КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: №   2-а-789/10                                              Головуючий у 1-й інстанції:  Міщенко К.М.

Суддя-доповідач:  Пилипенко О.Є.

ПОСТАНОВА

Іменем України

"19" липня 2011 р.                                                                                                         м. Київ

Колегія  суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого  судді            - Пилипенко О.Є.,

суддів                                  - Глущенко Я.Б. та Шелест С.Б.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Києві апеляційні скарги ОСОБА_2 та Управління пенсійного фонду України в Тальнівському районі Черкаської області на постанову Тальнівського районного суду Черкаської області від 07 грудня 2010 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Тальнівському районі Черкаської області про визнання  рішення суб’єкта владних повноважень незаконним, його зобов’язання до перерахунку державної і додаткової пенсій та щомісячного їх нарахування і виплати відповідно до закону, -

В С Т А Н О В И В:

У листопаді 2010 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом, у якому просила визнати незаконною відмову відповідача у перерахунку пенсії позивачу відповідно до ст.ст. 49, 50, 54, 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» та зобов’язати відповідача провести перерахунок та виплату пенсії відповідно до ст.ст. 49, 50, 54, 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»починаючи з листопада 2007 року і забезпечувати виплату довічно з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність, встановленого у законі про державний бюджет на відповідний рік.

Постановою Тальнівського районного суду Черкаської області від 07 грудня 2010 року позов задоволено частково: визнано протиправними дії відповідача щодо відмови в перерахунку та виплати пенсії позивачу відповідно до ст.ст. 49, 50, 54, 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»та зобов’язано відповідача здійснити перерахунок пенсії у розмірах, визначених ст. ст. 49, 50, 54, 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»за період з 02.05.2010 року по 02.11.2010 року виходячи із загальновстановленого розміру мінімальної пенсії за віком, який визначається з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність, встановленого у законі про Державний бюджет України на відповідний рік з урахуванням фактично виплачених сум.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивачкою та відповідачем подано апеляційні скарги, в якій позивачка просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити її позовні вимоги в повному обсязі. Відповідач просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 в повному обсязі. Свої вимоги сторони обґрунтовують тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права.

Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційних скарг, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга позивачки підлягає частковому задоволенню, апеляційна скарга відповідача – залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції зміні шляхом виключення з резолютивної частини дати, відповідно до якої підлягає перерахунок пенсії,  виходячи з наступного.

Як вбачається з наявної у матеріалах справи копії посвідчення НОМЕР_1 від 17.10.2006 року, позивачка є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи та має статус особи 1 категорії, та є інвалідом 2 групи.

У відповідності до статті 49 Закону пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Згідно ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»№ 796 особам, віднесеним до категорії 1, які є інвалідами 2 групи, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, в розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком.

Згідно ст.. 54 вищезазначеного Закону в усіх випадках розмір пенсії для інвалідів другої групи, щодо яких встановлено зв’язок з Чорнобильською катастрофою, не може бути нижчим 8 мінімальних пенсій за віком.

Відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове пенсійне страхування»мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. Крім того, мінімальна пенсія за віком не може бути нижчою ніж прожитковий мінімум і відповідно до вимог ст. 46 Конституції України.

Розміри прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність у 2010 році встановлювались ст. 52 Закону України «Про державний бюджет на 2010 рік»з 1 січня - 695 гривень, з 1 квітня - 706 гривень, з 1 липня - 709 гривень, з 1 жовтня - 723 гривень, з 1 грудня - 734 гривень.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»28.12.2007 № 107-VI внесені зміни до ст. ст. 50, 54 Закону № 796, якими зменшено вищезазначений розмір додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров’ю та розмір пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв’язок з Чорнобильською катастрофою.

Посилання апелянта на Закон № 107-VI є безпідставними, оскільки Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 такі зміни визнано неконституційними, а відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України встановлено, що Закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Крім того, враховуючи вимоги ч. 4 ст. 9 КАС України щодо пріоритетності законів над підзаконними актами, безпідставними є посилання апелянта на постанови КМ України від 28.05.2008 № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян»та від 16.07.2008 № 654 «Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян», якими обмежені права на отримання вищезазначених додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров’ю та пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв’язок з Чорнобильською катастрофою, порівняно з правами, встановленими ст. ст. 50, 54 Закону № 796, а тому застосуванню підлягають саме останні, що вірно встановлено судом першої інстанції.

При цьому, апелянтом в порушення вимог частин 1, 2 статті 71 КАС України не надано жодних доказів на спростування правомірності оскаржуваної постанови суду першої інстанції.

Посилання ОСОБА_2 на положення статті 268 ЦК України не можуть братися судом до уваги, оскільки позов поданий до суду першої інстанції 02.11.2010 року, тобто після прийняття Рішення Конституційного суду України № 19-рп/2010 від 09.09.2010 року, що виключає можливість застосування процесуальних строків, передбачених ЦК України.

Проте, колегія суддів звертає увагу на те, що судом першої інстанції невірно було вказано дату до якої підлягає перерахування та виплата позивачці, належної їй пенсії, оскільки пенсія, відповідно до ст.. 1 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»- це щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку, чи визнання її інвалідом.

З вищезазначеної норми вбачається, що пенсія є періодичною виплатою, здійснюється на постійній основі, а отже не може бути обмеженою конкретною датою.  

Відповідно до ч. 1 ст. 201 КАС України, підставами для зміни постанови  суду першої інстанції є правильне по суті вирішення  справи чи питання, але із помилковим  застосуванням  норм матеріального  чи  процесуального права.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга позивачки підлягає частковому задоволенню, апеляційна скарга відповідача –залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції зміні шляхом виключення з резолютивної частини дати, відповідно до якої підлягає перерахунок пенсії.

Керуючись ст.ст. 122, 183-2, 197, 198, 201, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

 Апеляційну скаргу ОСОБА_2  –задовольнити частково.

 Апеляційну скаргу Управління пенсійного фонду України в Тальнівському районі Черкаської області  –залишити без задоволення.

 Змінити постанову Тальнівського районного суду Черкаської області від 07 грудня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Тальнівському районі Черкаської області про визнання  рішення суб’єкта владних повноважень незаконним, його зобов’язання до перерахунку державної і додаткової пенсій та щомісячного їх нарахування і виплати відповідно до закону, виклавши абзац третій  резолютивної частини постанови наступним чином:

«Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Тальніському районі здійснити перерахунок ОСОБА_2 основної та додаткової пенсії по інвалідності з 02.05.2010 року відповідно до ст.. 49, 50, 54, 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виходячи із загальновстановленого розміру мінімальної пенсії за віком, який визначається з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність, встановленого у законі про Державний бюджет України на відповідний рік з урахуванням фактично виплачених сум».  

В решті постанову –залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту прийняття та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.         

Головуючий  суддя                                                                               О.Є.Пилипенко

Судді                                                                                                Я.Б.Глущенко

                                                                                                          С.Б. Шелест