КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: №   2-а-254/10                                          Головуючий у 1-й інстанції:   Лихошерст В.В.  

Суддя-доповідач:  Пилипенко О.Є.

У Х В А Л А

Іменем України

"19" липня 2011 р.                                                                                                            м. Київ

Колегія  суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого  судді            - Пилипенко О.Є.,

суддів                                  - Глущенко Я.Б. та Шелест С.Б.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Києві апеляційну скаргу  Управління Пенсійного фонду України в Щорському районі Чернігівської області на постанову Щорського районного суду Чернігівської області від 15 листопада 2010 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Щорському районі Чернігівської області про визнання відмови відповідача щодо нарахування та виплати щомісячної соціальної допомоги як дитині війни протиправними та зобов’язання здійснити нарахування та виплату недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги як дитині війни за період з 2006 року по день розгляду справи судом, -

ВСТАНОВИЛА:

У жовтні 2010 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом, у якому просила поновити строк звернення до суду, визнати відмову відповідача щодо невиплати позивачці щомісячної соціальної допомоги у розмірі 30 % мінімальної  пенсії за віком протиправною та зобов’язати відповідача здійснити нарахування щомісячної соціальної допомоги у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком та забезпечити її виплату за 2006-2010 р.р. по день розгляду справи в суді.

Ухвалою Щорського районного суду Чернігівської області від 25 жовтня 2010 року поновлено строк звернення за період з 01.10.2008 року по 20.04.2010 року,  а позовні вимоги за період з 01.01.2006 року по 30.09.2008 року залишені без розгляду.

Постановою Щорського районного суду Чернігівської області від 15 листопада 2010 року вказаний адміністративний позов було задоволено частково: визнано відмову відповідача щодо нарахування і виплати позивачці щомісячної соціальної допомоги як дитині війни за період з 01.10.2008 року по 30.09.2010 року включно неправомірними та зобов’язати нарахувати та виплатити їй щомісячну соціальну допомогу у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком за цей період з урахуванням фактично виплачених коштів.

Не погоджуючись із постановою суду від 15 листопада 2010 року відповідач подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову в повному обсязі. Свої вимоги обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було допущено неповне з’ясування обставин, що мають значення для справи, не довів ті обставини, які ним було встановлено під час розгляду справи, що у свою чергу стало причиною порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу відповідача - залишити без задоволення, а постанову –без змін виходячи із наступного.

Згідно ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду –без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Приймаючи рішення про часткове задоволення позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що позивач має право отримання підвищення до пенсії у розмірі, встановленому ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Колегія суддів погоджується із зазначеним висновком суду першої інстанції, оскільки він знайшов своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи.

Згідно ст. 6 вказаного Закону дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Розмір мінімальної пенсії за віком визначений у абз. 1 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», згідно якої мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму, встановленому для осіб, що втратили працездатність.

Проте, відповідач всупереч ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»виплачував позивачу щомісячне підвищення до пенсії у меншому розмірі, який встановлений постановою КМ України «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян»№ 530 від 28 травня 2008 року.

Колегія суддів вважає дії відповідача щодо виплати позивачу підвищення до пенсії, як дитині війни, у розмірі, меншому ніж той, що встановлений ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»неправомірними, а висновок суду першої інстанції про необхідність задоволення позовних вимог – законним і обґрунтованим.

Також колегія суддів вважає за необхідне вказати на те, що будь-яким іншим законом, крім Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», мінімальний розмір пенсії не встановлений, у зв’язку з чим відсутні підстави не застосовувати для розрахунку підвищення пенсії, як дитині війни, розмір мінімальної пенсії за віком, встановлений абз. 1 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

Окрім того, варто зазначити, що судом першої інстанції правомірно було поновлено строк для звернення до суду, постановивши при цьому окрему ухвалу, відповідачем по справі обґрунтованих заперечень проти поновлення строку не надано.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано  належну оцінку дослідженим  доказам та прийнято законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права. За таких обставин колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу відповідача - залишити без задоволення, а постанову Щорського районного суду Чернігівської області від 15 листопада 2010 року –без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -       

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Щорському районі Чернігівської області –залишити без задоволення, а постанову Щорського районного суду Чернігівської області від 15 листопада 2010 року – без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та оскарженню не підлягає.

Головуючий  суддя                                                                               О.Є.Пилипенко

         Судді                                                                                                  Я.Б.Глущенко

                                                                                                                          С.Б. Шелест