КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: №   2-а-5/11                                                    Головуючий у 1-й інстанції:  Голік Г.К.

Суддя-доповідач:  Пилипенко О.Є.

У Х В А Л А

Іменем України

"19" липня 2011 р.                                                                                                          м. Київ

Колегія  суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого  судді            - Пилипенко О.Є.,

суддів                                  - Глущенко Я.Б. та Шелест С.Б.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Києві апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області на постанову Березанського міського суду Київської області від 11 січня 2011 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про зобов’язання здійснити перерахунок розміру пенсії, -

ВСТАНОВИЛА:

У грудні 2010 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом, у якому просив дії відповідача, які пов’язані з нарахуванням і виплатою додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, внаслідок Чорнобильської катастрофи у розмірах, менших ніж встановлено ст.. 49, 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»за період з 22 травня 2008 року по 01.12.2010 року визнати неправомірними та зобов’язати відповідача провести позивачу починаючи з 22.05.2008 року по 01.12.2010 року перерахунок і виплату додаткової пенсії відповідно до ст.. 49, 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»за шкоду заподіяну здоров’ю у розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком, встановленої ст.. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

Постановою Березанського міського суду Київської області від 11 січня 2011 року вказаний адміністративний позов було задоволено –визнано відмову відповідача щодо перерахунку та виплати позивачу призначеної пенсії відповідно до ст.. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»неправомірною та зобов’язано відповідача здійснити нарахування та виплату позивачу пенсії відповідно до ст.. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»з 22 травня 2008 року по 01 грудня 2010 року із врахуванням уже проведених виплат.

Не погоджуючись із постановою суду від 11 січня 2011 року відповідач подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову. Свої вимоги обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було допущено неповне застосування норм матеріального права, не надано повної оцінки діючому законодавству та обставинам, що мають істотне значення для вирішення справи.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області –задовольнити частково, постанову Березанського міського суду Київської області від 11 січня 2011 року –скасувати в частині задоволення позовних вимог в період з 22.05.2008 року по 07.06.2010 року та прийняти в цій частині нове рішення про залишення позовної заяви без розгляду виходячи із наступного.

У відповідності до ст. 202 КАС України суд апеляційної інстанції скасовує рішення суду першої інстанції та ухвалює нове якщо встановить порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Як вбачається з матеріалів справи позивач є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи та має статус особи 1 категорії, ІІ групи інвалідності (посвідчення НОМЕР_1).

У відповідності до статті 49 Закону пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Згідно ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»№ 796 особам, віднесеним до категорії 1, які є інвалідами 2 групи, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, в розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком.

Згідно ст.. 54 вищезазначеного Закону в усіх випадках розмір пенсії для інвалідів другої групи, щодо яких встановлено зв’язок з Чорнобильською катастрофою, не може бути нижчим 8 мінімальних пенсій за віком.

Відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове пенсійне страхування»мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. Крім того, мінімальна пенсія за віком не може бути нижчою ніж прожитковий мінімум і відповідно до вимог ст. 46 Конституції України.

Розміри прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність у 2010 році встановлювались ст. 52 Закону України «Про державний бюджет на 2010 рік»з 1 січня - 695 гривень, з 1 квітня - 706 гривень, з 1 липня - 709 гривень, з 1 жовтня - 723 гривень, з 1 грудня - 734 гривень.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»28.12.2007 № 107-VI внесені зміни до ст. ст. 50, 54 Закону № 796, якими зменшено вищезазначений розмір додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров’ю та розмір пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв’язок з Чорнобильською катастрофою.

Посилання апелянта на зазначений Закон № 107-VI є безпідставними, оскільки Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 такі зміни визнано неконституційними, а відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України встановлено, що Закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Крім того, враховуючи вимоги ч. 4 ст. 9 КАС України щодо пріоритетності законів над підзаконними актами, безпідставними є посилання апелянта на постанови КМ України від 28.05.2008 № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян»та від 16.07.2008 № 654 «Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян», якими обмежені права на отримання вищезазначених додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров’ю та пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв’язок з Чорнобильською катастрофою, порівняно з правами, встановленими ст. ст. 50, 54 Закону № 796, а тому застосуванню підлягають саме останні, що вірно встановлено судом першої інстанції.

Окрім того, відповідно до вимог ч. 1, 2 ст. 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня коли особа дізналася або повинна була дізнатися про пропущення своїх прав, свобод чи інтересів.

Колегія суддів, дійшла до висновку, що підстав для поновлення строку для звернення до суду для оскарження дій посадових осіб пенсійного фонду не має, оскільки про порушення свого права позивач дізнався в момент отримання щомісячної соціальної допомоги, тобто з 2008 року щомісячно, та з врахуванням того, що позивач звернувся в суд 08 грудня 2010 року, тобто після винесення рішення Конституційним судом від 09 вересня 2010 року, окрім того, на застосування наслідків пропуску строку звернення наполягає відповідач у апеляційній скарзі,  а тому позовні вимоги за період з 22.05.2008 року по 07.06.2010 року слід залишити без розгляду у відповідності до вимог ст. 99 та ст. 100 КАС України.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга –підлягає частковому задоволенню, а постанова суду першої інстанції скасуванню з постановленням нової, якою позовні вимоги ОСОБА_2 підлягають залишенню без розгляду за період з  22.05.2008 року по 07.06.2010 року.

 На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 197, 198, 202, 205 та 207, 212, 254 КАС України, колегія суддів,  

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області –задовольнити частково.

Постанову Березанського міського суду Київської області від 11 січня 2011 року в частині задоволення позовних вимог за період з 22.05.2008 року по 07.06.2010  року –скасувати та прийняти нове рішення про залишення адміністративного позову в цій частині без розгляду.

В іншій частині постанову Березанського міського суду Київської області від 11 січня 2011 року –залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та оскарженню не підлягає.

Головуючий  суддя                                                                               О.Є.Пилипенко

Судді                                                                                                 Я.Б.Глущенко

                                                                                                           С.Б. Шелест