений, від підписання акта перевірки службовими особами органу державної податкової служби складається акт довільної форми, що засвідчує факт такої відмови. Акт відмови підписується не менш як трьома службовими особами. При цьому в акті відмови від підпису необхідно зазначити про ознайомлення (чи відмову від ознайомлення) керівника і головного бухгалтера суб’єкта господарювання із змістом акта перевірки, обов'язками, правами і відповідальністю платника податків.
Відповідно до зазначеного Порядку посадовими особами податкового органу складено акт № 1148/15-129 від 16 листопада 2010 року неявки посадових осіб ПТ «Атота»на підпис акту перевірки № 2487/15-125 від 16 листопада 2010 року.
За результатами проведеної перевірки винесено податкове повідомлення-рішення форми «Р»від 16 листопада 2010 року № 002761510/0 на загальну суму 340 грн., яке отримано позивачем 23 листопада 2010 року, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення.
Крім того, суд не може взяти до уваги посилання представника позивача не те, що його було позбавлено права на подачу заперечень до акту перевірки та оскарження зазначеного акту перевірки та податкове повідомлення-рішення в адміністративному порядку, оскільки в матеріалах справи наявна копія рішення ДПА України від 17 лютого 2011 року № 3145/6/25-0215, яким залишено без змін рішення ДПА у м. Києві від 18 січня 2011 року № 368/10/25-144 про залишення скарги ПТ «Атота»без розгляду.
Враховуючи наведене, суд вважає, що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Відповідно статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові особи і службові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із частиною 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Оскільки спір вирішено на користь суб’єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача –суб’єкта владних повноважень, пов’язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.
Керуючись статтями 9, 11, 69, 70, 71, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
П О С Т А Н О В И В:
у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Н.М. Клименчук