КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: №   2-а-610/11                                          Головуючий у 1-й інстанції:   Іванченко М.М.  

Суддя-доповідач:  Пилипенко О.Є.

У Х В А Л А

Іменем України

"19" липня 2011 р.                                                                                                           м. Київ

Колегія  суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого  судді            - Пилипенко О.Є.,

суддів                                  - Глущенко Я.Б. та Шелест С.Б.,  

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Києві апеляційну скаргу Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат на постанову Деснянського районного суду м. Києва від 25 січня 2011 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат та Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної у м. Києві державної адміністрації про визнання дій суб’єкта владних повноважень протиправними та здійснення перерахунку та виплати щорічної допомоги на оздоровлення, -

ВСТАНОВИЛА:

У січні 2011 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом, у якому просила визнати неправомірною відмову Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної у м. Києві державної адміністрації в проведенні позивачці перерахунку щорічної допомоги на оздоровлення, передбаченої ст. 48 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»та зобов’язати Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної у м. Києві державної адміністрації здійснити перерахунок щорічної допомоги на оздоровлення відповідно до ст. 48 ЗУ Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»у розмірі 5 мінімальних заробітних плат за 2010 рік та зобов’язати Київський міський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат забезпечити виплату позивачу щорічної допомоги на оздоровлення за 2010 рік у розмірі 5 мінімальних заробітних плат з урахуванням проведених виплат.

Постановою Деснянського районного суду м. Києва від 25 січня 2011 року даний адміністративний позов був задоволений.

Не погоджуючись із постановою суду від 25 січня 2011 року Київський міський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати постанову та ухвалити нове рішення, яким відмовити повністю в задоволені позову. Свої вимоги обґрунтовує тим, що щорічна допомога на оздоровлення позивачу була виплачена у розмірі, встановленому постановою КМ України «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»№ 562 від 17 липня 2005 року.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат –залишити без задоволення, а постанову Деснянського районного суду м. Києва від 25 січня 2011 року –без змін виходячи із наступного.

Згідно ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду –без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що позивачка, як інвалід другої групи, має право отримання щорічної допомоги на оздоровлення у розмірі, встановленому абз. 4 ч. 4 ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Колегія суддів погоджується із зазначеним висновком суду першої інстанції, оскільки він знайшов своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи.

Судом встановлено, що позивачка є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1 категорії, що підтверджується посвідченням НОМЕР_1.

Згідно абз. 2 ч. 4 ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» інвалідам ІІ групи щорічна допомога на оздоровлення виплачується в розмірі п’яти мінімальних заробітних плат.

Проте, відповідач всупереч вказаній нормі закону виплати позивачу в 2010 році допомогу на оздоровлення у меншому розмірі, який встановлений постановою КМ України «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»№ 562 від 17 липня 2005 року.

Колегія суддів вважає дії відповідача щодо виплати позивачу допомоги на оздоровлення, у розмірі, меншому ніж той, що встановлений абз. 4 ч. 4 ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»неправомірними, а висновок суду першої інстанції про необхідність задоволення позовних вимог –законним і обґрунтованим.

Так, судом першої інстанції було зроблено вірний висновок про те, що Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»має вищу юридичну силу в порівняні з постановою КМ України «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»№ 562 від 17 липня 2005 року, та є пріоритетним у застосуванні.

При ухваленні оскаржуваної постанови судом першої інстанції судом було правомірно зобов’язано відповідача врахувати, що частину підвищення до пенсії, як дитині війни, позивачу було виплачено раніше.

Адміністративний позов задоволений у межах строку звернення до суду, встановленого ст. 99 КАС України.

Таким чином, доводи апеляційної скарги Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат не спростовують висновки суду першої інстанції, викладені в постанові від 25 січня 2011 року, та не можуть бути підставами для її скасування.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано  належну оцінку дослідженим  доказам та прийнято законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права. За таких обставин колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат –залишити без задоволення, а постанову Деснянського районного суду м. Києва від 25 січня 2011 року –без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -       

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат –залишити без задоволення, а постанову Деснянського районного суду м. Києва від 25 січня 2011 року –без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий  суддя                                                                                      О.Є. Пилипенко

Судді                                                                                              Я.Б. Глущенко

                                                                                           С.Б. Шелест