ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
25 липня 2011 року № 2а-6822/11/2670
Об 11 годині 24 хвилини в приміщенні Окружного адміністративного суду міста Києва за адресою у м. Києві по вул. Хрещатик, 10,
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:
головуючого Бояринцевої М.А.
при секретарі судового засідання Карпюк О.С.
за участю:
представника позивача: ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Державної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва
до Суб’єкта підприємницької діяльності –фізичної особи ОСОБА_2
про стягнення заборгованості,
ВСТАНОВИВ:
Державна податкова інспекція у Святошинському районі міста Києва звернулася з позовом про стягнення з Суб’єкта підприємницької діяльності –фізичної особи ОСОБА_2 заборгованості у розмірі 1 430 грн.
В обгрунтування заявлених вимог позивач посилається на Податковий кодекс України, Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»та зазначає, що за порушення відповідачем пунктів 1, 2, 13 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»Державною податковою інспекцією у Святошинському районі міста Києва відносно відповідача винесено рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 30 березня 2010 року № 0000522330, яким нараховано штрафну (фінансову) санкцію у розмірі 1 430 грн.
Відповідач в судове засідання не з’явився, пояснення чи заперечення по суті позовних вимог не надав.
За правилами, встановленими п. 4 ст. 33 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання особами, які беруть участь у справі, інформації щодо їх поштової адреси судовий виклик або судове повідомлення надсилаються юридичним особам та фізичним особам-підприємцям –за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.
У разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за такою адресою вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.
Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів (п. 6 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України).
Враховуючи наведене, а також з огляду на належне повідомлення відповідача про місце, дату та час судового засідання, за адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців суд приходить до висновку про розгляд справи за наявними матеріалами та без участі представника відповідача.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
ОСОБА_2 зареєстрована як фізична особа-підприємець Святошинською районною у місті Києві державною адміністрацією 2 листопада 2006 року та перебуває на обліку в Державній податковій інспекції у Святошинському районі м. Києва, ідентифікаційний код ОСОБА_2 НОМЕР_2, місцезнаходження: АДРЕСА_2.
Згідно направлень № 1936 та № 1937 від 15 березня 2010 року Державною податковою адміністрацією в Київській області проведена перевірка магазину-кафе, що розташоване за адресою: АДРЕСА_3, власником якого є Суб’єкт підприємницької діяльності-фізична особа ОСОБА_2
За результатами перевірки Державною податковою адміністрацією в Київській області 15 березня 2010 року складено акт за дотриманням суб’єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, який зареєстрований 16 березня 2010 року в органі державної податкової служби за місцем здійснення діяльності суб’єкта господарювання за № 0912/1000/23/НОМЕР_2 та в органі державної податкової служби за місцем державної реєстрації суб’єкта господарювання 24 березня 2010 року за № 0230/26/57/23/НОМЕР_2.
Зазначеним актом перевірки встановлено порушення Суб’єктом підприємницької діяльності –фізичною особою ОСОБА_2 пунктів 1, 2, 13 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а саме: здійснення розрахункових операцій без застосування реєстраторів розрахункових операцій та невідповідність суми готівки на місці проведення розрахунків показнику поточного звітного чека реєстратора розрахункових операцій, загальній сумі продаж, яка зазначена в розрахунковій книжці.
Акт перевірки підписала та отримала його примірник продавець ОСОБА_3
На підставі акту перевірки, 30 березня 2010 року Державною податковою інспекцією у Святошинському районі м. Києва винесене рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000522330, яким відповідачу нараховано штрафну (фінансову) санкцію у розмірі 1 430 грн. за платежем: 21080900.
Зазначене рішення направлялося Державною податковою інспекцією у Святошинському районі м. Києва на адресу ОСОБА_2, проте поштова кореспонденція повернулася до податкових органів із відміткою працівника пошти: за закінченням терміну зберігання.
Згідно акту Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва № 18/23-30 від 7 травня 2010 року рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій розміщено на дошці повідомлень 7 травня 2010 року.
Відповідно до пунктів 1, 3, 13 статті 3 Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (в редакції, що діяв на час виникнення спірних правовідносин, далі –Закон № 265/95-ВР) суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані:
1) проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;
2) видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції;
13) забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.
Згідно ст. 15 Закону № 265/95-ВР контроль за додержанням суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України.
Пунктом 1 статті 17 Закону № 265/95-ВР передбачено, що у разі проведення розрахункових операцій на неповну суму вартості проданих товарів (наданих - послуг), у разі непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій, у разі нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки, за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг), на які виявлено невідповідність.
Статтею 22 Закону № 265/95-ВР передбачено, що у разі невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня, до суб'єктів підприємницької діяльності застосовується фінансова санкція у п'ятикратному розмірі суми, на яку виявлено невідповідність.
Відповідно до п. 4 ст. 10 Закону України від 04.12.1990 № 509-ХІІ «Про державну податкову службу в Україні»(далі –Закон № 509-ХІІ, в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані спеціалізовані державні податкові інспекції здійснюють у межах своїх повноважень контроль за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку.
Органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати контроль за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку (п. 2 ст. 11 Закону № 509-ХІІ).
На момент звернення позивача до суду сума штрафних санкцій відповідачем у розмірі 1 430 грн. не сплачена, рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 30 березня 2010 року не оскаржено.
Відповідно до п.п. 20.1.18. ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.
Беручи до уваги те, що суму штрафних санкцій до Державного бюджету України у розмірі 1 430 грн. відповідач у встановлені законодавством строки не сплатив; наявність у нього вказаної заборгованості підтверджується наявними у матеріалах справи документами, доказів погашення відповідачем зазначеної заборгованості станом на день розгляду цього спору не надано, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Оскільки спір вирішено на користь суб’єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача –суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.
Керуючись статтями 98, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Позов Державної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва задовольнити повністю.
2. Стягнути з Суб’єкта підприємницької діяльності –фізичної особи ОСОБА_2 (ідентифікаційний код НОМЕР_2, місцезнаходження: АДРЕСА_2) в дохід Державного бюджету України (р/р № 31110104700009 в УДК у Святошинському районі м. Києва, банк одержувача ГУ ДКУ у м. Києві, МФО 820019, код 26077945, код платежу 21080900) заборгованість в сумі 1 430 (одна тисяча чотириста тридцять) грн.
Постанова набирає законної сили в порядку, встановленим статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.
Суддя М.А.Бояринцева
Постанова виготовлена в повному обсязі 29 липня 2011 року.