ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
20 липня 2011 року № 2а-7642/11/2670
Об 11 годині 53 хвилини в приміщенні Окружного адміністративного суду міста Києва за адресою у м. Києві по вул. Хрещатик, 10,
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:
головуючого Бояринцевої М.А.
при секретарі судового засідання Карпюк О.С.
за участю:
відповідача: ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у місті Києві
до Суб’єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1
про стягнення заборгованості,
ВСТАНОВИВ:
Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у місті Києві звернулося до суду з позовом про стягнення з Суб’єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 заборгованості по сплаті страхових внесків у розмірі 1 043,31 грн.
В обґрунтування наведених вимог позивач посилається на Закон України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», Інструкцію про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, затверджену постановою правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 12 липня 2007 року № 36 та зазначає, що Суб’єкт підприємницької діяльності ОСОБА_1 має заборгованість по сплаті страхових внесків у розмірі 1 043, 31 грн. за період з 2 серпня 2001 року по 11 квітня 2011 року.
Відповідач заперечив по суті позовних вимог та зазначив, що в 2007 році, коли він дізнався про необхідність стати на облік у Фонді соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у місті Києві, він звернувся до відповідача та сплатив всю суму заборгованості, яку йому було донараховано Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у місті Києві, а саме: 40,43 грн., 27 лютого 2007 року отримав страхове свідоцтво. Крім того, починаючи з цього періоду він своєчасно та в повному обсязі сплачував страхові внески, визначені Управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у місті Києві.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
Управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у місті Києві проведена перевірка правильності нарахування, повноти і своєчасності перерахування страхових внесків та витрачення коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Суб’єктом підприємницької діяльності ОСОБА_1 за період з 2 серпня 2001 року по 11 квітня 2011 року.
За результатами проведеної перевірки складено акт № 16.039/1 від 11 квітня 2011 року, яким встановлено, що розрахункові відомості не подавались з серпня 2001 року по грудень 2007 року, що призвело до приховування перед Фондом суми оплати праці, на які нараховуються страхові внески та донараховано страхових внесків в сумі 596,90 грн. Крім цього, позивачу нараховано пеню у розмірі 446,41 грн.
В зазначеному акті перевірки вказано, що страхувальник з актом перевірки ознайомлений, але від підпису відмовився.
Згідно Інструкції про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, затвердженої постановою правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 12 липня 2007 року № 36 (яка була чинна на час виникнення спірних правовідносин, далі - Інструкція), платниками страхових внесків до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України є юридичні особи незалежно від форм власності і господарювання, виду діяльності та галузевої належності, а також їх відокремлені підрозділи (філії, інші підрозділи юридичної особи, що перебувають поза її місцезнаходженням та виробляють продукцію, виконують роботи або операції, надають послуги від імені юридичної особи, або представництва, що здійснюють представництво і захист інтересів юридичної особи) за умови, що розрахунки з оплати праці цих відокремлених підрозділів проводяться нецентралізовано.
Статтею 10 Закону України від 23.09.1999 № 1105-ХІV «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності»(в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин, далі –Закон № 1105- ХІV) фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю набувають статусу страхувальників, - у день одержання робочим органом виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків у встановленому порядку від органу державної служби зайнятості повідомлення про реєстрацію трудового договору (контракту) між фізичною особою - підприємцем та найманим працівником.
Відповідно до ст. 15 Закону № 1105- ХІV страхування від нещасного випадку здійснює Фонд соціального страхування від нещасних випадків - некомерційна самоврядна організація, що діє на підставі статуту, який затверджується її правлінням. Згідно ст. 45 Закону № 1105-ХІV роботодавець як страхувальник зобов'язаний своєчасно та повністю нараховувати і сплачувати в установленому порядку страхові внески до Фонду соціального страхування від нещасних випадків
Виконавча дирекція Фонду соціального страхування від нещасних випадків є постійно діючим виконавчим органом правління Фонду (ст. 18 Закону № 1105-ХІV).
Відповідно до ст. 46 Закону № 1105-ХІV Фонд соціального страхування від нещасних випадків провадить збір та акумулювання страхових внесків, має автономну, незалежну від будь-якої іншої, систему фінансування.
Фінансування Фонду соціального страхування від нещасних випадків здійснюється за рахунок, зокрема внесків роботодавців: для підприємств - з віднесенням на валові витрати виробництва, для бюджетних установ та організацій - з асигнувань, виділених на їх утримання та забезпечення.
Відповідно до п.п. 4.1 Інструкції сума страхового внеску розраховується відповідно до страхового тарифу, установленого законом, залежно від класу професійного ризику виробництва, до якого віднесено страхувальника.
Страхові внески сплачуються страхувальниками-роботодавцями - у день одержання коштів на оплату праці в установах банків. Підприємства, які здійснюють виплату заробітної плати на поточні рахунки фізичних осіб в установах банків, сплачують страхові внески до Фонду в день перерахування коштів на особові рахунки (п.п.4.12 Інструкції)
Нараховані страхові внески, інші платежі сплачуються страхувальниками шляхом перерахування відповідних сум на відповідний рахунок Фонду (п.п. 4.13 Інструкції).
Згідно ст. 52 Закону № 1105-ХІV страхувальник несе відповідальність за шкоду, заподіяну застрахованому або Фонду соціального страхування від нещасних випадків внаслідок невиконання своїх обов'язків із страхування від нещасного випадку, відповідно до закону.
За прострочення сплати страхового внеску до Фонду соціального страхування від нещасних випадків із страхувальника стягується пеня згідно із законом.
За несвоєчасне та неповне нарахування і сплату страхових внесків, приховування (заниження) суми заробітної плати (доходу), на яку нараховуються страхові внески, неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності щодо страхових внесків, несвоєчасне інформування Фонду соціального страхування від нещасних випадків про чисельність працівників, річний фактичний обсяг реалізованої продукції (робіт, послуг), суму заробітної плати на підприємстві, нещасні випадки на виробництві та професійні захворювання, що сталися на підприємстві, про зміни технології робіт або виду діяльності підприємства, ухилення від подання заяви про взяття на облік або несвоєчасне подання заяви про взяття на облік у Фонді соціального страхування від нещасних випадків, за вчинення дій, що перешкоджають уповноваженим особам органів Фонду соціального страхування від нещасних випадків у здійсненні перевірок, страхувальник притягується до відповідальності згідно із законом.
Пунктом 5 Інструкції передбачений порядок стягнення заборгованості за коштами Фонду та нарахування пені, а саме: не внесені страхувальниками у встановлений строк страхові внески до Фонду вважаються недоїмкою і стягуються у порядку, передбаченому законодавством, з нарахуванням пені. Пеня нараховується із сум недоїмки за кожний прострочений день і обчислюється, виходячи із 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки (без урахування штрафів) за весь строк. Пеня нараховується з наступного дня після одержання заробітної плати до дня сплати недоїмки включно. Пеня на пеню не нараховується.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 взятий на облік в Управлінні виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у місті Києві, про що видане страхове свідоцтво № НОМЕР_1. Згідно повідомлення № 4.9356 підприємницька діяльність ОСОБА_1 віднесена до 5 класу професійного ризику виробництва та встановлено для нього розмір страхового тарифу на державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання з 1 січня 2006 року –0,7% до вактичних витрат на оплату праці найманих працівників, які підлягають обладенню податком з доходів фізичних осіб.
Згідно розрахункових відомостей про нарахування і перерахування страхових внесків та витрачання коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України за І, ІІ, ІІІ, ІV квартали 2007 року, відповідач самостійно зазначив суми страхових внесків.
Зазначені звіти прийняті посадовою особою Фонду без зауважень.
Крім того, як вбачається із співвідношення фактично сплачених страхових внесків з розрахунковими сумами по ОСОБА_1, відповідач починаючи з 21 березня 2007 року сплачував страхові внески до Фонду.
В матеріалах справи містяться квитанції про сплату страхових внесків за 2007 рік. Згідно квитанції № 94 від 21 березня 2007 року, відповідач сплатив заборгованість в розмірі 40,43 грн. за період з 10 вересня 2001 року та по 10 березня 2007 року по сплаті страхових внесків до Фонду.
Статтею 24 Закону № 1105- ХІV передбачено, що Фонд соціального страхування від нещасних випадків зобов’язаний, зокрема:
1) здійснювати облік та вести реєстр платників страхових внесків;
2) письмово повідомляти страхувальнику умовний клас професійного ризику його підприємства - групу галузей (підгалузей) економіки або видів діяльності, що мають визначений для цієї групи рівень виробничого травматизму та професійної захворюваності;
6) виконувати інші роботи, пов'язані з координацією страхової діяльності.
Згідно стаття 24-1 Закону № 1105 - ХІV (в редакції, що діє на час звернення позивача до суду) Фонд соціального страхування від нещасних випадків має право:
1) користуватися в установленому порядку відомостями Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, необхідними для забезпечення виконання покладених на нього функцій;
2) відносити страхувальника до класу професійного ризику виробництва з урахуванням виду його економічної діяльності;
3) проводити перевірки дотримання підприємствами, установами і організаціям незалежно від форми власності, виду економічної діяльності та господарювання порядку використання страхових коштів, перерахованих Фондом на фінансування заходів, передбачених статтею 25 цього Закону;
4) проводити перевірки достовірності поданих страхувальниками відомостей про види економічної діяльності (у тому числі основний) підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання для віднесення страхувальника до класу професійного ризику виробництва з урахуванням виду його економічної діяльності;
5) отримувати необхідні пояснення (у тому числі в письмовій формі) з питань, що виникають під час перевірки;
6) застосовувати фінансові санкції та накладати адміністративні штрафи відповідно до закону.
Таким чином, позивач наділений обов’язком контролювати сплату страхувальником страхових внесків до Фонд соціального страхування від нещасних випадків, проте позивач не надав докази повідомлення позивача про наявність у нього заборгованості по сплаті страхових внесків чи доказів неприйняття звіту на підставі невірно обчислених даних за період підприємницької діяльності ОСОБА_1
Крім того, з матеріалів справи не вбачається на підставі яких саме відомостей позивачем донараховувалися страхові внески ОСОБА_1 за період з 10 вересня 2001 року по 22 грудня 2009 року.
Відповідно до ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Враховуючи наведене та виходячи із системного аналізу норм права, суд приходить до висновку про безпідставність заявленого позову, а тому позов визнається таким, що задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 98, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
П О С Т А Н О В И В:
В задоволенні позову Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у місті Києві до Суб’єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 про стягнення заборгованості відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили в порядку, встановленим статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.
Суддя М.А. Бояринцева
Постанова складена у повному обсязі 25 липня 2011 року.